Зріз тижня: підсумки першого туру і дебати про дебати

Зріз тижня: підсумки першого туру і дебати про дебати

23 Квітня 2019
2711

Зріз тижня: підсумки першого туру і дебати про дебати

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2711
Моніторинг інформаційних телеканалів за 1–7 квітня 2019 року.
Зріз тижня: підсумки першого туру і дебати про дебати
Зріз тижня: підсумки першого туру і дебати про дебати

«Детектор медіа» продовжує моніторинг прайм-тайму шести інформаційних телеканалів: «112 України», NewsOne, Прямого каналу, ZIK, 24-го каналу та «Еспресо». Це якісний аналіз, заснований на принципах «Методології моніторингу телевізійних і радійних програм». Моніторинг триватиме до 5 травня цього року. 

Моніторинги за 18-24 лютого 2019 року - тут, за 25 лютого - 3 березня - тут, 4-10 березня - тут, 11-17 березня - тут, 25-31 березня - тут

Примітка: моніторинг оглядає ток-шоу (не всі), гостьові студії й авторські програми, не торкаючись випусків новин. Щодня до розгляду беруться лише топові теми, тому тенденції не є всеохопними.

Вибір тематики для студійних обговорень

На звітному тижні основними подіями, які обговорювалися на інформаційних телеканалах, спочатку були підсумки першого туру виборів, але дуже швидко цю тему витіснила тема можливих дебатів між учасниками другого туру. В більшості випадків на каналах обговорювалися не засадничі речі, наприклад, бажаний для суспільства можливий зміст таких дебатів або заявлені програми кандидатів і їхній зв’язок із реальністю, а зовсім другорядні чи навіть третьорядні обставини: від правильної технології здачі аналізів на наркотики та алкоголь до того, коли й де саме мають відбуватися дебати. Паралельно (під час обговорення порожніх «дебатних» тем) канали, особливо ж наближені до Медведчука («112 Україна» і NewsOne), уже на наступному після першого туру президентських виборів тижні почали непрямо зачіпати тему наступних парламентських виборів (більше у вигляді обґрунтування «позитивних» результатів «своїх» кандидатів, які не потрапили до другого туру виборів). Із моєї точки зору, цього тижня обговорення у студіях каналів були максимально беззмістовними, бо або обговорювалися неважливі речі, або обговорювалася гіпотетика, яка базувалася на гіпотетиці. Що не завадило окремим телеканалам і окремим телепрограмам продовжувати маніпулювати свідомістю своїх глядачів на користь тих чи інших політиків та політичних сил.

Хто за кого

На звітному тижні склад учасників другого туру вже з понеділка був цілком зрозумілим, попри те, що ЦВК ще не оголошувала офіційних результатів першого. Тож канали займали позиції між двома кандидатами. У цьому сенсі канали «112 Україна» і NewsOne були налаштовані нейтрально або позитивно до кандидата Володимира Зеленського і стримано-негативно до кандидата Петра Порошенка. Прямий канал, навпаки, прогнозовано був налаштований позитивно до кандидата Порошенка й негативно до Зеленського. 24 канал, канал «Еспресо» і канал ZIK не займали очевидних позицій, будучи приблизно однаково критично налаштованими стосовно обох кандидатів, хіба що в межах окремих програм інколи могли показувати якісь симпатії-антипатії, але, на мою думку, це було наслідком особистих симпатій-антипатій конкретних ведучих, а не позиції каналів загалом. Крім того, канали «112 Україна» і NewsOne були відверто позитивними щодо кандидатів, які вибули в першому турі, — Юрія Бойка й Ігоря Смешка. Так само стосовно їхніх політсил — відповідно «Опозиційної платформи — За життя» й «Сила і честь».

Лідери маніпуляцій

Найбільш маніпулятивними на звітному тижні, як і на попередніх, знову були канали «112 Україна», NewsOne і Прямий канал. Значно меншою була кількість маніпуляцій на 24-му каналі й каналі «Еспресо». На каналі ZIK маніпуляцій майже не було. По окремих програмах на звітному тижні найбільшою була кількість маніпуляцій у програмах «Вечірній прайм» («112 Україна»), у телемарафоні 1 квітня та у програмах «Протистояння» і «Тема» (NewsOne), у програмі з різними назвами — то «Прямий ефір», то «Вибори 2019» (Прямий канал) і у програмах «Скандали тижня» й «Політичний маринад» («Еспресо»). Серед телеведучих лідерами маніпуляцій і порушень стандартів були В’ячеслав Піховшек і Діана Панченко (NewsOne), Світлана Орловська й Микола Вересень (Прямий канал) і Марина Данилюк-Ярмолаєва («Еспресо», власне, тільки її програми на каналі містили маніпулятивні моменти).

Основні види маніпуляцій

На звітному тижні найголовнішим різновидом маніпуляцій став «правильний» підбір гостей у студіях ток-шоу та у студійних інтерв’ю. Коли гості самі озвучували маніпулятивні тези, які не спростовувалися ведучими чи іншими гостями, бо у студії не було кому опонувати «правильним» гостям, або якщо хтось у студії таки намагається опонувати, йому перешкоджали ведучі й «правильні» гості. Ведучі також не балансували маніпулятивні тези, озвучені їхніми гостями, за допомогою озвучення необхідності слова у відповідь відсутніх у студії людей чи озвученням необхідних бекґраундів. Ця технологія маніпулювання активно використовується трьома каналами — «112 Україна», NewsOne і Прямим каналом.

На цих же трьох каналах «правильні» гості є постійними (я би навіть назвав їх «штатними») гостями студії: Наталія Королевська, Вадим Карасьов, Дмитро Гордон, Руслан Бортник, Святослав Піскун на каналі «112 Україна»; Ганна Герман, Андрій Пальчевський, Руслан Бортник, Ілля Кива, Василь Німченко, Олег Волошин, Вадим Карасьов і Дмитро Співак — на каналі NewsOne; Тарас Чорновіл, Валентин Гладких і Віктор Уколов — на Прямому каналі. Позиції влади й нинішнього президента на умовно медведчуківських телеканалах на звітному тижні, як і раніше, обстоювали Олександр Горган і Володимир Цибулько. До них приєднувалися Георгій Тука і Олексій Гончаренко.

Як і раніше, політтехнологів в ефірах ведучі часто представляли як політологів, попри те, що ці політтехнологи обслуговують конкретні політичні табори, отже не можуть вважатися експертами з політики, оскільки є політично заангажованими. Як і раніше, експертом із широкого кола питань на каналі «112 Україна» продовжує виступати Дмитро Гордон, а на каналі NewsOne такими виступають Андрій Пальчевський і Дмитро Співак.

Як прийом продовжує використовуватися багаторазове артикулювання певних пропагандистських маніпулятивних тез. Це можуть робити як гості, так і ведучі. Приміром, протягом звітного тижня політтехнолог і речник штабу Зеленського Дмитро Разумков в ефірах різних телеканалів неодноразово повторював тези про те, що, мовляв, Порошенко назвав 30 % виборців «маріонетками» (що було неправдою, але ніким не спростовувалося), або що 85 % виборців, за логікою президента, «голосували за Путіна». Або 5-разове (!) повторення протягом лише одного ефіру політтехнологом Вадимом Карасьовим на каналі «112 Україна» одних і тих же слів: «Мы выбираем не царя, мы выбираем слугу народа». І, як і в попередні тижні, ведучі й численні «правильні» гості на каналах «112 Україна» і NewsOne на звітному тижні продовжували багаторазово повторювати тези кремлівської пропаганди про «розкол України», про «зовнішнє управління Україною», про «небажання української влади вести мирні переговори», про «ведення бойових дій на Донбасі українською владою» тощо.

Із маніпулятивної соціології можна згадати ефір каналу «112 Україна», коли гість студії Дмитро Гордон агітував (уже з прицілом на парламентські вибори) за Ігоря Смешка і його партію. Ведучі жодним чином не піддали критичному сумніву дані «соціології», яку той озвучував із посиланнями на «екзит-поли Адміністрації Президента» і на «серйозні організації».

Як і раніше, надзвичайно поширеним прийомом були маніпулятивні запитання ведучих (із «підказкою», із «зашитими» оцінками чи висновками ведучих), спрямовані на отримання потрібної ведучим відповіді. Або запитання до гостей із заздалегідь відомою відповіддю (навіть тією, яку гість за кілька хвилин до того вже озвучував). Такі запитання найчастіше звучали у студії каналу NewsOne. Наприклад, запитання ведучого Віталія Дикого до Юрія Бойка: «Ви знаєте, говорять про певні сенсації, пов’язані з високим рейтингом Зеленського, але не менш уважно розглядають і ваш феномен. Ви показали дуже пристойний результат. У чому, власне, криється стратегія діяльності? Ви самі очікували на такий достатньо пристойний результат на цих складних виборах?»

Маніпулятивне цитування ведучими різних ньюзмейкерів, коли з чиєїсь думки подається лише частина, висмикнута з контексту, або ж коли думка частково або повністю спотворюється при її переказі. Таких маніпуляцій було найбільше на Прямому каналі. Як приклад, коли ведуча слова Анатолія Гриценка «за Порошенка, за ще п’ять років брехні, корупції і мародерства — я не проголосую ніколи. За Зеленського? Скажу прямо: я ще не можу дати вам поради, сам не визначився» переказала так: «Гриценко <…> не закликав голосувати за когось із кандидатів другого туру».

Багатозначні «прозорі» натяки ведучих і «штатних» гостей їхніх студій. Із яскравих прикладів: натяки ведучого каналу NewsOne В’ячеслава Піховшека на те, що президентський штаб нібито розігрує «антисемітську карту».

Також на ток-шоу використовуються керовані аплодисменти глядачів у студії (найбільше на NewsOne, але також на «112 Україна» і на Прямому каналі) — і як спосіб посилити емоційний ефект від проголошення «правильних» думок гостя чи ведучих, і як спосіб не дати гостеві довести до кінця «неправильну» думку.

Розумію, що довести це неможливо, але після багатотижневого перегляду різних ток-шоу на каналі NewsOne у мене склалося стійке враження, що певні моменти дискусій або міні-конфлікти у студії між начебто «правильними» гостями були спланованими заздалегідь, як-от міні-конфлікт між Ганною Герман і Андрієм Пальчевським в обговоренні теми аналізів кандидатів у президенти, коли Герман попрохала Пальчевського не тримати руку в кишені, а той відповів, що може потримати свою руку в кишені Герман, і тому подібне. Цей «конфлікт» тривав протягом усього ефіру програми.

Цього тижня використовувалися й наче спонтанні, але цілком маніпулятивні «голосування» глядачів у студіях, запрограмовані на конкретний результат. Їх провокували або ведучі, як-от Микола Вересень на Прямому каналі (опитував глядачів студії, чи вважають вони потрібними дебати між Зеленським і Порошенком), або гості студії, — наприклад, Ілля Кива на каналі NewsOne (який влаштував голосування, «кто считает, что нынешняя власть в лице Порошенко, Кононенко, Свинарчуков это преступники, которые сегодня уничтожают нашу страну?») або Андрій Пальчевський там же («Результат в Киеве очень сильно передёрнут в пользу Порошенко. Вот здесь сидящие люди, поднимите, многие из вас голосовали за Порошенко»?), якого підтримала ведуча Панченко.

Періодично ведучі не приховують своєї явної упередженості щодо конкретних гостей — або відверто позитивне й навіть шанобливе ставлення (як-от В’ячеслав Піховшек до Василя Німченка або Віталій Дикий до Юрія Бойка на NewsOne), або зневажливе, аж до відвертого грубіянства (як-от Діана Панченко до Олександра Горгана на NewsOne або Світлана Орловська до народної депутатки від «Самопомочі» Тетяни Острікової або до депутата із групи «Відродження» Дмитра Святаша на Прямому каналі).

На більшості каналів постійно використовуються маніпулятивні опитування телеглядачів із різних приводів, які час від часу видаються ведучими або гостями програм за «думку народу», що не відповідає дійсності, оскільки не є репрезентативною соціологією.

Дотримання стандартів

Тут знову без змін. Як і раніше, у гостьових студіях і ток-шоу майже завжди грубо порушується стандарт балансу думок. За незначними винятками, гості ток-шоу і локальних студій майже завжди представляють не всі основні політичні табори. Баланс думок часто лише імітується. Окремі гості при цьому грають роль опонента, не будучи представниками конкретного політичного табору. До студій, як і раніше, ніяк не долучають окремі сторони конфлікту, попри навіть найжорсткіші звинувачення, що звучать в ефірі на їхню адресу. І не запрошують цих звинувачених дати відповідь, приєднавшись до обговорення відеозв’язком чи телефоном, або ж запропонувавши їм дати відповідь в ефірі каналу на наступний день. Хоч на каналі NewsOne наприкінці окремих програм повідомляється про таку можливість обвинуваченим відреагувати в наступних ефірах, на практиці я поки що не бачив жодного разу (принаймні в тих ефірах, які я бачив), щоби хтось давав слово у відповідь на критику чи звинувачення, які прозвучали в попередніх ефірах каналу. Можу мати лише припущення, чому цим абстрактним запрошенням каналу ніхто не користується.

Стандарт достовірності подачі інформації не дотримується масово. Ведучі й журналісти дають велику кількість фактів із абстрактними, розмитими й узагальненими посиланнями, а інколи й узагалі без посилань на джерела. Доволі часто подаються навіть і суб’єктивні думки без зазначення їхнього авторства. Ведучі навіть не намагаються уточнювати джерела інформації чи тим більше авторство суб’єктивних думок, які наводять гості їхніх ефірів.

Періодично порушується також стандарт точності інформації. Ведучі не спростовують неправдиві факти, які висловлюють у них у студії гості. Інколи (дуже рідко) це роблять інші гості, але в таких випадках ведучі часто заважають їм це зробити.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушується майже всіма ведучими у студіях і журналістами в сюжетах, оскільки більшість із них не відокремлює власних суб’єктивних міркувань від фактів або від думок інших людей. Мені здається, що ведучі (навіть доволі досвідчені) просто не звикли дотримувати цього стандарту, чітко позначаючи авторство й межі своїх власних суб’єктивних думок. А може, вони просто не знають про існування цього стандарту?

Доволі поширеним залишається й порушення стандарту повноти подачі інформації, оскільки ведучі вкрай рідко згадують необхідні бекґраунди, зокрема незручні для гостей або обговорюваних персоналій, яким канали симпатизують.

1 квітня (понеділок)

Тема: Підсумки першого туру виборів і прогнози на другий тур

На більшості телеканалів усі пов’язані з цим теми розглядалися в режимі телемарафонів. Тут аналізуються лише ті їх частини, які припадали на прайм-тайм (19:00–23:00).

На каналі «112 Україна» телемарафон «Хто?». Гості змінювалися, але загалом у студії було дотримано баланс думок між прихильниками кандидата Порошенка (народний депутат від БПП Олексій Гончаренко, екс-голова Київської ОДА Олександр Горган і радник президента Валерій Івасюк) і прихильниками кандидата Бойка (народні депутати і члени «Опозиційної платформи — За життя» Наталія Королевська і Юрій Мірошниченко, політтехнолог Руслан Бортник). Водночас ніким не були представлені політичні табори кандидатів Зеленського, Тимошенко і Гриценка, попри те, що на їхню адресу періодично окремі гості висловлювали ті чи інші критичні зауваження чи обвинувачення в чомусь.

