Більшість гучних подій минулого тижня видалися, якщо не трагічними, то принаймні спірними. Убитий начебто поліцейськими хлопчик, ідеї не стріляти у відповідь на Сході, навіть перший закордонний візит Володимира Зеленського й той виявився заплямований теоріями змови про плагіат. Але що виборцям біда, те кандидатам можливість. Кожну з цим тем наближені до різноманітних політиків ЗМІ використали у боротьбі за крісла для своїх улюбленців.

Політична (без)відповідальність

Історія застреленого буцімто поліцейськими напідпитку хлопчика викликала обурення майже у всіх ведучих та гостей інформаційних каналів. Про презумпцію невинуватості, яка в будь-якому разі зберігається до вироку суду, у домінунюючій більшості випадків не йшлося. А в програмі Pro Новини на телеканалі «24» не йшлося про журналістику взагалі: «В органах залишаються працювати лише негідники з деформованою психікою та мерзенними цінностями», «МВС - це ракова пухлина на тілі держави», «Немає в Україні більших злодіїв, ніж наші менти», - це лише кілька одкровень від ведучого Артема Овдієнка.

І, оскільки ми живемо не в казці, а у виборчій кампанії, трагедію використали для політичних цілей. На «Прямому» ведуча Світлана Орловська вирішила, що Аваков мовчить, бо така мода передалася йому від Зеленського. А від кого тоді передалося майже тижневе мовчання після перестрілки у Княжичах? Разом із тим, гостя «Прямого» Олександра Решмеділова (фігурантка бази замовних псевдосоціологів) оцінила реакцію правоохоронців як «вчасну», а політкоментатор Валентин Якушик угледів навіть «наїзд» на міністра, адже той під час президентської кампанії, мовляв, не дав фальсифікувати вибори. На можливих халатності та приховуванні злочину тут особливо не акцентували.

На «24» каналі у список «причетних» до вбивства записали, крім Арсена Авакова, також Петра Порошенка, адже вони обидва мали всі можливості реформувати поліцію, проте буцімто лишили старий склад в якості прислуги. Окремо варто виділити образність ведучого: «Новими патрульними копами Арсен Аваков, наче товстуха стрінгами, сором’язливо прикриває від світу свій сором».

Євгеній Червоненко на «112» та Андрій Пальчевський на NewsOne акцентували на справедливості, яку вони очікують від Зеленського.

Від Мінська до Брюселя

Перший закордонний візит президента Зеленського телеканали сприйняли, загалом, стримано позитивно, але не обійшлося й без скепсису. Найбільше закидів новообраному голові держави озвучив Прямий канал, де закордонну політику, здається, вважають «домашнім полем» Петра Порошенка. Що тут казати, якщо, на думку Софії Федини, Зеленський у Брюселі користався порадами п’ятого президента. Також протягом усього тижня «Прямий» нагадував глядачам, що Зеленського, на відміну від Порошенка, не запрошували на річницю висадки в Нормандію, і що Янукович теж здійснив свій перший візит у Брюсель та розповідав там про євроінтеграцію. Загалом, лейтмотив «Прямого» полягав в тому, що Зеленський тільки вдає з себе орієнтованого на захід політика/його змушують це робити закордонні партнери, а світоглядно то він все-одно за Росію. Це дуже зручна аргументація, адже з нею Зеленського можна звинувачувати у проросійськості навіть після вступу в Євросоюз. Історію з «плагіатом» на «Прямому» вирішили обіграти - «випадково» увімкнули не те відео з цитатою.

На каналах Медведчука інша проблема - Зеленський надто схожий на Порошенка. В’ячеслав Піховшек на NewsOne назвав його «Порошенком-light», а Нестор Шуфрич на «112» - «міні-Порошенком», який «представляє інтереси третіх країн в Україні». Найбільше ж зауважень Зеленський почув від  Михайла Погребінського, який давно працює на Медведчука, на «112-му», мовляв, новообраний президент кайфує від спілкування з відомими закордонними політиками, дозволяє собі ухмилочки та непристойну поведінку й, узагалі, досі не відійшов від переможної ейфорії. На «24-му» у програмі Голобородька розповіли, що Зеленський узагалі не знав, як працює міжнародна політика, і закордоном йому проводили експрес-курс.

Новини з Мінська (ідеї не стріляти у відповідь та закінчення блокади ОРДЛО) спровокували значно полум’янішу реакцію. Найбільше обурення ситуація викликала на форпості «ЄС», телеканалові «Прямий». Тут заяви Леоніда Кучми (чи не Кучми?) порівняли з розстрілом українських військових та назвали «випробуванням, чи погодиться суспільство на зраду України». А на «Поярков News» (про це нижче) блогер Павло Дальнобой взагалі повідомив, що наказ «не стріляти» віддали ще півтора тижні тому і тепер загиблі на совісті Зеленського, Кучми та начальника Генштабу. У самому Генштабі існування подібних команд, звісно, заперечили, але блогерам видніше. Ведучий Артем Овдієно на 24 каналі обізвав Кучму «мумією» і заявив, що «ніколи не чув огидніших слів», ніж пропозиції екс-президента не стріляти у відповідь.

На каналах Медведчука про мирні ініціативи говорили мало. Зокрема, ведучі «112» назвали заклики «не стріляти у відповідь» вирваними з контексту та роздмуханими до капітуляції, а Вадим Карасьов одобрив зняття блокади ОРДЛО. Можливо, фанатам «Опозиційної платформи - За життя» подібні ініціативи здаються буденними або ж вони просто бояться конкуренції на поприщі подібного «миру».

