Основні зміни до інформаційного законодавства,  що вносяться законопроектом №3879

Основні зміни до інформаційного законодавства, що вносяться законопроектом №3879

16 Січня 2014
13674

Основні зміни до інформаційного законодавства, що вносяться законопроектом №3879

13674
Юристи юридичної фірми Jurimex наводять перелік основних змін, які стосуватимуться права громадян на поширення інформації
Основні зміни до інформаційного законодавства,  що вносяться законопроектом №3879
Основні зміни до інформаційного законодавства,  що вносяться законопроектом №3879

Отже, проект закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» прийнято.

 

Нижче наведений перелік основних змін, які стосуватимуться права громадян на поширення інформації.

 

1. Кримінальна відповідальність:

1.1. Наклеп

Під наклепом розуміється умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. За це передбачається кримінальна відповідальність передбачена у формі штрафу до 30450 гривень або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

 

Наклеп у ЗМІ або в мережі Інтернет, а також особою, раніше судимою за наклеп тягне відповідальність у формі штрафу від 30450 до 182700 гривень, або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до одного року.

 

Якщо наклеп поєднано із обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину відповідальність встановлена у формі виправних робіт на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років.

 

Таким чином, «енна» спроба повернути у Кримінальний кодекс архаїчну норму про криміналізацію наклепу, яка раніше зазнавала нищівного опору громадськості, сьогодні закінчилась перемогою для її ініціаторів.

 

1.2. Екстремізм

Під екстремістською діяльністю розуміється будь-яке виготовлення збут чи розповсюдження екстремістських матеріалів. В тому числі через мережу Інтернет та соціальні мережі. Також сюди входять публічні висловлювання екстремістського характеру та фінансування такої діяльності.

 

Екстремістськими матеріалами є будь-які документи, що закликають, обґрунтовують чи виправдовують необхідність здійснення діяльності, зокрема, щодо планування, організації, підбурювання, підготовки або вчинення дій з метою незаконного втручання в діяльність або перешкоджання законній діяльності органів державної влади.

 

Нову статтю про «екстремістську діяльність» викладено таким чином, що до екстремістів неважко віднести усіх, хто у ЗМІ, Інтернеті, в тому числі в соцмережах, поширює інформацію про насильницьке захоплення влади, втручання у діяльність або перешкоджання діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень, виборчих комісій, громадських об'єднань, їх посадових чи службових осіб. Екстремістами вважатимуться й ті, хто відповідні заклики поширює на масових зібраннях та здійснює фінансування, в тому числі шляхом надання інформаційної підтримки, поліграфічних послуг, телефонного, факсимільного чи іншого зв'язку.

 

1.3. Втручання в діяльність судових органів.

Відтепер в кримінальному порядку переслідуватимуться дії по розповсюдженню інформації про суддю, що носить «явно образливий характер» та демонструє зневагу до судді чи правосуддя, з метою помсти, перешкоджання виконанню суддею службових обов'язків чи з метою добитися винесення неправосудного рішення. Відповідальність встановлено у формі штрафу, виправних робіт до 2 років, арешту до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 2 років.

 

Формально, за написання апеляційної скарги з деякими висловлюваннями можна отримати кримінальну відповідальність, якщо суддя вирішить, що таким чином його образили.

 

2. Інтернет

2.1. Ліцензування Інтернет-провайдерів

Ситуація досить проста: всі діячі Інтернет-провайдери мають пройти процедуру ліцензування. Судячи з практики Нацради з питань телебачення і радіомовлення, відмовити у видачі ліцензії без будь-яких мотивів - не така вже складна річ.

 

Як результат, в Україні може просто зникнути Інтернет взагалі.

 

2.2. Блокування Інтернет-сайтів

Закон передбачає закриття сайту без рішення суду, на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

 

НКРЗІ набуває повноважень блокувати доступ до сайтів, «через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства».

 

Виходячи з логіки змін до Закону про інформагенції, якщо офіційно зареєстрована газета має сайт, зміст якого не тотожній змісту газети, сайт має також реєструватись як інформаційне агентство.

 

Але навіть зареєструвавшись, поширення на сайті будь-якої інформації, яка буде визнана незаконною, може стати підставою для закриття сайту. Наприклад, якщо здійснені під час журналістського розслідування фото із зображенням будь-якої фізособи будуть розміщені на сайті, сайт може законно закриватись на підставі рішення НКРЗІ.

 

2.3. Встановлення обладнання для негласного зняття інформації на всіх телекомунікаційних мережах (телефон, Інтернет)

За чинним законодавством оператори зв'язку зобов'язані встановлювати на своїх мережах те обладнання для «прослушки», яке буде надане державою. Коштів у держави на всіх не вистачає, тому держава виділила лише основних операторів телефонії.

 

За прийнятим сьогодні законом всі кабельні провайдери та інтернет-провайдери зобов'язані самостійно закуповувати та встановлювати на власних мережах таке спеціальне обладнання.

 

Оксана Єфімчук, старший юрист юридичної фірми Jurimex

Юрій Крайняк, керуючий партнер юридичної фірми Jurimex

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Оксана Єфімчук, Юрій Крайняк для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13674
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду