До професійного свята журналістів 6 червня Секретаріат Президента України вперше провів День відкритих дверей. Планувалися екскурсія приміщеннями резиденцій Президента, огляд виставок та зустріч Віктора Ющенка з представниками ЗМІ.

Напередодні заходу додзвонитися до прес-служби було майже неможливо. Охочих подивитися, як живеться і працюється на владному Олімпі, виявилося більше, ніж очікували організатори. Передбачалося створити 5 груп по 25 осіб, але роботу довелося скоригувати, оскільки журналістів, телеоператорів, фотографів зібралося понад 200. Цікавих побачити все на власні очі не злякав великий затор на вході (через одну рамку охорони пробивалися протягом 1,5-2 годин). Але на радість журналістській братії в цей час до Секретаріату почали заходити посли різних країн, яких запросив на зустріч Віктор Ющенко. Вони були здивовані таким натовпом журналістів (особливо посол Росії Віктор Чорномирдін), але радо позували для теле- і фотокамер.

Кореспонденту «ТК» пощастило потрапити в третю групу. Не знаю, як інші «екскурсоводи» із прес-служби Секретаріату, але наш – Юлія Торговець – була не надто обізнана в історії резиденцій Президента. Своє незнання вона компенсувала уважним ставленням до нас, пообіцявши згодом надати роздатковий матеріал із історичними довідками.

У самому приміщенні Секретаріату, в якому колись працювали генерали Російської імперії, радянські воєначальники, перші секретарі КПУ, а з настанням незалежності України – глави нашої держави, журналістам вдалося побачити лише кілька цікавинок. Першою була зала державних заходів, у якій, зокрема, проходив самміт Україна–ЄС. Журналісти нашвидку ознайомилися зі штандартами й атрибутами президентської влади та із задоволенням пофографувалися за знаменитим круглим столом, за яким сидять під час засідань члени РНБО.

Зала для офіційних засідань в Будинку з химерами, де відбувалиcь останні погоджувальні засідання представників коаліції, опозиції і Президента

Другою цікавинкою був кабінет глави Секретаріату Віктора Балоги, до якого запросив сам господар.

– Вітаю зі святом, заходьте, залишайте свої диктофони у приймальні», – люб’язно запросив Віктор Балога.

– А чому ж залишати диктофони у приймальні, ми їх під диванчик прилаштуємо, – не розгубилися журналісти. – А до речі, ми побачимо диван Мельниченка?

– Так-так. Дивіться, ось він, ми його тільки трохи переставили.

– А чому у вас таця із фруктами й горішками закрита плівкою? Боїтеся, що журналісти з’їдять?

– Та ні, це я від Яценюка прикрив, він любить таким ласувати.

Віктор Балога на диванчику Мельниченка: «А ось і диктофончик!»

Журналісти не тільки самі залюбки посиділи на диванчику Мельниченка, а й посадовили на нього главу Секретаріату. А щоб кадри вийшли колоритнішими, поклали перед ним диктофон.

Нам показали різні гостьові, вітальні, кімнати «віч-на-віч», телестудію, звідки Президент звертається до народу, а ось найцікавішого – кабінету Глави держави - нам так і не вдалося побачити, оскільки там саме тривала зустріч із дипломатами.

Віктор Балога на тлі революційного пейзажу

У дворі Секретаріату є багато чого: будівлі ДУС (в народі Дусі), пральня, хімчистка, перукарня, магазин «Чайка» (державне сільськогосподарське підприємство). Їхні послуги для працівників Секретаріату не безкоштовні. Ціни в магазині такі ж, як і в інших. Єдині, кому перукарня надає безкоштовні послуги, так це офіціанткам, котрі обслуговують офіційні прийоми у Президента України.

Найромантичніша історія, яку почули того дня гості, була стосовно резиденції по вул. Лютеранській, 23 (особняк Сергія Аршавського). Кияни називають його будинком вдови, яка плаче. На його фасаді розміщений овальний фронтон у вигляді жіночого обличчя з каштановим листям на чолі. Коли йде дощ, то з її очей ніби стікають сльози. Перед будиночком – дворик із екзотичними рослинами й фонтаном. У резиденції проходять зустрічі, інколи на ночівлю зупиняються закордонні гості. Тут побували Мадлен Олбрайт, Кондоліза Райс, президенти Литви, Бразилії та інші відомі особи. У двоповерховому будинку є вітальні, спальні, кімната «віч-на-віч», більярдна. «Наші гості люблять грати в російський більярд», – зауважила екскурсоводка. За цим будиночком доглядає господиня – Ангеліна Матіяш, дуже схожа на дворянку царських часів.

