До добробуту українському телевізійному ринку ще далеко, а ось стабільності, схоже, вже досягнуто. Адже протягом сезону 2011/2012 експерти в різних галузях телебачення - топ-менеджери, продюсери, рекламісти тощо - не побачили ані нових яскравих тенденцій (окрім, звісно, досягнень власних компаній), ані великих доленосних подій. Винятком стали скандал із підтасуванням рейтингів «GfK-Україна», об'єднання сейлз-хаусів групи Пінчука та «Інтера» й «Євро-2012», яке, втім, для кого досягнення, а для кого скандал.

«Детектор медіа» запитала експертів:

1. Які нові тенденції ви можете відзначити за цей сезон у виробництві телеконтенту? Яку подію ви би назвали головною подією сезону в виробництві телеконтенту? Чому?

2. Яку подію ви би назвали головною антиподією сезону у виробництві телеконтенту? Чому?

3. Яку подію ви би назвали головною подією сезону на телеринку? Які нові тенденції ви можете відзначити за цей сезон на телеринку?

4. Яку подію ви би назвали антиподією сезону на телеринку?

5. Які зміни ви спостерігаєте у стосунках медіа з владою, опозицією, бізнесом? Про що свідчать ці зміни? Наскільки адекватно на ці зміни реагує журналістське середовище, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, профільний парламентський комітет?

Відповідають: Вікторія Ярмощук, Максим Лазебник, Анатолій Єрема, Галина Пілютікова, Єгор Бенкендорф, Віктор Приходько, Дмитро Добродомов.

Вікторія Ярмощук, директор медіаконсалтингової компанії Media Resources Management 

- По моему мнению, основные тенденции в производстве и закупке контента остаются неизменными уже не первый сезон: каналы продолжают  в огромном количестве закупать и адаптировать с большим или меньшим успехом зарубежные форматы. Эту тенденцию подтверждает и тот факт, что в этом году на организованный нами в Киеве рынок Ukrainian Content Market приедет более двадцати крупнейших мировых форматчиков, чтобы презентовать аудитории Украины и СНГ свои новые разработки. Однако в прошедшем сезоне появилось довольно много и успешных собственных разработок программ, что не может не радовать, и подтверждает: наше телевидение развивается и постепенно приближается к самым развитым рынкам. Уверена, что не за горой то время, когда украинские форматы также будут активно продаваться на международных рынках. Также можно отметить возвращение популярности студийных игровых шоу, которые еще несколько сезонов назад, казалось бы, никому не были интересны. Однако на международных рынках предложение таких шоу огромное, и, похоже, тенденция докатилась до нас.

В последнее время стала очевидна активность основных телевизионных групп в развитии альтернативных видов своего бизнеса (новые медиа, проекты «вне эфира», прочее) и диверсификации производства контента. Эта тенденция, конечно же, не нова, скорее, она лишь получила активное развитие в прошедшем сезоне. В частности, все ищут и во многих случаях успешно находят новые способы зарабатывать на своем контенте, кроме, собственно, выпуска его в эфир основного телеканала группы.

Затрудняюсь назвать что-либо конкретное, и намеренно не хочу говорить о скандальных событиях последнего времени,  но хотела бы отметить, что, на мой взгляд, освещение телеканалами подготовки и проведения главного для нашей страны события в 2012 году - Чемпионата Европы по футболу - зачастую было, скажем так, неадекватным. К сожалению, далеко не все вещатели использовали этот повод для поднятия национального духа украинцев, а, наоборот, специально искали поводы для критики и осуждения. Не хочу сказать, что критиковать было нечего, но ведь есть вещи, над которыми мы не властны. А не использовать такую возможность для укрепления национального духа и внесения позитива в нелегкую жизнь нашей страны просто недопустимо.

Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції:

- У телеконтенті ніяких нових тенденцій я не помітив. Щодо рейтингів, чи, умовно кажучи, інвентарю телебачення, то він різко зріс і вступив в дисонанс із кількістю куплених рейтингів.