Загалом відверто маніпулятивних моментів майже не було, ведучі Володимир Полуєв і Ганна Степанець переважно працювали як модератори дискусій між гостями. В одному фрагменті ведучі вийшли за межі модераторства. Коли народний депутат від БПП Олексій Гончаренко казав, що кандидати у президенти з першої десятки вели не агітаційну кампанію за себе, а контрагітаційну проти нинішнього президента, ведучий Полуєв перебив його таким запитанням-твердженням: «Ви говорили про те, що з першої десятки майже всі кандидати будували свою кампанію не на тому, щоб себе якось піарити, а протиставили себе діючому президенту. Але хіба він робив не те ж саме, коли в штабі його в якості лозунгу взяли “або Порошенко, або Путін”? Хіба це не те саме?»

Гончаренко заперечив: «Якщо подивитись, що казав особисто Порошенко, він усе ж таки йшов з програмою конструктивною. Він казав про своє бачення країни…»

Полуєв: «Навіть на з’їзді, де висували діючого президента, демонстрували “або Порошенко, або Путін”. Це не якісь блогери».

Гончаренко: «Ну так вибачте, це є різні речі, це певне позиціонування, це є нормальна річ».

Полуєв: «Так і там позиціонування так само».

Гончаренко: «Де в лозунгу “або Порошенко, або Путін” — де тут мова ненависті?»

Степанець: «Ні, ми говоримо про підміну змістів, конструктиву і того… Олексію, якщо вибори… Просто інші кандидати, які, скажімо, у цій гонитві передвиборчій там десь можуть образитися і сказати вам: це є мова ненависті, тому що я до Путіна не маю жодного стосунку, правда? Ми про це говоримо. Або Порошенко, або Путін».

Гончаренко: «Я про інше говорю, можна взяти ці прізвища».

Степанець: «І хто там Путін?»

На каналі NewsOne телемарафон «Епіцентр: правильний вибір або неправильний вибір» вели Діана Панченко і В’ячеслав Піховшек. Протягом усього марафону у студії була безумовна перевага представників команди кандидата Бойка й «Опозиційної платформи — За життя» над представниками кандидата Порошенка. Проти нинішньої влади й Порошенка і за Бойка виступали й однопартієць останнього народний депутат Василь Німченко (якому ведучі шанобливо надавали слово найчастіше з усіх гостей), і народна депутатка попередніх скликань, колишня регіоналка Ганна Герман, і політтехнологи Вадим Карасьов, Олег Волошин та Дмитро Раїмов, і телеведучий Андрій Пальчевський, і кандидат у президенти Ілля Кива. Позиції нинішнього президента і влади намагалися обстоювати той же Горган, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука і політолог Володимир Цибулько. Я пишу «намагалися», тому що вони постійно перебували в чисельній меншості (гості ж змінювалися протягом ефіру), ведучі телемарафону також виступали солідарно з гостями, що були проти Порошенка і влади. Крім того, намагання тих гостей, які виступали на захист Порошенка, щось аргументувати, постійно перекрикувалися їхніми опонентами. Найбільшими «крикунами» були Німченко, Пальчевський, Кива, Герман і Карасьов. Позиції Тимошенко у студії обстоювала народний депутатка від «Батьківщини» Олександра Кужель, яка теж починала перекрикувати будь-кого, хто щонайменшим чином казав щось критичне на адресу Тимошенко. Ведучі «крикунів» не зупиняли й зауважень їм не робили. Табори кандидатів Зеленського, Гриценка та інших представленими не були ніким, тож будь-яка критика на їхню адресу не балансувалася в жоден із можливих способів.

Загалом у цьому телемарафоні була надзвичайно великою кількість маніпуляцій, як із боку гостей студії, так і з боку ведучих. Пальчевський, Кива і Кужель багаторазово стверджували, що підрахунок голосів сфальсифікований, що в Тимошенко украли голоси. Кужель у ролі «доказу» наводила таке: «У нього весь адмінресурс, у нього СБУ. Ну де ви бачили країну, коли йшли вибори, щоб вивели СБУ з автоматами на вулиці міст? Такого в житті не було ніколи в Україні!» Ведучі не уточнюють, де це Кужель побачила автоматників.

Ведуча Панченко: «До Андрія Пальчевського питання. Чи вірите ви у ті цифри, які дає нам Центрвиборчком? Чи є у нас підстави сумніватися у їх правдивості»? Вона це робить уже після того, як Пальчевський уже сам казав, що вважає підрахунок голосів сфальсифікованим. Ну й дуже сумнівною є компетентність Пальчевського в цьому питанні. Пальчевський відповідає: «Результат в Киеве очень сильно передёрнут в пользу Порошенко. Вот здесь сидящие люди, поднимите, многие из вас голосовали за Порошенко?» Ведуча підтримує це маніпулятивне голосування: «Панове підніміть руки!» Пальчевський: «Один человек!» Подібні «голосування» у студії, звісно ж, ні про що не свідчать, але дають потрібний маніпуляторам емоційний ефект. Далі Пальчевський ще й розповідав про те, що він запитував у багатьох знайомих людей, і ніхто з них за Порошенка не голосував, що теж жодним чином ні про що не свідчить. Зрештою Пальчевський звинуватив мера Києва Віталія Кличка в організації фальсифікацій, щоправда, ніяк не пояснивши, в який спосіб це міг робити київський міський голова. Ведучі ніяк не реагували на це звинувачення й не подбали про бодай найменше дотримання балансу думок.

Ведучий Піховшек на повідомлення, що в Києві вже опрацьовано 96 % голосів, зробив такий висновок: «96 — це дуже високий відсоток, 4 % — це явно два СІЗО не опрацьовані». Натякаючи, що там, певно, фальсифікують.

Коли Горган, посилаючись на соцопитування «хто буде президентом», каже, що президентом буде Порошенко, Піховшек перебиває його: «Не займайтесь агітацією в ефірі. Починається другий тур». Це не відповідало дійсності, оскільки ЦВК оголошує другий тур, а відтак і початок агітаційної кампанії лише після встановлення результатів першого туру, а до цього в той вечір ще було далеко.

Ведуча Панченко знову ставить запитання із заздалегідь відомою відповіддю Іллі Киві: «Ілля, чому Юлія Володимирівна не вийшла до другого туру, на вашу думку?» Кива знову бездоказово каже про фальсифікації і звертається до глядачів студії: «Вот многие из вас голосовали за Юлию Владимировну. У целой части населения забрали вот эту победу. Забрали вашу победу, подумайте над этим! <…> Вот я тут перед вами год прыгаю и набрал 6 тысяч голосов. Так я представляю, что бы я сделал, если бы кто-то у меня хоть один голос украл. А здесь у человека забирают победу. А нас с вами лишают права нашего выбора. Права выбрать будущее для наших детей! И кто это делает? Вот эта преступная, позорная, воровская власть. Вот эти мародеры крадут не только наши деньги, но и наше будущее!» Кива загалом майже кожне своє слово закінчує подібними мітинговими гаслами. Ведучі його не зупиняють, дають висловлюватися до кінця.

Ведучий Піховшек каже: «Аваков сказав, що приблизно 2025 % людей, які виходили з ділянки, відмовлялися відповідати на питання екзит-полу. Звичайно, для мене також це робоча ситуація. Я кожен раз це фіксував при кожному екзит-полі. Ходять якісь люди, кажуть, що вони соціологи, люди думають, що це або менти, або есбеушники, документів ніхто ніколи не перевіряє і бояться відповідати, чому цей відсоток. Я не знаю скільки їх було, но їх було явно немало, не зафіксований в даних екзит-полах?» Тут ведучого намагався виправити соціолог Дмитро Дмитрук, що кількість відмов була на цих екзит-полах цілком стандартною й не впливала на точність результату. Піховшек вів своєї: «Я пам'ятаю по своїй попередній роботі, що люди відмовлялися, тому що вони боялися влади, вони виступали за опозицію». На мою думку, це неадекватне порівняння нинішньої ліберальної ситуації із ситуаціями виборів у часи «пізнього» Кучми, коли репресії проти опозиції та її прихильників були більш ніж реальними. Але навіть тоді, попри більшу кількість відмов виборців, дані екзит-полу «Демініціатив», КМІСу і Центру Разумкова були точними.

Піховшек підказує Німченку: «Вчора Юрій Іванович Бойко, виступаючи тут в “Українському форматі”, заявив про скупку голосів, пам’ятаєте, це було? Про підкуп бюджетників. Сьогодні була заява про виїзд в Торецьк і Покровськ». Німченко: «Я дойду, я об этом скажу. У нас на сегодняшний день в государстве попираются политические права. Это носит массовый характер». Цибулько: «“Пораженець” Бойко набрав більше 10 %». Німченко: «Володя, вы так интеллигентно виглядите, когда молчите и слушаете. Люди в этих условиях… Вы слышали, автоматчики, вы слышали, что подняли армию, вы слышали, что 46 тысяч будут голосовать на линии раздела». У цьому фрагменті Німченко вже згадує «автоматчиків», заявлених раніше Кужель і не уточнених ведучими, як факт. Крім того, ведучий Піховшек жодного разу не перебиває Німченка, який вільно міг говорити що завгодно, в тому числі й не за поточною темою обговорення, натомість ведучий перебиває інших гостей, коли ті намагаються перебити Німченка.

Пальчевський каже таке: «Я хотел бы привлечь внимание к тому отвратительному явлению, которое предшествует дебатам. В интернете сейчас по мановению… Сейчас Володя <Цибулько> скажет, что это опять не они… Создается впечатление, что Путин якобы поддерживает Владимира Зеленского…» Піховшек: «Це один сценарій, я бачив ще інший, я бачу антисемітські наїзди на Зеленського». Загалом Піховшек у різних фрагментах обговорення озвучує як факт звинувачення влади в різного роду радикалізмі. Все це зазвичай не підтверджується якимись реальними фактами і достовірними джерелами.

Пальчевський: «Через 21 день вот эти трое, которые тут сидят, уже перебегут на другую сторону». Кужель: «Я хочу тебе сказать, их не возьмут в ту сторону».

Німченко кілька разів озвучує думку, що «начались политические репрессии». Щоправда, нічим цю думку не обґрунтовує. Кужель його підтримує: «Вы говорите о том, что будет со страной, если останется Порошенко, потому что кроме политических преследований не останется ничего». Ведучі не уточнюють, що саме гості мають на увазі, про які політичні репресії й переслідування йдеться.

Кужель: «Ми заборонили голосувати всім, хто в Росії». Піховшек: «Ні, не заборонили. Зі щирою душою дозволили їм голосувати в Казахстані, в Киргизстані. Їдьте з Тюмені в Фінляндію й голосуйте! Вперьод!»

Кужель: «Шість автобусів возили українців голосувати в Молдавію з України. Це теж є підробка. Ці 400 тисяч голосів — це ось так з адмінресурсом робиться. Коли ви побачили листи, які Порошенко відправляв: “якщо ти взяв тіпа гроші і не проголосуєш, ти должен знать про криминальную ответственность”. Он уже еще и запугивал людей». Тут теж ведучі не уточнюють у гості, звідки в неї така інформація.

Кужель сказала, що ООН внесла Україну до списку країн, де люди голодують. Її виправили не ведучі, а Горган, який сказав, що до списку ООН внесено окуповані і прилеглі до них території. Піховшек глузливо прокоментував його слова так: «Не стосується території України, де відкрито дуже багато магазинів “Рошен”, ми знаєм».

Піховшек представляє Георгія Туку з явною упередженістю: «От у нас якраз є представник режиму, заступник міністра по справах непідконтрольних територій, представляє антинародний режим, якщо цитувати (нерозбірливо). У мене таке запитання до вас. Ви політик уже досвідчений. <…> Перед тим, як нас переконувати, що Порошенко обов’язково переможе, що ви зробите зараз хвилин через 5, скажіть, будь ласка. Ви придумали собі “запасний парашут”, що ви будете робити, як він програє? І якщо придумали, то де»? Тука: «По-перше, я абсолютно не переконаний, що діючий президент переможе». Піховшек: «Але ви ж придумали собі місце роботи нове?» Тука: «Ні. Чому я маю якийсь “парашут” собі вигадувати? Я працюю не в президентській вертикалі».

Піховшек пропонує Горгану після згадування тим московської поїздки Бойка: «Нехай президент Порошенко виконує те, що говорить Бойко. Полетить в Москву і доб’ється зниження ціни на газ на 25 %». Горган: «Коли там була озвучена ціна в 240260 доларів, при тому, що ми сьогодні купуємо по 217, навіть я не хочу цю розмову починати».

Політтехнолог Карасьов каже: «Люди устали от этого гибридного ада. Сегодня война, завтра коррупция».

Герман каже, що 21 квітня приїдуть масово заробітчани із західних країн. Пальчевський: «А чому б не зробити так, щоб мешканці Донбасу приїхали, нас теж 3 мільйона». Піховшек на це: «А ви зараз це можете зробити, Андрій. Ви це можете зробити, вам люди довіряють. Закличте весь південь і схід приходити. Підніміть там явку!»

Піховшек ставить до соціолога Дмитрука отаке питання: «Ці вибори для мене, які тільки що відбулись, вони для мене якісь трохи вибори не по-українськи, вибачте на слові. Дивіться: ні одного отруєння, типу отруєння Ющенка. Ну як таке може бути, ну ви що? Ні одної стрільби з гранатомета, щоб стріляли і не попали, звичайно. Нічого не відбулося в плані якихось великих акцій. Так можливо все це й упакується в найближчі 2-3 тижні, як ви думаєте?» Соціолог відповідає, що дослідження показують, що люди не готові до протестів, а дві найбільш протестних групи підтримки кандидатів Тимошенко і Бойка — навряд чи можуть об’єднатися. Піховшек: «Тоді я поставлю питання трошки до-другому. Чи може хтось у штабах двох кандидатів, яким потрібно… Дивіться: у Порошенка розрив такий в 10 %, і це немаленький відрив, який треба якимись скачками робити. Чи не може комусь із технологів прийти в голову ідея таких екстраординарних прийомів по розкручуванню політичної ескалації? Я навіть можу поставити питання так, я сьогодні вивчав це питання. Чи можлива ескалація бойових дій на сході України для того, щоб залякати народ ще більше Росією і сказати: єдиний наш гарант — це Порошенко, розумієте, да?» Соціолог цілком слушно відповідає на це: «По-перше, це не питання до соціолога, це питання до технологів, які будуть займатися».

О 21:55 ведучий Піховшек каже: «Я хочу сказати, що ми через 5 хвилин зможемо всі перейти на російську мову. Я особисто перейду, тому що наш закон дозволяє таке. Це є протест мій особистий». (Природу і причини цього протесту ведучий не пояснює, мабуть, це якась довготривала тема, початку якої я не бачив, а Піховшек жодного разу не каже про причини свого «протесту».) Але й цю тему далі обігрують проросійськи налаштовані гості, згадуючи про «розкол України по мовам».

