Сьогодні Вахтанг Кіпіані працює на каналі К1 випусковим редактором, виношує масу ідей і проектів, які почергово втілює в життя, а також має найбільшу в Україні колекцію самвидаву та давньої преси.

- Цензура - це головна і єдина обставина, яка змусила вас змінити посаду телеведучого на каналі "1+1" на посаду випускового редактора на К1?

- Працювати на "Плюсах" - запитайте будь-якого тележурналіста - престижно. Я віддав каналові чотири, напевне, найплідніші роки життя, мав щирих друзів, гарну платню. Але от минулого тижня було сорок днів, як душа нагло спочилого "Подвійного доказу" відлетіла на небеса... (Сміється.) Якщо без жартів, нещодавно на сайті "Главред" з'явилося інтерв'ю Ольги Герасим'юк, генпродюсера "Студії 1+1", у якому вона пояснила мотиви невиходу програми в ефір. На жаль, погодитися з тезою, що її метою було поліпшити "Доказ" шляхом переформатування, не можу. Ми мали кілька зустрічей у серпні-вересні, але жодних слів про новий формат не було. Не знаю, у якому підручнику з менеджменту написано улюблену "відмазку" українських телевізійних менеджерів. Коли не знають, що сказати, кажуть - напишіть концепцію. Ми працювали все літо, щоб глядач на початку сезону побачив оновлений, цікавий та якісний проект, мали безліч планів, замовили й побудували нову декорацію. А прес-служба каналу у цей час розміщала у "Дні", "Известиях" тощо статті та інтерв'ю нового генпродюсера, де йшлося про перспективи всіх авторських програм, крім нашої. Це, м'яко кажучи, ненормально і образливо. Сезон канал почав без "Подвійного доказу", але з "Іду на ви" та В'ячеславом Піховшеком. Очевидно, що авторові безсмертного "Епіцентру" ніякі переформатування не загрожують... Прозвучала думка, що ми були "не відформатовані". Враховуючи, що співавторами "Доказу" були Олександр Роднянський, Володимир Оселедчик, Ірина Іонова і, звісно, ми з Анатолієм Борсюком, це цікава точка зору... На жаль, Ольга під час кількох зустрічей так і не пояснила, як програма має розвиватися. Не було й конкретних зауважень. У ситуації, коли готові програми не ставили в ефір під сміховинними приводами, я вважав за потрібне написати заяву про звільнення з каналу. Я втратив місце на "Плюсах", але не жалкую. Повірте, навіть у найгірші, підцензурні, часи ставлення до колективу програми було людянішим.

- Ви думаєте, що рішення йшло від нового генпродюсера?

- Відсутність аргументів, непрозорість рішення - на репутації Герасим'юк.

- Програми, які так і не з'явилися в ефірі "1+1", були присвячені двом цікавими та актуальним темам - Беслану та отруєнню Ющенка.

- Насправді було три програми. Дві з яких, безумовно гострі, могли не сподобатися комусь. Мене, м'яко кажучи, здивувала реакція Ольги Володимирівни, яка сказала, що ці теми не є цікавими. За кілька днів саме життя заперечило слова шановної Ольги Володимирівни - у Беслан до річниці трагедії з'їхалися кореспонденти понад 300 світових телекомпаній та інформагентств. Ще за тиждень гучна відставка Турчинова, а згодом і Піскуна актуалізували тему нашого розслідування щодо отруєння Ющенка.

І це теж нецікаво?! Третя програма - дослідження про долю київського криміналітету середини 90-х років: куди поділися люди, що контролювали Київ?

- Матеріал пропав? Він так ніде і не з'явиться?

- Юридичні права на відеоматеріали належать каналові. Особливо прикро за передачу, де ми намагалися розібратися, чому не розслідується отруєння Ющенка. Ефір мав бути 5 вересня, у річницю "таємної вечері" на дачі Сацюка. Але буквально за кілька днів Турчинов, який знову відчув себе опозиціонером, заявив, що Ющенко саботував слідство та експертизи. У мене створилося враження, що й Генпрокуратура в особі Піскуна, і СБУ в особі Турчинова за цей рік зробили все, щоб підставити, "злити" главу держави в певний момент. Так, власне, і сталося.

- Але ж Ющенко сам нещодавно казав, що в нас немає клініки, яка могла б зробити потрібне обстеження.

- Це не справа Президента, цим мають займатися чиновники та правоохоронці. Якщо немає такої клініки, то її має створити Міністерство охорони здоров'я. Немає обладнання - нехай Пинзеник виділяє кошти з резервного фонду. Не вистачає законів - депутати проголосують. А якщо Ющенко справді не хоче йти на допит чи процедури - тоді чесний і порядний глава СБУ не мав тримати цю інформацію в "загашнику" до самої відставки. Це нечесно, не по-майданівськи! У цьому випадку Ющенко є як жертвою, так і винуватцем цієї "тухлої" ситуації. Бо зараз спробуй переконати розчарованих людей, що було отруєння. Адже нічого не відбувається, нікого не карають. От 21 листопада була річниця як Ющенка намагалися підірвати на Подолі (це, до речі, теж мала бути тема для "Подвійного доказу"). Під будинком на Боричевому Току, 22 виявили "Жигулі" з російськими номерами, у яких сиділо двоє хлопців. Ції. Не за це ми боролися.

- Будь-яка влада обмежує свободу, і свободу ЗМІ в тому числі. Водночас наші нові державні мужі постійно наголошують на своїй демократичності, на тому, що сьогодні на медіа ніхто не тисне. Ви із цим погоджуєтеся?

