Наприкінці 2012 року три управління Київської міської державної адміністрації - внутрішньої політики, преси та інформації, а також реклами - було об'єднано в департамент суспільних комунікацій КМДА, в якому наразі працює 55 осіб, десятеро з яких - в управлінні преси та інформації.

Департамент опікується комунікаціями столичних чиновників із журналістами, рекламою та київськими муніципальними ЗМІ. Нещодавно Київрада, виконавчим органом якої є КМДА, зосередила увагу на комунальних медіа. Там плануються кадрові зміни, а виконувача обов'язків головного редактора газети «Вечірній Київ» Романа Кострицю вже відсторонено.

Про столичні комунальні ЗМІ «Детектор медіа» поговорила з керівницею департаменту суспільних комунікацій КМДА Мариною Хондою та її заступницею - начальницею управління преси та інформації Тетяною Гузенко.

За словами Марини Хонди, зараз не є актуальним створення Київського медіахолдингу з муніципальних ЗМІ, започаткованого ще за мера Леоніда Черновецького. Депутати Київради вважають, що слід економити бюджетні кошти, тож муніципальні ЗМІ фінансуються мінімально (зарплата і частково друк). Робить це столична влада через місцеву програму «Київ інформаційний», а не через підписання зі ЗМІ угод про висвітлення діяльності Київради та КМДА.

Тетяна Гузенко каже, що і в ЗМІ, і в органах влади готові до реформування ЗМІ, однак є нюанси. Наразі в департаменту - 23 контрольних документи від органів державної влади про те, що мають обов'язково висвітлювати комунальні ЗМІ. Яким чином це робити, якщо не буде комунальних ЗМІ, - представники КМДА не знають.

Як роз'яснили в департаменті суспільних комунікацій, керівництво муніципальних ЗМІ (газети «Хрещатик» і «Вечірній Київ», «Радіо Київ» і телеканал «Київ») люстрації не підлягає, бо воно виконує свої обов'язки тимчасово, а не є призначеним Київрадою. Єдиний, кого відсторонили, - це Роман Костриця, який донедавна очолював «Вечірній Київ». «Якщо засновник не міняє керівників - працюємо з тими, хто є», - зазначає Тетяна Гузенко.

Ще одна комунальна газета - тижневик «Українська столиця» - з 2007 року перебуває в процесі ліквідації, але в департаменті немає документів щодо результатів перевірки газети КРУ. «Фінансовий стан зараз такий, що немає сенсу її відроджувати», - каже Марина Хонда.

Для покращання комунікації з журналістами департамент відходить від формату простого висвітлення і переходить до медіакомунікацій. Зокрема, підготовлено проект угоди з «Укрінформом» про систематичне проведення брифінгів представників столичної влади, прес-конференцій та круглих столів.

Детальніше про все це - в нашому інтерв'ю.

- Ваші попередники ще в 2010 році розпочинали реорганізацію комунальних ЗМІ. Планувалося об'єднання теле- і радіоканалу, а також трьох видань в одне. Чи вдалося її завершити? Чи є в нинішньої столичної влади плани щодо подальшого об'єднання муніципальних медіа?

Марина Хонда: 2007 року Київрада прийняла рішення створити Київський медіахолдинг. Була ідея все об'єднати в одне підприємство з різними редакціями. Але процес так і не було завершено. 2010 року рішення скасували й прийняли нове, в якому внесли зміни до статуту телекомпанії «Київ» у частині ДТРК, також було прийнято рішення об'єднати газети «Вечірній Київ» і «Хрещатик» в одне підприємство з двома редакціями. Було створено ліквідаційні комісії, але вони не працювали, виявилися технічні проблеми деяких процедур, тож процес реорганізації не було завершено. На початку 2013 року, після того, як до нас приєднали управління преси та інформації, ми змогли проаналізувати причини. Виявилося, що в рішенні Київради було неправильно визначено назви підприємств, що унеможливлювало навіть реєстрацію і повідомлення органів статистики. Ми звернулися до депутатів Київради з проханням внести необхідні зміни, але, як ви пам'ятаєте, Київрада фактично не засідала. Потім почалася Революція гідності, врешті-решт ці документи так і не було розглянуто.

Марина Хонда

- Зараз знову можна почути пропозиції щодо створення так званого Київського медіахолдингу. Як ви думаєте, кому це вигідно?