Ганна Герман розвиває тему «розколу України» ще далі: «Зараз, якщо виграє Зеленський, а західна Україна його не прийме, вони сепаруються. Там сепаратистські настрої похлєщє, ніж на Донбасі. Оторвут от нас ещо запад і залишиться Київська губернія. Ось що ми зробим з України!» Карасьов: «Там нету “зелёных человечков”». Герман: «Не надо, не надо». Карасьов: «И у Зеленского по всем регионам более равномерно». Герман: «Там кожна домогосподиня — “зелений чєловєчєк”. Яку я маю пропозицію. Якщо ні той, ні другий кандидат не здатні зшити Україну, примирити людей, щоб нам тут не дозволяли, з якої години ми можемо на яку мову переходити, бо ми вільні люди, ми самі вирішуєм, з якої години і коли якою мовою нам говорити. Якщо ні один кандидат не відповідає нашим вимогам, ми повинні проігнорувати ці вибори. Давайте починати вибори президентські з початку, давайте знову висувати кандидатів, вибирати достойних, не треба нам менше зло або більше зло. Нам зло не потрібно. Я вважаю, що українці можуть просто зараз проігнорувати ці вибори, не піти на них і вимагати почати цю кампанію з початку». Тут Герман і висловлює хибне припущення, яке спростовує соціологія (екзит-поли, на відміну від багатьох попередніх років, не показали будь-якого розподілу країни на схід і захід на голосуванні за Зеленського). І не зрозуміло (а ведучі не уточнюють), що Герман має на увазі, пропонуючи «починати вибори з початку». І ніхто не заперечує хибну тезу Герман, що нібито хтось комусь в Україні забороняє говорити будь-якою мовою.

Політтехнолог Олег Волошин висловлює кілька тез кремлівської пропаганди: «Я не просто так вспомнил ту историю, потому что для меня на самом деле главная проблема президента Порошенко, за которого я тоже в 14-м году проголосовал как за президента, обещавшего мир, обещавшего статус-кво в языковой политике, обещавшего объединить страну. Который был, которому альтернативой были всякие там Яроши и прочие. Так вот, это главная проблема, что он окружил себя теми, кто убедили его, что через раскол, через противопоставление украинцев украинцам. Не Свинарчуки его главная проблема, его проблема — такие люди в команде, которые сказали, что есть “правильные” украинцы и “неправильные”, что “неправильные” — автоматически враги Кремля, то есть друзья Кремля и враги Украины. И я считаю, что если бы Петр Порошенко нашел в себе мужество и начал реализовывать минские соглашения, хоть в какой-то форме, он бы спокойно выиграл второй срок». Ведучі не звертають увагу гостя і глядачів на очевидні обставини, які повністю спростовують сказане ним. Про те, що Порошенко нібито розколов Україну, і про те, що він же був альтернативою ультраправим націоналістам у 2014 році, заперечує той простий факт, що радикальний націоналіст Дмитро Ярош на тих виборах набрав лише 0,7 % голосів, а більш поміркований націоналіст Олег Тягнибок — 1,16 %, тобто ні про яку «націоналістичну» Україну тоді не йшлося, хоча кремлівська пропаганда активно педалювала цю тему. І про те, що мінські домовленості не реалізуються не тому, що чогось не робить київська влада, а тому що Росія й контрольовані нею бойовики не припиняють бойових дій на сході України.

Ведучому Піховшеку не завжди вдається маніпулятивними запитаннями добитися від гостя з «ворожого» провладного табору бажаних відповідей. Наприклад, такий фрагмент його діалогу з Тукою: «Я пытаюсь сделать в этой программе наверное несоединимые вещи. Я пытаюсь сохранить какой-то накал дискуссии с тем, чтобы люди высказывали содержательные идеи, не обязательно совпадали в консенсусе, но содержательные. Вы, так уж получилось Георгий, вы принадлежите к исполнительной власти, вы, наверное, тоже согласитесь, что преодолеть одним скачком вот этот разрыв довольно трудно. Что вы знаете о тех технологиях, так уж получилось, потому что вы находитесь в студии. Я не говорю о технологиях фальсификаций, совершенно нет. Я говорю о технологиях повышения явки. Я работал, например, в определенное время на Януковича, я был в пуле журналистов, которые там работали. Это не секрет никакой. Делали подвоз избирателей, автобусами людей подвозили. Никто людям не диктовал на самом деле, даже удобно многим было. Такое запланировано на второй тур или вы просто не знаете?» Тука: «Мне об этом ничего не известно. Может, в это тяжело поверить, но не только я лично, но подавляющее большинство чиновников Кабинета Министров, с которыми я знаком и общаюсь ежедневно, никаким образом не задействованы в выборной кампании, вообще никаким». Піховшек: «А лично вы?» Тука: «Абсолютно. Более того, опять-таки можете верить, можете не верить. Даже когда я работал в президентской вертикали власти, главой Луганской военно-гражданской администрации, за весь этот период я от президента Петра Порошенко не услышал ни одного пожелания». Пиховшек: «Это очень плохо говорит, потому что президент руководит у нас администрациями». Тука: «Извините, руководить — это одно. Я имею в виду пожелания как в народе имеется такой термин “хотелки”. Ни одной “хотелки” Порошенко мне ни разу не высказал».

Крім того, дуже наочна маніпуляція, коли Піховшек згадує «каруселі» часів Януковича. З одного боку, він їх виправдовує («даже удобно было»), з другого боку — повністю безпідставно заочно звинувачує владу в тому, чого не було. Як мінімум, у першому турі виборів, бо повідомлень про такі порушення не було (крім того, що сказала на цьому ефірі Кужель, не наводячи жодних доказів чи підтверджень).

Але інколи ведучому досить лише артикулювати певну маніпулятивну тезу. Так, наприклад, коли Тука каже, що будь-який президент не всесильний і не все може зробити: «Как минимум, любой президент по рукам и ногам связан парламентом». Піховшек перебиває: «Ні-ні-ні, давайте выстроим иерархию. Послом США Мари Йованович связан по рукам и ногам». А далі вже всі спроби Туки довести свою думку до кінця криком перебивають усі: й ведучі, й Герман, і Карасьов, які наввипередки згадують хто Гладковського, хто призначення Луценка, і як Порошенко, коли йому треба, «змушував» парламент ухвалювати потрібні для нього рішення. Карасьов: «Так что президент, извините меня, всё мог сделать, если хотел бы. Если ему надо лично, он всё делает. Что первый президент, что второй, что третий, что пятый, десятый». Піховшек: «Существует только единственный пример, когда у президента Порошенко не получилось сделать то, что он захотел». Карасьов (кричить): «Если Минск не хотел делать». Піховшек: «Нет, это не Минск, Минск он сам не хотел. Ввести чрезвычайное положение на три месяца, единственный раз у него не получилось». Карасьов: «Военное положение, а это не шутки, потому что можно было сорвать выборы. А ему говорили: сорви выборы или проиграешь выборы». За тим усім дружно не дали Туці довести до кінця його думку.

Піховшек звертається до Німченка: «Василий Иванович, вот у меня такой вопрос. Это очень часто принимается за догму, понимаете, на самом деле догма. А ведь мы были свидетелями недогматических поступков. Типа вот Зеленский побеждает во втором туре. Дальше получается ситуация, при которой типа выборы назначаются в срок. А почему? Почему, у меня возникает вопрос. Страна в таком правовом нигилизме, при котором новый президент, нарушая закон, говорит: мне надо мой “карманный” парламент. Подождал для приличия неделю и обьявил выборы. Лето, явка избирателей ниже и может получить свой «карманный» парламент. Если идём по правовому беспределу. Я хочу привести пример. Президент Порошенко, 2014 год инициирует развал коалиции из двух структур, выводит оттуда “Свободу”, назначает выборы, хотя парламент был работоспособен. Почему бы не повторить трюк, только в экстренно сжатые сроки». Хтось із гостей каже (на загальному плані не видно хто): «Конституция». Карасьов: «Нет, тогда ему западники сказали — уберите “Свободу”». Тут ведучий не згадує про статтю 90 Конституції, за якою президент не може достроково припинити повноваження Верховної Ради в останні шість місяців її каденції. Тобто навіть якщо ЦВК вкладеться у визначений законом термін підрахунку голосів у другому турі й новообраного президента приведуть до присяги швидко, це вже буде травень, тобто до кінця каденції парламенту восьмого скликання вже буде менше шести місяців. Ну і знову ж прозвучало бездоказове звинувачення політтехнолога Карасьова в рамках пропагандистської тези про «зовнішнє управління Україною».

Цю ж тезу підхоплює й Німченко: «Самое страшное, от кого зависят президенты, как от кого зависит сейчас Порошенко, это зависит от иностранного государства, втрачая суверенитет, суверенитет экономический, экономическую безопасность. Вот это есть беда. Решать вопрос, как выживать на подачках и жебрачичать и получать деньги от Мирового Банка, МВФа и прочее». Тут ведучі мали би згадати бекґраунд, що значну частину боргу, який нині перекридитовує влада у МВФ, накопичила попередня влада Януковича. Німченко ж продовжує свою промову, в якій різні пропагандистські тези змішуються докупи: «Какая приходит идеология? Вы обратите внимание, как застрекотали, как трескотня пошла политическая в отношении “Народного фронта”, “фронтовики” о чем заговорили? И вы посмотрите того, чтоб не допустить уничтожения русского языка у нас в стране, о, посмотрите Зеленский исходит из того, что нам недопустимо то, что мы проводим в отношении НАТО, это было преждевременно сделано. И вот ведут вопрос, вот уже формируют как личность, формируют как главу государства и прочее, и прочее. И за этим как раз и стоит идеология. Знаете, у нас говорят: лучше о религии не говорить. Ведь это специально такое проповедуется, я имею в виду в политических разговорах о религии. Что сказали миряне на этих выборах? Кому они дали оценку? Или второе, когда мы говорим о том, с чем идёт президент, какая будет идеология? Разве не секрет, что у нас сегодня панствует, чтоб было так сказано, с украинскомовным изречением, панствует национальный радикализм. Одним из факторов установления мира это прекратить вот этот национал-радикализм, который расколол нацию по языковому, по этнопринципу и по другим направлениям».

На мій погляд, пан Німченко доволі часто говорить алогічно й незв’язно, але в ефірах каналу NewsOne ведучі ніколи не перебивають його і не намагаються уточнити, що він має на увазі, а тим більше — щось йому заперечити.

Піховшек робить такий висновок-узагальнення: «За ці три тижні кожний український губернатор, призначений ким завгодно з українських президентів, у цих тижнях веде себе однаково. Він завжди, український губернатор працює на двох кандидатів, якщо не може працювати на трьох кандидатів, правильно? Значить, вертикаль виконавчої влади починає суєтитися. Під кого вона лягає, на всякий випадок ляже? І під Порошенка, і під Зеленського»… Загалом в Україні немає «губернаторів», губернії — це в Росії. Під цю свою гіпотетику Піховшек не наводить жодного прикладу стосовно нинішніх голів ОДА. При цьому висловлює він власну гіпотетику як факт, без позначення і авторизації суб’єктивної думки. народний депутат-свободівець Ігор Попов заперечив ведучому: «Слава, це вже не ті губернатори, яких ми пам’ятаємо». Піховшек: «Добре, хай це будуть мери великих міст, які спрацюють на того й на того». Нелогічна, як на мене, поправка, адже мери міст обираються громадою і, на відміну від голів ОДА, формально не залежать від президента, а реально більш залежні від уряду, який призначається Верховною Радою. І, як мінімум, президент не може відправити мера міста у відставку, на відміну від голови ОДА.

Політтехнолог Дмитро Раімов як про доконані факти каже про тиск адміністрації на мерів міст на виборах. На питання іншого гостя «хто конкретно?», багатозначно відповідає: «Не время говорить».

Наостанок (у межах прайм-тайму) Піховшек знову згадує деякі з раніше озвучених безпідставних «страшилок»: «Вибори майже закінчені. Я нагадаю: ні одного самоотруєння. Ну що це таке, ну це не Україна чи що?! Ні одної стрільби з гранатомьота, будуть стріляти з гранатомьота, не попадуть, але покушеніє на народного героя, правильно? Шо ж таке?» Тут уже і Ющенко, виявляється, в 2004-му самоотруївся, і знову про цей гранатомет. У мене склалося таке враження, що ця ідея — явно з якогось сценарію, що перебував на той момент у розробці політтехнологів антивладного табору, інакше навіщо Піховшек так уперто повторював це. «Він <Порошенко> збирається розпочати наступ на сході України, щоб мобілізувати електорат, підняти?» Політексперт Ростислав Балабан каже, що так не думає. Піховшек — чи то питає чи стверджує: «Антисемітська карта». Балабан: «Ну при чому тут антисемітська карта?» Піховшек багатозначно: «Я знаю, при чому». Тут ведучий вже вдруге натякає на обставину, на той момент жодними фактами не заявлену в публічній площині.

На Прямому каналі в телемарафоні «Вибори-2019» у студії склад гостей був незбалансований, адже в «політичній» студійній частині телемарафону ніким не було представлено табори кандидатів Зеленського, Тимошенко, Бойка і Гриценка, хоча на їхню адресу лунали різні критичні думки і обвинувачення.

Натомість маніпулятивних моментів було небагато і вони були, як на мене, незначними. Так, на слова адвоката Марка Фейгіна, що дебати необхідні хоча б тому, щоб люди бачили, кого обирають, щоби потім не могли казати, що вони не знали, ведучий Матвій Ганапольський каже таке: «Вот ты говоришь, что люди не будут себя винить <у виборі, якщо не буде дебатів>. Кого сейчас люди винят во всех смертных грехах? Порошенко. А кто его выбирал на выборах, когда он победил? Знаешь, что люди отвечают? Это он шахер-махер, это были фальсифицированные выборы. Вот так вот оно и будет. Только не говори, ради всех святых. Это люди, которые приходят и выбирают, через пять минут: он начальник, он нам должен дать». Я, чесно кажучи, не пригадую якихось масових розмов про те, що президентські вибори 2014-го нібито були фальсифіковані, адже їхній результат тоді був таким, якого досягти навіть наймасовішими фальсифікаціями об’єктивно було б неможливо.

Народний депутат від «Самопомочі» Руслан Сидорович: «Дебати потрібні для того, щоб люди змогли побачити такий інтелектуальний спаринг двох претендентів на найвищу державну посаду». Ведуча Світлана Орловська: «Ну тут не може бути інтелектуального спарингу, тому що тільки з одного боку. З другого не буде». Натяк на Зеленського.

народний депутат від БПП Володимир Ар’єв каже про Зеленського: «Я дуже сподіваюся, що новий президент не буде тікати з поля бою від російського агресора і від міжнародних переговорів з нашими партнерами, як сьогодні один з кандидатів тікає від журналістів і від суспільства». Орловська: «Да, бо там уже не відмовчиться і по написаному не прочитає, бо за зачиненими дверима відбуваються зовсім інші дипломатичні перемовини».

На 24-му каналі телемарафон «Президентські вибори 2019» вели Леся Вакулюк і Артем Овдієнко. У студійній частині маніпулятивних моментів не було. У сюжеті Ганни Калюжної авторка наводила великі суб’єктивні міркування, які були, певно, думками опитаних нею експертів, але при цьому посилань на авторство цих міркувань журналістка не давала. Наприклад: «Президенту дістанеться країна, яка вже п’ятий рік веде дві війни — одну на сході проти Росії, іншу тут у Києві та тисячах міст та містечок з корупцією. Дві біди — корупцію і війну — українці вважають головними проблемами держави, і всі невдачі у цих двох сферах традиційно покладають на президента. Ці дві проблеми і будуть головними викликами для новообраного глави держави на наступні п’ять років. Та щоб подужати обидві, йому доведеться спершу перемогти самого себе».

