Юлія Мостова: Я ще маю крихту надії, що Президент розбереться в ситуації

Юлія Мостова: Я ще маю крихту надії, що Президент розбереться в ситуації

20 Жовтня 2014
21386

Юлія Мостова: Я ще маю крихту надії, що Президент розбереться в ситуації

21386
Головний редактор тижневика «Дзеркало тижня. Україна» – про позов Міноборони й «Укроборонпрому», спричинений викривальною статтею про продаж зброї на внутрішньому ринку під час фактичної війни, та про звинувачення Петра Порошенка на адресу видання
Юлія Мостова: Я ще маю крихту надії, що Президент розбереться в ситуації
Юлія Мостова: Я ще маю крихту надії, що Президент розбереться в ситуації

Як повідомляла «Детектор медіа», Міністерство оборони України і державний концерн «Укроборонпром» подали до суду на тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за публікацію статті «"Тінь" війни». Співвідповідачами за позовом також виступають автор статті Дмитро Менделєєв та активіст-волонтер батальйону «Азов» Світлана Зварич. У статті, опублікованій у № 31 «Дзеркала тижня. Україна» (5-12 вересня 2014 року) та на сайті DT.ua, стверджується, що підприємства й посередницькі фірми «Укроборонпрому» під час воєнних дій продавали зброю захисникам України. Міноборони й «Укроборонпром» домагатимуться в суді захисту своєї ділової репутації та спростування поширеної виданням інформації.

 

Водночас, як з'ясувало «Дзеркало тижня. Україна», Президент України Петро Порошенко доручив Генпрокуратурі притягнути до відповідальності за «підрив обороноздатності держави» автора статті Дмитра Мендєлєєва «у випадку підтвердження наявності складу злочину». Про це сам журналіст написав у матеріалі «Брехня, що вбиває» у № 38 тижневика (17-24 жовтня).

 

У цій же статті наведено копію «Протокольного рішення за результатами наради Президента України з керівниками центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, та правоохоронних органів 7 вересня» за підписом першого помічника Президента України, секретаря наради Ю.Оніщенка. Генеральному прокурору України Віталію Яремі доручено: «За результатами проведеної перевірки, у випадку підтвердження наявності складу злочину за ознакою підриву обороноздатності держави притягнути до відповідальності автора статті щодо продажу зброї та військового майна, яка була викладена на сайті Інтернет-видання «Дзеркало тижня». Термін - два тижні».

 

Під час інтерв'ю з главою держави 18 жовтня ведучий каналу ICTV Андрій Куликов поставив запитання щодо публікації в «Дзеркалі тижня. Україна» розслідування про продаж зброї на внутрішньому ринку. «Опубліковано також витяг із рішення наради в Адміністрації Президента, де є такий 20-й пункт, що в разі виявлення складу злочину, який полягає у підриві оборонозданості країни, авторів публікації притягти до відповідальності», - нагадав пан Куликов.

 

У відповідь Петро Порошенко заявив: «Я стверджую, що під час моєї президентської каденції Міноборони зброю на внутрішній ринок не продавало, "Укроборонпром" не продавав. Якщо шановне і поважне видання оприлюднює цю інформацію, то ж не мені ж вас учити, дорогі мої, має бути дві точки зору. Візьміть іншу точку зору, продемонструйте її, принаймні дасте читачу самому визначити, хто з них правий. Бо, якщо ви кажете, що продали, то скажіть: яку зброю, коли, хто і кому».

 

Низка журналістських організацій уже готують заяву на захист редакції газети «Дзеркало тижня. Україна» від неправомірного, на їхню думку, переслідування.

 

«Детектор медіа» телефоном поспілкувалася з головним редактором «Дзеркала тижня. Україна» Юлією Мостовою, яка розповіла про своє бачення ситуації та перебіг судового процесу і відреагувала на звинувачення Президента на адресу свого видання.

 

- Пані Юліє, чого вимагають позивачі - Міноборони та «Укроборонпром»? У чому конкретно полягають звинувачення і претензії до видання?