З точки зору балансу на кожному каналі з'явилися рейтингові програми та серіали, куплені чи свого виробництва. Особисто мене ще в минулому році вразила та кількість власних проектів, які виготовляє канал СТБ. Мені завжди хотілося сказати: «Невже ви все це продаєте?». І «Х-фактор», і танцювальний проект, і зірки, і холостяки... Так усього багато, і, як на мене, все це зроблено так «по-багатому», що хочеться запитати: «Звідки гроші?» Я захоплююся їхньою сміливістю.

Що ж до антиподії року, то, можливо, це вікове, але мені не подобаються молодіжні ситкоми. Там можна і лайку почути, і жарти нижче пояса. Я би не хотів, щоби мої діти дивились такі серіали, які йдуть на деяких телеканалах, розрахованих на молодіжну аудиторію. Мені здається, такі проекти остаточно відвертають від телевізора молодь, яка і так не надто його дивиться.

Напевно, головною подією на телеринку в цьому сезоні я би назвав об'єднання сейлз-хаусів StarLightMedia та «Інтера». Це призвело до їх фактичної монополії та створило проблеми групі «1+1». Із негативних процесів, які відбулися на телеринку, варто назвати «Євро-2012». Чемпіонат не приніс сподіваних грошей і не став подією, тому його можна назвати антиподією.

Анатолій Єрема, шеф-редактор проекту «Міняю Жінку» на «1+1»:

- Спостерігаю тенденцію, що вже випробувані формати живуть на екрані з великим успіхом не перший сезон. Прикладом може бути наш проект «Міняю жінку». Певною мірою мене дивує те, що зараз ми вже знімаємо шостий сезон. Не зменшується увага до «Україна має талант» на СТБ. Зробити один-два успішних сезони - це одна справа, а утримання зацікавлення глядача протягом кількох років потребує іншого бачення, іншого підходу до реалізації проекту.

На нашому каналі з великих талант-шоу мені подобається «Голос Країни». Добре, що керівництво каналу не пішло шляхом тиражування цього успіху, а на піку його популярності вирішило змінити акценти шоу, зробивши продовження дитячим.

Прикро, що розмивається жанр реаліті-шоу. Зараз на багатьох каналах я бачу програми, які називаються реаліті-шоу, але нічого спільного з цим жанром не мають. Те, що це постановка, або що в програмі замість реальних людей беруть участь актори, видно неозброєним оком. Постановочне шоу зробити набагато легше, ніж справжнє реаліті.

Щодо тенденцій телеринку, то мені здається, що змінюється система роботи з фрілансерами. Цей ринок формується, працює, і скоро буде задіяний на повну потужність. Буде зручніше набрати команду під проект, коли на ринку є спеціалісти. Поступово змінюється ставлення до людей, вони звикають до думки, що є затребуваними. Коли ти працюєш на фрілансі, маєш вільний час для переосмислення, самоосвіти. Тож коли в тебе з'являється можливість попрацювати в проекті, то ти повністю викладаєшся й можеш потім розраховувати на пропозиції від інших. Я бачу, як ця система починає формуватися.

Галина Пілютікова, керівник департаменту власного виробництва СТБ:

- Багато сумнівів із приводу успішності талант-шоу, як і взагалі шоу-програм, несоціального напрямку. На кожному каналі їх багато, й вони, певно, вже не такі цікаві глядачеві. Можливо, це через зміни в соціальному житті суспільства. Людині хочеться, щоб з екрану говорили про неї, тому зараз посилюється інтерес до реаліті-шоу.

Це пов'язано, мабуть, із сімейними цінностями, стосунками між людьми. Є потреба в програмах про долі людей, про їх бажання та проблеми, що спонукали би глядача переживати, співчувати, вболівати за героя. Шоу такого формату виробляють різної якості, залежно від можливостей телеканалів. Через малобюджетність частина таких проектів є «постановочними» - з прописаними сценаріями, акторами, що, напевно, помічає глядач.