На каналі «Еспресо» тема підсумків першого туру розглядається у «Великому ефірі» Василя Зими. У першій частині програми у студії повністю відсутній баланс думок, оскільки обидва гостя — і політтехнолог Олександр Палій, і народний депутат від БПП Валерій Карпунцов — на боці Порошенка й нинішньо влади. Вони озвучують численні критичні зауваження і звинувачення на адресу переможця першого туру виборів Зеленського, ведучий жодним чином не дбає про баланс думок, а навпаки — погоджується з гостями й сам часом критикує Зеленського.

Так Палій каже: «У Зеленського є маса проблем. Більш-менш твереза людина, яка подивиться на нього ну хоча б 5 хвилин, на його виступ, вона зрозуміє, що така людина нездатна керувати ні зовнішньою політикою, ні внутрішньою політикою, ні взагалі відповідати за соціальну сферу. <…> Якби на його місці була інша людина, якби Коломойський знайшов якусь людину більш кваліфіковану, то питань би вже не було». Зима: «Але не було такої розкрученої людини». Палій: «Да, не було. Напевне, він біля себе таких не тримає, тримає зовсім інакших. <…> У Зеленського, крім нахабства, нічого немає. Крім нахабства Ігоря Валерійовича».

Або такі закиди Палія: «Якщо президент показує, що може виправляти <помилки>, мені здається, що іншого вибору Україна не має, просто в силу того, що з іншого боку — взагалі надута кулька. <…> Як тільки заговорить Зеленський, будь-яка людина, яка до цього придивиться довгий час, вона зрозуміє, що людина некоммпетентна ні в чому, крім, можливо акторського мистецтва. І в тому числі це все за рахунок якихось допінгів, тому що він себе поводить дивно, м’яко кажучи. Кожен, хто його бачить, крім сцени, де він з’являється підготовлений і на якомусь допінгу, скрізь зрозуміло: там, де він говорить про якісь такі речі абстрактні, видно, що людина абсолютно стерильна. Як такій людині довіряти оборону країни, від якої залежить ваше життя?.. Якщо вони помилилися в 120 разів у зарплатах вчителів, вони помиляться завтра в вашій пенсії, вашій зарплаті. Не буде ніякої. Під час окупації немає ніяких ні поганих, ні хороших зарплат і пенсій. <…> Він не просто маріонетка Коломойського, це понятно. Але він маріонетка будь-кого. Завтра навколо нього будуть красти і йому дві копійки давати, з усієї країни розграбування буде, він буде сидіти і робити “я вам нічєго нє должен”».

Карпунцов каже: «Команда юристів Ігоря Коломойського — це агресивна команда, повірте мені, буде досить цікаво наблюдати за агресивним юридичним протистоянням. А агресивне юридичне протистояння — це не чистий процес в суді з виступами, промовами, дебатами, дослідженням доказів, ні! Агресивний бізнес — це з захопленням, віджиманням, такими знаєте неприємними речами…»

Усе це потребувало бодай якогось балансування з боку ведучого, але натомість Василь Зима називає Порошенка «це незалежна, самодостатня сила», а про Зеленського каже таке: «Зеленський не є повноцінною, самодостатньою силою, але це людина, яка може очолити країну». Палій: «Якби він був розумний, якби він був розумний, якби він був зубастий в переговорах. А зараз, що він може сказати, коли йому щось кажуть, він каже “сам дурак”».

Після бліц-опитування людей на вулиці (що саме по собі є маніпулятивним елементом, бо жодним чином не показує реального розподілу думок у суспільстві), ведучий робить висновок, що «от бачите, в нас люди в основному розчаровані», попри те, що навіть у продемонстрованих бліцах про своє розчарування сказали лише дві людини із семи опитаних.

У сюжеті Олени Чільної (? нерозбірливо було названо прізвище) журналістка робить власні висновки й узагальнення, не авторизуючи їх і не відділяючи від фактів: «Навряд “Слугу народу”, особливо третій сезон, варто розглядати з точки зору кінокритики. Цей серіал є агітацією, абсолютно очевидною, тому і розглядати його треба, як передвиборчий ролик. І ролик надзвичайно ефективний. <…> І вже тим паче Василь Голобородько добре виглядає на тлі пластмасових і бездушних героїв так званого патріотичного українського кіно».

У «Вердикті» із Сергієм Руденком у студії гості балансували один одного принаймні тому, що переважно обговорювали Зеленського. Олександр Данилюк, представлений як «політик, ще кандидат в президенти України», виступав категорично проти Зеленського, Богдан Яременко, представлений як «політик і дипломат», який долучився до команди кандидата Зеленського, був категорично за нього. Але оскільки Яременко запізнився на ефір, спочатку цього балансу не було і Данилюк встиг висловити велику кількість критичних думок із приводу кандидата Зеленського і не лише на його адресу:

«На мою думку, Зеленський є результатом олігархічного компромісу з Російською Федерацією і становить загрозу для національної безпеки і цілісності нашої держави. <…> Два медійних персонажа. Один абсолютно віртуальний — це Зеленський, і другий — це пан Смешко, який, в принципі, від особи, про яку знали лише дуже невелике коло експертів, перетворився в провідного політика. Насправді цікаво, що займалися цими двома персонажами, за моїми відчуттями, одні й ті самі технологи, тому треба чекати несподіванок на парламентських виборах, і на превеликий жаль, я не думаю, що ці несподіванки будуть хорошими для України. Навіть якщо якимось дивним чином, а ми для цього звичайно зробимо все можливе, Зеленський не стане президентом України, то нам треба чекати того, що парламентська більшість буде формуватися за серйозною участю як відкритою так і прихованою проросійських сил. <…> На мою думку, ці особи <Тимошенко, Гриценко, Смешко>, мали би звернутися до своїх виборців з чітким закликом не підтримувати Зеленського. Натомість ми спостерігаємо прямо протилежні речі. От, наприклад, пан Гриценко вже заявив, що він особисто не буде ні за яких умов підтримувати Порошенка, не буде за нього голосувати, що Порошенка ми знаємо, а Зеленського не знаємо. Таким чином, відбулася фактично прихована агітація за Зеленського». Руденко тут заперечив: «Ну і Зеленського він сказав не буде підтримувати, вчора була заява». Данилюк: «Він підтримувати його не буде, але він чітко сказав, що він не буде голосувати за Порошенка, а Зеленському можна дати шанс. Тому, по суті, він за нього агітує. І я хочу сказати, шановні виборці, які віддали голос за Анатолія Степановича Гриценка, зробіть, будь ласка, висновки, наскільки ця людина негідним чином використовує вашу довіру, в який спосіб, фактично будучи технічним кандидатом Зеленського. Зробіть висновки на парламентських виборах, не голосуйте за Анатолія Степановича». Ведучий тут не робить жодних зауважень гостю за таку контрагітацію й не намагається якось збалансувати численні закиди на адресу як Зеленського, так і Смешка, й Гриценка.

На каналі ZIK у «Грі з вогнем» Тетяни Даниленко у студії були політтехнолог і спікер штабу Зеленського Дмитро Разумков і народний депутат від БПП Олександр Черненко, тож діалог був повністю збалансований. Маніпуляцій із боку ведучої також не було.

2 квітня (вівторок)

Тема: Підсумки першого туру виборів

На каналі NewsOne тема розглядається у програмі «Великий вечір» із Діаною Панченко. Гостею студії була депутатка попередніх скликань ВР Ганна Герман. Ведуча наводить цитату радника Зеленського Руслана Рябошапки: «Обговорювати ці обличчя і план дій sз Порошенком? Я не бачу в цьому сенсу. Яке питання може бути в Порошенка до Зеленського, який вважає його маріонеткою Коломойського? Може, він з Коломойським влаштує дебати? Чи Коломойського з Медведчуком?» — це використано як привід надати слово Медведчуку, який у синхроні каже, що він не буде представляти інтереси Порошенка, й контрагітує проти нього. Далі в розмові Герман хвалить Медведчука (на каналі, який контролює Медведчук): «Мені сподобалося, як спокійно, аргументовано відреагував на якісь закиди Медведчук. Як він серйозно, солідно… Знаєте, є державні мужі в Україні, є! І вони повинні прийти до управління країною. Якщо вони прийдуть, такі люди — з досвідом, зі знаннями, спокійні, з баченням перспективи — ми будемо мати майбутнє, наша держава буде мати майбутнє». Весь цей епізод, як на мене, виглядав дуже штучно.

Ведуча Панченко каже про Авакова й дає власний невідокремлений і неавторизований висновок: «Він дозволяє собі досить категоричні щодо Петра Олексійовича заяви, зокрема його заява щодо програми “Турбота”, яка фактично є сіткою, і так далі».

Герман каже: «Перше, що треба зробити Порошенку, щоб мати шанс на перемогу, йому треба викинути В’ятровича з влади. Того В’ятровича, який стільки біди наробив… Вони загнали його, всі ці В’ятровичі, Парубії <…> Він став заручником купки радикалів». Ведуча ніяк не коментує закиди гості на адресу конкретних персонажів.

На Прямому каналі тема обговорюється у «Прямому ефірі». Обидва ведучих — і Світлана Орловська, і Микола Вересень, неодноразово артикулюють тезу, із посиланням на «думки в соцмережах», що попри розрив між кандидатами у відсотках, другий тур починається з «нічиєї». Висновок, який жодним чином не відповідає дійсності.

Ведуча Орловська маніпулятивно переказує слова кандидата Гриценка: «Анатолій Гриценко заявив, що результати волевиявлення приймає, однак свій електорат не закликав голосувати за когось з кандидатів другого туру». Насправді Гриценко сказав: «За Порошенка, за ще п’ять років брехні, корупції і мародерства — я не проголосую ніколи. За Зеленського? Скажу прямо: я ще не можу дати вам поради, сам не визначився. Зважую шанси і водночас ризики для країни, ще недостатньо інформації отримав. За тиждень матиму позицію і рішення, вам одразу повідомлю». Тобто, Гриценко закликав не голосувати за Порошенка й нічого конкретного не сказав із приводу голосування за Зеленського. Втім, уже в подальшому обговоренні гостя студії кандидатка філософських наук Олександра Решмеділова так і казала: «Як Гриценко — жодного не підтримую».

Вересень також дуже довільно процитував сказане кандидатом Зеленським: «На питання журналістів, що він скаже Путіну, жартома натякнув, що зустрінеться з ним після повернення українських територій».

Орловська позитивно про Порошенка: «Я хочу нагадати історію цих виборів. От Петро Порошенко. Йому не давали шансів увійти навіть у п’ятірку, у шістку, у сімку. А потім по всіх телеканалах, всі телересурси, медіаресурси, ми знаєм, ми підрахували, 72 % усієї “чорнухи” справді було вилито на Петра Порошенка, чинного президента України. Йому шансів не давали! У Тимошенко, я нагадаю, у неї на старті було більше 26 %. За підсумками кампанії Петро Порошенко виходить у другий тур. Я про те, що справді несподіванки, вони бувають, як би що там не підраховували: перетікання і так далі. Раз — щось щолкає, і це відбувається».

В одному епізоді ведучі відверто маніпулятивно реагують на критику в бік Порошенка. Наведу цей епізод майже повністю для прикладу, бо подібні моменти у студії «Прямого ефіру» трапляються періодично. Решмеділова каже, що президент Порошенко не займався новітніми комунікаціями з виборцями, як це робив Зеленський.

Орловська її перебиває: «Олександро, дивіться, йому ще в цей час доводилося паралельно працювати президентом України, перемовини і так далі».

Решмеділова: «Не зайвим було піти у відпустку на час передвиборчого процесу, як це має бути».

Орловська: «У воюючій країні? У воюючій країні піти у відпустку, ну якось воно не дуже».

Решмеділова: «Ну є насправді механізми, які дозволяють збалансувати систему, і насправді він же не відлітає в якусь далеку галактику. Він знаходиться в цій воюючій країні і добре розуміє, що відбувається. Але якщо ми говоримо про процедуру, насправді він тоді міг зосередитись більш детально на тому, що відбувається».

Орловська: «Ви знаєте, що б тоді говорили? Президент воюючої країни, він займається не державними питаннями. А він виборами займається! Сто відсотків, двісті».

Народна депутатка від «Самопомочі» Тетяна Острікова: «А він не займався виборами, тільки суміщаючи державну посаду і зловживаючи своїми адміністративними можливостями президента України?»

Вересень її перебиває: «Світлана хоче сказати…»

Острікова продовжує: «Не займався виборами під час того, як він не пішов у відпустку, не займався?»

Орловська: «То ви це зараз про президента України, який займався безпосередньо своїми обов’язками? Якщо, я перепрошую, Андрій Садовий просто знявся з виборів».

Острікова: «Андрій Садовий пішов у відпустку».

Орловська перекрикує її: «Це відповідальність перед своїми виборцями».

Вострікова: «Андрій Садовий пішов у відпустку».

Орловська (перекрикує): «Фактично зрадивши свого виборця, якщо вже будем так конкретно говорити. Я з вами в такій тональності говорити не буду».

Хтось із гостей (на загальному плані не видно, хто саме): «Чому Садовий зрадив?»

Орловська: «Очевидно, що не вас».

Й одразу ж знову дає слово Решмеділовій, а після неї зразу ж Вересень: «Я просто хочу пару слів сказати, тому що мені здається законодавець це просто не відрегулював. І я не знаю, чи можна це відрегулювати. Чи можна сказати, що президент має полишити своє місце роботи, коли на кордонах стоять російські війська? Чи можна сказати, ні, Світлана до того вела, що якби він пішов у відпустку, сказали б: ах ти сука, що ж ти у відпустки пішов, у нас війна іде».

Орловська: «Це було б 200 %».

Вересень: «А як він не пішов у відпустку: що ж ти сука не пішов у відпустку! Варіантів не було. Друге питання. Підстави для того, щоб не ходити на двобій, дебати, вони які були? В мене концерт під Києвом, сказав нам пан Зеленський. <…> Якщо пан Садовий пішов у відпустку — нема питання і він поклав. На кого що мав покласти президент, де в Конституції написано що є віце-президент?»

Орловська: «А у Львові лише сміття, ну то таке! Олексій Петров, прошу».

Острікова: «Так що ж ви до Львова їздите, якщо там сміття? Чо ж ви їздите не вікенд? Я була у Львові, ні частинки сміття не побачила. Сміття на Банковій».

Орловська: «Пані Тетяно, я розумію, що ви роздратовані, але ваші популістські аргументи, вони не витримують жодної критики, я перепрошую. Олексій Петров».

Вересень: «З вами ми не будемо сперечатись».

Орловська: «З вами не будемо, сперечайтесь з ким завгодно».

Протягом програми природно і ведучі, й гості висловлюють велику кількість критичних думок на адресу Зеленського, який у студії не має жодного представника. Так само і з критичними висловлюваннями на адресу Тимошенко і Гриценка, представників яких також нема у студії, а ведучі не намагаються балансувати критику на їхню адресу жодним способом. Тобто баланс думок порушується велику кількість раз протягом ток-шоу.