- Йдеться про такі основні пункти позову. Перший полягає в тому, що, за їхньою версією, уповноважені урядом структури проводили продажі зброї ще до офіційного початку АТО, тобто до 14 квітня. Другий - це технічний момент. У матеріалі «Тінь війні» волонтер Світлана Зварич обмовилася, що телефонувала на гарячу лінію «Укроборонсервісу», а такої лінії не існує. Насправді ж вона дзвонила до «Укроборонпрому». Цю помилку ми визнали і опублікували спростування в останньому числі «Дзеркала тижня» - це просто обмовка. Також в «Укроборонпромі» наполягають на тому, що наша стаття завдала шкоди їхній діловій репутації, адже вони здійснюють експортні операції.

 

Що стосується першого пункту позову... З 28 лютого в нашій країні почали діяти іноземні спецпризначенці та диверсанти - це дата захоплення ними Верховної ради АР Крим. Вже тоді, і тим паче пізніше, коли стало зрозуміло, до чого все йде на Донбасі (ще до офіційного початку АТО), можна було зрозуміти, що зброя буде потрібна захисникам української держави. Що її не можна реалізовувати ані всередині країни, ані зовні. Однак це слова, а ми говоримо документами. Документи, які ми наводимо на сайті, свідчать, що продажі відбувалися протягом усіх місяців АТО.

 

В «Укроборонпромі», я думаю, не могли й уявити, що в нас є такі документи. Всі вони не вмістилися в газету - інакше ця стаття зайняла б увесь випуск. Але в електронній версії є всі джерела, на які ми спираємося, повністю. Мова йде і про статтю «"Тінь" війни», і про другий матеріал Дмитра Менделєєва «Брехня, яка вбиває».

 

Якби ми не мали звіту директора департаменту фінансів Міністерства оборони про те, яка зброя, техніка та обладнання, були передані за згодою Генерального штабу для реалізації уповноваженим Кабміном структурам, ми не писали б і першого матеріалу. Але ми цей документи мали. Спершу ми його не друкували, взяли тільки цифри та показники, але тепер, після позовів, нам довелося подати його в повному обсязі.

 

Зокрема, там є також колонка про те, коли передача буцімто надлишкової зброї відбувалася - чимало їх було після 14 квітня. Волонтер Світлана Зварич не лише навела свої аргументи, а й підтвердила їх документально. Документи фіксують злочин, насамперед - моральний. Під час справжньої війни на внутрішньому ринку України відбувався продаж зброї та техніки, зокрема продаж її самим захисникам, більше того - за гроші, зібрані волонтерами - громадянами України.

 

Щоб не підривати свою репутацію, позивачам варто було б не з нами судитися, а припинити продавати зброю (часто неякісну) в умовах війни, брати шалені гроші зі своїх же громадян, які мали б отримувати її безкоштовно, влаштовувати 40% агентські, посередницькі, маркетингові витрати...Тоді вони б не зіпсували своєї репутації.

 

- Якої компенсації вимагають позивачі?

- У цілому вони вимагають спростування, мова не йде про матеріальну компенсацію.

 

- Як ви можете прокоментувати звинувачення з боку Петра Порошенка в порушенні журналістських стандартів, не поданні альтеративної точки зору?

- Згідно з його слів, ми мали взяти коментар в «Укроборонпрому». Якби ми приводили думку людини, то ми б звернулися до них по альтернативний коментар. А ми працювали насамперед з документами, навели всі докази. Я не бачу підстав подавати в такому разі альтернативну точку зору. Як вони могли б спростувати всі ці платіжки та контракти, самі факти передачі зброї? Адже реалізації майна, яке було визначено як надлишкове, списано й реалізовано за їх же документами. Я думаю, вони просто не знали, які документи ми маємо і можемо показати.

 

Петро Олексійович каже, що Міноборони не торгує зброєю. Так, це правда. Це Генштаб встановлює певний перелік надлишкового майна. І саме Генштаб має знати, що потрібно, а що не потрібно армії. Вони виписують цей перелік, за підписом міністра він подається в Кабмін, затверджується там і потім через уповноважені структури, наділені ліцензіями «Укроборонпрому», реалізуються далі.

 

Він також сказав, що за час його президентства таких речей не відбувалося. Справді, якщо взяти в кількісному вимірі - найбільше було продано ще до обрання Петра Порошенка Президентом України, тоді він ще не ніс за це відповідальності. Але були такі факти і після.

