Післямова. На замітку боцям з мовою ворожнечі. "Після подій 18 травня у Києві "страшилка" про морг від Олени Бондаренко - вже не просто слова" Після влаштованого оскаженілими "антифашистами" від партії бандюковичів звірячого побиття журналістів стає зрозумілим, що мала на увазі заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова, депутат від ПР Олена Бондаренко. Пам'ятаєте, на одному з ефірів "Шустер-live" вона закликала батьків не відпускати дітей на опозиційні акції, бо потім можуть знайти їхні тіла в моргу...>>> http://dusia.telekritika.ua/blog_alekseia_mazura/21333 Щось я не чув реакції з цього приводу від Ярини Боренько. А от Олена Білозерська в своєму блозі заміткою про побиття дзюдоїстами учасників мирної ходи з нагоди вшанування пам'яті жертв другої світової у Дніпропетровськ, 8 травня, попереджала про провокації які готуються парією регіонів і назвала дніпропетровські події репетицієї того, що ПР готує в Києві. Так от діяльність Олени Білозерської є куди кориснішою для суспільства ніж тих, хто потім вишукує в блогерки мову ворожнечі. Діяльність Білозерської - це набат, застереження для суспільства, що не можна сказати про діяльність спеціалістів з мови ворожнечі. Вона у вас однобічна, яка спрямована проти правих. В той же час ви вперто не бажаєте помічати куди загрозливіших проявів з боку ПР і лівих радикалів, які загрожують не віртуальними, а реальними вуличними сутичками та небезпекою для життя пересічним громадянам, політичним активістам й журналістам, що трапилося 18 травня в Києві.

"Не читали інших постів про Гітлера, то почитайте (там я бачу глорифікацію)" - :-)). Вірю, що бачите. Але маю сумнів, що вона там справді є. Хоча заочно дати стовідсотково гарантію, звісно ж, не можу. Але чомусь для цієї статті Ви використали саме ці пости. Мабуть вони, за Вашою думкою, в плані доказів глорифікації, є найпереконливішими. В даному випадку мені цікавіше реагувати на публічні закиди, а не вишукувати глорифікаційну крамолу власноруч, здогадуючись, в якому саме пості чию глорифікацію Ви помітили.

"під фото підпис, що темношкірі є загрозою". Так, але це не єдиний підпис. Під фото також є висловлювання Білозерської про те, що до "негрів", хоча слід було вжити інше визначення, які поза Україною, вона ставиться нейтрально. В той же час, Ви надаєте таке тлумачення расизму:"Висловлювання або переконання, що одна людина має меншу цінність я людина лише тому, що у неї інший колір шкіри або інші ознаки, які стосуються природніх властивостей цієї людини". Але в данній фразі Білозерської якраз і немає дискрімінаційних висловів про темношкірих як до раси взагалі. Бо блогерка пише, що взагалі вона ставиться до них нейтрально. А якщо нейтрально, то чи не означає це, що таке ставлення можна вважати толерантним? А якщо не можна вважати толерантним, то чи можна тоді вважати нейтральне ставлення образливим? Непокоєння ж Білозерської викликають лише і виключно тільки ті африканці, що перебувають в Укоаїні. Як відомо, свого часу федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила про крах політики мультикультурализму. Якщо щось зазнає краху, то це - небажана для країни ситуація, яка загрожує негативними наслідками. То чи не визнає Меркель у такий спосіб загрози для своєї країни і чи не перегукується це з констатацією загрози Білозерською? Ангелу Меркель дуже важко, просто неможливо запідозрити в расизмі чи ксенофобії. Яким чином Білозерська у своєму персональному блозі, яка не займає жодної державної посади, мала б висловити своє непокоєння? Чи повинна вона була неодмінно суворо дотримуватися мови дипломатії, ретельно зважуючи кожне слово? Так, у відповідь на зневажливі до темношкірих характеристики Білозерська не заперечує їх, а продовжує спілкування. Одначе фраза про САМОприниження, теж є відповіддю на запитання, в якій вона заперечує приниження темношкірого нею. Отже вона відкидає яку-небудь свою причетність до приниження людини. Тоді залишається думка Білозерської про самоприниження темношкірого. Але думка Білозерської, що людина сама себе принизила стосується не расових, а професійних мотивів - бо таку низькокваліфіковану діяльність темношкірий обрав для заробітку - і аж ніяк не є доказом дискримінаційної поведінки до цієї людини самої Білозерської. Зрештою не Білозерська призначала темношкірого на посаду чистильника взуття у своєму офісі. Білозерська в даному випадку - лише одна з багатьох клієнток темношкірого працівника. Який, як можна припускати, отримав цю посаду в тому числі через свою расову відмінність, аби привертати увагу клієнтів. То чи справді не самопринизив він себе у такий спосіб задля отримання місця роботи? Але до чого тут Білозерська?