На 24-му каналі у програмі «Про головне» Ілона Довгань обговорювала тему з політтехнологом і спікером штабу Зеленського Дмитром Разумковим. Разумков подає в ефірі велику кількість маніпулятивних тез. Загалом ведуча Ілона Довгань їх грамотно дезавуювала бекґраундами й уточнювальними запитаннями, я би оцінив роботу ведучої в цьому інтерв’ю найвищою оцінкою, але в одному випадку маніпуляція Разумкова не була спростована. Він каже таке: «Я думаю, было бы корректно, если бы перед дебатами один из них извинился. <…> Наш оппонент, чтобы он извинился перед гражданами Украины, которые поддержали Зеленского, потому что фактически в прямом эфире из уст главы государства прозвучало, что 30 % избирателей — это так называемые “марионетки Коломойского”. И я уже молчу о той истории, которую использовали на протяжении всей избирательной кампании, деля общество на тех, кто за Путина или против Путина. И один кандидат выставлял позицию “или я, или Путин”. Получилась страшная история. Вышло 85 % — не за него, и поверьте мне, 85 % — это люди, которые любят свою страну. Точно так же, как я уверен, и 15, которые его поддержали. Почему? Потому что это люди, которые пришли и сделали свой осознанный выбор. И этот выбор нужно уважать, нравится он вам, не нравится, но это позиция граждан страны. И сравнивать их с куклами в каком-то специфическом театре, я думаю, мягко говоря, некорректно». Така маніпулятивна інтерпретація сказаного Порошенком виправлена не була. Насправді Порошенко назвав «маріонеткою Коломойського» Зеленського, а не тих виборців, які за нього голосували.

На каналі «Еспресо» протягом усього праймового ефіру йде маніпулятивне опитування «За кого ви голосуватимите у другому турі — за Порошенка чи за Зеленського?». Що дає підставу гостю студії політологу Віктору Тарану, посилаючись на поточні результати цього голосування, стверджувати, що «виборці “Еспресо” вірять в перемогу чинного президента». Результати ж подібних голосувань в ефірі не є репрезентативними навіть для аудиторії телеканалу, оскільки в залежності від обставин глядачі, які поділяють якусь одну відповідь на запитання, можуть бути ситуативно активнішими за тих, хто поділяє іншу відповідь. Тема ж підсумків першого туру обговорюється у «Вердикті» Сергія Руденка. Загалом обговорюється коректно, лише в одному епізоді є порушення, коли Олег Рибачук, представлений як «політик та громадський діяч», каже таке: «Те, про що говорить всезнаюче фейсбуччя, що сидять зараз хлопці-дівчата на Банковій і ламають голови: а може так домовитись з Коломойським, а можна зробити так, щоб Зеленський знявся <…> Візантійщина. Це дорога в нікуди і такими прийомами можна дуже загратися. <…> Я б застеріг би оцих вумників, які сидять і думають, як би, використовуючи візантійські прийоми, спотворити волевиявлення і просто “зробити результат”, бо виграти нема з чим». Ведучий не робить уточнення джерел інформації, бо посилання на «всезнаюче фейсбуччя» не витримує критики, крім того звинувачення на адресу штабу Порошенка, озвучене гостем програми, потребувало балансу думок.

На каналі ZIK тема обговорювалася у програмі «Коментарі». Маніпуляцій не було, але було питання по балансу думок, оскільки у студії були представники кандидатів Порошенка (народний депутат Олександр Бригинець від БПП) і Тимошенко (народний депутат Сергій Євтушок від «Батьківщини»), кандидата ж Зеленського не представляв ніхто.

На каналі «112 Україна» були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

3 квітня (середа)

Тема: Прогнози на дебати між Зеленським і Порошенком

На каналі «112 Україна» тема обговорювалася у «Вечірньому праймі». Володимир Полуєв і Тетяна Іванська спілкувалися з постійним гостем програм каналу політтехнологом Вадимом Карасьовим. Як завжди, попри обіцянку ведучих на старті ефіру «однак, не нав'язуємо висновків, їх ви маєте робити самостійно», Полуєв робить власне припущення, яке подається як факт: «Чим відповість <на виклик Зеленського> Банкова? Адже неодноразово вже третій день після першого туру президентських виборів представники команди президента, неодноразово заявляли: ми хочемо дебати, Зеленський повинен вийти, розкрити свої карти, свої позиції по тих чи інших питаннях. Чомусь вони вважали, що це буде потужна гра якраз для президента витягнути на звичне поле віртуального Зеленського».

Так само й ведуча робить власні узагальнення й оцінки, не позначаючи їх як такі: «Вам не здається, що вже до першого туру виборів це перетворили на цю гру добра і зла, і що люди, як би зараз до них з гумором не зверталися, вони все рівно зараз сприймають це з агресією, одного чи іншого кандидата вони сприймають з агресією». Карасьов у відповідь артикулює звичні пропагандистські тези: «Но с агрессией, слава богу, воспринимает меньшинство. А всё-таки большинство, которое проголосовало за Зеленского, они как раз проголосовали против агрессии, языка ненависти, который много сделала нынешняя власть, для того чтобы утвердилось в стране. <…> От этого гибридного ада, тупика люди устали. Они хотят жить спокойно, без такого нагнетания. Без всего этого троллинга и ботоферм, которые нагнетают чувство агрессии, мотивируя людей на такие агрессивные поступки». Ведучі ніяк не реагують на те, що гість усю провину за гібридну війну покладає виключно на чинну українську владу.

Карасьов продовжує: «Когда тут нагнетают, что главнокомандующий… А мы что — собираемся войну дальше продолжать? Кстати говоря, Порошенко в 14-м году избирали как дипломата, как бизнесмена, далекого от войны… Люди хотят мира, не войны. Но не такого, который предлагают некоторые политические силы на базе минских соглашений». Ведучий погоджується з гостем: «Тобто спокій без дамоклового меча, який навис над нами». Карасьов: «Другой. И это очень хорошо, потому что тут очень мало аргументов для того, чтобы обвинять его в том, что он марионетка Кремля».

І далі Карасьов артикулює тезу, яку з цього дня постійно озвучують в ефірах проросійськи налаштовані політики й експерти: «Эта технология с самого начала была неправильная. Вот это “я или Путин”. Получается так, что все остальные пропутинские. А если кто-то выиграет из них, получается, что Путин выиграет, а не действующий президент. Получается, что Путин у нас выиграет выборы. Ну зачем это делать?»

На Прямому каналі в ток-шоу «Прямий ефір» ведучі Микола Вересень і Світлана Орловська починають обговорення теми з озвучення вимог «команди Зеленського» до нинішнього президента. Наводжу розшифровку цього великого фрагменту майже повністю.

Орловська: «Команда Зеленського вже має до чинного президента низку вимог, які він має виконати, на їхню думку, до завершення строку своїх повноважень. Серед них, зокрема, перезапуск роботи НАЗК, ліквідація формули “Роттердам+”, запустити Вищий антикорупційний суд. І це ще не все».

Вересень: «І непогані наче вимоги, я би так сказав, але як завжди є багато “але”. Одразу відреагувала перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко, нагадала, що зміни до законів ухвалює Верховна Рада, а не президент. Вона підкреслила, що Порошенко ще рік тому вніс до парламенту як невідкладний законопроект про скасування е-декларування для активістів. Альтернативний законопроект внесла Юлія Тимошенко. І команда президента в парламенті голосувала за обидва законопроекти. Не голосували члени партії “Укроп”, які підтримують пана Зеленського».

Справді, Геращенко сказала, що «команда президента  парламенті голосувала за обидва законопроекти». Але ведучі повинні були уточнювати, що Геращенко сказала неправду, оскільки зі 135 депутатів фракції БПП за ті два законопроекти голосувало лише 56.

Орловська продовжує: «Ну і відреагували експерти, які назвали вимоги частиною політичної технології. Адже нагадаю, за Конституцією України, Президент не може ухвалювати закони, це робота Верховної Ради. Голова НАЗК та її члени призначаються урядом, тому вимагати перезапустити роботу цього органу від президента неможливо. А до прикладу формула “Роттердам+” перебуває у веденні Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повністю самостійного і незалежного органу. І ліквідація формули ніяк не належить до повноважень президента. До речі, формула працюватиме ще усього три місяці».

Як на мене, те що формула, яка заподіює великі збитки для бюджету й невиправдано здорожчує вартість електроенергії, працюватиме ще «усього» три місяці — слабка втіха, адже вона вже працює з березня 2016-го, тобто три роки.

Вересень: «Якщо мені правильну довідку дали, мені дуже сподобався перший пункт: забезпечити ухвалення закону щодо скасування е-декларування доходів і витрат для громадських активістів. Одразу подбали люди про себе. Спочатку ми тут такий закон приймемо, щоб нас ніхто не чіпав, а потім інше».

Тут узагалі важко зрозуміти, кого має на увазі ведучий, коли каже, що «подбали люди про себе». Адже він розповідає про вимоги «команди Зеленського», а не про вимоги «громадських активістів».

Вересень продовжує: «Ну логічно, я схиляю голову. Це прекрасно! А все ж таки це технологія, чи це продовження такої забавки? Тому що в мене все більше і більше думок, що це така, таке, ну такі жарти, як би сказати. Пане Голобуцький, це що?»

Орловська: «Давайте, скажіть нам, бо ми тут думаєм, чи нам в циркове вступати, чи все ж продовжувати за профілем на свою професію працювати. Що це таке — політтехнологія?»

Вересень: «Ні, звичайно вдало, моя версія така — команда Зеленського продовжує наступ».

Орловська: «Як вміє».

Вересень: «Але може це такий хибний наступ, я не знаю».

Весь цей фрагмент ведучими кілька разів повторюється теза, що вимоги команди Зеленського — це якась технологія. Ведуча заявила цю думку з посиланням на якихось анонімних «експертів», що є грубим порушенням стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Крім того, якщо повертатися до всього списку вимог, то видно, що ведучі озвучили його вибірково. Неозвученими залишилися такі вимоги, як забезпечення президентом виборчого закону із пропорційною системою з відкритими списками, що було однією з обіцянок Порошенка на виборах 2014 року. Говорячи про вимогу ліквідації формули «Роттердам+», ведучі замовчують іншу частину цієї вимоги: щоби Порошенко розпочав зовнішній незалежний аудит НКРЕКП. Замовчали ведучі також вимогу до президента, щоби той відкликав свій законопроект щодо криміналізації незаконного збагачення та доручив коаліції підтримати проект закону, що розроблений за участю міжнародних експертів. І вимогу позбавити СБУ, Нацполіцію та інші правоохоронні органи повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю. Не кажучи вже про вимоги звільнити з посади першого заступника голови СБУ Сергія Семочка і опублікувати перелік своїх офшорних компаній, банків, у яких ці компанії мають рахунки, і фінансову звітність цих компаній за останні 5 років. Дві останніх вимоги повністю перебували в компетенції самого Порошенка.

У ході подальшого обговорення теми екс-міністр юстиції Олександр Лавринович каже про Зеленського: «Він відповів на це, що його головне завдання як президента привести до влади професійних людей, патріотичних і порядних». Орловська перебиває його такими словами: «Ви знаєте, пане Олександре, дуже нетрадиційний набір слів, дуже нетрадиційний: “професійних”, “надійних”, “прекрасних”».

У ході обговорення гості студії запропонували подивитися ролик Зеленського, в якому той викликає президента на дебати. Спочатку його показали без звуку. Даруйте, я не зміг надійно ідентифікувати, хто з гостей і які репліки казав, оскільки весь цей фрагмент відбувався на загальному плані.

Вересень: «Красиво!»

Хтось з гостей: «А звук є?»

Вересень жартує: «Звуку нема, ми вирішили просто показати».

Хтось: «Це цікава технологія».

Вересень пояснює: «Вони кажуть, у них технічна проблема».

Хтось із гостей починає жартівливо «озвучувати» Зеленського: «Я запрошую президента».

Хтось інший: «Ні, там краще дивитися і слухати».

Хтось продовжує «озвучувати»: «Я не лялька Коломойського».

Вересень: «Ну бачте, стадіон є».

Хтось: «Але ж це не можна дивитись без звуку, бо незрозуміло, що він каже».

Хтось інший: «Цікаво, скільки взяв стадіон за знімання, це ж оренда?»

Вересень: «Хто знає? Давайте спробуємо ще раз зі звуком тепер. Відеоряд, мені здається, непоганий. Тепер зі звуком».

Хтось: «Прямий агітує за Зеленського».

Хтось інший: «Агітація дозволена вже».

Хтось ще інший: «Це не агітація».

Хтось: «Стовідсоткова агітація».

Лавринович: «Вона зараз не заборонена».

Хтось: «Он написано “день тиші”».

Хтось: «Який ти уважний!»

У мене склалося враження, що це було зроблено спеціально, щоби поглузувати, що й відбувалося у студії в момент «німого» показу. Якщо це було так, то технологія, на мою думку, доволі проста й ефективна, адже в такий спосіб заздалегідь створюється певний варіант емоційного сприйняття матеріалу. Після показу ролика зі звуком ведучі продовжили вправлятися в іронічних оцінках.

Вересень: «Ну такий відважний, красивий. Такий»…

Орловська «Трейлер хороший».

Вересень: «Емоційно навантажений, прекрасний. Отже, питання продовжує бути тим самим. Все це, що ми спостерігаємо, це все ж таки намагання не прийти на дебати, чи все ж таки прийти на дебати? І дев'ять пунктів і оцей».

І далі надають слово тим гостям, які налаштовані проти кандидата Зеленського й висловлюються на його адресу критично, — волонтеру Мирославу Гаю і заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгію Туці. У студії представників чи прихильників кандидата Зеленського нема, ведучі про дотримання балансу думок не дбають.

І ще один маніпулятивний фрагмент. Коли позафракційний депутат Віктор Клименко починає критикувати Порошенка і владу, Орловська його перебиває такими словами: «Пане Вікторе, я зараз буду грубою. Для вас виборча кампанія вже завершилася. Я вас дуже прошу говорити по суті. Нє, просто говоріть по суті». Клименко: «Я говорю по суті». Орловська: «Ні, ви говорите по своїй суті. А ми говоримо про державну суть, про ефірну суть, і я буду модерувати. Про дебати. Про дебати. Якщо вам більше нема чого сказати по суті, можемо завершити. Я це кажу серйозно».

Ці слова ведучої завершуються активними аплодисментами глядачів у студії. Керовані аплодисменти глядачів студії використовуються як прийом на різних каналах, при цьому на Прямому — значно меншою мірою, ніж на каналах «112 Україна» і NewsOne. Тож на Прямому, як на моє враження, їхня штучність буває наочнішою, як і в цьому фрагменті, де ведуча точно не сказала нічого такого, що би заслуговувало на аплодисменти. Навпаки, поводилася не дуже чемно з гостем.

Ще один маніпулятивний момент: у ході обговорення Микола Вересень провів голосування із глядачами студії, хто хоче дебати між двома учасниками другого туру. Звісно, підняли руки майже всі глядачі у студії.

У «Підсумках» Євген Кисельов каже таке: «Я хотел бы подключить к разговору, к обсуждению сегодняшних новостей, вот этого пропагандистского наступления Владимира Зеленского. Заметьте, я не вкладываю негативного смысла в словопропагандистский”. Пропаганда — это вобщем-то нормальная часть предвыборной борьбы. Тем более, что предвыборная борьба, как сказал один из близких сотрудников президента Игорь Грынив в интервью моему коллеге Матвею Ганапольському, в общем это война. А на войне, как вам известно, бывают и самые жёсткие методы её ведения. Гораздо более жёсткие, чем использовал господин Зеленский». Тут теж звучить визначення «наступ», яке вже озвучували цього дня й колеги Кисельова по каналу Орловська з Вереснем.