Люди другого сорту

Ні для кого не секрет, що українські медіа страждають від сексизму. Виправляти цю проблему у суботу 8 червня синхронно взялися телеканали «112» та NewsOne. Про деталі цієї катастрофи на «Детектор медіа» вийде окремий текст, ми ж відзначимо лише кілька моментів. «112» запросив обговорювати гендерну рівність, зокрема, Андрія Пальчевського та Святослава Піскуна. Чому саме їх? Підозрюємо, тому що вони живуть десь у студії каналу й коментують на ньому все підряд. На цьому шоу політкоментатори розповідали сексиські жарти, нарізали салат та ділилися особистими історіями. Зокрема, пан Піскун згадав, як тримав у прокуратурі побільше жінок, щоб там було чисто, й порадив дівчатам фарбувати губи для перемоги в політичних дискусіях. На NewsOne Юрій Молчанов назвав себе прихильнок патріархату, а Ілля Кива заявив, що «женщина всегда будет второстепенным», бо Ісус був чоловіком. Господи. 

І до інших образ. Ігор Мосійчук називав акції ЛНБТ-спільноти «мерзотою», представників ЛГБТ - «збоченцями», а прайди обіцяв заборонити через суд. Євгеній Червоненко вирішив, що активісти, які знесли пам’ятник Жукову, прикривали свої обличчя «як тьолки». Сергій Поярков «пожартував» про життєві пригоди «красивого Ляшка». Андрій Пальчевський намагався назвати трьох жінок в українській політиці й теж згадав про Олега Валерійовича.

На фоні гучних політичних скандалів подібний печерний живопис може здаватися незначним, але, насправді, ставлення до людей значно більше визначає державу, ніж вибори. Тим паче, що лише в здоровому суспільстві можуть з’явитися та обратися здорові політики.

Інші яскраві цитати та маніпуляції

«Ніхто, крім Ляшка, не захистить землю», - це не слоган фільму про прибульців, а частина інтерв’ю політика на NewsOne. Днем раніше Ігор Мосійчук пояснював свій вихід із «Радикальної партії» тим, що не бачить сенсу далі займатися шоу. А от Ляшко не зраджує виборцям і називає «радикалів» єдиною командою, яка не дасть Зеленському шансу здійснити проросійський реванш.

Артем Овдієнко на 24 каналі розповів про загрозу Україні з Заходу. Мовляв, «існують певні побоювання», що в разі повномасштабного вторгення Росії західні сусіди теж візьмуть під крило прикордонні українські території. Хто має такі «побоювання», звідки вони взялися, на чому вони ґрунтуються, наскільки це реалістично для країн ЄС, влогер не повідомив.

Виборчі списки наближених партій канали цього тижня сильно не піарили, але NewsOne все ж не оминув можливості порадували хазяїна каналу. У «Хронологии недели» сюжет про з’їзд ОПЗЖ завершили дитячим виконанням пісні «Я люблю тебя, жизнь», після чого В’ячеслав Піховшек додатково похвалив членів політсили як сильних господарників та покритикував «Опозиційний блок», який егоїстично не захотів об’єднуватися й тепер лише відтягуватиме голоси. Так от що весь цей час мали на увазі журналісти під «опозиційним ЗМІ».

Кажуть, що на війні (з Зеленським) та в коханні (до Порошенка) правил немає, але на «Поярков News» усе ж мала б поширюватися якась Женевська конвенція. Розповіді про те, що випускників вишу, який закінчив Зеленський, тепер не братимуть навіть у прибиральники, можуть звучати саркастично. Заяви, що в президента вселилася Савченко, виглядають дивно. Твердження, що Зеленський діє по написаному для нього сценарію «Отам сядь, розважайся, бався. Іграшки тобі, цяцю, може, цицю» - це вже ницо. Натяки, що, історично, всі, хто хотів змін заради змін, опинялися в братських ямах або їли своїх дітей, - далеко за межами фолу. Фразу «Виборці Зеленського готові прийняти з будь-якого конца» оцініть самі.

І ні тижня не минає на каналах кума Путіна, щоб глядачам не нагадували: на Сході триває громадянська війна. Цього разу пряма цитата прозвучала від Євгенія Червоненка. Також улюбленець журналістів Медведчука вигадав універсальну відмазку для усіх злочинів комунізму: «Не судите, вас там не было». І по класиці: це Порошенко не хотів завершувати бойові дії й тому стримував Кучму в Мінську (Андрій Пальчевський), американці керують українськими політиками (Михайло Погребінський), російський військ в Україні немає (Євген Балицький), обмін полоненими залежить лише від бажання України (Нестор Шуфрич). Крім цього, Євген Балицький задався питанням, хто агресор для кримчан (вам це не сниться) - Росія, яка будує мости, чи Україна, яка вимикає воду? По-перше, дякуємо за сприяння реінтеграції. По-друге, поки на «112» бачать лише мости, в ООН приймають резолюції про порушення прав людини на півострові. Так само на каналах Медведчука бачать лише плюси від його чергових «газових переговорів» і не нагадають глядачам, чому ми взагалі відмовилися від закупок палива в Росії. Начебто в енергетичній залежності від агресора, що раніше вже вдавався до газового шантажу, немає жодних ризиків.

Фото: news.rambler.ru