Інтернет-марафон творчого об'єднання «Четверта студія» до дворіччя президентства Януковича мав провокативну назву - «Віктор Янукович. Два роки умовно». Він відбувся в театральних декораціях, але організатори закликали скинути маски й шукати відповіді на запитання «Що робити?».

Марафон тривалістю шість годин ефіру пережив технічні збої й dоs-атаку, проте зібрав найбільшу порівняно з усіма попередніми проектами студії кількість глядачів.

Як йшла підготовка інтернет-марафону «Віктор Янукович. Два роки умовно» та звідки взявся ананас, котрий став мовчазним свідком багатогодинних дискусій про те, що українцям робити далі, - у репортажі на «Відеотеці».

У клітці

Маски Гая Фокса з фільму «V означає вендета» в анонсах марафону, декорації у вигляді клітки з вистави театру «Дах» «Едіп. Собача будка», напівсутінки, ананас посеред столу та портрет Віктора Януковича в кутку між ґратами - все породжувало асоціації з хворобами українського суспільства, антиутопією та умовністю, в якій воно живе.

«Реальність стала умовною, влада умовно контролюється народом, опозиція умовно контролює владу, а ми умовно протестуємо, і так два роки. Може, досить?» - таким риторичним питанням пояснив назву проекту журналіст ТВі та «Української правди» Мустафа Найєм, основний організатор і натхненник марафону.

За словами журналістки ТВі Анастасії Станко, співорганізаторки марафону, передбачалася розмова на тему «Що сталося? Куди рухаємося? І що робити?» - бесіда у вільному форматі з політологами, журналістами, митцями й письменниками, які шукають виходу із ситуації, в якій опинилось українське суспільство. Участь у марафоні взяли Євген Сверстюк, Олександр Положинський (лідер українського гурту «Тартак»), Влад Троїцький (художній керівник театру «Дах»), Юлія Мостова (головний редактор «Дзеркала тижня. Україна»), Олексій Мустафін (заступник керівника СТБ), Микола Княжицький (гендиректор ТВі), Сергій Квіт (президент Києво-Могилянської академії), Ростислав Шапошніков (керівник сайту «Дорожній контроль»), Олекса Шалайський (головний редактор сайту «Дзеркала тижня»), Олександр Володарський (журналіст, художник, блогер), письменники Оксана Забужко, Юрій Винничук та брати Капранови, адвокат Валентина Теліченко та інші.

Було запрошено й чимало симпатиків нинішньої влади, розповідає Анастасія: Ольгу Сумську, Ларису Скорик, Петра Толочка, Віктора Павліка, а також представників трьох найбільших церков. З різних причин вони відмовилися прийти.

З гостями по черзі спілкувалися модератори Валерій Калниш, Мустафа Найєм, Єгор Соболєв, Роман Скрипін, Наталя Соколенко, Тетяна Даниленко і Сакен Аймурзаєв.

Для організаторів дуже важливим було місце, каже Анастасія Станко. Вона запропонувала театр «Дах», розглядали також варіант книгарні «Сяйво»: тобто шукали мистецькі місця, які протягом останніх років постраждали від дій чиновників. Кінець кінцем приміщення книгарні не підійшло, й остаточно зупинилися на театрі «Дах». Свого часу «ГогольФест», організований керівником театру Владом Троїцьким, опинився перед загрозою скасування через проблеми з «Мистецьким арсеналом». На день марафону в театрі не було заплановано вистави, однак декорації для дійства «Едіп. Собача будка» вже були, їх основу складала клітка. Пан Троїцький розповів «Детектор медіа», що погодився допомогти з приміщенням, бо йому «подобається підтримувати небайдужих людей, у яких душа болить за країну, і Мустафа з командою - одні з них».