На 24-му каналі тема згадувалася в програмі «ProНовини». Цього разу в тексті ведучого Артема Овдієнка немаркованих як слід власних суб’єктивних думок було значно менше, ніж раніше. Було сказано, зокрема, таке: «Існують сподівання, що кандидат Зеленський розкриється на теледебатах, що їх влаштовує “UA:Суспільне”. Втім, чи відбудуться ці дебати, достеменно невідомо, адже усі політичні оглядачі в один голос твердять, що для Зеленського найкраща виграшна стратегія — це уникати журналістів, мовчати і не дозволити українцям до виборів у собі розчаруватись. Відтак, імовірніше за все Зеленський дебати з Порошенком проігнорує. Цьому придумають якесь пояснення: можливо, через раптову хворобу, можливо, Зеленський за щось на Порошенка демонстративно образиться і заявить, що той негідний з ним спілкування. Утім, це поки віддалені перспективи». Тут і висновки, і припущення, і недостовірні посилання на джерела суб’єктивної думки.

Крім того, на каналі тема згадувалася і в програмі «Про головне». Тут маніпуляцій і грубих порушень стандартів не було.

На каналі «Еспресо» тема обговорювалася у «Великому ефірі». Василь Зима в одному запитанні припускається немаркованої оцінки: «Чи вдасться Порошенку перемовлятися з людьми, рівними собі? Бо ми розуміємо, що Зеленський, при всій до нього повазі, він не є рівною людиною для олігархів, ну принаймні не з їхнього кола, скажем так».

У програмі «Вердикт» Сергій Руденко, наводячи дані підрахунку голосів Центрвиборчкомом за електронними протоколами, припускається фактичної помилки: «Буквально одну соту відсотка не вистачає для того, аби Центральна виборча комісія оголосила про завершення і офіційні результати, оголосила офіційні результати першого туру президентських виборів». Офіційні результати голосування визначаються за паперовими протоколами з мокрими печатками, які в цей момент лише починають привозити до ЦВК.

І протягом праймового ефіру каналу проводиться опитування глядачів: «Чи хотіли б ви побачити дебати Порошенка і Зеленського саме на НСК “Олімпійський”?»

На каналі ZIK тема згадувалася у неформатній програмі Vox Populi, де гостею була народна депутатка Оксана Корчинська. У програмах HARD із Наталією Влащенко, де гостем був політтехнолог Кость Бондаренко, і у «Грі з вогнем» з Тетяною Даниленко, де гостями були заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак і народний депутат від «Опоблоку» й кандидат у президенти Олександр Вілкул, маніпулятивних моментів чи грубих порушень стандартів не було.

На каналі NewsOne цього дня були програми, які аналізуються іншими моніторингами «Детектора медіа».

4 квітня (четвер)

Тема: Чи будуть дебати між Зеленським і Порошенком

На каналі «112 Україна» тему продовжують обговорювати у «Вечірньому праймі». Володимир Полуєв і Тетяна Іванська спілкуються в студії з постійним «гостем» Дмитром Гордоном, який без забезпечення стандарту балансу думок із боку ведучих говорить негативно про Порошенка й позитивно про Зеленського. Принагідно раптом згадує кандидата Смешка (якого він згадував у всіх попередніх ефірах каналу, де виступає то ведучим, то «гостем» студії):

«Я хотел бы сказать несколько слов об Игоре Петровиче Смешко, если вы мне позволите. Выборы закончились, это уже не агитация. Это феноменальный результат, который показал Игорь Петрович Смешко. Феноменальный 6 % при трех, минимум трех украденных у него. Я об этом уже говорил официально, я ещё раз официально повторю. 6,04, которые имеет Игорь Смешко, не соответствуют действительности. У него было, как минимум, 9 %. Это подтверждают экзит-полы, которые проводила Администрация Президента для внутреннего пользования. Я эти цифры знаю, я ими владею. Мы видели на видео фальсификации, когда от Смешко пачками брали перекладывали к Порошенко бюллетени. Это зафиксировано и в Константиновке Донецкой области и ещё в ряде регионов. Отвратительное зрелище, это всё в интернете есть. <…> Это был единственный шанс Украины. Такого подготовленного, умного, образованного, патриотичного и просто хорошего человека, как Смешко, у нас больше нет. Это был бы лучший президент. <…> А мы видели по разным внутренним разных серьёзных организаций соцопросам, он набирал и 10 % и 12 %. <…> Он принял решение идти со своей политической силой в парламент. За несколько дней после его заявления официального, в его политическую силу , она называется “Сила и честь”, подано полмиллиона заявок на вступление в партию. Полмиллиона за несколько дней! <…> Я уверен, что он заведёт огромную силу в парламент, я уверен, что он станет премьер-министром, потому что повторяю: достойнее человека трудно найти. <…> Я считаю, его партия возьмёт больше всех голосов на выборах в парламент».

І далі з посиланням на Смешка Гордон конкретно закликав не голосувати за Порошенка і сказав, що віддасть свій голос Зеленському. Загалом же Гордон протягом приблизно 9 ефірних хвилин розповідав позитив про кандидата Смешка. У цьому монолозі були як серйозні звинувачення на адресу влади, які потребували слова у відповідь, так і недостовірні посилання на невідомо наскільки правдиві «екзит-полы Администрации Президента», так і на взагалі анонімну соціологію «разных серьёзных организаций». Ведучі навіть не намагалися уточнити у «гостя», які це організації, чи звідки в нього дані «екзит-полів АП». Так само, як не запитували про джерела інформації, що до партії Смешка за кілька днів нібито було подано півмільйона заявок. Крім того, звісно ж, у момент цього ефіру офіційної передвиборної кампанії вже не було, але Гордон агітував за Смешка і його політсилу вже з огляду на майбутню парламентську кампанію, на що ведучі мали би певним чином реагувати. Але вони цього не робили, навпаки підтримували цей монолог зручними для «гостя» запитаннями.

На каналі NewsOne тему Віталій Дикий у «Дикий.Live» обговорював за тим же сценарієм зі штатним «гостем» каналу Дмитром Співаком. Співак говорив негативно про Порошенка, позитивно про Зеленського. Жодних спроб якось збалансувати закиди гостя ведучий не робив. У певний момент так само «з нічого» виникла тема Смешка і його партії «Сила і честь». Просто Дикий запитав у Співака, за кого той голосував, Співак відповів так: «Это не секрет. Я в первом туре поддерживал Игоря Смешко. Я недавно с ним знаком. Я считаю, что стране нужны такие люди, как Игорь Петрович Смешко. Профессионал с высочайшим уровнем знаний, государственного управления, с высочайшим образовательным уровнем, интеллектом, бекграундом. Он нужен стране, ну не в качестве президента, значит, тот блестящий результат, который он получил 6 % за два месяца кампании за копейки денег. Феноменальная история, об этом сегодня говорят все политтехнологи. <…> Он должен идти в парламент. Верю, что он наберет очень большое количество голосов, заведёт большую фракцию. И, мне кажется, он запросто может претендовать на роль премьер-министра Украины при президенте Зеленском в парламентско-президентской республике». Мені схоже, що проросійські політтехнологи, побачивши ефективність агітації Гордона за Смешка перед першим туром виборів, вирішили посилити агітацію за політсилу Смешка подібною ж у виконанні Співака. Цього дня в обох штатних «гостей» двох каналів збіглися не лише основні висновки і прогнози майбутнього «прем’єрства Смешка», але навіть окремі епітети на його адресу.

У «П’ятому куті» тема коротко згадувалася у спілкуванні ведучих В’ячеслава Піховшека й Діани Панченко з гостем народний депутатом від «Батьківщини» Сергієм Власенком. Тут гість вільно критикував нинішнього президента. Ведучі допомагали йому це робити зручними запитаннями.

На Прямому каналі тема знову обговорювалася в «Прямому ефірі». Цього дня маніпулятивних моментів було менше. Як завжди у студії не було представників головного негативно обговорюваного, тобто Зеленського, і як завжди ведучі не дбали жодним чином про баланс думок. Критикували Зеленського переважно гості, ведучі їм не заважали це робити. В одному фрагменті програми ведучий Микола Вересень сказав таке:

«Вночі діючий президент відповів згодою, після чого почалися “танці” навколо умов цієї політичної дуелі. Фактично, питання зводиться до наступного. Чи “танці” навколо умов поєдинку мають на меті в кінцевому результаті проведення дебатів, чи штаб пана Зеленського в такий спосіб намагається цього двобою уникнути. Тому що історія з медичним обстеженням у мене, наприклад, спонукала пропозицію. Все ж таки перевіритись і у проктолога. Бо нація має знати, як виглядає срака президента».

Ведуча Орловська у певний момент каже таку оцінку на адресу намірів Зеленського щодо дебатів: «Що ще він <Зеленський> може запропонувати, щоб від цих дебатів відмовитись, бо все скидається на те».

В іще одному фрагменті, коли гість студії народний депутат із групи «Відродження» Дмитро Святаш спробував критикувати чинного президента, ведучі намагалися не дати тому довести свою думку до кінця.

Святаш: «30 % Зеленського — це логічне продовження і результат 5 років президентства Порошенка. Він зробив цього Зеленського. Він своєю позицією, своєю політикою, своїм керуванням державою, він докерувався до...»

Орловська перебиває: «Я вважала, що в нас парламентсько-президентська республіка і до цього власне мають всі гілки влади...»

Святаш (намагається перекричати ведучу): «Я вас не перебивав».

Вересень: «Вона може перебивати, а ви ні!»

Святаш: «Ось так, да?»

Вересень: «Вона ведуча, ведуча!»

Святашу-таки вдалося перекричати й коротко закінчити свою думку, після чого інший гість політтехнолог Віктор Уколов сказав таке резюме: «Ви щойно почули регіонала колишнього, чий президент втік з країни, розв'язав війну».

У «Підсумках» Євгена Кисельова тема обговорювалася без маніпуляцій та порушень.

На 24-му каналі тему згадував Артем Овдієнко у програмі «ProНовини». Ведучий частково авторизував власні висновки і оцінки, частково подавав їх без авторизації:

«Треба розуміти, що в проведенні цих дебатів найбільше зацікавлений чинний президент. Саме Петро Порошенко максимально виграшно буде виглядати у форматі публічного обговорення проблем країни та шляхів їх вирішення, адже чинний президент чудово орієнтується у поточній ситуації і він спроможний годинами, не заглядаючи при цьому в папірці, обговорювати все на світі. <…> Тоді як у Володимира Зеленського такого бекґраунду немає, але й винуватити його у тому було б нечесно. До січня цього року у нього були зовсім інші інтереси та забавки. Втім, у разі публічного обговорення проблем країни та шляхів їх вирішення Петро Порошенко на фоні Володимира Зеленського точно буде виглядати переконливішим. Усі це наперед розуміють, відтак Зеленському нецікаво підставлятися під цей каток Петра Порошенка, який на стандартних дебатах закатав би його під асфальт. <…> Там іще декілька цікавих моментів було. Так от, Зеленський вимагає, щоб кандидати попередньо здали кров на алкоголь і наркотики. А оскільки важко звинуватити діабетика Порошенка у вживанні, то ймовірніше за все, такою вимогою Зеленський хоче спростувати закиди на свою адресу, мовляв, у шоу-бізнесі усі на кокаїні і “95-й квартал” тут не виключення. <…> Маємо спробу команди Зеленського зіскочити з непотрібних і небезпечних для їхнього кандидата дебатів. Для цього вони за власним бажанням змінюють їхній формат та місце проведення і приховано хамлять чинному гаранту. Утім Порошенко реагує нестандартно. У його відповіді уже немає жодних “малоросів”, а лише “Володимир Олександрович” і поблажлива, така, знаєте, батьківська згода пристати на висунуті нерозумним підлітком-бунтівником умови».

У сюжеті Анастасії Кримової — невідокремлені оцінки журналістки: «Виборчі перегони лідерів першого туру поволі перетворюються на молодіжний реп-батл. Кандидати нарешті завели діалог, хоч і не надто конструктивний <…> Неабияка підтримка виборців у першому турі додала Володимиру Зеленському ще більшої впевненості. <…> Петро Олексійович бере тим, на чому добре знається, — красивим слівцем, впевненим тоном, риторикою».

Овдієнко: «Між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським дуже багато відмінностей. Можна сказати, що вони є представниками не те що різних поколінь, а навіть різних всесвітів. Так-от Порошенкові, як і будь-якому політику старого зразка влада була потрібна не тільки для задоволення власних амбіцій, але також і для захисту свого бізнесу. І у випадку з Порошенком це яскравий приклад того, як бізнесмен пішов у політику лише для того, щоб залишитися успішним бізнесменом. І немає тут його провини, що в буремні 90-ті просто не існувало інших шляхів захисту. <…> І Петро Порошенко, і Володимир Зеленський завзято ховаються від преси обидвоє. Якщо і з’являються в ефірах перед журналістами, то це у жодному разі не були інтерв’ю із жорсткими, але цікавими суспільству питаннями. Це були такі собі знаєте «теплі ванни», в яких що Порошенко, що Зеленський розслаблено себе почували, а журналісти їх «ніжно масажували» заздалегідь підготовленими запитаннями».

У програмі «Про головне» Ілона Довгань коректно обговорювала тему з експертами. Але був той же сюжет Кримової з грубими порушеннями стандартів журналістики.

 

На каналі «Еспресо» Василь Зима довго обговорював тему у «Великому ефірі» з головою бюджетного комітету громадської ради Минфіну Тарасом Козаком, попри те, що сам гість із самого початку бесіди сказав, що він не є експертом у подібних питаннях. У підсумку обговорення не містило експертних оцінок, а було переповнене суто життєвими висновками гостя. Із питань ведучого маніпулятивним було таке: «Тут же просто людям важливо памятати одну просту річ у всій цій ситуації, що ні на Майдані, ні в АТО ні президент, ні прем’єр, ні один депутат не загинули і ніколи не загинуть. Тому люди завжди повинні обирати президента, який дасть їм можливість комфортно в цій ситуації, прогнозовано розвиватися». Із натяком на вибір Порошенка у другому турі.

У «Політклубі» Віталія Портникова маніпулятивних моментів чи порушень стандартів не було. До того ж у студії був досяжний повний баланс думок, оскільки основні табори, які мають пряме відношення до теми обговорення, були представлені цілком повноважними спікерами: політтехнологом штабу Зеленського Дмитром Разумковим, народний депутатом від БПП Володимиром Куренним і представником «Батьківщини» Андрієм Сенченком. А ведучий модерував дискусію абсолютно коректно.

На каналі ZIK тема не обговорювалася.

5 квітня (п’ятниця)

Тема: Заочні «дебати» між Порошенком і Зеленським

На каналі «112 Україна» тема розглядається в «Голосі народу» обговоренням другорядних обставин, тобто умов проведення дебатів, які висувають одне одному, приймають чи не приймають кандидати другого туру виборів. У першій частині гостем студії був постійний гість каналу політтехнолог Вадим Карасьов, представлений як «політолог». Він висловлював основні пропагандистські тези. Так, наприклад, він знову озвучує кремлівську тезу про «розкол українського суспільства»: «Тому що люди не хотіли, щоб були і продовжувалися такі часи, коли країну розділюють, розколюють, повертають в якесь ХІХ століття, тому що “віра, армія мова” — це взагалі-то теми не виборчої кампанії ХХІ століття. Це ХІХ століття, коли країни могли такі кордони створити, щоб людей там тримати. Але сьогодні, якщо люди будуть жити і далі в таких умовах, коли буде якась “правильна” церква і “неправильна” церква, “правильні” громадяни і “неправильні” громадяни, “правильні” регіони або “неправильні” регіони, вони будуть покидати цю країну». Тут ведучий Петро Мага заперечив, що ці гасла виникли через те, що Україну тримали у стані колонії. На мій погляд, доречно було запитати в Карасьова, чи не вважає він причиною всього цього російську воєнну й інформаційну агресію, яка також не відповідає цінностям ХХІ століття.

