21 липня на території однієї з військових частин Києва Український фонд «Здоров'я» та Всеукраїнська рада реанімації за підтримки Міністерства оборони України провели практичний тренінг - навчання з надання домедичної допомоги в умовах бойових дій для журналістів, операторів, фотокореспондентів ЗМІ, в якому взяли участь понад 30 медійників. Про це йдеться на сайті фонду.

«Важливо не лише вміти правильно надавати домедичну допомогу, а й розуміти, коли і в яких межах вона необхідна. Наприклад, за свідченнями медиків приблизно половина військових, яким при пораненні наклали кровоспинний джгут, можуть втратити кінцівку. Можете собі уявити, наскільки важливі ці знання», - наголосив голова Українського фонду «Здоров`я» Володимир Дудка.

Програма навчання була складена з урахуванням побажань журналістів, які працюють у зоні АТО, та досвіду медиків, які працювали у гарячих точках.

«До нас звернулись представники засобів масової інформації з проханням провести навчальний тренінг для них, оскільки журналісти під час виконання своїх обов'язків також опиняються в зоні проведення антитерористичної операції, то їм необхідно володіти цими навичками», - сказав Володимир Дудка.

За його словами у тренінгу взяли участь 35 журналістів і, оскільки кількість бажаючих була значно більшою, через кілька тижнів планується проведення ще одного такого навчання.

Непрофесійно відправлятися у відрядження в зону АТО без такої підготовки

Журналісти навчились дбати про власну безпеку, надаючи допомогу потерпілому, зупиняти кровотечі, евакуйовувати пораненого в безпечне місце та яку допомогу слід надати вже в місці укриття. Інструктори розповіли що може бути в аптечці у пораненого і як це використовувати, а також що має бути в індивідуальній аптечці при  собі. Особливу увагу приділили питанням самодопомоги.

Досвід організації кваліфікованої та невідкладної хірургічної допомоги в озброєних конфліктах на Північному Кавказі засвідчив, що кожному третьому пораненому джгут був накладений неправильно або не за показанням. Після накладання джгута пошкоджену кінцівку вдалось зберегти лише у 48,7% випадків.

«Коли я поїхала на Схід України і там дізнались, що я не вмію надавати першу допомогу, мене дуже сварили і медики і солдати, і колеги», - зізналась фотокореспондент Ольга Якимович.

Кореспондент 5-го каналу Христина Бондаренко якраз збирається на схід. Каже, тепер почувається впевненіше. «Найбільше запам'ятовуються деталі, які, виявляється, надзвичайно важливі. Наприклад, якщо боєць лежить горілиць, то швидше за все він вже "не боєць". Такі нюанси життєво важливі», - сказала Христина Бондаренко.   

 Такі навички рятують життя у зоні бойвих дій

«Як підводний оператор я багато чого знаю про першу медичну допомогу. Але багато моментів для мене були відкриттям. Наприклад те, що поранених треба перевертати вниз обличчям. Було багато моментів, знаючи які, можна зберегти життя людині, не звертаючи уваги на купу правил, що діють в цивільних умовах. Приходить розуміння, як ефективно працювати саме в бойових умовах», - сказав позаштатний оператор одного з центральних телеканалів Михайло Верпатов.   

На думку Андрія Цаплієнка, одного із досвідчених журналістів, який працював у гарячих точках,  такі тренінги потрібно проводити якнайчастіше, бо необхідно вчити і постійно згадувати ці навички.

До організаторів вже звертаються журналісти, оператори та фотографи, які також хочуть пройти інтенсивний практичний курс з надання домедичної допомоги в бойових умовах. Друге таке навчання Український фонд «Здоров'я» проведе за кілька тижнів у Києві. 

Нагадаємо, у рамках проекту «Я можу врятувати життя!», який існує три роки, навчання з домедичної допомоги пройшло понад 11 тисяч старшокласників та студентів, у тому числі - й представники ЗМІ. Нині програма проекту адаптована під потреби військовослужбовців - навчання пройшло вже 7 військових частин ЗСУ перед відправкою у зону АТО. 

«Детектор медіа»