- У країні вже не існує системи цензури. З'явилося більше можливостей для отримання якісної інформації. Це важливо, але ще не безповоротно. Захоче влада закрутити гайки - і, на жаль, чимало моїх колег приймуть стійку - "чого бажаєте?". Запекла боротьба журналістів із членом "Нашої України" Юрієм Ключковським за лібералізацію виборчого закону є в цьому сенсі дуже показовою.

- Свобода, яку зараз мають українські ЗМІ, збережеться під час парламентських виборів?

- Вибори - це завжди випробування. Ви збираєтеся змінювати підходи до своєї професії?

- Ні.

- І я такого наміру не маю. Якщо таких людей в журналістиці буде багато, то "свободу не спинити". Чимало людей, які пройшли через випробування темниками й цензурою, не дозволять на себе знову так тиснути. Сподіваюся, перелом у свідомості журналістів таки відбувся. Не стало васильєвсько-шуваловської братії в АП, і журналісти того ж "Інтера" та "1+1" роблять якісний та цікавий телепродукт.

- До речі, після приходу нового керівництва "Плюси" якось змінилися?

- Я поки що не помітив якихось змін. Але ж три місяці - це надто мало часу, із січня, очевидно, новації вже будуть. Наразі, крім знищення "Подвійного доказу" та появи працівника СБУ на посаді директора ТСН, у пані Герасим'юк ніяких ні здобутків, ні провалів немає. Теесенівці як були професіоналами, так і залишился.

- Кажуть, телекамера, як наркотик: спробувавши раз, уже не можеш без неї. Не плануєте найближчим часом з'явитися знову в кадрі?

- Можливо, але це не самоціль. Я журналіст, який може реалізуватися де завгодно - на телебаченні, в інтернет-виданні, навіть у глянцевому журналі. Головне, щоби було цікаво. Але для багатьох моїх колег робота в кадрі є вершиною кар'єри, рожевою мрією і, безумовно, наркотиком. Дуже важко прийняти рішення й піти, коли тобі комфортно.

- Ви якось сказали, що "справжні революціонери пробудили націю в таких формах, про які, очевидно, ніхто з нас не мріяв". Досі так вважаєте, що нація пробудилася, а не впала в летаргічний сон після останніх подій?

- Це не летаргічний, а здоровий і міцний сон. Під час революції ми спали по дві години на добу й чітко розуміли, якої країни ми не хочемо. Для багатьох простих українців Ющенко був не політиком, а мрією: розумний, добрий, дітей любить, старість шанує. Але все-таки президент - то не ікона на стіні, це певна функція. Мої персональні інвестиції у проект "Ющенко" не дали якихось дивідендів, але довготривалі вклади у проект "Свобода", без сумніву, дадуть очікувані плоди. Я можу чекати, але вся країна - навряд чи...

- Зрозуміло, що завдяки появі в кадрі "1+1" ви стали популярним. Це не заважає в повсякденному житті вам або вашим дітям? Узагалі, популярність батьків допомагає чи шкодить дітям?

- Я тільки увійшов у смак слави, забронзовів - і тут підступна Ольга Герасим'юк повернула мене на грішну землю... (Сміється.) Багато людей після зникнення передачі підходили, дякували, співчували, питали про плани. Відомий політв'язень Іван Гель пропонував організувати листа авторитетних громадських діячів на захист програми або й пікет улаштувати. Є відчуття, що робив потрібну роботу. Купую яблука - продавці завжди радяться, за кого голосувати, або питають, чому Ющенко нічого не робить. Якби ж я знав... Діти торік були активними революціонерами. Для молодшого сина Іларіона була справжня трагедія, коли його жартома називали Януковичем. Він починав плакати, ображався, обіцяв більше не кривдити сестричку. Звичайно, вони вже забули про "проффесора", тепер для них кумиром є некрасива, але добра й розумна Катя Пушкарьова із серіалу по "1+1". Але зовсім недавно, у вересні, коли була урядова криза, почув розмову у дитячій. Сперечалися, хто стане наступним прем'єр-міністром - Тимошенко чи Порошенко. Тамара була за Юлю, а Іліко - за Петра Олексійовича.

- У вас такі політично заангажовані діти?

- Та ні, зазвичай вони дракончики, леді, білочки, песики, але іноді їм цікаво, що відбувається в дорослому світі.

- А вам цікаво те, що відбувається в дитячому світі?

- Так, але я не даю своїм дітям навіть половини того, що хотів би дати. Проте на відкриті уроки та батьківські збори до школи намагаюся встигати.

- Не можу не спитати про вашу колекцію самвидаву та періодики. З'явилися якісь нові унікальні примірники?

- Так, нещодавно "за наводкою" києвознавця Михайла Кальницького купив в одному букіністичному магазині чудову підбірку з близько сотні назв газет початку 30-х років. Українською, болгарською, ідиш.... Це часи активної боротьби зі "шкідниками", "куркулями". Читати і цікаво, і страшно. Можна зустріти повідомлення про те, як діти-комсомольці публічно зреклися батьків. До Голодомору лишалося всього кілька місяців...

- А як щодо вашої ідеї створити музей преси?

– Я маю унікальну колекцію - понад 15 тисяч назв періодичних видань. Мерія, Мінкульт, олігархи, фонди - агов, відгукніться! Хтось нарешті має зреагувати. Просити завжди якось принизливо, але ж я не для себе. Певно, почну з віртуального музею української преси в Інтернеті.

Mар'яна Mигаль, "Без Цензури"

Читайте також:

Вахтанг Кіпіані працюватиме на каналі К1

Вахтанг Кіпіані: „Я особисто не бачу жодних причин для закриття «Подвійного доказу», крім цензурних».

З „1+1” пішов автор та ведучий „Подвійного доказу” Вахтанг Кіпіані