Карасьов агітує за Зеленського: «Перемога молодої 40-літньої людини, сучасної, модної, креативної, вона відкриває нову сторінку політичної історії України і дасть можливість зайти в українську політику новим, креативним людям, сучасним людям». Крім того, принагідно протягом цієї програми Карасьов 5 разів повторював ось таку сентенцію: «Мы выбираем не царя. Мы выбираем слугу народа». Так само кілька разів Карасьов повторює тезу про те, що «Зеленский может ввести в политику новое поколение политиков, которые не могли пробиться».

І знову Карасьов контрагітує проти Порошенка, повторюючи при цьому одну з тез кремлівської пропаганди: «Есть наш президент нынешний, хороший оратор. Но главное разве в ораторстве, в искусстве сегодня?! Ну было же 5 лет доказать, что ты не только хороший оратор, но ты ещё человек, который может объединить страну. Который может показать, не разжигать вот эту ненависть все время, агрессию и так далее».

І наостанок каже таке: «Открытием этих выборов являются политики, которые меньше всего обещали. Это Зеленский и Смешко».

У другій частині програми, де присутніми є багато гостей, загалом у студії були представлені різні політичні табори, принаймні позиції кандидата Зеленського представляли речник його штабу Разумков і представлений як «політолог» Кирило Молчанов, а кандидата Порошенка — Горган і народний депутат від БПП Іван Рибак. Головним же маніпулятивним моментом частини програми з багатьма гостями було те, що за кожної спроби будь-кого з гостей переходити до обговорення концептуальних програмових тез обох кандидатів, ведучі неухильно, а інколи й доволі жорстко повертали дискусію до другорядних питань, пов’язаних з технологіями й умовами проведення дебатів. За допомогою таких гостей, як депутатка від «Опозиційної платформи — За життя» Наталія Королевська і екс-генпрокурор Святослав Піскун.

На каналі NewsOne тема згадувалася у програмі «Дикий.Live» де гостем Віталія Дикого був Юрій Бойко. Ведучий ставить гостеві винятково зручні, а подеколи й відверто компліментарні запитання, зашиваючи в них і власні оцінки. Про опитування глядачів: «Що стоїть за гучними заявами навколо дебатів? Гра на підвищення ставок чи підкилимні домовленості. Так і хочеться зробити ще один варіант і просто прописати “маразм”. І я думаю, що це розставить всі крапки над “і”. Як відкоментуєте?»

Або: «Ви знаєте, говорять про певні сенсації, пов’язані з високим рейтингом Зеленського, але не менш уважно розглядають і ваш феномен. Ви показали дуже пристойний результат. У чому, власне, криється стратегія діяльності? Ви самі очікували на такий достатньо пристойний результат на цих складних виборах?» (Мені тут зовсім не зрозуміло, хто ці неназвані ведучим, які «говорять» і «не менш уважно розглядають».)

Дикий: «Те, що відбувається зараз. Я маю колосальну кількість інформації щодо дебатів і ситуації з аналізами, але не хочу про це говорити, щоб просто не використовувати ефірний час. Все звелося в агітаційній боротьбі до шоу, до фарсу і до здачі аналізів. Як ви це сприймаєте? Це все виглядає взагалі, от наші партнери західні, східні, північні, як вони ставляться до такого фарсу, це не принижує імідж взагалі?»

Крім того, тема на каналі обговорювалася в ток-шоу «Протистояння». Протягом ефіру тривало маніпулятивне опитування глядачів, «за кого ви голосуватимете в другому турі?» Ведуча Діана Панченко заявляє тему так: «День здачі аналізів сьогодні. Чесно кажучи, все це трошки нагадує фарс, трошки нагадує десь театр абсурду, але маємо те що маємо». Власне, цим ведучі програми, за допомогою окремих постійних гостей каналу, й намагалися обмежити обговорення, не дозволяючи іншим гостям перевести обговорення на будь-які теми сенсів чи програм кандидатів. Натомість докладно обговорювалися аналізи, як вони робляться і як підробляються. Із періодичними риторичними відходами від цієї теми до таких, наприклад, коли колишня регіоналка Ганна Герман кілька разів акцентувала таке: «Тест провалили сьогодні обидва кандидата. І чому? Я чекала, що після цих процедур вони вийдуть до журналістів і хоч один покаже програму свою боротьби з наркоманією і алкоголізмом в Україні. Це страшна проблема. Скільки матерів страждає, скільки дітей гине»… Або ведучий Василь Голованов: «Побачили Петра Олексійовича, в якого беруть аналізи на “Олімпійському”, і в багатьох нас виникло запитання, чому на “Олімпійському”? І побачили стілець, на якихось дивних умовах. І сказали: ну це що, медична реформа? Ось так, на стільці треба брати аналізи крові ще й в президента?»

Ведуча Панченко згадує звичну тезу кремлівської пропаганди: «Звідки ця атмосфера ненависті у суспільстві і хто задає в ній тон?»

Герман знайшла навіть позитив у тому, що Зеленський невисокого зросту, як і Путін, тож, на думку Герман, йому буде легше з тим домовлятися.

Коли один із гостей, журналіст Віктор Майстренко намагається говорити про те, що цим шоу обидва кандидата ведуть виборців геть від серйозних дискусій по програмах, ведуча заперечує, що в Зеленського є програма. Майстренко каже: «Там одни лозунги, а не программа» — й намагається аргументувати. Ведуча й постійний «гість» каналу Андрій Пальчевський його постійно перебивають. Панченко: «А Порошенко в принципі за 5 років міг би показати, що є його програма, хіба ні?» Або: «Чому тоді люди проголосували, вони ж бачать, що з нами за 5 років відбувалось. Люди дурні? Ви це хочете сказати»? Майстренко: «Люди, уставшие от популизма». Панченко: «Від кого чи від чого?»

Загалом я не бачу сенсу далі цитувати, оскільки все шоу, яке тривало майже дві години, з періодичними переходами на сварки й на особисті образи між гостями, зрештою було присвячене обговоренню аналізів претендентів на посаду президента і їхнього значення для поточного політичного моменту, про місце проведення дебатів (стадіон — не стадіон) тощо. Тобто абсолютно другорядні речі, які частиною гостей (більше всього Пальчевським і Герман) постійно використовувалися як привід для глузування з обох кандидатів, але більшою мірою з кандидата Порошенка.

На 24-му каналі тема у програмі «ProНовини» Артем Овдієнко частково авторизував свої суб’єктивні думки, зокрема, й такими більш ніж чіткими маркерами: «Я коротко перекажу хронологію і своє особисте бачення ситуації. Не сприйміть тільки це за пропаганду. Це буде лише, що це мої висновки, суб’єктивні і вони можуть не співпадати ані з вашою реальністю, ані з вашими очікуваннями від світу, можете з ними не погоджуватися, просто візьміть мої слова до уваги». І загалом, за незначними винятками, все сказане за цією темою було подано ведучим без порушень стандартів: факти — повно, без штучних замовчувань на адресу когось з двох кандидатів, власні думки авторизовано. Але в одному фрагменті Овдієнко таки подав неавторизоване безпідставне узагальнення: «Бачите, що відбулося. Ми з вами забули про розкрадання в “Укроборонпромі”. Про призначення до Верховного Суду недоброчесних служителів Феміди. Забули ми про вбивство активістки Катерини Гандзюк та про скасоване для можновладців покарання за незаконне збагачення». Це явне полемічне перебільшення, як на мою думку, бо точно дуже багато людей нічого цього не забули. Крім того, без жодного посилання ведучий згадує результати соціологічних досліджень («на тепер 74 % українців наполягають від кандидатів проведення дебатів»).

У сюжеті ж групи авторів-журналістів було чимало невідділених від фактів і неавторизованих оцінок, а також велика кількість недостовірних посилань на джерела інформації («цікавий факт, брав аналізи актор Владислав Кірякулов», «у команді Зе пояснили», «щоправда, ЗМІ пов’язують останню із Борисом Ложкіним», «а поки кандидати домовляються про зустріч на “Олімпійському”, там про наміри організувати дебати знають тільки зі ЗМІ… і заявили…», «у ЦВК ж наголосили», «такої ж позиції дотримується і суспільний мовник»).

У другому сюжеті бліц-опитування було протитроване безпідставним узагальненням «більшість киян очікує на дебати кандидатів». Безпідставним, бо жодне бліц-опитування не здатне показати, більшість чи меншість заявленої групи людей поділяють ту чи іншу думку. Були там і неавторизовані оцінки, наприклад: «Тоді Юлія Володимирівна мала аж 90 хвилин зіркового часу. <…> Ймовірно, Віктор Янукович не з’явився на дебати із Тимошенко, бо мав сумнозвісний досвід у 2004-му» тощо. Маю окреме зауваження: якщо неавторизована суб’єктивна думка журналіста у своєму матеріалі вже є грубим порушенням стандарту відокремлення фактів від думок, то суб’єктивні думки в матеріалах, зроблених групою авторів, — це взагалі повний нонсенс, на моє переконання.

У програмі «Про головне» з Ілоною Довгань тему обговорювали з політичним оглядачем «Нового времени» Іваном Верстюком і журналістом Андрієм Куликовим цілком коректно. Але у програмі було показано вже згадані два сюжети з тими ж грубими порушеннями стандартів.

На каналі «Еспресо» тема обговорювалася у «Великому ефірі». Обидва гостя — народні депутати Вікторія Пташник і Григорій Шверк були явно критично налаштовані щодо кандидата Зеленського, втім, як і сам ведучий програми Василь Зима, тобто балансу думок у студії дотримано не було. Ведучий періодично припускався неавторизованих оцінок, як-от: «Цього тижня розпочалося протистояння, ну фактично протистояння політичне, медійне між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським. Це така гра своєрідна».

Ще на каналі тема згадувалася у «Скандалах тижня». Ведуча Марина Данилюк-Ярмолаєва частково авторизувала власні суб’єктивні думки, але не завжди: «Політичний дискурс навколо того, хто ж стане наступним нашим президентом, звівся просто до абсурду. Насправді це не є поганим, як можуть зараз накручувати істерію окремі наші колеги, окремі наші сусіди і так далі. <…> Кампанія, яку протягом кількох місяців будували на пафосі, на пафосних зустрічах із авторитетами нації, із артистами і на лозунгах “армія, мова, віра”, вона перетворилася у таку саркастичну і абсурдну кампанію, де стадіон, аналізи і наркотики. <…> За кілька днів ось цього взаємного відеозмагання із Володимиром Зеленським Петро Порошенко показав, що ніщо людське йому не чуже і він теж може бути людиною, яка потроллить, посміється, покепкує, відповість гідно опоненту, покаже якусь емоцію. І треба визнати, що ці відео, які він записував у відповідь Володимиру Зеленському, вони теж мають досить емоційний посил його овиборцям і взагалі всій країні. <…> Поки Юлію Володимирівну Тимошенко просять стати арбітром, вона намагається показати, що вона ще в формі і вона може поборотися за щось в цій країні, але очевидно, що її 22-річна успішна кар’єра топового політика вона вже закочується, як ясне сонце ввечері, тому що очевидно, що Юлії Тимошенко вчетверте йти балотуватися на президента і сподіватися на перемогу у цих виборах уже марно».

Крім того ведуча недостовірно посилалася на соцмережі.

На каналі ZIK тема згадувалася у неформатній програмі Vox populi, де гостем був Тарас Чорновіл, і у програмі Face to face, де Тетяна Даниленко спілкувалася з екс-міністром фінансів, а нині представником команди Зеленського Олександром Данилюком. Маніпулятивних моментів і порушень стандартів не було.

На Прямому каналі цього дня були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

6 квітня (субота)

Тема: Підсумки першого туру виборів і прогнози на другий тур

На каналі «112 Україна» тему у «Великому інтерв’ю» Павло Кужеєв обговорює з народною депутаткою Наталією Королевською, представленою титром як «міністр соціальної політики України 20122014 рр.». Перше запитання ведучого до гості: «Прогнози і результат на табло збіглися з вашими щодо результату кандидата Бойка, наприклад?» Я би зрозумів таку конкретизацію, якби, наприклад, гостя була представлена керівником передвиборного штабу кандидата Бойка. Королевська прогнозовано хвалить Бойка і Медведчука, які, за її словами, «показали, что мир достигается переговорами». На мою думку, логічною була би згадка ведучого про те, що в Москві Бойко з Медведчуком не говорили з росіянами про припинення війни, повернення окупованих територій, звільнення заручників тощо, адже з усього, що було озвучено в публічній площині, там обговорювалися винятково економічні питання. Але ведучий не ставив Королевській незручних запитань і не згадував незручних бекґраундів.

Королевська каже: «Владимир Зеленский готовился к этому три года», — ведучий не поцікавився, звідки вона це взяла, адже сама ідея про Зеленського як кандидата у президенти з’явилася лише в другій половині минулого року.

Королевська повторює тези кремлівської пропаганди: «Что делала власть? Они 5 лет нас раскалывали. Что они делали? То они НАТО писали в Конституции, то они сейчас этот закон про мову мусолят, уже не знают, что придумать, то они с верой начали так кощунственно поступать. Они пытались нас расколоть на основном принципе. А что творили с историей?!» Ведучий на це жодним чином не реагує.

Королевська каже: «У нас правительство Украины переименовалось в уряд Гройсмана почему-то. Меня, например, это коробит, потому что я считала, что у нас есть правительство Украины». Кужеєв запитує: «Це ви маєте на увазі цей хеш-тег на рекламі?» Королевська: «Везде они это рекламируют, на это тратят государственные бюджетные деньги. Это настолько аморально, с моей точки зрения». На мою думку, знову-таки ведучий мав би в якийсь спосіб нагадати Королевській і глядачам про те, що в самому визначенні «уряд когось там» або в рекламуванні успіхів уряду нічого нового Гройсман не вигадав, адже завжди раніше говорилося про «уряд Азарова» або «уряд Тимошенко» тощо. І останні теж активно рекламували свої «успіхи», як і уряд Гройсмана.

Королевська різко критикує і Порошенка, й Кабмін, протягом ефіру багато разів украй негативно згадує В’ятровича, Супрун, Коболєва та інших. Ведучий у жодний спосіб не намагається дотримати балансу думок. Так само Королевська постійно нагадує про «героический поступок» Бойка і Медведчука і нібито репресії проти них. Ведучий не уточнює, які саме «репресії» має на увазі гостя. Крім того, Королевська постійно озвучує тезу, що потрібні дострокові парламентські вибори.

На каналі NewsOne тема обговорювалася у програмі Діани Панченко «Тема». Загалом у студії постійно порушувався стандарт балансу думок, хоча формально ведуча надавала слово захиснику чинної влади Олександру Горгану для відповіді, але більшість гостей, та й сама ведуча виступали таким, на мій погляд, «колективним прокурором» проти кандидата Порошенка і влади загалом. Запитання ведучої до Горгана: «Петро Порошенко виглядав дуже щасливим після оголошення результатів екзит-полів. Таке враження, що він уже точно знає, що переможе в другому турі. Чому президент так радів, незважаючи на те, що в нього з Зеленським відрив майже в два рази?» Мені здалося, що це був натяк на підготовку масштабних фальсифікацій у другому турі.

