Переможцем юніорського конкурсу пісні «Євробачення», що відбувся 15 листопада в мальтійському місті Марса, став представник Італії Вінченцо Кант'єлло зі 159 балами. Єдиний серед учасників хлопець-співак. Італія цьогоріч дебютувала в конкурсі.

Друге місце посіла болгарка Крися (офіційно як учасників було заявлено тріо «Крися, Хасан та Ібрахім», але співала лише дівчина, а хлопці грали на роялях) - вона набрала 147 балів. Третьою стала вірменка Бетті зі 146 балами.

На цьогорічному конкурсі трапився дуже рідкісний випадок: найбільше найвищих оцінок у 12 балів дісталося не переможцеві, а Бетті з Вірменії, що посіла 3 місце, - від Білорусі, Болгарії, Грузії, Мальти, Росії та України. Також дванадцятки здобували: Крися, Хасан та Ібрахім із Болгарії (2 місце) - від Кіпру, Нідерландів, Сербії та Хорватії; Вінченцо Кант'єлло з Італії (1 місце) - від Сан-Марино, Словенії, Чорногорії та дитячого журі; Федеріка Фальцон із Мальти (4 місце) - від Італії; Юлія з Нідерландів (8 місце) - від Швеції; Лізі Поп із Грузії (11 місце) - від Вірменії.

Як можна побачити вже з цього переліку, сусідське голосування, м'яко кажучи, мало місце. Якщо дослідити, кому діставалися десятки та вісімки, картина стане ще промовистішою. Швецію та Нідерланди в даному контексті теж можна було вважати за «сусідів», бо це були єдині не пострадянські, не балканські та не довколаіталійські країни.

Кількість учасників конкурсу зросла до шістнадцяти. Й сказати, що це підвищило його загальний рівень, на жаль, не виходить: траплялися відверто самодіяльні виступи. Втім, що далі тривав конкурсний концерт, то більше ставало очевидним: звук аж ніяк не на висоті. Надто вже прісний він, надто вже незбалансованими є вокал та інструменталка. Ближче до кінця звук дещо вирівнявся, тож і враження від кінцівки було кращим.

Головне змагання точилося між двома концепціями естрадного співу: Голос проти Настрою. Концепцію Голосу репрезентував італієць, дуже яскравий Настрій створила вірменка. Особисто мені кращою видалася Бетті, тоді як Вінченцо Кант'єлло так і кортіло назвати «синьйором Занадто»: занадто вже форсованим був голос, занадто вже енергійними - рухи, занадто вже підкресленими - інтонації. Так, у хлопця не відбереш харизми, і все ж... здавалося, що на сцені - юний Сосо Павліашвілі.

Кого було шкода, то це грузинку Лізі Поп: потужний голос, неочікувана яке від Грузії, з роковими інтонаціями пісня - але надто вже старанно співала юна співачка, чим і знищила настрій пісні про «Щасливий день». А от спів представниці Росії можна було схарактеризувати лише російським словом «занудятина» - але п'яте місце. Зайвий доказ: на конкурсах «Євробачення» Росія бере не лише співом, а й геополітикою - тобто гарантованою підтримкою братів за пострадянським розумом.

Окрім звуку, невдачею організаторів були заставки. Екстремальні види спорту - так було заявлено про них. Виявилися ж вони затягнутими й ані про що не казали. Краєвиди були подеколи красиві, подеколи ніякі; часто замість них узагалі були невизначені, без ніякого колориту, приміщення.

Бали виставлялися за традиційним принципом: 50% - від національних журі, 50% - від інтерактивного голосування. Плюс дитяче журі виставило свої оцінки. Спікери від кожної країни, що оголошували бали, цього разу не виходили на зв'язок із рідних країн, а приїхали до Мальти.

Нарізки під час голосування вийшли вдалими - такими, що передавали родзинку кожної пісні. Та й звук у них був помітно кращим, ніж під час виступів.