Подія на телеринку, яка торкнулась безпосередньо мене, моїх колег - це призначення Володимира Бородянського керівником холдингу StarLightMedia. Зрозуміло, що тепер співробітники СТБ переживають не тільки за свій канал, а й за інші, які входять до нашої групи. До тенденцій телеринку можна сміливо віднести нестачу спеціалістів. Якщо в нас у країні безробіття, то це точно не в сфері телебачення. Телеканали просто рвуть на шматки один одного, щоб отримати хороші кадри.

Що ж до взаємозв'язку між медіа, владою та опозицією, то за минулий телесезон я змін у цих стосунках не помітила. Можливо, це могло якось зачепити продакшн політичних програм, але оскільки в нас на каналі взагалі такого напрямку немає, то нас це не стосується. Ми працюємо над соціальними проектами, проектами про людей. Владі, по-моєму, байдуже, що тут відбувається в ефірі, тому тиску ніякого не відчуваємо.

Єгор Бенкендорф, генеральний директор Першого Національного:

- Усі головні події 2012 року були в ефірі Першого національного!

2012 рік в Україні та світі, в першу чергу, запам'ятається спортивними подіями, такими, як проведення «Євро-2012» в Україні й Польщі та Олімпіади в Лондоні. Відповідно, висвітлення цих подій стало головним на українському телебаченні в поточному році. Окрім прямих трансляцій зі стадіонів та спортивних комплексів, в ефірі національного телеканалу були реалізовані проекти «Наше Євро» та «Олімпійські пристрасті». На час Олімпіади перший Національний взагалі перетворився на олімпійський канал, чого не було ніколи раніше, а на сайті ми відкрили онлайн трансляції з усіх олімпійських майданчиків Лондона. Наші глядачі отримали змогу не пропустити жодної секунди Олімпіади. Результат - високі рейтинги, рекордна відвідуваність корпоративного сайту, широкий фокус обговорення Олімпіади з усіх боків та точок зору. Впевнений, що наш успішний досвід показу Олімпійських ігор буде неодноразово повторений нашим та іншими каналами в майбутньому, але приємно, що першими були саме ми.

Також цього року на Першому національному сталася подія, яка прославила не тільки українських телевізійників, а всю українську культуру. Безпрецедентний марафон української пісні, спільний проект Першого національного та Київського національного університету культури та мистецтв потрапив до книги рекордів Гіннеса як найтриваліший пісенний марафон в історії людства. 110 годин пісні без перерви, половина з яких у прямому ефірі - справжнє досягнення, яке залишиться нашою гордістю назавжди.

Вся наша робота - це постійний пошук формату та свого глядача, це постійний шлях спроб і помилок. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я не хочу говорити про конкретний проект або конкретний канал. Головною антиподією вважаю небажання каналів робити високоякісний, розвиваючий, соціально значимий продукт. Я говорю про програми, які би несли людям нові знання, а не лише розважальний контент. Цей продукт може бути успішним, про що говорить досвід таких каналів як Discovery або National Geographic, але вимагає довгого часу для пошуку своєї аудиторії. Телебачення має бути не тільки цікавим, але й корисним. Прикро також, що з'являється багато програм, які обговорюють людські проблеми, але ніяк не сприяють їх вирішенню. Хочеться, щоби було більше дій і менше розмов. У своєму ефірі ми показуємо, що телебачення може допомогти людям вирішити проблеми, які не вирішувались роками («Віра. Надія .Любов», тематичні сюжети та збір коштів на лікування дітей у «Підсумках», «Адреналін»).

На всіх каналах було створено багато гідних проектів, але хочу окремо відзначити «Майданс». Вперше Україна побачила телепроект, який об'єднав міста в великому змаганні. Це було справжнє шоу - і за кількістю людей, і за рівнем декорацій, і навіть за тим, наскільки святковим ставав Хрещатик у ефірні дні. Відчувалося щастя, адже саме це мають нести телепрограми. Об'єднувати та радувати. Тому «Майданс» - головна подія року.