М.Х.: Зараз депутатський корпус заявляє, що слід економити бюджетні кошти. Місто на сьогодні фактично фінансує заробітну плату «Вечірнього Києва» і «Хрещатика», останній ще й частково друк, тому що ця газета є офіційним виданням Київради і зобов'язана друкувати рішення й розпорядження міської влади. Сьогодні середня заробітна плата працівників, яка фінансується з міського бюджету, максимум - 3 000 грн, тому деякі депутати наголошували на тому, що варто завершити процес реорганізації цих підприємств. У будь-якому випадку, спочатку має бути рішення Київради.

Якщо держава йде шляхом створення суспільного мовлення і роздержавлення друкованих ЗМІ, то створення медіахолдингу, на мою думку, - це крок назад. Думаю, краще дочекатися рішення парламенту, що робити з державними і комунальними ЗМІ, щоб ми діяли в рамках закону. З державними ЗМІ більш-менш зрозуміло, а от що робити з комунальними, які належать територіальній громаді, - не зовсім.

Єдине, що можу сказати, - позиція київського міського голови Віталія Кличка така, що незаконної приватизації муніципальних ЗМІ не буде.

- На вашу думку, чи готові муніципальні ЗМІ до роздержавлення?

Тетяна Гузенко: Чим швидше визначиться законодавець, тим швидше зможемо визначитися ми. Треба розуміти, що пояснювати колективам муніципальних ЗМІ, бо нас запитують, коли і як відбудеться реформа. Працівники комунальних ЗМІ кажуть, ми вже втомилися переживати за це. Щороку їм обіцяють: то буде медіахолинг, то злиття, то закриття. Вони розуміють:  щороку в когось з'являється нове бачення розвитку цієї галузі. Щодо готовності, то думаю, повинні бути спеціальні тренінги, й фінансовий менеджмент, і творчі працівники мають пройти підготовку. Ми готові долучатися до всіх експертних комісій і робочих груп.

Вам відомо, що про роздержавлення вже говорять більш ніж 15 років, було декілька законопроектів, наразі зареєстровано проект Томенка та Абдулліна. Україна взяла на себе зобов'язання реформувати ЗМІ, і щороку ми бачимо - процес не рухається. Нам би дуже хотілося, щоби парламент визначився, куди ми маємо йти, бо не може бути окремо закону про реформування ЗМІ для Києва, Львова чи Дніпропетровська. Якщо законопроект відправлять на експертизу в Раду Європи і там зазначать, що на пілотний проект треба не рік, а два або й три, як пропонувала НСЖУ, думаю, що це було би слушно. Рік для наших ЗМІ - це замало.

Ви ж знаєте, як у Польщі відбулося реформування? Вони це зробили, і через рік їх викупили німецькі приватні компанії. Я цікавилася, як у Варшаві вирішується питання висвітлення діяльності столичної влади. У 2014 році міська влада Варшави вирішила укласти угоди з трьома національними польськими газетами. За цією угодою інформувати міську громаду про діяльність муніципальної влади будуть Gazeta Wyborcza i Metrze, на що міський бюджет виділяє 1,04 млн злотих (близько 7 млн грн), а також газета Rzeczpospolitej одержить із міського бюджету Варшави 1,39 млн злотих (близько 9,3 млн грн.) Чи можемо ми собі зараз це дозволити? Наразі фінансуємо лише заробітну плату працівників муніципальних ЗМІ, а решту коштів столичні медіа торік самі заробили на виборах. І непогано заробили: наприклад, «Хрещатик» вийшов у нуль. 2015 року, можливо, знову зароблять на місцевих виборах.

Тетяна Гузенко

М.Х.: Щодо теле- і радіоканалів, то нам було би простіше, якщо би законодавець, визначаючись із суспільним мовленням, якимось чином торкнувся й комунальних каналів. За великим рахунком, комунальний канал належить громаді й фінансується її коштом. Тобто за суттю фінансування він уже є громадським. Що ж до реформування каналу в іншу організаційно-правову форму, слід розуміти, що за цим ітиме. Якщо щось робити, то треба робити настільки правильно, щоб через кілька років ці медіа не були використані в приватних інтересах. Поки що законодавчих підстав для реформування такого каналу, як «Київ», немає.