 

Чесно скажу, судові позови і мене, й автора статті дуже здивували, викликали нерозуміння.

 

- Чому позивачі так вчинили? На вашу думку, Президент не розібрався у ситуації?

- Усе це нас дуже дивує. Публікуючи перший матеріал «"Тінь" війни», ми сподівалися, що ми допоможемо Президенту, який зараз справді дуже зайнятий, звернути увагу на цю проблему, і вона буде вирішена. Ми знаємо, що Петро Олексійович є читачем «Дзеркала тижня».

 

Але, на жаль, як нам стало відомо з протоколу засідання із силовиками, у 20-му пункті якого йдеться про доручення до Генпрокурора Віталія Яреми (що теж дивно) притягти до відповідальності не тих людей, які чинять цей злочин, а того, хто підняв проблему, - автора статті, що нібито підриває обороноздатність країни. Ми перечитували це очевидне формулювання багато разів: я, Сергій Рахманін (заступник головного редактора «Дзеркала тижня. Україна». - ТК) та Дмитро Менделєєв. І казали одне одному, що в це неможливо повірити.

 

Для мене це, відверто кажучи, загадка, чому президент так дивно і болісно відреагував на нашу публікацію. Я думаю, що Петро Олексійович, коли відповідав на питання Андрія Куликова, ще не бачив усього об'єму документів, які ми навели - адже в них якраз і є відповідь на питання, яке він нам ставить: «хто, кому, що, і коли продав». Зараз, я думаю, він має вже бути обізнаний щодо цього.

 

Я сподіваюся, що Петро Олексійович розбереться в тому, що відбувається насправді. Я ще маю крихту надії на це.

 

До слова, додам, що останній документ ми не хотіли друкувати, хоча він був у нас оперативно після наради Президента. Ми б не зробили цього, якби обійшлося без позовів. Тепер же ми маємо дослідити етимологію реакції можновладців - звідки вона, така безглузда та цинічна? Вони вважали, що ми не маємо документів на підтвердження фактів - а ми просто не хотіли розголошувати масштаб і механіку їхньої підлості, всю цю конкретику. Тепер - довелося. Однак навіть я, попри всі ці роки в українській журналістиці, не могла повірити, що при такій доказовій базі хтось нас у чомусь звинуватить, що буде така реакція влади на допис журналіста, який виконував свою роботу - звернув увагу громадськості на актуальні проблеми.

 

- Як просувається справа в суді? Чи запрошували туди вас, журналіста Дмитра Менделєєва та волонтера Світлану Зварич?

- Тут на нас теж очікувало здивування. Виявляється, нічого не змінилося в нашій країні - методи все ті ж. Перше засідання Печерського суду мало відбутися в п'ятницю, 10 жовтня, о 8-й ранку. Ми отримали повістку в суд 10 жовтня близько 11-ї години дня, а Світлана Зварич - у суботу, 11 жовтня. Тобто все робиться так, щоб повістка прийшла вже після того, як відбулося засідання. Також я знаю, що Світлану Зварич викликали до прокуратури, нас - поки що ні.

 

- Чи відомо про результати цього першого засідання?

- Ні, ми ще нічого про це не знаємо. Наступне засідання призначено, наскільки мені відомо, на 28 жовтня.

 

- Чи плануються ще публікації, офіційні заяви?

- Головне ми вже зробили - поінформували суспільство про проблему. Ми будемо, безперечно, стежити за тим, що відбуватиметься далі, однак не збираємося в кожному номері «Дзеркала тижня» влаштовувати шоу, захищаючи себе. В Україні є значно серйозніші проблеми, які ми маємо висвітлювати. Якщо в цій країні існує хоч трохи незалежний суд, який розглядатиме справу по суті, я переконана, що йому вистачить матеріалів, щоб зробити об'єктивний вирок.

 

Але якщо ми бачитимемо, що маніпуляції із судовим процесом продовжуватимуться, або й далі матиме місце практика продажу зброї своїм захисникам, ми про це мовчати не будемо, будьте певні.

 

Я дякую «Детектор медіа» за увагу до нашої ситуації.

 

Фото - obozrevatel.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21386
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
iм'я
3684 дн. тому
"незалежний суд" ? а виглядає як доросла жінка
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду