Український проект російського «РосБизнесКонсалтинга» з’явився на вітчизняному ринку навесні 2006 року. У серпні хвилю розмов та публікацій про новостворену інформаційну агенцію «РБК-Україна» спричинило призначення її медіадиректором популярного телеведучого і колишнього шеф-редактора 5-го каналу Романа Скрипіна. В інтерв’ю, даному «Детектор медіа» невдовзі після приходу в «РБК-Україна», Роман поділився амбітними планами: створити повноцінний медіахолдинг, запустивши власні друковані, радіо- та телемовні проекти, та вивести агенцію в лідери ринку.

Минув рік, і «ТК» зустрілась із генеральним директором «РБК-Україна» Йосипом Пінтусом та медіадиректором Романом Скрипіним, аби дізнатися, чого вдалося досягти і якими вони бачать перспективи свого проекту.

– Торік, щойно інформагенція «РБК-Україна» була зареєстрована, Роман в інтерв’ю «Детектор медіа» зазначав, що кінцева мета проекту – створення ефективного холдингу, який займатиме всі ніші на медійному ринку: онлайнові видання, друковані та електоронні ЗМІ (радіо, телебачення). Що вдалося зробити протягом року?

Йосип Пінтус: Мы создали информационное агентство и уже находимся на лидирующих позициях, входим в тройку информагентств Украины. Но мы понимаем, что будущее в Украине, как и во всём мире, за Интернетом. Поэтому запустили новые сервисы: онлайновую газету «Утро», «Фотофайл», LovePlanet. На сегодняшний день мы активно работаем и по бизнес-направлению: запустили ресурс Market research (исследования рынка). Планируем открыть ресурс, связанный с новостями в сфере недвижимости. Мы будем писать о том, что интересует наших читателей – hi-tech, новейшие тенденции, первичный и вторичный рынок, падение или рост цен в этом сегменте, новые застройки. Планируем также запустить ресурс Autonews, который будет освещать автомобильные новости. Вне онлайнового сегмента предмет гордости – пресс-центр. Это не только промоушн агентства, его дополнительный бизнес, но и увеличение капитализации компании.

Мы привлекли бизнес-аудиторию, но не собираемся останавливаться только на этом. Хорошие возможности открывает развлекательный интернет-рынок, за ним мы видим большое будущее. Это показывает и опыт Европы, Америки, России. На это же ориентирован и вышеупомянутый портал знакомств LovePlanet.

По поводу печатных и электронных СМИ – это все в будущем. Мы планируем и думаем об этом. О некоторых сегментах мы думаем более активно, о некоторых – менее. Но все равно сегодня наибольшее значение мы придаем Интернету.

Роман Скрипін: Коли ми говоримо про холдинг, у нас одразу постає в уяві: телеканал, радіо і газета. В Україні є такі приклади, коли вливаннями значних коштів створюються холдинги. З цього приводу в нас була тривала дискусія з російським РБК, яке уважно стежить за тим, що відбувається в Україні. Дискусія розгорнулася навколо обґрунтованості та рентабельності таких кроків. Адже коли ви маєте холдинг, побудований на онлайнових виданнях, їх дуже легко перетворити на офлайнові. Головне – зайняти нішу на онлайновому ринку. По-перше, це набагато дешевше, а по-друге, тоді ви матимете величезний інформаційний ресурс і свою аудиторію.

Я наведу вам один уже перевірений приклад: користуючись новинами стрічки «РБК-Україна», ми виробляємо новини для радіо «Континент» і ще трьох регіональних станцій. Це є втілення принципу, коли онлайн перетворюється на щось конкретніше. Робити бізнес у такий спосіб легше, ніж бігти в Нацраду і «вибивати» ліцензію. Якби в нас сьогодні була своя радіостанція, то постало би питання наповнення протягом 24-х годин. Тобто, в такий спосіб ми вже працюємо на радійному ринку. Наші новини виходять щогодини. Зараз у процесі пілотування ділові новини. Ми говоримо про правильні поступальні кроки. Ми не робимо так, що створюємо спочатку радіо, а потім не знаємо, чим заповнювати ефір. Ми збираємо величезний пласт інформації, який потім можна буде з легкістю втілити в холдинг у будь-якій формі. Коли ми матимемо інтернет-ресурс «Автоньюз», завдяки йому можна буде спокійно виробляти програми, що цікавлять автомобільну аудиторію.