Вся громадськість стоїть на тому, що влада має бути відкритою, інформувати про свої дії. З одного боку звинувачують, що влади в комунальних ЗМІ забагато, з іншого наполягають, що мають інформувати, щоби люди знали про реформи. В який спосіб? Вважаю, це має бути через комунальні ЗМІ, в тому числі й через радіостанцію й телеканал «Київ». Бо приватні ЗМІ не дуже поспішають розповідати про діяльність влади, а угоди з приватними ЗМІ будуть коштувати дуже дорого.

- В Європі представники влади зазвичай інформують на брифінгах та прес-конференціях...

Т.Г.: У європейських країнах є стандарти урядових комунікацій. У них немає окремого поняття інформування або висвітлення. У країнах розвиненої демократії до кожної реформи затверджуються план стратегічних комунікацій, інформаційних кампаній, кошториси для роз'яснювальної роботи в цільових аудиторіях. Ми вивчали, яким чином влада доносить до людей інформацію про реформи, які вона проводить або збирається проводити, яким коштом, як пояснює людям можливі ризики та очікувані результати. Зокрема, уряд Ангели Меркель - найбільший замовник соціологічних опитувань, вони не проводять серйозних реформ, поки не отримають результатів соціологічного опитування (чи є розуміння суті реформи, яка підтримка, чи буде довіра до цієї реформи, скільки люди згодні чекати її результатів тощо). Все це закладено у стандарти. Ухвалені програми інформування громадськості підписує керівник уряду, відповідальні міністри або керівник урядового центру комунікацій. У відкритому доступі на урядових сайтах можна знайти інформацію, скільки потрібно коштів, щоби роз'яснити людям пріоритети й проблеми економіки, отримати підтримку більшості та залучити громадян.

У нас цього немає. Я вважаю, що держава повинна ухвалити закон про державну комунікативну політику. Адже якість і своєчасне надання урядової комунікації визначають її цінність та довіру до джерела. Ми готові створити робочу групу, провести комунікативний аудит, залучити фахівців із комунікацій, які підготують пропозиції законодавцям, розробити пілотний проект запровадження стандартів комунікації для столиці. Ще один задум - напрацювати моделі комунікацій влади в соціальних мережах. Звісно, ми чекаємо від профільного міністерства інформаційну стратегію, але, крім цього, потрібен комунікативний супровід реформ, програм столичної влади, й це дуже відповідальна робота. Наша програма «Київ інформаційний», прийнята Київрадою в 2011-му на п'ять років, скоро закінчується. І ми маємо знати, куди рухатися далі. Що ми робитимемо в 2016 році, чи є в нас бачення розвитку інформаційного простору в Києві, комунікативної стратегії, чи маємо розробити їх за європейськими стандартами?

- То чи є у вас бачення?

Т.Г.: Ми хочемо створити робочу групу і напрацювати разом із вами.

М.Х.: Бачення в нас є, але важко його самостійно визначати, коли ще не сформовано з цього питання державну політику. Є державні органи влади, які впроваджують реформи і мають акумулювати й надавати ідеї, наприклад, парламент, Мінінформполітики. Питання в повноваженнях і можливостях їх реалізації, враховуючи можливі зміни до Конституції щодо децентралізації. В нас реформи настільки швидкі, що ми тепер не встигаємо вивчити закони, які приймаються. В нас щодня змінюється ситуація по всіх напрямах. І щоб нам не наробити помилок, хочеться знати державну стратегічну лінію в цьому питанні.

Т.Г.: У нас 23 контрольних документи від органів державної влади про те, що ми маємо обов'язково висвітлювати. Яким чином це робити, якщо не буде комунальних ЗМІ?

- Чи підписано угоди про висвітлення діяльності між комунальними ЗМІ та міською владою?

М.Х.: Ні, в нас діє програма «Київ інформаційний», відповідно до якої ми фінансуємо з міського бюджету заробітну плату, частково друк і сигнал, а вони мають висвітлювати діяльність столичної влади згідно зі своїми статутами.

- Чи зменшилося фінансування муніципальних ЗМІ на 2015 рік?

Т.Г.: Ні, є тільки індексація заробітних плат. У програмі («Київ інформаційний», що фінансується з столичного бюджету. - ТК) як було 34 млн грн, так і залишилося. 2013 року було видано багато книжок, і тільки днями ми погасили борг за їх видавництво. Торік ще було спеціальне рішення сесії, програму «Київ інформаційний» було недофінансовано на 3 млн грн.

- Чи передбачається скорочення штатів у комунальних ЗМІ? Скільки зараз працівників на каналі «Київ»?

М.Х.: Поки що не планується. Але все залежить від ситуації з коштами. На каналі «Київ» працює 210 чоловік, але ми не вважаємо, що для каналу це забагато.

- Наскільки я розумію, якщо все ж відбудеться реорганізація комунальних ЗМІ, то у вашого департаменту поменшає обов'язків?

Т.Г.: Можливо; тоді якщо не буде співпраці через програму, будуть укладатися угоди.

М.Х.: Ми надаємо тільки методичну допомогу, в нас є балансові комісії разом із представниками департаменту економіки, власності, фінансів, на яких керівники муніципальних ЗМІ розповідають про використання бюджетних коштів, скільки заробили і на що витратили. В частині редакційної політики редактори є самостійними. До нас постійно надходять запити депутатів щодо фінансової звітності комунальних медіа.

- Колись планувалося, що «Вечірній Київ» переїде у приміщення «Хрещатика» на Володимирську тимчасово, а згодом перебереться до нового. Газета так і залишатиметься на Володимирській?

М.Х.: Поки що залишатиметься на Володимирській.

- Які наслідки перевірки КРУ «Української столиці»? Чи буде відроджено цю газету?

М.Х.: «Українська столиця» з 2007 року в процесі ліквідації. Фінансовий стан зараз такий, що немає сенсу її відроджувати. В департаменті немає документів щодо результатів перевірки КРУ. Тому прокоментувати не можемо.

- Чи відбудуться кадрові зміни в керівництві комунальних ЗМІ, зокрема в керівному складі? Якщо так, то коли?

М.Х.: Для цього потрібно рішення Київради. Виконуючих обов'язки призначає керівник міста, а на постійній основі - засновник, тобто Київрада, і є пропозиції зробити це через прозорий конкурс. Але нового Положення про конкурс ми ще не бачили, думаю, ми будемо долучені до цього процесу.

Т.Г.: Ми вивчали історію питання. Положення про конкурс було, але сам конкурс ніколи не проводився. 9 березня 2006 року на останній сесії під головуванням Олександра Омельченка прийнято рішення, що має бути конкурс. А 26 березня до влади прийшов Леонід Черновецький, який призначив своїх тимчасово виконуючих обов'язки.

- Чому в керівництві комунальних ЗМІ не відбулося ніякої люстрації?

М.Х: А що таке люстрація? Люстрації підлягає особа, яку призначено і з якою підписано контракт. Нинішні керівники не призначені, вони виконують обов'язки. Тому в даному випадку вони не підлягають люстрації. Це питання обговорювалося, заслухали на сесії керівників газети «Хрещатик» і «Радіо Київ», керівник телеканалу звітувала на профільній комісії Київради. Наразі міський голова відсторонив від виконання обов'язків головного редактора «Вечірнього Києва» Романа Кострицю.

Т.Г.: Якщо засновник не міняє керівників, працюємо з тими, хто є. До речі, під час звіту на сесії тимчасово виконуючому обов'язки директора радіо Андрію Васіну поставили багато запитань щодо подальшого розвитку радіостанції. Так от, минулого місяця в нас відбулася зустріч із Олегом Скрипкою, який готовий долучитися до переформатування радіо. Олег націлений на формування нових сучасних музичних смаків. На мою думку, муніципальна радіостанція може конкурувати з національними радіостанціями, використовуючи свої конкурентні  переваги, наприклад, столичні новини. Перший випуск столичних новин о 8-й годині має слухати весь Київ. На телеканалі запустили ранковий ефір, Поплавський там уже не співає.

- Крім телеведучої, депутата Київради Рени Назарової, є ще люди, які хочуть перетворити канал «Київ» на суспільне телебачення Києва?

Т.Г.: Є люди, які безпосередньо не мають відношення до київської влади, але хочуть викласти своє бачення реформування каналу «Київ». Хтось із них довго жив за кордоном та бачив, як там працюють суспільні мовники, хтось викладає у вишах - всі вони мають своє бачення. Більшість програмного продукту каналу орієнтована на інтерактивні програми: прямі ефіри, студії, спілкування. Хто скаже, що це не формати суспільного мовлення вже сьогодні?

