Більшість норм скандальних законів від 16 січня, що обмежують громадянські свободи, продовжують діяти і після того, як Верховна Рада проголосувала про їх скасування, а Віктор Янукович підписав відповідний закон. Про це свідчить база законодавства Верховної ради, пише «Українська правда» з посиланням на інформацію видання «Коммерсант.Украина».

2 лютого набув чинності закон N732 -VII, прийнятий 28 січня, який оголошує недійсними дев'ять законів від 16 січня, включаючи «диктаторський» закон N721 -VII, який вводить численні обмеження прав і свобод,  криміналізує ряд дій, пов'язаних з проведенням акцій протесту.

Офіційна база законодавства, розміщена на сайті Верховної Ради, не свідчить про те, що такі норми дійсно були скасовані - всі положення скандального закону залишаються діючими.

Як повідомляла «Детектор медіа», у Кримінальному кодексі України досі залишаються статті про наклеп та екстремістську діяльність, які запроваджував скасований закон Колесніченка-Олійника, а в законі «Про громадські об'єднання» залишається поняття «іноземного агента».

«Коммерсант.Україна» наводить приклад, що у ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП ) як і раніше є параграф про штраф і вилучення транспортного засобу за рух колоною чисельністю більше п'яти автомобілів.

Примітка до цієї статті свідчить, що апарат Ради прийняв до уваги припинення дії закону N721, але залишає новий параграф в КпАП.

Колишній заступник міністра юстиції Дмитро Котляр пояснив, що причиною стала системна помилка в тілі закону N723, допущена депутатами. Закони, прийняті 16 січня, були документами однократного дії - ними вносилися зміни до інших законодавчих актів. 2 лютого, коли набув чинності закон N723 -VII, більшість законів від 16 січня вже були виконані.

За словами пана Котляра, у Верховної Ради було кілька коректних варіантів дій для скасування норм від 16 січня. Поки неясно, чи має намір влада використовувати помилку депутатів і застосовувати скандальні норми.

Джерело, ознайомлене із ситуацією в Мін'юсті, стверджує, що сьогодні в міністерстві схиляються до визнання спірних норм недійсними. Проте офіційна позиція Мін'юсту, Адміністрації президента і Верховного суду з цього питання до вчорашнього вечора не була оприлюднена.

Нагадаємо, «Інститут медіа права» також зазначив, що водночас до Кримінального кодексу було внесено інші зміни відповідно до законів, що набули чинність 2 лютого: щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, та за заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

«Детектор медіа»