За її словами, правоохоронні органи Криму деморалізовані, й винна в цьому центральна влада України. Яка замість одразу призначити нових фахових керівників силових структур із досвідом роботи в Криму займалася поділом портфелів за партійно-квотним принципом. Зокрема в результаті такого підходу був призначений представник президента в Криму Сергій Куніцин, якого, як сказала Валентина Самар, через його оборудки із землею не сприймають ані в органах влади півострова, ані на вулицях.

- Валентино, зі слів журналістів, які висвітлюють події в Криму, там зараз дуже небезпечно. Якою ситуація в медіапросторі автономної республіки видається вам як свідку подій?

- У Криму і Севастополі введено жорстку інформаційну блокаду. Всі ефірні українські й кримські телеканали вимкнено навіть уже в кабельних мережах, окрім тих, що належать політикам чи бізнесменам, які стоять на боці сепаратистів. У нас на сьогоднішній день немає жодного українського телеканалу, обмежені можливості подачі сигналу із трансляції «Чорноморської телерадіокомпанії», ATR. На інтернет-ЗМІ здійснюються постійні й дуже потужні DDoS-атаки, здійснюється тиск на журналістів.

Щодо порушень прав журналістів і перешкоджання їхній діяльності. На сайті «Центру журналістських розслідувань» опубліковано моніторинг порушень прав журналістів та громадських діячів, який постійно оновлюється. Ми постійно додаємо все нові й нові задокументовані порушення, які фіксуємо. Що важливо, є фото, відео, свідчення тощо. Це страшний перелік. Такого в Криму ніколи не було. Навіть я, жителька півострова і свідок подій 90-х років, коли був страшний сепаратизм і кримінальні війни, такого жаху не пам'ятаю.

Зараз серед білого дня в центрі міста так звана самооборона Аксьонова, кубанські «казаки», які приїхали сюди, просто нападають на журналістів, грабують їх. І це фіксується камерами, перехожими й самими журналістами. Відбирають обладнання, б'ють їхні машини, грабують, у нашого телеоператора також пограбоване авто. Це відбувається щодня, по кілька разів на день.

А найстрашніше те, що викрадають людей. По суті, на сьогодні сформовано всі ознаки того, що Крим очікує таке ж майбутнє, як у Придністров'я або Чечні. Ми бачимо, що самопроголошена влада вже не соромиться, навіть зізнається в тому, що причетна до викрадення людей. Лідера української громади Криму, активного громадського діяча Андрія Щекуна було викрадено разом із активістом Анатолієм Ковальським І тільки після тиску громадськості й журналістів самопроголошений командуючий Аксьонов визнав, що до цього причетні якісь неназвані спецслужби. Ми публікуємо фотодокументи, які свідчать, що активістів затримували так звана самооборона Аксьонова.

- Яким чином можна допомогти журналістам Криму?

- Найкращою допомогою журналістам півострова буде приїзд якомога більшої кількості медійників до Криму. Знімайте, показуйте, коментуйте - зараз це буде найефективнішою допомогою. Якщо є якась можливість, допомагайте, бо лік пішов на секунди.

- Чи мають змогу жителі Криму отримати альтернативну інформацію про події на півострові?

- Ви знаєте, дивитися на Крим через стрічки новин і телеекрани, навіть в онлайн-трансляції - це одне. Але дивитися на Крим оглядово - це зовсім інше. Будь-яка людина, навіть не військовий фахівець, що проїде через так звані блокпости, через які не можуть прорватися спостерігачі ОБСЄ, буде знічена. Бо, чесно кажучи, там роботи для спеціально навчених людей на 15 хвилин. Те ж саме стосується блокування і захоплення радіотелевізійного передавального центру Криму. Мені здається, в цій ситуації влада України мала би приймати негайні рішення щодо охорони стратегічних об'єктів, але про це сьогодні вже говорити пізно.

Немає нічого складного в тому, щоб повернути українські канали на кримські частоти. Немає ніякого складного й страшного завдання, якого б не могли виконати спеціально навчені люди. Я так розумію, що просто немає бажання брати на себе відповідальність і приймати адекватні й фахові рішення. Є бажання перекласти цю відповідальність на плечі лідерів європейських країн і США. Українська влада діє на сьогодні неадекватно, нефахово. На мій погляд, це вже межує з державною зрадою. Це стосується, передусім, перших осіб держави. Все решта: напади на журналістів, порушення свободи слова, порушення свободи пересування, порушення права на вільне висловлення думок - це наслідки, причина яких у неадекватних, нефахових і недержавницьких діях, а точніше бездіяльності української влади.

- Чому журналістів у Криму не захищає міліція?

- Міліція в Криму сьогодні деморалізована. Силовиків півострова злочинно здали через те, що невчасно приймалися рішення щодо призначення нових керівників главків СБУ, МВС, прокуратури Криму, інших органів влади. Вони мали бути миттєво призначені, не могло бути на жодну секунду вакууму влади в цій ситуації. А в Києві тим часом ішла торгівля й поділ портфелів, розподіл посад у Криму за партійними квотами. Стара корупційна ганебна схема, яка й сьогодні застосовується. І відповідальність за це лежить особисто на панах Турчинові, Яценюку й Кличку, які займалися квотуванням замість того, щоб призначати на посади в першу чергу силових підрозділів відповідальних і фахових людей. Неважливо, в якій вони партії. Важливо, чи мали вони досвід роботи в Криму і незаплямовану корупційними історіями репутацію. А не призначати сюди Куніцина, розподілені землі якого в Севастополі прокуратура до сьогоднішнього дня ще повертає державі. І якого не сприймають у жодному органі влади, ані на вулиці, ані в парламенті Криму.