Коли Горган каже: «Влада робила те, що вона повинна була робити. Вона працювала на народ і вона займалась тим, чим займалась завжди. Тому що з моменту, коли було обрано Порошенка, вона їх виконувала. І стосовно децентралізації, і стосовно дерегуляції, і стосовно всіх позицій». Панченко перекрикує гостя: «І програма “Турбота”?! І виплати в 2400 перед самими виборами?! І монетизація субсидій, усе?!»

Кандидат у президенти Ілля Кива періодично виступав у програмі з емоційними промовами, у яких різко критикував президента і владу загалом: «Не хочу, чтобы мои дети жили под гнётом свинарчуков. Я уже даже не говорю о мародере Порошенко!» Казав, що за 5 років президентства Порошенка всі зміни — лише на гірше, позитивних змін нема ніяких. Горган у слові на відповідь заперечував: «Що стосується конкретних досягнень. Знаєте, ми звикли до них настільки, що ми вже просто їх не помічаємо». Ведуча Панченко: «Та ви що?!» Горган: «І коли ми говоримо про такі речі, як прозорі закупівлі — ну і що? І що перестали красти в цілих галузях економіки — нічого страшного. Тобто, ми звикли до того. Безвіз — ми ж не їздимо». Панченко (перекрикує гостя): «Долар по 27 — ну і що? Зарплати». Горган: «Те, що в нас торговий баланс з Європейським Союзом»… Панченко (перекрикує): «Це вже агітація!» Тут, на мою думку, взагалі не було жодної агітації, натомість та ж Панченко взагалі не перебивала ні Королевську, коли та відверто агітувала за Бойка й «Опозиційну платформу — За життя», ні Киву, коли той агітував за свою Соцпартію, або коли ці та інші гості відверто контрагітували проти Порошенка і чинної влади.

Колишній народний депутат Борис Беспалий озвучує тезу штабу Зеленського про те, що «16 % проти 84-х — виграє Путін? … він <Порошенко> усю націю зарахував у зрадники!»

Панченко відверто глузливим тоном наводить цитату В’ятровича про те, що команда Зеленського готова здати культуру, мову й історію, і звертається до політтехнолога Руслана Бортника: «Руслане, що це за риторика така, що якщо Порошенко не виграє, то Майдан був дарма?» Політтехнолог відповідає: «Це риторика на кілька кримінальних статей. Нагадаю, що це слова державного службовця. Це говорить державний службовець, якому політична агітація заборонена в принципі. І взагалі має язик свій засунути де-небудь в трудову книжку і не витягувати, поки не залишить державну службу. <…> В'ятрович — це взагалі один із топ-5 токсичних фігур, які нанесли найбільшої шкоди нинішній владі». Або ж Королевська каже, що парламент повинен «отправить в отставку Супрун, отправить в отставку Вятровича, человека, который уже психически нездоровый, Коболевых, разобраться со Свинарчуками. Потом у нас Гройсман». Ведуча в обох цих випадках ніяк не дбає про баланс думок.

Кива з мовчазної згоди ведучої проводить маніпулятивне голосування з глядачами у студії: «Кто считает, что нынешняя власть в лице Порошенко, Кононенко, Свинарчуков — это преступники, которые сегодня уничтожают нашу страну?! 150 человек в зале, которые меня готовы сегодня поддержать!»

Кива каже, що з 1 травня на борги за комуналку нараховуватиметься пеня. А потім, стверджує Кива, вони почнуть за борги забирати у людей майно і квартири, і робить висновок: «Вот вам цена вот этих всех Томосов, ЕС, походов в НАТО!» Горган спростовує Киву: «Це не була маніпуляція? Ти щиро віриш в ту неправду, яку сказав?» Тут уже Панченко починає постійно перебивати Горгана репліками: «Що саме неправда?! А що робити з заборгованістю?!» Горган: «Перший чиновник, який спробує у бабусі за борги забрати квартиру...» Панченко перебиває його: «До виборів точно не заберуть, це я зрозуміла. Пізніше. Люди в паніці, коли платіжки бачать, Олександре!»

В одному епізоді, коли Горган сказав про порівняння високоінтелектуального старого НТВ й нинішнього, Панченко натякає: «Ви так часто Росію згадуєте, Олександре!»

Протягом ефіру Кива кілька разів повторює тезу про те, що влада «розділила народ по мові, вірі і так далі». Називає владу «бандой упырей, предателей и убийц». Протягом усього ефіру Королевська, як і в ефірі каналу «112 Україна» того ж дня, постійно нагадує про «героический поступок» Бойка і Медведчука й нібито репресії проти них (не уточнюючи, які саме), про «відмінний» результат кандидата Бойка на виборах і про кандидата Вілкула як про «технічного кандидата влади», і постійно озвучує думку, що потрібні дострокові парламентські вибори. Ведуча дає Королевській вільно говорити на всі ці теми.

На каналі «Еспресо» тема обговорювалася в «Суботньому політклубі» Віталія Портникова та Марії Гурської без маніпулятивних моментів та порушень стандартів.

Тема: Будуть чи не будуть дебати між претендентами

На Прямому каналі тема обговорювалася в програмі «Вибори 2019» зі Світланою Орловською. Маніпулятивних моментів не було.

На 24-му каналі були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

На каналі ZIK були повтори різних програм.

7 квітня (неділя)

Тема: Підсумки першого туру виборів

На каналі «112 Україна» тему в «Погляді на тиждень» Павло Кужеєв обговорював із гостем політтехнологом Михайлом Погребинським. Той оцінив заяву Волкера із приводу першого туру виборів, як те, що той явно симпатизує кандидату Порошенку і як «несогласованность позиции Соединённых Штатов в украинском вопросе» Ведучий поставив маніпулятивне запитання: «А воно взагалі існує в американській повістці — українське питання»? Погребинський відповів: «На 20-м месте существует, конечно». Кужеєв далі робить висновок: «Можливо, це буде з американцями “один — один”? Спочатку українці підтримували Клінтон, можновладці. Зараз хтось висловлюється на адресу одного з кандидатів, невідомо який буде результат 21-го але менше з тим».

Ще в одному фрагменті Погребинський каже про представників владної команди: «Быстро будут в полёте переобуваться такие господа как Гончаренко и другие в команду Зеленского». Тут персональне звинувачення, яке потребує слова у відповідь, але ведучий ніяк не відреагував на ці слова гостя.

Тема: Що обіцяють виборцям кандидати, які вийшли в другий тур

На каналі NewsOne ця тема розглядалася в «Хронології тижня». У сюжеті Анастасії Пшеничної, крім власних висновків і оцінок, недостовірні анонімні посилання на авторство суб’єктивних думок (на неназваних і узагальнених «експертів» та «соціологів»): «Відтак політологи певні: обидві програми складно назвати досконалими в контексті зовнішньої політики. <…> Та попри програми політиків, у другому турі кандидати головно битимуться за електорат першої десятки перегонів. Крім того, соціологи прогнозують: кількість українців, які можуть не піти на вибори через невизначеність, може суттєво зрости. <…> Соціологи певні: битва штабів за ці два тижні може суттєво вплинути на електоральні вподобання тих українців, які поки не визначилися із вибором. Та головне, аби політики в битвах між собою не програли головну битву — за Україну, та не забули, для чого прагнуть обійняти найвище крісло держави». У синхронах же в сюжеті коментує переважно політтехнолог Руслан Бортник.

Ведучий В’ячеслав Піховшек викладає тези кремлівської пропаганди: «Є передвиборча програма кандидата від влади 2014 року. Берем і порівнюєм, що було обіцяно, що було зроблено. Ставимо собі запитання. Чи обіцяли нам наприклад девальвацію гривні в три рази? Не знаю, мабуть, там немає про це нічого. Чи обіцяли нам при цьому погром Української православної церкви? Не можу нічого сказати з цього приводу, напевне не обіцяли. Чи обіцяли нам зовнішнє управління з боку Заходу, приїзд сюди варягів типу Деканоідзе, Згуладзе, Супрун? Все це сталося при нинішній владі. Чи обіцяли нам розгортання бойових дій, які мали місце протягом останніх років чи навпаки обіцяли нам мир і мирні переговори?» Тут певною новацією є визначення «погром Української православної церкви». Все інше вже тиражується прихильниками Росії, як і тим же Піховшеком, давно й постійно в таких же звичних визначеннях.

Тема: Чи відбудуться дебати між кандидатами

На Прямому каналі тема обговорюється у програмі «Вибори 2019». Ведучий Микола Вересень, представляючи гостей, каже: «Мав би бути Юрій Мірошниченко, але він захворів. Так що тепер я буду адвокат дьявола, бо має ж бути хтось від опозиції». Теж маніпулятивне твердження, адже опозиція не обмежується лише «Опозиційною платформою — За життя», яку представляв би згаданий народний депутат Мірошниченко. А представників, наприклад, тимошенківської «Батьківщини» або вілкуловського крила «Опозиційного блоку» у студії каналу зазвичай не буває. Так само й сторона суперника нинішнього президента у другому турі кандидата Зеленського не представлена в студії жодним чином, при тому більшість гостей — не на його боці, звучить критика, та й прямі звинувачення, як-от у наркозалежності, у проросійськості тощо. Представлений як «політолог» політтехнолог Олександр Палій, наприклад, озвучив на цьому ефірі звинувачення, що передвиборну кампанію Зеленського фінансує ФСБ. Балансу думок у всіх цих випадках, звісно, немає й ведучий ніяк цю незбалансованість не позначає для аудиторії. Так само ведучий не зробив цього й тоді, коли один із гостей заступник голови партії «УНА-УНСО» Ігор Мазур звинуватив міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, у тому, що той «раніше грався з Тимошенко, тепер грається з Зеленським».

Теми торкався цього вечора і Євген Кисельов у своїй програмі «Підсумки тижня». В одному питанні ведучого були немарковані належним чином оцінки: «Изменят ли дебаты, в которых Пётр Алексеевич Порошенко может проявить себя значительно более ярко, убедительно, профессионально владеющим сложными темами, относящимися и к политике, и к оборонной сфере, и к экономике, и к другим областям, сможет ли он за счет победы на дебатах, которые многим кажутся вполне реальными, переломить ситуацию?»

На каналі «Еспресо» в «Політичному маринаді» Марина Данилюк-Ярмолаєва обговорювала тему з політтехнологом Зеленського Разумковим і заступником головного редактора «Ділової столиці» Петром Біляном. Баланс думок у цій програмі було грубо порушено, тому що представника Зеленського Білян жодним чином не міг балансувати, оскільки з його слів було очевидно, що він налаштований досить категорично проти Порошенка й нейтрально або й позитивно до Зеленського. Періодично він навіть давав своєрідні «корисні поради» команді Зеленського (наприклад, про те, що озвучення кандидатів на різні посади «заспокоїло б» багатьох виборців і «було б корисним» для кандидата Зеленського). Тобто коли гості, зокрема Разумков, висловлювали різного роду критичні або й обвинувальні думки на адресу Порошенка, аж до трансляції кремлівської тези про те, що «Порошенко розколов країну», опонентури цим закидам не було. Крім того, Білян доволі різко критикував і Святослава Вакарчука.

У мене склалося також стійке враження, що ведуча теж виступала з позицій симпатиків Зеленського і, як і раніше, продовжувала бути різко критичною до Порошенка і чинної влади. Вона ставила запитання, зручні для Разумкова.

Ведуча: «У Петра Олексійовича Порошенка не доходили руки і, на жаль, не було часу, щоб зустрічатися з антикорупційними активістами і волонтерами, І от буквально вчора ми побачили, де вони з антикорупціонерами сиділи, обговорювали питання, як же ж виходити країні з кризи. І це було так мило, сидить Петро Порошенко, поставили там ці бублички-печєнькі там значить, з антикорупціонерами, яких буквально недавно поливали брудом, обговорювали, що ж робити в країні, щоб подолати корупцію. Це означає, що Петро Олексійович дослухався критики? Чи це означає що Петро Олексійович вилюднює свій образ напередодні другого туру?»

Ведуча: «От про сенсаційні заяви президента на каналі Ахметова. Він заявив, що найближчим часом будуть змінені ключові речі, буде змінено команду, буде велика кількість молодих людей і ми будемо робити подальші реформи. Це у президента намір такий на наступні два тижні чи це така обіцянка надії на другий термін?»

Ведуча: «От що ви зробили з президентом, що він тепер знімає відео регулярно? Кажуть, що вже з'явилася група у Петра Порошенка в телеграмі, його соратники завели собі по сторінці в Інстаграмі...»

Ведуча: «Хочеться почути ваші думки, щоб ви спростували чи, можливо, підтвердили оці всі міфи, які ходять, що Зеленський зараз веде переговори з Ігорем Палицею, в нього працює Олена Лукаш, в нього працюють юристи Портнова?» Власне ведуча вже сама в питанні дає цьому оцінку як «міфам». Разумков відповідає прогнозовано: «Очень не хочется комментировать глупости». Ведуча, не отримавши відповіді по суті, сама ставить крапку: «Це ж міфи такі, знаєте, прийде бабак і вас з’їсть, наприклад».

Ведуча: «Чому у штабу Петра Олексійовича така впевненість, що Петро Олексійович «одною лівою зробить» вашого кандидата на дебатах? Всі ж ми бачили не один медійний продукт Володимира Зеленського, “95-й квартал”»…

Ведуча: «Штаб ваших опонентів зараз відшуковує будь-яку можливість, щоб очорнити вашого кандидата. От шириться зараз відео в соціальних мережах, по інтернету, що начебто, чому Зеленський проросійський кандидат? Тому що на “Росія-1” показали передачу “Привет, Андрей” з Андрієм Малаховим, де обговорювали таланти і акторський шлях Володимира Зеленського. І запросили там якихось знайомих і друзів». Тут ведуча вибрала, як на мою думку, найслабший із усіх відомих фактів, які грають на користь версії «проросійського Зеленського». Разумков же відповідає тезою, яку він уже озвучував не раз цього тижня в ефірах кількох телеканалів: «Хуже в Украине нет, чем когда Россия начинает душить тебя в своих объятиях». І далі перераховує всіх, хто виступав за Зеленського (Азаров, Охлобистін, Поречєнков та інших), і завершує це такою думкою: «Меня настораживает даже не это, бог с ними, меня настораживает, что это ложится в очень удобный информационный поток и канву, которую используют наши оппоненты. Нету ли здесь какого-то злого умысла, нету ли консолидации информации одного штаба, который поддерживается таким образом какими-то непонятными для меня силами в Российской Федерации, чтобы таким образом очернить Зеленского?» Ведуча жодним чином не реагує на такий відвертий закид у «проросійськості» на адресу Порошенка і влади.

Протягом програми Разумков знову озвучує тезу про те, що, всупереч твердженням президента, 85 % українців голосували не за Путіна. І хибну тезу, що Порошенко назвав «маріонетками Коломойського» 30 % українських виборців. Ведуча не виправляла це хибне твердження.

На 24-му каналі крім новин цього дня були лише розважальні та гумористичні програми.

На каналі ZIK буди повтори різних програм.

Фото: newsone.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2711
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду