Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) оголосила незаконним судове переслідування репортерів, чиї імена та матеріали з'являються у закордонних медіа. Про це йдеться в тексті заяви організації, опублікованій у мережі IFEX.

«Тиск на цих медійників має чітко виражені ознаки загроз та шантажу і суперечить національним законодавчим нормам, а також зобов'язанням Республіки Білорусь стосовно забезпечення свободи інформації відповідно до міжнародних угод», - заявляє правління БАЖ.

БАЖ наводить конкретні приклади правничого свавілля. Так, 25 вересня обласний суд Бобруйська оштрафував журналістку місцевої недержавної газети Марину Малчанову - на 32 базові суми - 4,8 млн. рублів (5 856 грн). Її звинуватили в нехтуванні кодексу адміністративних порушень «за незаконне виробництво та розповсюдження продукції ЗМІ».

Згідно з рапортом, поданим підполковником міліції Сергієм Рудзко, вона «брала інтерв'ю у громадянина без належної акредитації на право здійснювати професійну діяльність журналістів закордонних медіа». Основою для справи стали матеріали Maлчанової на телеканалі «Бєлсат».

Особливості цієї судової справи викликають нове занепокоєння, пише БАЖ. Журналістка виявила у ній матеріали ​​іншої аналогічної справи - ведучого «Бєлсата» Олеся Залевського. У травні репортера визнали винним та оштрафували за тим звинуваченням, що й пані Малчанаву, на 30 базових сум.

Журналістка припускає, що матеріали справи Залевськогої були скопійовані й надіслані до Бобруйська іншим окружним судом. Марина Малчанава розцінила це як можливий прояв тиску на суддю і подала клопотання до міністерства юстиції. Журналістка припускає, що суд не відкладе розгляд її справи, доки відомство не надасть відповіді на її запит.

За декілька днів до цього, 16 вересня, співробітники Ленінського РУВС влаштували обшук квартири репортера Олександра Буракова, а квартири його батьків. Обшуки санкціонувала прокуратура Могильова. Міліція конфіскувала комп'ютерне обладнання, що належало родині. Тож Олександра Буракова викликали до РУВС.

Причиною цих обшуків стали три публікації Олександра на сайті www.dw.de Міліція запевнила, що не має претензій до змісту статей. Проте сам факт їхньої появи на сайті російського відділу Deutsche Welle дає підстави для адміністративного судового переслідування. Публікуючи статті, журналіст, як вони вважають, порушив законодавство щодо ЗМІ, оскільки не мав акредитації від МЗС Республіки Білорусь.

Обшук квартири репортера Олександра Буракова, відзначає БАЖ, збігся у часі з візитом у Мінськ представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуньї Міятович. Під час зустрічі з білоруськими чиновниками вона порушила  питання про взаємодію щодо акредитації між журналістами та правоохоронними відомствами. Однак це не запобігло подальшому порушенню прав репортерів.

БАЖ привертає увагу до того, що це не перший випадок зловживання кодексом про адміністративні правопорушення стосовно рпортерів, які надсилають свої матеріали закордонним ЗМІ. Така юридична практика, наголошується у заяві, порушує національне законодавство Білорусі, а також міжнародні зобов'язання держави у сфері свободи слова.

Натомість стаття кодексу адміністративних порушень, на яку посилаються правоохоронні органи, не передбачає покарання журналістів «за діяльність без акредитації». Прирівнювати їхню роботу до незаконного виробництва та розповсюдження продукції медіа хибно хоча би тому, що продукцію ЗМІ виробляє редакція, а не тільки журналіст, йдеться в заяві БАЖ. Також, як відзначають в Асоціації поширює матеріал редакція, а не лише його автор, що випливає зі статті 1 національного Закону про медіа.

Крім того, як і деться в заяві БАЖ, запити білоруських громадян стосовно отримання акредитації від МЗС з метою отримувати та поширювати інформацію, порушують Конституцію та міжнародно-правові зобов'язання Білорусі.

«Стаття 34-а Основного закону держави гарантує її громадянам право шукати, зберігати й поширювати повну, точну та своєчасну інформацію про діяльність державних органів, громадських об'єднань, про політичне, економічне, культурне життя та довкілля.
Згідно з Конституцією, інформація може бути обмежена тільки у тому разі, коли йдеться про захист честі, гідності, особистого й сімейного життя громадян. Таке ж право, додає БАЖ, забезпечує і ратифікований Білоруссю Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ICCPR)».

Робота ж фрілансерів, які не працюють у редакціях і пропонують свої матеріали білоруським і закордонним медіа, не підпадають під будь-які прийняті підстави для обмеження права шукати, зберігати та поширювати інформацію, говориться у заяві. Крім того, судове переслідування журналістів за професійну діяльність, а громадян за здійснення їхнього права порушує положення Основного закону держави та її міжнародні зобов'язання, зазначають у БАЖ і розцінюють такі випадки як «підрив іміджу Білорусі».

Не зважаючи на те, що, як у випадку з заявою піні Міятович, офіційний Мінськ не прислухається до думки демократичної Європи, опозиційні журналісти Білоросі не мають наміріввідмовлятися від боротьби за свої професійні права.

БАЖ висуває в своїй заяві такі вимоги:   

- правоохоронним відомствам, співробітникам інших державних органів - припинити судове переслідування за адміністративні порушення репортерів-фрілансерів, тиск на них за публікацію матеріалів у закордонних медіа;

- уповноваженим офіційним особам - оскаржити судові рішення, ухвалені проти журналістів на основі кодексу адміністративних порушень;

- законотворцям Білорусі - привести правові акти у сфері свободи слова у відповідність з Конституцією та з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права.

 
Аркадій Сидорук для «Детектор медіа»