Цифрова телевізійна аудиторія в Україні сягнула 11,7 млн осіб (3,7 млн домогосподарств). З них близько 10 млн мають супутник, 1,5 млн – цифровий кабель. До кінця поточного або наступного року до цієї когорти приєднаються глядачі ефірної цифри, які нині складають 20-мільйонну аудиторію аналогового ефіру.

Дані щодо типу прийому сигналу останнього установчого дослідження в середині березня представила на конференції «Телевізійні вимірювання» директор департаменту медіадосліджень «GfK-Україна» Ольга Росманова.

За даними GfK, кожна з областей України наразі має понад 10% домогосподарств із цифровим телебаченням. У центрі та на заході країни таких домогосподарств найбільше. 

46% усієї аудиторії супутникового телебачення проживає в сільській місцевості: на сьогодні вже 29% сільських домогосподарств мають супутникові тарілки. У західних областях цифра сягає 31,5%. «Звісно, це відбулося тому, що аналоговий прийом недостатньо хороший для певного типу місцевості, – зазначає Ольга Романова. – Це свідчить як про підвищення активності продавців супутника, так і про зростання доходів сільських мешканців, які дозволяють собі поставити супутник». 31% власників тарілок мешкають у невеличких містах (із населенням, меншим за 50 тис.), 23% – у більших містах. 

У великих містах глядачі надають перевагу цифровому кабелю. «У великих містах ми бачимо поступове, не таке швидке зростання цифри, що пов’язано з тим, що аналоговий кабель у нас ще досить суттєво розповсюджений, і, як показують результати дослідження, люди не планують відмовлятися від аналогового кабелю», – розповідає пані Росманова.

У Києві кабельний тип прийому сигналу охоплює 77% домогосподарств. Із них 39% – це аналоговий кабель, 61% – цифровий. 

За дослідженням GfK, IPTV ще не отримав належного розповсюдження в Україні. «При такому хорошому розповсюдженні кабелю провайдерам IPTV, а це переважно інтернет-провайдери, треба серйозно працювати, щоб завоювати глядача», – вважає Ольга Росманова.

 

 

 

Щоб оцінити цифрову перспективу різних типів прийому сигналу в майбутньому, компанія проаналізувала аудиторію, яка користується кабелем, супутником та ефіром.

Супутник. За своїми характеристиками аудиторія, яка надає перевагу цифровому супутнику, – це молодий глядач із доходом, вищим за середній, більша частина – чоловіки. «Платити за супутник ми не готові. Проте у великих містах простежується тенденція, що люди починають встановлювати платні супутники. У 2011 році ця цифра досягла 11%», – зазначила Ольга Росманова.

Кабель. Кабельний глядач зосереджений у великих містах. Із 2009 року цифри розповсюдження кабелю суттєво не змінюються, це свідчить, що такий тип прийому сягнув своєї стелі на даному історичному етапі. Пані Росманова припускає, що подальший рух буде в бік супутника і ще, можливо, в бік цифрового ефіру, «якщо держава прийме кардинальні заходи з його розповсюдження».

У селах цифровий кабель наразі маже відсутній, однак кабельні оператори, за словами пані Росманової, мають наміри щодо цих населених пунктів. 

Переважно кабельний глядач – це жінки віком старше 35 років із доходом вище середнього.

Ефір. Глядач ефірного телебачення зосереджений у селах: 42% – села, 34% – міста «50 тис.+». «Тобто нам доведеться працювати з глядачем, який ще не захотів або не зміг переключитися на супутник. У нього були на це свої причини, і він цього не зробив добровільно. І це необхідно враховувати в піар-компаніїях при переході на цифру», – сказала Ольга Росманова. За її словами, увага до ефірного телебачення знижується, однак не простежується різкого та суттєвого падіння.