Коментували перебіг конкурсу Тимур Мірошниченко та Тетяна Терехова. Коментували, як зазвичай, добре. Втім, як і завжди, огріхи траплялися. Як я вже зазначав, конкурс відбувся в місті Марса, у доку напівзалишеної судноверфі «Молта Шіпбілдинг». Жодної згадки про місто я від українських коментаторів так і не почув - «на Мальті», й усе. Єдиною географічною конкретизацією була одна-єдина фраза Мірошниченка про те, що судноверф розташована за кілька кілометрів від столиці Валлетти - й далі зайшлося про архітектурно-туристичні принади столиці. Кілька разів лунало про острів Мальта - й у такому контексті, ніби на цьому острові розташована вся країна, ніби країна Мальта й острів Мальта - це одне й те саме.

«Кіпріотський композитор», «кіпріотська консерваторія», - сипав Мірошниченко під час виступу представниці Кіпру. «Thank you, Europe!», - вигукнула по завершенні виступу представниця Словенії. «Підтримайте Словенію!» - переклали це коментатори. «Народилася 7 березня 11 років тому і була справжнім подарунком своїй мамі до Міжнародного жіночого дня», - розповідала Терехова про представницю Вірменії. Як же влучно помічено!

Кілька разів трансляція переривалася, й глядачі бачили самий лише мовчазний чорний екран. Це сталося, зокрема, й під час представлення виконавиць із України.

А тепер про найболючіше. Про представництво України. Шосте місце - це непогано, дуже непогано. Але ж, чесне слово, пам'ятаючи виступ дівчат із тріо Sympho-Nick у фіналі національного відбору, був упевнений: як не порядкове місце, то сума балів уже точно будуть істотно вищими.

Не можу стверджувати точно, що там сталося, можу лише припустити. Тож уявляється от що. У національному відборі яскраво, неординарно виступило дівоче тріо з ангельським співом і здобуло заслужену перемогу. Отут справу й узяли до рук дорослі - ті, що самі на сцені не виступають, але краще за всіх знають, як це треба робити. І «логічно» розсудили: пісня патріотична, та ще й дівчата - одна з Харкова, інша зі Львова, ще інша з Сімферополя. «Та це ж символ України!» - збагнули дорослі. Ну, а символ держави мусить бути «у граніті та бронзі». Як Йосиф Кобзон - у крайньому разі, як Лев Лещенко.

І понеслося. Дівчат замуштрували - просто замуштрували. Так, вони вражали злагодженістю й абсолютною синхронністю рухів, доведених до автоматизму. Тільки от уміння ходити в ногу на сцені - далеко не головне. Завченими, надто завченими були ті рухи. Жодної шпаринки, жодного клаптику не лишилося для щирості, індивідуальності. За відтворенням синхронних рухів було вже й не до співу: надто млявим він вийшов, замість ангельського - якимось навіть жалісливим.

Це була бліда тінь того виступу, що так уразив у фіналі національного відбору. І варто зазначити, що це вже далеко не перший випадок, коли виступи представників України на юніорських конкурсах «Євробачення» видаються заадміністрованими, «доведеними до кондиції» у стилі «хотіли як краще».

Українське тріо отримало 74 бали: 10 - від Чорногорії, 7 - від Грузії та Хорватії, 6 - від Білорусі, 5 - від Сербії, 4 - від Болгарії, Вірменії, Кіпру, Мальти та Росії, 3 - від Італії та Нідерландів, 1 - від Словенії; не дали балів дитяче журі, Сан-Марино та Швеція.

Україна виставила 12 балів Вірменії, 10 - Італії, 8 - Болгарії, 7 - Мальті, 6 - Білорусі, 5 - Росії, 4 - Сербії, 3 - Швеції, 2 - Грузії, 1 - Нідерландам. Очевидних натяків на сусідське або по-іншому упереджене голосування, таким чином, наша країна не дала.

Фото - сайт Першого національного