Отже, головна наша мета – це побудова ефективної інформаційної агенції.

Але тут наявні атавізми законотворчості десятирічної давнини. Скажімо, за українським законодавством, інформагентство мусить мати певну кількість передплатників. Закон не зобов’язує, проте не передбачає нового засобу комунікації, як Інтернет. Передплатники є у гравців ринку «зі стажем»: УНІАН та «Інтерфакс». Бо вони продають свою стрічку по передплаті. А «РБК-Україна» надає інформацію безкоштовно. Як тут можна мати передплатників? Інтернет для нас лише засіб поширення інформації. І ось цей момент у законі відсутній як такий. Але це, водночас, навіть за відсутності передплатників, дозволяє нам чітко знати свою аудиторію, досліджувати її й відповідати її вимогам. І на відміну від інтернет-видань ми маємо реєстрацію «РБК-Україна» як інформаційного агентства, а отже, несемо всю відповідальність за поширювану інформацію.

Йосип Пінтус: В Украине недостаток правового урегулирования интернет-сегмента. Если участники рынка сейчас не установят для себя конкретные правила игры, то завтра это сделает государство. Разве это будет во благо?

Мы хотим показать, что информагентству, чтобы существовать, не обязательно иметь подписчиков. Может быть иная модель бизнеса. Кто-то зарабатывает на подписке, мы зарабатываем на рекламе.

Сегодня нужно установить нормы, которые будут защищать авторские права. Что толку сейчас писать, что авторские права защищены, если не известен ни хозяин интернет-ресурса, ни юридический адрес. Таких ресурсов, особенно под выборы, создается очень много, потому что это дешевый способ привлечь к себе внимание электората.

Роман Скрипін: Дуже важливий момент, що «РБК-Україна» залишається поза політикою. Вона рівновіддалена від усіх політичних сил. Ми намагаємося без упереджень, симпатій чи антипатій висвітлювати політичні події. Хоча пропозицій співпрацювати (на кшталт: «Давайте, ви будете нашим інформаційним партнером») надходили до нас від різних політичних сил. Ми розуміємо, що, ставши таким партнером, ми муситимемо висвітлювати діяльність тільки цієї політичної сили. Тому не погоджуємося на такі пропозиції. Ми лишаємося відкритими абсолютно для всіх, але завжди стоятимемо на сторожі, щоб не перетворитися на об’єкт маніпулювання і розповсюдження суто піар-інформації.

– Ви будете відкривати діловий телеканал?

Роман Скрипін: Я зауважу один особливий момент. Скільки телеканалів в Україні сьогодні позиціонують себе як інформаційні чи ділові? Назвіть мені хоча б один показовий успішний проект. Усі медіа, які називають себе інформаційними чи діловими каналами, не є якісними з точку зору телевізійника. Створити ще одне таке? Навіщо? Якщо відкривати діловий телеканал, то він має бути якісно іншим. А створити якісно інший на сьогодні, погодьтеся, нелегко. Навіщо поспішати? Для каналу потрібен базис. А це не лише технічний чи людський ресурс. Як тільки ми відчуємо, що міцно стоїмо на ногах, що є потреба і ринок готовий, тоді робитимемо якісь кроки в цьому напрямку.

Йосип Пінтус: Когда мы поймем, что это для нас будет экономически выгодно. Вы поймите, мы не можем просто так запустить канал. Телеканал – это в первую очередь бизнес-проект, это развитие в рамках компании. Мы хотим, чтобы телеканал приносил прибыль. Пока мы не видим оснований, чтобы его запускать. На протяжении года мы наблюдали за Первым деловым и 24-м каналом. Хотим посмотреть на плюсы и минусы конкурентов, а потом запускаться. Слышим массу заявлений, что откроются другие телеканалы, чтобы не дать РБК зайти на рынок. Не надо нас опережать. Когда мы захотим – мы заявим и откроем телеканал, и нам не помешают 5-10 телеканалов. Мы будем приветствовать выход на рынок новых игроков.

