23 вересня близько 19:15 на Контрактовій площі в Києві семеро невідомих у камуфляжній формі напали на редактора журналу «Політична критика», викладача кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Василя Черепаніна. Його жорстоко побили на очах у перехожих, голосно звинувачуючи в сепаратизмі. Внаслідок нападу він дістав важкі тілесні ушкодження - численні забої та перелом кісток обличчя.

Як розповів «Детектор медіа» пан Черепанін, 24 вересня він подав заяву до Подільського райвідділу міліції Києва. «Мені обіцяли зайнятися цим серйозно», - сказав він. Також він додав, що пов'язує цей напад зі своєю професійною публічною діяльністю як представника Центру візуальної культури, що має чітку громадянську лінію своєї активності. Пан Черепанін підозрює, що напад на нього вчинили неонацисти.

Подаємо коментарі пана Черепаніна повністю:

- Пане Василю, як ви почуваєтеся зараз? Як пройшла операція? Наскільки важких травм завдано вам?

- Основних травм було завдано по голові й обличчю - поламано кістки. 24 вересня мені ці кістки вправляли. Сподіваюся, все гаразд. Якщо не рахувати цього, всі забої по тілу досить легко пережити.

- Чи впізнали когось серед нападників?

- Як осіб я не впізнав нікого, оскільки вони напали дуже підступно - ззаду, оглушивши мене, вочевидь, кастетом. Потім, коли я вже впав на землю, почали бити ногами. Потім я зміг вирватися, втікав. Вони мене знов наздогнали і продовжили...

По стилю і по тому, що вони кричали, - «Сепаратист», «Сєпар», «Держи сєпара», «Комуніст!» - підозрюю, вони чекали саме на мене. І в мене є підозри, що до цього, так чи інакше, причетне котресь із неонацистських угрупувань, можливо, «С 14».

Велика більшість із них були в камуфляжах, причому в новій уніформі, з нашивками прапора України та написами Ukraine.

Зараз є інформація, що частина з неонацистів воюють у складі київських добровольчих батальйонів. Видно було, що ті, хто напав на мене, - це не ті, хто реально воює на сході. Це якраз підступний боягузливий стиль нападу зненацька гуртом на беззахисну людину. Отаке полювання на відьом, яке вочевидь дозволило їм відбутися саме в такому вигляді на тлі війни, коли вони відчули, що можуть собі таке дозволяти і війна, мовляв, усе спише. Хоча краще б вони спрямовували цю енергію на справжніх ворогів.

- На сайті ВО «Свобода» у 2011-му і минулому році були розміщені публікації, відверто спрямовані проти вас. Чи пов'язуєте напад із цим об'єднанням?

- Я не знаю, чи причетна до цього саме партія «Свобода». Наскільки мені відомо, київські неонацистські угрупування були колись, а може й зараз, пов'язані з цією партією.

Мені не йдеться звинуватити саме цю чи будь-яку іншу партію, я хочу, щоби були покарані справжні винуватці. І тут ідеться не скільки про партію, скільки про політичну чи ідеологічну позицію. Це така типова неофашистська й неонацистська політична характеристика, фактично тактика, що базується виключно на насильстві. Акт прямого насильства - це альфа й омега їхньої ідеології. Якщо забрати насильство, більше нічого не залишиться.

Якби таких неонацистських угруповань в Україні не існувало, то їх би довелося Кремлю вигадати. Вони слугують доказом для спекулятивної російської путінської пропаганди.

В України зараз два ворога - один російський зовнішній сепаратистський. Інша сторона медалі - неонацистські угруповання всередині країни, які служать одне одному і є комфортними одне для одного. Неонацисти в Україні комфортні для кремлівської пропаганди, щоби говорити про хунту та іншу беліберду, а зовнішня агресія фашистського характеру вигідна для українських неонацистів, оскільки вона легітимізує їхнє насильство всередині країни, спрямоване проти тих, кого вони призначають для себе ворогами.

- Які мотиви могли мати нападники?

- Я думаю, що цей напад накладається на певний бекграунд, пов'язаний із публічною діяльністю Центру візуальної культури, що завжди носила антидискримінативний, антирасистський, антинацистський, у тому числі, характер. Були раніше неонацистські напади на заходи нашого Центру, надходили погрози на мою особисту адресу, були напади на активістів руху «Чесно».

Вони завжди нападають на активістів із громадянського суспільства, тому ще це те, чого вони не можуть зрозуміти. Їхня логіка - логіка зграї, а не суспільства. Саме тому вони великою мірою апріорі приречені на соціальний маргінес. Тому що вони не можуть бути включені в те, чого вони не можуть поділяти.

Майдан став вироком для таких угруповань: якщо поглянути на результати президентських виборів, ультраправі кандидати набрали 2-3%. От зараз вони намагаються відродитися. На тлі загального збільшення градусу насильства через окупацію, анексію, зовнішню загрозу та військову інтервенцію, вони прагнуть зробити щось подібне, лише всередині країни.

Із проханням прокоментувати інцидент «Детектор медіа» звернулася до прес-служби ВО «Свобода». Як зазначив у коментарі керівник-прес-служби об'єднання Тарас Косівський, «ВО "Свобода" не має жодного відношення до цього випадку і не вважає за доречне пов'язувати з ним публікації кількарічної давнини». Також пан Косівський додав: «За нашими даними, Василь Черепанін є активістом ліворадикального руху. Вочевидь, прибічники цього руху не поділили між собою гроші "Газпрому", відбуваються розбірки, і можливо таким чином - через побиття Черепаніна - путінська агентура замітає сліди».

«Детектор медіа» також звернулася з інформаційним запитом до ГУ МВС України у Києві та очікує на відповідь.

Василь Черепанін - кандидат мистецтвознавства, керівник Центру візуальної культури, організатор численних наукових конференцій, публічних дискусій та художніх виставок. Серед останніх подій, співорганізованих Василем Черепанином - міжнародна конференція Ukraine: Thinking Together за участі Тімоті Снайдера, Івана Крастева, Агнєшки Холланд, Пола Бермана та інших провідних інтелектуалів світу, а також серія заходів під час «Відкритого університету Майдану».

Фото - https://www.facebook.com