На думку однієї з модераторів марафону Тетяни Даниленко, саме клітка стала уособленням двох років президентства Віктора Януковича: «Це клітка, у якій не можна стати на повен зріст. Одні, як Роман Скрипін, втратили роботу в політичній журналістиці і не можуть у професії бути самими собою, а інші не можуть реалізуватись у межах традиційних ЗМІ, у яких працюють, тому що в них багато умовностей та обмежень». На медіаринку з'явилося багато людей, яким є що сказати, однак немає де, зауважила Анастасія Станко. Саме вони й зустрілися під час марафону.

Журналіст СТБ Наталія Соколенко вважає, що клітка стала символом суспільства, «яке сидить у ній і нічого не робить, щоб визволитися».

Декорації з кліткою в кадрі виглядали досить вдало. Однак не всім легко було в них всидіти. Один із модераторів дискусії Валерій Калниш, заступник головного редактора газети «Коммерсантъ. Украина», від годинного сидіння за ґратами відчув втому: «Я спитав Євгена Сверстюка, який був в'язнем радянського режиму, коли ми виходили: „Як вам від перебування у клітці?". Він каже, що це все несерйозно, однак для мене як для людини, що до такого не звикла, це було важко».

Технічні проблеми

У театрі не було інтернету, та, розповідає Мустафа Найєм, компанія «Воля» менш ніж за добу провела якісний інтернет: «Однак шкода, що навіть при такій якості ми зробили лажі зі звуком, і були проблеми зі світлом».

За дві доби до початку марафону організатори стикнулися з низкою технічних проблем. Як повідомляла «Детектор медіа», напередодні кілька партнерів із різних причин не змогли надати техніки для проведення марафону. «Один із них не передзвонив вчасно, у нас почалася легка паніка, і згодом виявилося, що вони таки не зможуть нам допомогти. Інший партнер - TVsad, який зазвичай допомагав нам із камерами, - не зміг через те, що в цей день було багато замовлень і вони включалися з суду над Луценком. Були ті, хто відмовився через те, що не хотіли влізати у політику, однак таких було небагато», - розказав Мустафа Найєм.

Під час марафону був неякісний звук та проблеми зі світлом, додав він, а Валерій Калниш звернув увагу на відсутність у модераторів «підслушок»: «Ми не бачили сюжетів, які транслювалися. Напередодні бачили, однак під час ефіру - ні. Не бачили, що говорять гості на стендапі».

Також під час ефіру відбулася dоs-атака (близько 17-ї години, під час виступу братів Капранових та Юрія Винничука), через яку трансляція припинилася на 30-40 хвилин. Валерій Калниш вважає це умисним перешкоджанням марафону.

«Я думаю, що треба змінювати тактику подібних марафонів. Вони не можуть усі триматися на двох-трьох людях, - переконаний Мустафа Найєм. - Нас дуже мало. І це відбивається на якості, змісті. Я не знаю, як змінити цю ситуацію, де знайти людей, які захочуть робити це якісно та безкоштовно. Адже грошей немає. Хоча я не виключаю, однак не знаю, наскільки це буде життєздатна ідея - зробити наступний проект не на волонтерській основі. Щоб робота людей, які його роблять, оплачувалась. Адже неможливо повною мірою вимагати від людей того, за що вони не отримують грошей. І це хороша мотивація для тих, хто дивиться марафон».

Попри все, за даними Мустафи, «Віктор Янукович. Два роки умовно» мав найбільшу аудиторію: понад 80 тисяч переглядів. Ця цифра більша за сумарну кількість глядачів двох попередніх інтернет-марафонів.

«Якщо помріяти, то було б ідеально, якби кожен із цих 80 тисяч скинувся по 1 гривні, це було б 10 тисяч доларів. А ми порахували, що для оренди нашої техніки та оплати праці людям потрібно 7-8 тисяч доларів. А ще за 2 тисячі можна було б обрати нормальне приміщення. Тобто ці люди можуть це оплатити», - наголосив Мустафа.