– Місію цього бізнес-проекту ви вбачали в лідерстві на ринку, в наданні унікальних послуг у сегменті ділової інформації. Які саме унікальні послуги ви надаєте? На вашу думку, чи вдається «РБК-Україна» конкурувати з УНІАН та «Інтерфаксом», зокрема, в цитованості?

Йосип Пінтус: Нам действительно удается конкурировать вопреки всему. Кто-то может закрывать глаза, абстрагироваться, не видеть в нас конкурента. Это их право на «страусиную политику». Мы считаем, что мы правильно работаем и развиваемся. За первый год пребывания на рынке у нас неплохая цитируемость. Нас слышно и видно. Я считаю, что сравнивать себя с конкурентами неправильно, пусть нас сравнивают потребители.

Роман Скрипін: Хочу згадати про інерцію ринку. Всі звикли, що можна передплатити джентельменський набір інформаційних агенцій і працювати з ним. Унікальність «РБК-Україна» в тому, що вона надає безкоштовну інформацію. Унікальність у безкоштовній пропозиції чистої новини, яка не куплена чи проплачена. Оскільки я працював споживачем інформації, я розумію, що для журналіста чистота стрічки – дуже важливий момент. Коли я працював на одному з вітчизняних телеканалів, не раз були випадки, коли керівництво звинувачувало в тому, що ми даємо проплачену інформацію. А гроші, якщо і бралися, то на етапі появи новини в інформагенції. Тому журналісти потребують чистої інформації. Стрічка новин «РБК-Україна» динамічна, це до 30-ти оновлень щогодини у «пікові» моменти. Й головне – вона чиста і безкоштовна.

Заробляти гроші можна на багато чому іншому, наприклад, ми відокремлюємо комерціоналізовані новини. Споживачі новин почали помічати цю перевагу і стали більше нас цитувати. Ми ж нікого не примушуємо брати нашу інформацію, але чуємо, що на нас посилаються і на радіо, і на телебаченні. Поки що не так масово, як хотілося б. Ми розуміємо, що за один день неможливо завоювати авторитет. Але це серйозна інвестиція в майбутнє.

Йосип Пінтус: Если мы заметим случаи пиара, мы немедленно создадим службу, которая будет с этим бороться.

– Відкриття прес-центру «РБК-Україна» дещо затягнулося. Перша прес-конференція там відбулася тільки в травні 2007-го (а планували в жовтні 2006-го). Це гарно облаштоване приміщення в зручному місці на вулиці Грушевського… Але наскільки воно задіяне? Як часто там проводяться прес-конференції?

Йосип Пінтус: Находясь в таком месте (вул. Грушевського, 10), было бы нелогично не открыть этот пресс-центр. Открывая его, мы попытались учесть и исправить все недостатки наших конкурентов. Мы предоставляем нашему клиенту всё самое необходимое: интегрированную аудиосистему, которая облегчает работу телевизионщиков и радийщиков, визуализацию мероприятия, отличное кондиционирование и освещение, достаточно просторное помещение и главное – возможность синхронного перевода.

Роман Скрипін: Ми відкрилися тоді, коли були до цього готові. Дійсно, хотілося раніше. Але вийшло так, як є. Ми не ставимо за мету набрати якомога більше замовлень на проведення прес-конференцій за гроші. Добре, якщо будуть платити. Це ж потрібно розцінювати як послугу. Але для нас важлива також якість прес-конференцій. Не можу сказати, що я задоволений кількістю проведених заходів. Проте, за перші чотири тижні роботи прес-центру в нас пройшло чотири прес-конференції. Мало? Можу запевнити: прес-конференції, що незабаром відбудуться, будуть резонансними.

Імітувати проведення заходів – не в нашому стилі. Видавати вал неякісного продукту – теж.

– З лютого 2007-го у вас працює студія з виробництва радіоновин. Чи плануєте щось подібне створити для телебачення?

Йосип Пінтус: Хотелось бы довести до конца этот проект. У нас есть еще масса планов. Мы хотим еще сделать продакшн и не по деловым новостям, но про это сейчас рано говорить.