Антиподією я би назвав низьку мобільність рекламних операторів. Наприклад, при значному збільшенні медіапоказників нашого каналу, рекламодавці не завжди стежать за збільшенням глядацької аудиторії. Можливо, при складанні бюджету на рік не були враховані такі події як «Євро» та Олімпіада, а відповідно не зроблені коригування в сторону головного транслятора цих подій.

Ми живемо в такий час, коли в усьому світі суспільство та влада стають більш відкритими одне для одного. Нові технології, їх розповсюдження та впровадження, введення в законодавство нових норм взаємодії держави та громадянина - це все відбувається в наш час. Ці процеси глобальні й Україна не є винятком. Наприклад, зовсім недавно не було такого поняття як доступ до публічної інформації. Але прийнято відповідний закон, структури влади зобов'язані надавати таку інформацію в чітко визначені терміни. Звичайно, трансформується й роль ЗМІ, які стають ще ближчими та ще інтегрованішими в суспільство. Не став виключенням і 2012 рік. Стосунки ЗМІ та політиків, ЗМІ та бізнесу, ЗМІ та суспільства я би назвав не явищем, а постійним процесом удосконалення цих взаємин.

Віктор Приходько, генеральний  директор Pro.tv:

А какие могут быть тенденции? Никаких нет. Продакшны - производят, каналы - покупают. Производят то, чего хотят люди. Никаких принципиальных изменений, никакого нового вида программ не изобрели. Новости, сериалы и немного программ.

Ничего особо интересного не произошло. Немного невнятный сезон. Никаких хитов или заметных программ не было, никаких падений или скачков. Только вот скандал с GFK можно назвать антисобытием, которое продемонстрировало «мощь» нашей страны во всей красе.

Все рейтинги, как оказалось, строились на ложной основе. Продакшны создавали себе рейтинги чуть ли не в два раза выше реальных показателей. За страну немного обидно и за себя, что мы можем такое допустить. Я не фанат России, но их попытки подкупить систему не имели успеха, а у нас все это оказалось проще. И эти продакшны дальше работают, как ни в чем не бывало. Стыдно. Замяли и сделали вид, что ничего не было.

Позитивных событий не припоминаю. Единственное, что «Украина» выскочила на «Евро», но это никак не связано с их достоинствами или недостатками. Это была чистая случайность, на этом и выехали. Неожиданно, первый раз, и не исключено, что последний.

Достаточно скучный, серый и невыразительный сезон. Ничего нового не произошло. Ничего радикального. Рутина.

Хвастаться свободой слова или демократией не получается, а ничего другого сказать не могу. Известно, что в Америке правительству законодательно запрещено иметь каналы и издательства, и это нормально. Если им надо распространить какую-то важную информацию, они покупают время на телевидении или полосу в газете и публикуют. А у нас вопрос состоит в том, кто кому продался, кто к кому подлизался, кого вежливо внесли в список. Это та дикость и азиатчина, которая присуща нашей стране.

Дмитро Добродомов, генеральний продюсер телеканалу ZIK:

- На мою думку, антиподією попереднього сезону є «Шустер live» на Першому національному, адже політика «нагловатенько» зайшла в телевізійний простір і видається за інформаційний продукт. Що ж до подій сезону, то можу говорити лише про події свого каналу. Ми нещодавно відкрили нову телевізійну студію, й для нас це є подією № 1. Також ми запускаємо новий проект «Чесно».

Основна тенденція на телеринку одна, і вона негативна: непрозора, скандальна, без очевидних мотивацій, видача цифрових ліцензій. Особливо регіональним мовникам. Трапляються випадки, що мовники, які працюють у себе в регіонах, не отримують ліцензії, натомість Нацрада віддає їх нікому не відомим структурам, які навіть не виробляють жодного телевізійного контенту.

Зміни в стосунках ЗМІ та владних структур очевидні: влада має вплив на найбільші медіа. Це призводить до негативних тенденцій: суттєво збільшилася кількість політичного продукту в медіа. Повинна бути альтернатива.

Фото - «Газета по-киевски», Валерія Милосердова, з архіву «Детектор медіа», blog.golubovsky.com