Яким чином визначення мови ворожнечі - «будь-які висловлювання, які поширюють, підбурюють, пропагують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ворожнечі на основі нетолерантності, що включає такі, які засновані на агресивному націоналізмі і етноцентризмі, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів і людей з емігрантським походженням» стосується розміщеного в блозі Білозерської фото, де чорношкірий виконуючи свої службові обов'язки, чистить їй взуття? Що, фотографувати чорношкірого, який чистить взуття, - заборонено? Це вже расизм? А фраза, що "тільки так і мають працювати нєгри" належить не Білозерській. Чи коректно приписувати їй цю фразу? Чи не є це фактичною помилкю з Вашого боку, або неточністю, яка потребує корекції?

Я не знаю про вірші, присвячені Гітлеру, як і фраз про недооцінювання цієї персони. Ви їх не наводили, я їх не читав. Я розглядаю конкретну фразу про - про пам'ятник. Де тут глорифікація? Білозерська пише: "коли хитнеться "маятник політкоректності" - стоятиме в Берліні Гітлер". Чи означає така форма ініціативу встановлення пам'ятника? Як на мені - однозначно ні. А коли саме хитнеться той маятник? І чи хитнеться він взагалі коли-небудь? Чи є в Білозерської якісь терміни події? Ні. А якщо він не хитнеться, то, за логікою Білозерської ж, чи будуть пам'ятники? Знову ж таки - ні. Ніколи не будуть. А хіба є якісь передумови для того, аби маятник хитнувся? Ні, їх немає. То де тут глорифікація? Це міркування. А міркувати не можна? Тож перед тим, як обговорювати інші приклади, відомі Вам, а не відомі мені, то хотілося брозібратися з тим, про що відомо нам обом - з конкретною цитатою Білозерської про пам'ятник Гітлера в Берліні. Якщо не буде аргументів у відповідь, то тоді цей конкретний пункт звинувачення потрібно буде зняти. Принаймні, я так думаю.

В той час як Наталія Лігачова, Ярина Боренько та інші викривають Олену Білозерську у фашизмі, расизмі, аентисемітизмі, ксенофобії та інших проявах мови ворожнечі у її репліках на блозі чортзна якої давнини, "антифашисти" від ПР б'ють журналістів до крові. У Олени Білозерської викривальники класифікували мову ворожнечі, а "антифашисти" від ПР застосували КУЛАКИ ворожнечі. Кількість побитих "антифашистами" "Свободівців" вже давно первалила за кількість постраждалих невідомо від кого і за якою мотивацією іноземців. Але вартові мови ворожнечі цього не помічають, не реагують на те, що в Україні підняв голову інший, куди небезпечніший за правий радикалізм звір - РУСКІЙ НАЦИЗМ. Прояви якого можна зустріти на кожному кроці. Мовою ворожнечі до українців промовляють януковичі, колесніченки, табачники, симоненки, але контролери мови ворожнечі цього не помічають. Вони ніби працюють на ПР и антиукраїнський режим ЗЕКА-рецидивіста окремим загоном. Вони ніколи не стають на захист українців від брутальних, людиноненависницьких, расистських випадів табачників. Ії зручніше "мочити" патріотів України, приписуючи їм всі смертні гріхи. Після котрих, до речі, ніхто не страждає, не піддається нападам. На відміну від "антифвашистів" ПР. Які гамселять "свободівців" і журналістів серед білого дня, при свідках і міліції, яка ніяк їм не перешкоджає. Бо це одна банда. За таких обставин вся діяльність патрулів "мови ворожнечі" стає абсолютно даремною, позбавленою будь-якого смислу, окрім як переслідування українських патріотів. Ця діяльність працює на "антифашистів" ПР - таких собі штурмових загонів, складених з представників клубів спортивних єдиноборств - являє собою наочний, чіткий і однозначний приклад вуличного фашизму. Ті, хто піклується про "мову ворожнечі" не помічають головного, а паразитами та ще й за вигаданими причинами чіпляються до обраних ними жертв з числа національно-свідомих українців.