Роман Скрипін: Коли ми створювали студію, коней не гнали. Минуло кілька місяців, і зацікавлені в нашій продукції радіостанції запропонували тіснішу співпрацю. Тепер ми виходимо не щодві, а щогодини. Очевидно, ми будемо робити для них ділові, автомобільні та розважальні новини. Про це є домовленості. Так само є попит у регіональних станцій.

Подивіться на вітчизняний продакшн ділових теленовин. Чи є вони діловими новинами? Чи треба робити такий продакшн, в якому бабло перемагає зло, чи вам потрібна бізнесова інформація? Зараз ми будемо відкатувати схему продакшну економічної інформації на бізнес-новинах. Політика буде дуже проста: ви можете купити місце, але це буде місце для новини, а не рекламний час. Програма має бути цікавою в першу чергу споживачеві, а не замовнику.

Працювати за радійною схемою в телесегменті не плануємо. Зізнаюся, що справжніх якісних ділових новин на ТБ я зараз не бачу. Цілковите заробітчанство. Або елементарна торгівля ефіром.

– Чи не відмовились власники від створення друкованих та електронних ЗМІ під брендом «РБК-Україна», чи, можливо, планують придбати вже існуючі ЗМІ? Які саме?

Йосип Пінтус: Это очень серьезный вопрос. Мы планировали приобретать не только печатные СМИ, но и онлайновые ресурсы. Но не удалось, потому что нам назвали нереальные суммы. По международным стандартам цена была одна, а по украинским выходила совершенно другая – намного выше.

Роман Скрипін: Ви, наприклад, хочете купити бізнес, який приноситиме вам прибутки. Якщо говорити про телебачення, то в каналах, які продаються, окрім телечастоти і бренду, нічого немає. Ви купуєте річ, на яку витрачаєте втричі більше грошей, ніж вона коштує. Уявіть собі: замість справжніх абрикосів ви купили пластикові, і ще намагаєтеся пригостити ними гостей. Наразі неможливо купити готовий медійний бізнес-проект, бо всі продають недоброякісний товар, який потребує повного рестарту. Вам треба буде вгатити туди ще дуже багато грошей. Ми уважно стежимо за ринком, усе прораховуємо і продивляємося по 150 разів. На жаль, поки що немає якісного продукту, який би можна було купити. Тому дешевше було би створити власний, прорахувавши кожен свій крок.

Йосип Пінтус: Например, мы обратились по поводу покупки одного медийного ресурса. Оказалось, что его оборотная часть составляет 100 тысяч у. е. в год. А сумма сделки порядка 5 млн. Мы посчитали, сколько должно пройти лет, чтобы эта сделка окупилась, и отказались. Это как в том анекдоте про бабушку, которая семечки продавала по 200 гривен стакан, потому что ей деньги были очень нужны.

– Скільки людей користуються вашою стрічкою новин?

Йосип Пінтус: 45-50 тысяч. В период политической активности посещаемость «РБК-Украина» доходила до 220 тысяч в день. По рейтингам мы были вторыми в Украине. В основном за счет того, что информация предоставляется совершенно бесплатно.

– Як ви вважаєте, чи вдалося «РБК-Україна» зайняти ту нішу, яку ви планували? Як можна охарактеризувати вашу спеціалізацію?

Йосип Пінтус: В некоторых моментах мы даже превзошли свои ожидания. Агентству чуть больше года, а у нас уже есть 50-тысячная аудитория, у нас есть продакшн, пресс-зал, электронная газета «Утро», набор сервисов. Некоторые компании идут к этому годами. То, что мы планировали, мы пока не сделали, как минимум мы еще не вышли на самоокупаемость, но мы к этому активно идем. Что касается посещаемости, то через год мы с вами встретимся, тогда можно будет говорить, заняли мы нишу или нет.

– А коли ви збираєтесь вийти на самоокупність?

Йосип Пінтус: Мы должны выйти на самоокупаемость до начала следующего года.