- Чи правда, що канал «Київ» може очолити людина Порошенка Владислав Лясовський? На цю посаду також має проводитися конкурс, чи призначатиме керівника Віталій Кличко?

Т.Г.: Я не буду цього коментувати, за останні кілька місяців уже стільки чула про нових кандидатів. Як вирішить засновник, так і буде. Я не виключаю, що тривають переговори. Але однозначно, що це має бути фахова людина.

- Останнім часом було багато скарг депутатів Київради на керівника «Вечірнього Києва». Чи розглядало такі скарги ваше управління? Чи скаржаться зараз депутати на необ'єктивне висвітлення діяльності Київради муніципальними ЗМІ?

Т.Г.: Останні місяці цього не було.

- Які у вас стосунки з профільною депутатською комісією? Вас запрошують на її засідання?

Т.Г.: Ми буваємо на засіданнях, відповідаємо на запитання. В нас конструктивні стосунки.

- Чи підпорядковується прес-служба КМДА управлінню преси та інформації? Скільки в прес-службі працює осіб?

Т.Г.: Коли головне управління преси та інформації приєднали до Департаменту суспільних комунікацій, прес-службу було виділено в окреме управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації, яке зараз у складі апарату КМДА. Це управління висвітлює всі заходи у структурних підрозділах.

- Що ви робитимете для покращання комунікації з журналістами?

Т.Г.: Ми постійно спілкуємося з журналістами. Зараз переходимо і до комунікаційних форматів роботи. Вже дещо зроблено. Ми підготували проект угоди з «Укрінформом» про систематичне проведення брифінгів, прес-конференцій та круглих столів. Є задум провести презентацію програм розвитку Києва для столичних ЗМІ та зарубіжних власкорів. Зрештою, після того як сесія Київради ухвалює важливі рішення, ми маємо зробити все можливе, щоби про нього стало відомо громаді Києва, й отримати зворотний зв'язок. Приміром, нещодавно відбувся публічний захист проектів відбудови 23 київських парків. Наше завдання - підтримати цей проект інформаційно, залучити органи самоорганізації населення, екологічні рухи, зокрема й через комунікацію у Facebook. Якщо люди знають, вони долучаються.

Управління преси та інформації проводить щоденний медіамоніторинг, забезпечує підтримку веб-порталу КМДА. Наразі працюємо над створенням інтерактивного сайту департаменту суспільних комунікацій, хочемо не тільки давати журналістам, експертам об'єктивну інформацію про всі проекту департаменту, а й чути їхні думки. Ми не можемо замовляти фахові соціологічні дослідження через брак коштів, але проводити опитування через Facebook - це вже просто нагальна потреба. Для мене це буде пілотний проект комунікацій влади через неформальні майданчики. Таким чином, відходимо від формату простого висвітлення і переходимо до формату медіакомунікацій. Читаємо «Детектор медіа», вчимося на Детектор медіа, вивчаємо думки провідних фахівців і готові долучалися до багатьох ініціатив. Ми не прагнемо, щоб усі про все знали, головне - щоби знали цільові аудиторії й долучалися до ініціатив міської влади.

Біографічні довідки:

Марина Хонда - директорка департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство» та отримала кваліфікацію магістра права. Кандидат юридичних наук. Із 2001 року працювала в секретаріаті Київської міської ради. У 2010 році призначена на посаду начальника Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків із громадськістю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке 2012 року було перейменовано на департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до складу якого увійшло управління преси та інформації.

Тетяна Гузенко працювала журналістом у Запорізькій області та Запоріжжі, програмним директором запорізької FM-радіостанції «Великий Луг», очолювала прес-службу Запорізької ОДА та Запорізької міської ради, працювала керівником відділу Адміністрації Президента, що залучав експертів медіаринку до вирішення проблемних питань медіасфери. У березні 2014 року призначена заступником керівника управління прес-служби АПУ, має 4-й ранг держслужбовця. З листопада 2014-го - заступниця директора департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Кандидат наук із соціальних комунікацій, сфера наукових інтересів - формування державної комунікативної політики. Нагороджена золотою медаллю української журналістики. Співзасновник міжнародного благодійного фонду «Інститут системних комунікацій».

Фото Максима Лісового