"Щодо расизму, то Білозерська сама написала – «так, [я] поміркована [расистка]», хоча заперечує це у подальших текстах та інтерв’ю. Таке ствердження можна теж сприйняти як гіперболізацію або емоційну відповідь, якби не фотографія, на якій темношкірий чистить їй взуття, із підписом, що «негри» здатні тільки на таку роботу..." Віідповідь про те, що вона "поміркована расистка" Білозерська дає у коментарі під її постом, реагуючи на запитання відвідувача. Піісля її слів йдуть двокрапка і дужка, що символізує посмішку. Слова «негри» здатні тільки на таку роботу..." належать не Білозерській, а іншому відвідувачу, а саме - rozym at 2007-07-17 13:25 (UTC): "так і тільки так мають працювати негри". Отже, якщо Ярина Боренько стверджує, що ці слова належать Білозерській, то чи не є це припусуванням таких слів Білозерській? Якщо ці слова не належать Білозерській, то чи правильно її звинувачувати за них? В одному з коментарів, відповідаючи на закид відвідувачки: "Що ж ви пані так принижуєте людей?", Білозерська зазначає: "Ця людина принизила себе сама, влаштувавшись на таку роботу. Мабуть, ця робота їй подобається. Бо інакше вона давно б з неї пішла. Більше того – він свідомо експлуатує колір своєї шкіри, адже на жодній іншій роботі (слюсарем, робочим, інженером, лікарем, навіть продавцем на базарі) йому не платили б більше через те, що він чорношкірий". І справді, Білозерська нічого не інсценувала, чорношкіра людина за власною ініціативою працює чистильником взуття. Білозерська скористалася його послугою, до якої не примушувала. Сфотографувалася за цим і розмістила фото. То в який спосіб в даному випадку Білозерська проявила свій фашизм, расизм та ксенофобію? Чи не було б більш правильним, звинувати в расизмі власника закладу, де працює цей чорношкірий робітник?

Пост Білозерської: "Моя точка зору: заперечуючи цифру 6 млн., ставлячи під сумнів конкретні факти і події, не можна заперечувати сам Холокост. З двох причин. Перша - людей (у даному разі євреїв) дуже жорстко переслідували саме за національною ознакою і, як мінімум, заганяли у табори, де дуже багато людей загинули (це начебто ніхто не заперечує)". Чи немає ТУТ яких-небудь ознак глорифікації Гітлера і чи не може така позиція Білозерської свідчити не проти неї, а за неї і таким чином бути пом'якшуючою обставиною у вироці щодо використання нею мови ворожнечі? Якщо Білозерська не заперечує і не виправдовує злочину нацизму проти євреїв, то скільки в такій її позиції агресивного етноцентричного націоналізму і антисемітизму? http://dusia.telekritika.ua/blog_alekseia_mazura/21254

Фраза Білозерської: «Коли маятник від тотальної політкоректності хитнеться у бік національних інтересів (які, звісно, у кожної нації свої) – стоятиме у Берліні Гітлер». Коментар Ярини Боренько: "Ідея пам’ятника Гітлеру глорифікує саму постать і припускає, що його злочини колись може бути виправдано". Але ж Білозерська, наскільки я розумію, не ВИСТУПИЛА З ІДЕЄЮ встановлення пам'ятника. А якщо так, то як щодо того, аби розглядати фразу як ПРИПУЩЕННЯ щодо можливості його появи за певних обставин? Але ж ПРИПУЩЕННЯ та МІРКУВАННЯ з цього приводу ще не означають ВИСУВАННЯ ініціативи щодо встановлення пам'ятника. Чи в даному випадку ПРИПУЩЕННЯ та МІРКУВАННЯ Білозерської, які Яриною Бронько сформульовані як "ідея пам'ятника" автоматично дорівнюють "глорифікації"? І чи є в її фразі щось, що дає підстави однозначно стверджувати, що сама Білозерська - "ЗА" встановлення такого пам'ятника? В той час, коли Білозерська лише розмірковує над можливістю появи в Німеччині пам'ятникА Гітлеру, в Україні повно пам'ятникам комуністичним фюрерам. Чи не вважає спеціаліст в галузі мови ворожнечі фактичну наявність пам'ятників більшовицьким катам-україножерам в Україні, а також присутність їхніх імен в топоніміці - яскравим і наочним втіленням мови ворожнечі та глорифікацією диктаторів, спрямованим проти українського народа, у вшанування злочинів тоталітаризму? Якщо так, то що зроблено Яриною Боренько задля виправлення ситуації чи ще тільки планується? Можливо, якісь публікації в пресі або ж спеціальна громадська кампанія тощо.