Спочатку чтиво, а потім уже роздягання!

21 Березня 2007
10668
21 Березня 2007
10:59

Спочатку чтиво, а потім уже роздягання!

10668
Якщо ви не знаєте, де гуртуються стерви, ми підкажемо – біля Ірени Карпи. А така компанія не обходиться без медіатусовщиків.
Спочатку чтиво, а потім уже роздягання!

Bitches get everything – це не гасло феміністок-радикалок і не рекламна акція від Наталі Вітренко. Так називається книга, яку представила у клубі «Нова бочка» модна серед юних та самовпевнених читачів письменниця Ірена Карпа.

 

 

Ірена Карпа читає нову книжку.

 

Починався вечір цілком шоу-літературно: роздачею книжок та алкогольних напоїв на вході. Далі – найнеобхідніша частина – зачитування уривків із роману на фоні декорацій із красномовними написами. Їхня строкатість часом відволікала від самої авторки.

 

Щодо самого читання – хтось відверто насолоджувався безцензурними Карпиними рефлексіями, хтось критично споглядав за дійством, а ті, кому з задніх рядів було погано чути, спокійно влаштувалися біля фуршетного столу. 

 

Час від часу робилися наголоси на «Клубі сімейного дозвілля», який виступив спонсором заходу. Але вже буквально за кілька хвилин залою почали ходити жарти – пропозиції відкинути зі словосполучення слово «сімейного». Мовляв, аж надто Карпа неродинна зі своїми «суками» і «сраками».  

 

 

Аж самій смішно!

 

Особливу популярність цього вечора мали еротично вдягнені дівчата, такі собі офісні Лоліти, які розкинулися на столах та читали презентовану книжку. Саме вони й були основним елементом шоу, а точніше – вже згаданими bitches.

 

Після короткого кінематографічного екскурсу, себто презентації фільму під назвою «Київ. Limited Edition», гості змінили локацію. Цього разу – аби послухати виступ гурту Ірени Карпи «Фактично самі». 

 

Помічені були Сашко Положинський та лідер гурту ТНМК Фагот. Останній поділився враженнями й від письменницької творчості Ірени.

 

– Я далеко сидів, трошки важко було чути, що вона зачитувала, але маленькі шматочки чув.

 

– І як вам?

– Ну, як завжди, як Карпа – різко, смішно, зі стьобом, з подоланням комплексів.

 

– А що ви читали з її творів?

– «Фройд би плакав» і «50 хвилини трави». Вона дуже талановита, це письменницький талант стовідсотковий. Це варто прочитати.

 

А Юрко Покальчук у звичній експресивній манері зізнавався Карпі в коханні: «Я Карпу люблю. Вона – абсолютно видатна особистість. Людині лише 25 років і вона умудряється написати кілька книжок, які звучать. Краще, гірше, більше, менше – неважливо. При цьому вона лідер музичної  групи. Неймовірна енергія і працездатність. Вона ні на кого не схожа і все однаково вдале в неї. Вона говорить правду, яка інколи звучить, може, не зовсім точно, але видно, що вона не позує. Треба зробити якесь дійство. А тепер уявіть собі: Карпа у вечірній сукні виходить і читає без матюків. Я вважаю, що матюкатися – це теж талант. Мені подобається: кепочка гарно виглядає, пупік голий – нормальна чувіха. Перший клас».

 

 

Юрко Покальчук готовий відстоювати принади Ірени будь-де.

 

Однак «стьобоманія» захопила далеко не всіх. Були й ті, хто прокоментував подію значно стриманіше.

 

Михайло Бриних: «Клуб сімейного дозвілля недаремно говорив в особі свого директора, що вони це все оплачують. Власне, інформація про оплату презентації пролунала кілька разів, наголос на цьому «жирі» відбувся, і в цілому рівень презентаці відбувається за вимогами менеджменту середньої ланки. Це свідчить, що Карпа перейшла в розряд шоу-бізнесу все ж таки, перебуваючи в чиїйсь свідомості в андеграундній культурі, хоча це неправда. Карпа ніякого стосунку до андеграунду не має і,  можливо,  навіть до мистецтва теж, а до шоу-бізнесу має. Тому я сприймаю Карпину презентацію і її творчість як такий зворушливий вибрик, відрижку (хороше слово) шоу-бізнесу, який собі може дозволитимати внутрішнх маргиналів. У мене є наразі така провідна теза: Карпа як письмениця – це, прости Господи, феномен сумнівний, але «Фактично Самі» і Карпа як співачка, як музикант – достатньо непогане видовище. Власне, я прийшов на концерт. Мене не цікавить Карпина літературна діяльність. Я, правду кажучи, не зміг прочитати її роман, який нині презентують, хоча докладав зусиль. Я тричі намагався його чесно читати, подолав 100 сторінок із трьох спроб, більше мені не вдалося, але це мої проблеми, звичайно. Є вдосталь вдячних читачів, які подолали не одну книжку і прочитають ще 150 книжок». Далі Бриних резюмував: «Сьогоднішній її читач – це студент, який хоче бути прогресивним, який бачить себе прогресивним. В ідеалі її читач – це той самий менеджер середньої ланки, хоча естетика, представлена тут у вигляді цієї презентації, – це, власне, той ненависний для андеграунду прошарок культури, який, попри тяжіння до інакшості, є мейнстрімним, який хоче продаватися, достатньо кон'юктурний, який не гребує жодними низовими механізмами піару і не приховує цього».

 

 

Михайло Бриних та Вікторія Стах налаштовані іронічно.

                                                                                                                   

Іван Малкович: «Коли людині минає 40 років, вона не має кумирів. Вона повертається до дуже небагатьох імен, улюблених письменників. Карпу я вперше прочитав у журналі «Четвер» і натрапив на доволі цікавий текст. Я побачив: це хороший письменник. Вона мені цікава. Я прийшов сьогодні на запрошення колег із Клубу сімейного дозвілля. Це була дуже добра нагода почути її наживо. Я взагалі не люблю в літературі матюків. Я розумію, я сприймаю це, все нормально, але, як на мене, якщо матюкатися в літературі, особливо жінкам, то треба вже й голими ходити. Але як прояв свободи – я вітаю цей порух. Якщо уявити літератур, як ріку, в ній бувають глибини, мілини, там повинен бути якийсь вир, щоби вода не застоювалался, рухалася. Карпа виконує роль такого виру. Навколо неї вирують люди, пристарсті, вона створює причини для розмов про себе. Думаю, що це добре, аби тільки не шкодило творчості. Мені здається, що на даний момент вона цікавіша як музикант, хоча ще три роки тому вона мені була цікавіша як письменниця».

 

Кульмінацією шоу стало перевдягання. Прямо на сцені Карпа розвернулася обличчям до музикантів і вдягла майку з лейтмотивною у цей вечір назвою Bitches get everything. Зрештою, як зізналася сама дівчина, вона ж «зовсім не стерва, а просто білочка».

 

 

Редактор відділу культури газети «24», поет і критик Юрій Володарський – великий шанувальник Карпи у всіх її проявах.

 

Фото Сергія Бечка

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10668
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду