Українські журналісти так тішились із можливості отримувати безкоштовні 5-ти річні шенгенські візи, що не помітили одного маленького пункту Угоди між Україною і Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз. Тим часом пункт виявився на диво «вдалим».

 

У статті 4 (підпункт Е) цієї Угоди сказано, що достатніми для журналістів документами, які підтверджують мету подорожі є «свідоцтво або інший документ, виданий професійною організацією, який засвідчує, що відповідна особа є кваліфікованим  журналістом, та документ, виданий працедавцем, який підтверджує, що метою подорожі є виконання професійних обов’язків журналіста».

 

На перший погляд все зрозуміло: якщо журналіст просить службову візу, то він повинен мати редакційне відрядження. Але аж надто дивною є вимога представити свідоцтво від професійної організації…

 

Можливо, українські чиновники, що готували цю Угоду не знають, що в середовищі журналістів є не надто популярно входити у профспілки? Хоча, можливо, навпаки: знають це дуже добре. Оскільки серед всього асортименту професійних спілок, вибрали лише одну.

 

«Першою серед рівних» стала НСЖУ. Цю інформацію нам підтвердили в низці посольств, а також (неофіційно) деякі працівники міністерства.

 

Голова Національної Спілка журналістів України (НСЖУ) Ігор Лубченко розповів «proUA», що з цього приводу до нього на прохання Міністерства закордонних справ звертався заступник голови Держкомтелерадіо, який повідомив, що НСЖУ вибрали як таку, що має право видавати подібні свідоцтва. Щоправда, ще невідомо, чи достатньо лише посвідчення члена НСЖУ, чи потрібні ще якісь довідки. Зараз НСЖУ налічує 14 656 членів по всій Україні.

 

До 1,5 тисячної Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) з подібними пропозиціями офіційні органи не звертались, хоча НМПУ є повноправним членом Міжнародної організації журналістів, а відтак має право видавати міжнародні прес-карти.

 

Голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Гузь розповів, що цього року до них за подібним свідоцтвом не звертався ніхто, а от минулого року вони видавали своїм членам довідки для віз. Оскільки такими були вимоги деяких посольств, щоб дати журналісту можливість не сплачувати консульський збір.

 

За словами Сергія Гузя, сьогодні офіційно існують чотири всеукраїнські професійні журналістські організації. Найбільшою з них є Профспілка працівників культури, до якої входять працівники різноманітних комунальних ЗМІ.

 

Радник Посольства Чехії Петер Вагнер, що відповідає за співпрацю із журналістами, після консультації із консулом повідомив «proUA», що журналіст дійсно зобов’язаний надати в консульство документ від профспілки. Хоча раніше подібного документу не вимагалось. Достатньо було листа від редакції.

 

«Якщо журналіст вдруге приходив по візу, а в мене були якісь сумніви щодо мети його поїздки, то я міг просити надати статтю чи репортаж, які були зроблені під час попередньої поїзди до Чехії» - каже пан Вагнер.

 

Керівник відділу преси Посольства Німеччини Марко Наокі Лінс підтвердив «proUA», що Угодою про спрощення оформлення віз для журналістів передбачено два документи, які має подавати журналіст для отримання службової візи: це довідка, видана професійною спілкою, або інший документ, виданий цією установою, з якого випливає, що дана особа є кваліфікованим журналістом, а також довідка від роботодавця, яка засвідчує, що мета поїздки - журналістська діяльність. У випадку дотримання цих двох вимог візовий збір не стягується.

 

Пан Лінс також прояснив ситуацію із професійною організацією, що має право видавати такі довідки: «Україна та ЄС дійшли домовленості, що установою, яка відповідатиме за видачу довідок про журналістську діяльність, має бути Національна спілка журналістів України. Для випадків, якщо не існує можливості надати відповідне підтвердження, а також для вільних журналістів, діють загальні правила. Тобто, документи на отримання візи можна подавати і без пред’явлення довідки і отримати візу, але у цьому випадку на заявника не поширюватимуться положення щодо спрощення візової процедури. Це, серед іншого, означає, що за візу стягуватиметься збір».

 

У Посольстві Німеччини окрім того зазначили, що журналістам не варто сподіватись, що вже під час першого або другого подання документів на отримання візи можна буде розраховувати на отримання п’ятирічної візи. Цього Угодою не передбачено. Мова йде про термін дії візи «до п’яти років». Якщо детальніше вчитатися в Угоду, стає зрозумілим, що процедура визначення тривалості візи вибудована на принципах диференціювання. Саме так, як це і практикує Посольство Німеччини.

 

За інформацією пресс-секретаря Посольства Польщі Ярослава Рибака, поки що вони не вимагають таких документів. «На сайті Посольства Польщі уже розміщена вся необхідна інформація для отримання віз за Угодою. Наразі консульство видає для журналістів візи на 60 і 90 днів. Але з часом ситуація напевне зміниться»,- вважає пан Рибак.

 

Те, що ситуація з часом зміниться і щодо української професійної організації, в дипломатичних колах не сумніваються. Але, знаючи бюрократію Євросоюзу, на швидкі зміни сподіватись не доводиться.

 

Отож, панове журналісти, якщо хочеться написати про життя в Європі, записуймося в члени НСЖУ. А принагідно, можливо, пошукаємо того конкретного українського бюрократа, з чиєї легкої руки «пиво почнуть видавати тільки членам профспілки?».

 

P.S. Учора «proUA» надіслало у прес-службу МЗС запит з цього приводу. Обіцяли відповісти ще вчора під вечір, однак сьогодні вранці повідомили, що відповіді на цьому тижні чекати не варто. Не будемо.