Як забезпечити жінкам і чоловікам рівні можливості в економічній сфері і водночас гармонійно поєднати професійну діяльність з батьківськими обов’язками? Як перерозподілити обов’язки, щоб відповідальність за родину однаковою мірою лягала на плечі і чоловіків, і жінок? Один із способів — декретна відпустка чоловіка для догляду за дитиною. Саме цю проблему і порушують автори фільму "ХТО ЗАСПІВАЄ КОЛИСКОВУ...", прем’єра якого відбудеться 15 жовтня О 15:30 на каналі УТ-1. Фільм створено Українським освітнім центром реформ на замовлення Міжнродного благодійного фонду “Український Жіночий Фонд”, за фінансової підтримки МІЖНАРОДНОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ “УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ ФОНД” та МЕРЕЖЕВОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОГРАМИ ІНСТИТУТУ ВІДКРИТОГО СУСПІЛЬСТВА (НЬЮ-ЙОРК). Автори стрічки – режисер та співавтор сценарію Ніна Рудік, виконавчий продюсер Тетяна Ляховецька (яка також брала участь у створенні сценарію), продюсери Ірина Мовчан та Наталя Карбовська. Про незвичну для нашого телеекрану тему, та про особливості створення цієї документальної стрічки розповідає "Детектор медіа" продюсер фільму Тетяна Ляховецька.

- Чому для прем’єрного показу фільму ви обрали саме Перший Національний канал?

- Фільм вийде в ефір як спецпроект телепрограми „ПЕРЕХРЕСТЯ” під час виходу даної програми. Ми співпрацюємо з УТ-1 з 1994 року, коли була започаткована програма „Перехрестя”, тоді ще ток-шоу. Вона була створена за фінансової підтримки уряду США в допомогу уряду України по реалізації соціально-економічних реформ, роз’ясненню важливості цих реформ, з метою розбудови громадянського суспільства в Україні.

Програма „Перехрестя” виходить в ефір на каналах УТР, Інтер+, 12 Львівський канал. Фільм обіцяли показати на каналі „Рада”.

- Якою є ваша цільова аудиторія? Кого ви бачите потенційними глядачами цього фільма?

- Люди з активною життєвою позицією, які готові до змін у житті. У програмі „Перехрестя” ми розказуємо і даємо практичні поради, як започаткувати власний бізнес, як стати власником землі, які права мають виборці тощо. Об’єктивно і неупереджено орієнтуємо у економічній та фінансовій ситуації в країні.

- Яку мету ставила перед собою знімальна група, працюючи над фільмом?

- Це спроба зламати стереотипи і показати, що чоловіки можуть реалізуватися не тільки у кар'єрі, але і в сім'ї, в дітях. І при цьому бути соціально-повноцінними, їх поважатиме суспільство. У країнах Європейського Союзу дедалі більше чоловіків беруть відпустку для виховання дитини. Завдяки цьому для жінок істотно знижуються ризики бути неприйнятими на роботу чи позбутися можливостей кар’єрного зростання, а в суспільстві змінюються стереотипні уявлення про те, що про добробут сім’ї має дбати насамперед чоловік. В Україні піти у відпустку для догляду за дитиною має право не лише мама чи бабуся, а й тато та дідусь і інші найближчі родичі. Досі таким правом скористалися тільки поодинокі чоловіки. Тим часом герої стрічки доводять, що виховувати дитину може чоловік, а дбати про добробут родини — жінка. І такий розподіл обов’язків тільки позитивно позначається на сім’ї.

- Чи був у вас чіткий сценарій ще до початку зйомок? Чи він формувався в процесі спілкування із сім’ями?