Валерій Калниш також вважає, що ініціаторам марафону необхідно придбати свою техніку та виводити проект на інший професійний рівень: «Я не знаю, що буде в результаті: інтернет-телебачення, проекти, які можна продавати чи розміщувати на ефірних каналах. Але якщо ми взялися за це, то нам треба зростати у професійному змісті. На цей марафон техніку збирали "на колінках", шукали по знайомих і друзях. Тому краще відкрити рахунок у "Яндекс. Гроші" та приймати пожертви, щоб робити проект на більш високому професійному рівні».

Мустафа Найєм зазначив у коментарі «Детектор медіа»: він поки що не знає, яким чином можна продавати такий продукт, навіть якщо його якість буде відповідною: «Кому це потрібно? ТВі та 5 канал (хоча щодо 5-го каналу я ще не впевнений, чи купив би він такий формат). Це було б ідеально. Ми навіть вчора розмовляли з Ромою Скрипіним та іншими, що на цьому форматі можна заробляти. І теоретично воно саме себе може забезпечувати. Однак як це зробити в інтернеті, мені важко зрозуміти: реклама навряд чи. Щодо каналів ми будемо намагатись. Але питанням є, з одного боку, політика, а з іншого боку - те, що він уже транслювався в інтернеті і там були неефірні моменти, хоча водночас це й надає йому певного шарму».

Що робити?

Основним меседжем і результатом марафону, за словами модераторів, був заклик об'єднуватися й спільно працювати над побудовою громадянського суспільства.

«Ми хотіли отримати відповідь на запитання "Що робити?" Я чомусь думав, що буде більше радикальних пропозицій: вийти, протестувати тощо. І я був дуже задоволений, що це не перейшло в такий маргінальний радикалізм. Великий успіх був у тому, що ми змогли зосередитися на конструктивних діях. Основний висновок, якого я дійшов - усі гості говорили про те, що ми маємо об'єднуватись, і не важливо, навколо чого, у всіх були різні думки», - поділився Мустафа. Так, Влад Троїцький закликав «зароджувати спокій та добро в собі і довкола себе», а Олексій Мустафін пропонував об'єднуватися в профспілки.

«Якщо журналісти змогли об'єднатись і зробити щось спільне, і кожен відчув, що він не один, - так само і будь-хто в будь-якій професії може щось зробити заради чесної мети. Останній рік показав, що люди це можуть робити. Адже вже виник рух, який захищає тварин, десь допомагають дітям. Думаю, що громадянське суспільство почало активно народжуватися в останні роки», - переконана Тетяна Даниленко.

Наталія Соколенко вже займається створенням соціальної мережі «Сам», її ідея полягає в тому, що кожен сам має встати й піти займатися своєю державою: «Якщо він може щось робити, треба не зволікати. Адже і нинішня влада, і опозиція вже показали, що сподіватися нам немає на кого. І можливо - це правильно. Ми не маємо бути такими розслабленим». Вона згадала випадок, коли в Чехії уряд надумав звільнити головного редактора громадського телебачення - й на вулиці вийшло 100 тисяч людей. І було б дуже правильно, якби й журналісти виходили на захист чесних журналістів, продовжила думку Наталя: «Тому кожен має вилізти - хто з фейсбука, хто з ліжка, хто з інших комфортних місць, - щоб забезпечити собі комфортне майбутнє. Якщо об'єднуватися, ми станемо силою, з якою рахуватимуться».

Багато хто з учасників марафону розмірковував над тим, щоб піти в політику, зауважив Мустафа Найєм. Нагадаємо, журналістка Тетяна Чорновіл вирішила саме так і зробити: вона балотуватиметься до Верховної Ради. Після марафону тему було продовжено у Facebook, питання виявилося дуже дискусійним. Однак Мустафа Найєм і Валерій Калниш поставилися до ідеї скептично. На думку Валерія Калниша, найкраще, що кожен громадянин може зробити для суспільства, - якісно та чесно робити свою справу: «Як журналіст я маю забезпечувати читача чесною інформацією. Кожен має займатися своєю справою красиво, чесно, об'єктивно. Для мене це відповідь на запитання марафону».

Фото - «Радіо свобода»