Роман Скрипін: Наша спеціалізація – ділові і політичні новини. Ми враховуємо, що український діловий сегмент розвивається досить жваво. Хотілося, щоби більше було тих, хто переріс середній клас, тоді можна буде говорити про бізнес-аудиторію, а вона, безумовно, зростатиме. І тут «РБК-Україна» займе свою нішу. Якщо ми цього не зробимо, за нас завтра це зроблять інші. У нас є велика присутність політичної інформації. Тому наша аудиторія – це серйозні люди. Але ж ми не можемо заборонити читати нашу стрічку підліткам 15-16 років або домогосподаркам. Інтернет постійно поширюється територією України. Все більше людей дістають Інтернет через виділені лінії чи кабельне телебачення. Він перетворюється на окремий ЗМІ, це правда. Багато хто цього не помічає, але ми певні, що незабаром в Інтернет прийде і телебачення, і радіо. Бо це дуже зручний засіб комунікації, до того ж, мережа постійно зростає.

– Створюючи інформагенцію, ви зіткнулися з кадровою проблемою. Як вдалося її вирішити? Який штат у «РБК-Україна»? Скільки з них журналістів?

Йосип Пінтус: У нас политика воспитания своих кадров. У других СМИ мы не переманиваем. Нам не имеет смысла перекупать кадры у интернет-изданий, ведь мы подаем объективную информацию, а человек после желтого ресурса не понимает, почему нельзя подавать вопросительные заголовки в информационных материалах или давать непроверенную информацию. Что касается штата, то у нас порядка 100 человек. Половина из них – журналисты. У нас все личности, причем непохожие друг на друга. Коллектив молодой. У нас есть корреспондентская сеть в городах-миллионниках Украины.

– Чи існують в агенції засади редакційної політики? Якщо так, то назвіть їх основні принципи. Що брали за основу, створюючи їх?

Роман Скрипін: Як таких засад немає, бо цього не вимагає закон.

Йосип Пінтус: Нет, Роман, одна есть – мы пишем правду.

Роман Скрипін: Але такі засади дуже легко сформулювати. Вся редакційна політика – об’єктивно і максимально оперативно висвітлювати інформацію. Коли ми говоримо, що новини не продаємо, то це знімає багато питань. Ми не заангажовані якоюсь однією політичною силою. Немає внутрішніх конфліктів. Власники медіа в Україні часто плутають свої бізнесові і політичні інтереси. У нас із цього приводу голова не болить, бо тут немає такого власника, якогось політика-парламентаря, який ще й займається бізнесом і диктує умови. Завдання формулює головний редактор Данило Кіряков, професійна людина, яка говорить, що нам потрібно давати інформацію збалансовано. Тут ще треба враховувати конкуренцію з виданнями, які не є зареєстрованими. «РБК-Україна» не може дозволити собі викинути неперевірену інформацію, від цього постраждає репутація. Ми дуже ретельно перевіряємо всю інформацію. Поки ми не знаходимо підтвердження, інформацію не подаємо. Якщо у нас і з’являться засади редакційної політики, то це буде неунормований документ, бо на сьогодні їх зобов’язані мати друковані й електронні ЗМІ.

– «Помаранчеві» політики головним завоюванням революції, яке залишилося, часто називають свободу слова. Але ж цензуру так і не вдалося до кінця подолати. Що, на вашу думку, треба зробити в Україні, щоб у журналістів зміцнів хребет і їх було важко зламати?

Йосип Пінтус: Политикам нужно научиться воспринимать критику.

Роман Скрипін: Люди плутають бізнес і політику і не знають, чого вони більше хочуть. Я зараз кажу про всі медіа. Ринок змінився в тому плані, що не розповісти про щось не можна, бо хтось інший розповість. Це величезний позитив. А якби ще відбулося віддлення влади від бізнесу... У «РБК-Україна» немає цензури, це чистий інформаційний бізнес. У нас бувають непорозуміння з деякими державними структурами, які працюють за принципом свій-чужий, а ми для них незрозуміло хто: ні свій, ні чужий.

– За нашою інформацією, «Київський медіахолдинг» невдовзі планує відкрити інформагенцію. Як ви вважаєте, чи буде успішним цей проект? Чи є для нього місце на ринку?

Йосип Пінтус: На самом деле, если в нем будут высококлассные менеджеры и правильно поставленная работа, если не будет цензуры, – потому что все мы знаем отношение киевских властей к критике в свой адрес, – он будет успешным. Мы только приветствуем новых конкурентов.