- Складність полягала в тому, що не можна змусити героїв фільму поводитися так, як це було б зручно для нас, за планом. Звичайно, поспілкувавшись з ними, ми розробили певні напрямки: оскільки дві сім'ї, важливо було не повторюватися, з двох сюжетних ліній зліпити один день з життя декретника-чоловіка. Найскладніше було розговорити героїв, подружитися з ними, щоб вони довірилися і розкрилися, розказали про найпотаємніше (як, наприклад, Сергій й Інна про те, що їхня дочка „з пробірки”). Звичайно, частково планувалися певні епізоди. Але найцікавіші моменти були спонтанними, як епізод біля ліфта, коли сусіди „засуджували” діда Маню: таких персонажів спеціально не вигадаєш.

- Чому в фільмі показані лише родини з доньками?

- Дуже важко було знайти героїв для фільму. Великою проблемою було знайти прізвища чоловіків, які пішли в декретну відпустку. До того ж, багато людей відмовлялися від зйомок; погодилося тільки троє, але третього ми не зняли, тому що там була не гендерна ситуація – дитина живе в сім'ї дідуся, а не з батьками. Жодного принципу ми тут не переслідували, це звичайний збіг обставин.

- Якими є ваші подальші плани? Чи є в них більш ґрунтовне висвітлення теми родини й народжуваності?

- Звичайно, презентація фільму у всіх регіонах України на засіданнях регіональних прес-клубів, які, як і телепроект, є складовими діяльності Міжнародної благодійної організації „Українського освітнього центру реформ”. А також продовження цієї теми у сюжетах програми „Перехрестя”.

- Ви працювали в програмі "Перехрестя". Наскільки вона перетинається з тим, що ви робите зараз?

- Я і зараз працюю продюсером і керівником телепрограми „Перехрестя”. Паралельно ми створюємо документальні фільми, серед яких „Влада – жіночого роду”, в якому теж піднімалися теми гендерної рівності і місце жінки в українській політиці; фільм „Про гроші, і не тільки...” – про благодійництво в Україні; „Чоловіча розмова” – про репродуктивне здоров’я чоловіків; „Україна і СОТ: кроки назустріч”, інші. Часто саме ми порушуємо ці теми і змушуємо про них говорити суспільство.

Ми намагаємося не нав’язувати свою думку чи чиюсь думку (дякувати Богу – ми не залежимо від партій, фінансових груп), ми даємо думки експертів, аналітиків, урядовців, політиків, глибоко аналізуємо сьогодення і прогнозуємо майбутнє. У нас є стала аудиторія. Журналісти Тамара Куцай, Віктор Варницький, Омелян Ощудляк, які працюють над програмою „Перехрестя” – добре знані, високопрофесійні, їм довіряють глядачі, поважають колеги.

„ТК” звернулася до фахівців гендерної теми з проханням відповісти на запитання, чи можуть подібного роду акції вплинути на розвиток гендерної політики в Україні.

Наталя Карбовська, президент Громадської організації „Міжнародний жіночий фонд”, співпродюсер фільму:

- Так, звісно. Наш фільм може вплинути на гендерну ситуацію в Україні. Одна з причин існування в нашому суспільстві проблем нерівності і стереотипів – це відсутність інформації. Це, власне, є й однією з причин створення цього фільма. Питання чоловіків-декретників не висвітлюється в Україні так широко, як потрібно було б, особливо в регіонах.

Я вважаю, що такі акції, зокрема й цей фільм, підштовхнуть наше суспільство до європеїзації. На Заході правом на коротку відпустку (кілька тижнів, не більше) з догляду за дитиною користуються рівною мірою як жінки, так і чоловіки. В окремих країнах в таку відпустку демонстративно йдуть навіть вищі посадові особи.

Олена Бондаренко, народний депутат України:

- Мені здається, що гендерна ситуація в суспільстві пішла далеко вперед, ніж розуміння необхідності гендерних запроваджень у владі. Я переконана, що такі заходи мають і матимуть надалі величезне значення, але потрібна іще одна умова: щоб на таких заходах – конференціях, презентаціях, семінарах – були присутні представники законодавчої і виконавчої влади. В іншому випадку це – спілкування однодумців, які намагаються багато що зробити, просунути ці питання через владні інституції, але далеко не завжди влада їх розуміє.

Читайте також:

Декретна відпустка для чоловіка...