Журналісти, а особливо телеоператори й фотографи, на цьому етапі екскурсії вже дещо втомилися від калейдоскопу кімнат, стель, столів, стільців, диванів…

Будинок Городецького (Будинок із химерами), який після закриття Маріїнського палацу на ремонт став головною резиденцією Президента, також особливо не зацікавив журналістів. Знову показали багато різних кімнат.

Далі всіх гостей Дня відкритих дверей безкоштовно частував буфет Секретаріату Президента, який пригощав печивом, цукерками та безалкогольними напоями. Хоча обличчя працівників були не дуже привітні: чи то ми їм не подобалися, чи шкода було цукерок?

Завершальним акордом заходу стала зустріч Президента з предстаниками ЗМІ, яка вперше відбулася у дворі Секретаріату. Під відкритим небом і під полуденним сонцем, яке дошкуляло найбільше, Президент вручив нагороди і присвоїв звання заслуженого журналіста майже двом десяткам представникам галузі.

Фонтанчик біля малої резиденції Президента – Будинку вдови, яка плаче

Найбурхливішими оплесками присутні вітали фотохудожника Миколу Лазаренка.

– А чому ви так йому аплодуєте? Він весь час мене фотографує і ще не дав жодної фотографії, – піддів його Віктор Ющенко.

– А ви не пробували купити? – вигукнув хтось із журналістів.

– Це неправда, я даю Президентові фотознімки, – виправдовувався Лазаренко.

Віктор Ющенко із Миколою Лазаренком

Віктор Ющенко та Ганна Шерман

Серед відомих телевізійників заслуженими стали Роман Чайка (5-й канал), який «заплатив» за це Президентові 5 копійок, чим викликав хвилю реготу.

5 копійок від Романа Чайки – Віктору Ющенку

Окрім нього – ведуча Іванна Коберник (ICTV) і керівник секретаріату інформаційного департаменту «Студії «1+1» Олена Несміян.

Радник глави Секретаріату Олександр Семирядченко вітає зі званням заслуженого журналіста колишню колегу Іванну Коберник

Журналісти намагалися перетворити зустріч на прес-конференцію (їм і в свято не йметься), виторгувавши у прес-служби Секретаріату три запитання. Але це не зовсім вдалося, оскільки одна жвава журналістка, незважаючи на чергу до мікрофону, скористалася можливістю і поставила два великих та одне маленьке запитання. Потім їй довелося з’ясовувати стосунки з колегами, але на це вже ніхто не зважав, бо почалося найцікавіше – неформальне спілкування з Президентом.

Віктор Ющенко розповідає про своє дитинство найстаршій українській журналістці, яка завітала на День відкритих дверей – Наталі Федорівні Решотько. Ця жінка, незважаючи на вік,  ще працює в газеті.

Журналісти пили шампанське разом із Главою держави, брали в нього автографи, розповідали про наболіле. Президентові це подобалося, він згадував дитинство. Анонсованна годинна зустріч розтяглася у двогодинну.

Віктор Ющенко: «За ваше здоров’я! Я у вас вірю!»

«Віктор Андрійович любить неформальне спілкування», – сказала керівник Головної служби інформаційної політики Секретаріату Лариса Мудрак.

Керівник Головної служби інформаційної політики Секретаріату Лариса Мудрак (ліворуч) зі співачкою, художницею та колишньою ведучою музичної програми «Територія А» Анжелікою Рудницькою

Біля Президента не було жодного посадовця, крім охоронців, всі вони (Віктор Балога, Валерій Гелетей та інші) чекали осторонь. А коли Віктор Андрійович в оточенні охоронців та трьох жінок (радника Президента Валентини Руденко, прес-секретаря Ірини Ванникової та керівника служби інформаційної політики Секретаріату Лариси Мудрак) врешті-решт швидкою ходою пішов із двору, Віктор Балога, проґавивши шефа, вигукнув: «Гей, дівчата, почекайте, ви куди повели Президента!». І кинувся їх наздоганяти.

Валерій Гелетей: «В мене і на вас компроматик знайдеться!». Валерій Гелетей і Роман Чайка

Виходили журналісти із Секретаріату через величезні залізні ворота, запитуючи один у одного:

– Ну що, сподобалося?

– Так, для загального розвитку згодиться.

Автор у президентському кріслі: «Посидіти тут – гарна прикмета!»

Фото автора та Дмитра Амідова