23 березня 2013 року Президент України Віктор Янукович схвалив Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2012 рік, про що було повідомлено на офіційному веб-сайті Глави держави.

2012-й звітний рік для Національної ради був роком викликів та роком продовження впровадження в державі цифрового телевізійного мовлення.

Як і з будь-яким інноваційним проектом, задовольнити всіх і не зіштовхнутися з критикою було б не реалістично. Однак черговий етап впровадження цифрового мовлення показав, що є політична воля та можливості для планомірного системного розвитку, на виправлення і врахування помилок, і навіть більше - на обмін досвідом із тими, хто цей процес лише розпочинає.

Окрім цього, Національна рада продовжила впровадження тих інноваційних речей, від яких великою мірою залежатиме майбутній розвиток українського телерадіопростору. Однак про все - поетапно.

Побудована 2011 року національна цифрова телемережа у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) у складі чотирьох мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 охоплює цифровим сигналом 95% населення країни. Телеглядачі мають можливість безкоштовно приймати 28 загальнонаціональних й 4 регіональних або місцевих телепрограм.

З метою забезпечення суспільних інтересів та інтересів мовників у процесі переходу на цифрове телебачення, визначення прозорих підходів до розробки і реалізації стратегій перехідного періоду Національна рада вела широке громадське обговорення цих питань. Було організовано низку круглих столів, нарад, зустрічей з органами частотного планування, представниками галузі, громадськими об'єднаннями тощо.

Під час проведення Національною радою у 2012 році конкурсу на вільні канали в мультиплексі МХ-5, що передбачений для потреб регіонального і місцевого мовлення, було враховано застереження та зауваження представників тих компаній, які раніше не змогли отримати цифрові ліцензії. Таким чином, 25 телерадіоорганізацій (4 регіональні та 21 місцева) виграли конкурс і отримали можливість мовити на 48 каналах. Вільними залишилися 122 канали у 99 населених пунктах, конкурсний розподіл яких буде продовжено в наступний період.

Упровадження цифрового мовлення на території України передбачає наявність перехідного періоду, коли одночасно працюють аналогові й цифрові станції. Після відповідного забезпечення населення засобами приймання цифрового сигналу аналогові передавачі будуть вимикатися, мовлення здійснюватиметься виключно у цифровому стандарті.

Діяльність Національної ради щодо впровадження в Україні програми цифрового наземного ефірного телемовлення отримала позитивну оцінку міжнародних організацій та медіа-експертів. Про це неодноразово наголошувалося під час проведення різноманітних медійних форумів, зокрема на засіданнях і конференціях Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) та Форумі регуляторних органів країн Причорноморського регіону (BRAF).

Представники країн, які входять до BRAF, на третьому форумі цього міжнародного об'єднання відзначили помітний прогрес у розвитку вітчизняного медійного середовища й успіхи у впровадженні цифрового мовлення. Україні запропоновано головувати в цьому об'єднанні у 2013 році та поділитися своїм практичним досвідом із розбудови загальнонаціональної цифрової телевізійної мережі з іншими країнами Причорноморського регіону, багато з яких у цьому процесі значно відстають від нашої держави. Чергове засідання BRAF відбудеться влітку 2013 року в Києві.

2012 року Національна рада у зв'язку з появою в українському ефірі телерадіоорганізацій, які мовлять у цифровому стандарті DVB-T2, вжила заходів із розширення універсальної програмної послуги.

Перехід від аналогового до цифрового мовлення передбачає зміну стандарту розповсюдження програм того чи іншого мовника з використанням радіочастотного ресурсу або ефіру. Чинна норма Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (частина 9 статті 39) вимагає від провайдерів програмної послуги обов'язкового забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування багатоканальної мережі.

Між  регулятором  та  індустрією  відбувались  численні   наради, зустрічі, конференції, і в результаті цих обговорень було досягнуто певного консенсусу. Національна рада, врахувавши висловлені зауваження і пропозиції, затвердила Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдерів програмної послуги і передала їх на державну реєстрацію.

Цей регуляторний акт було зареєстровано в Міністерстві юстиції України у вересні 2012 року. Він визначає підходи до формування пакетів програм, у тому числі й універсальну програмну послугу (УПП), у перехідний період від аналогового до цифрового стандарту мовлення.

Більшість провайдерів виконали норму закону і відповідне рішення Національної ради. Навіть ті компанії, які мали невеликий ресурс мережі, знайшли можливість для модернізації і забезпечують надання абонентам обов'язкових програм. Це можна розглядати як позитивний чинник, адже багато українських громадян отримали можливість доступу до більшої кількості програм у кабельних мережах без підвищення абонентної плати. Питання трансляції обов'язкових телепрограм і принципів формування УПП залишається актуальним для всіх європейських країн. Національна рада й надалі братиме активну участь в обговоренні цих законодавчих норм та врахуванні їх у новій редакції профільного закону. Будемо сподіватися, що питання чіткіших дефініцій буде сформовано у новій редакції закону.

Національна рада сприяла збільшенню охоплення території України діючими каналами і мережами мовлення. Для забезпечення цього завдання 2012 року було проведено 5 конкурсів на отримання телерадіоорганізаціями ліцензій на аналогове та цифрове мовлення. За їх результатами видано 47 нових ліцензій. На позаконкурсній основі, як це передбачено нормами законодавства, видано 8 ліцензій на супутникове мовлення, 19 - на кабельне, 114 - провайдерам програмної послуги.

Отже, нині у сфері телевізійного мовлення налічується 30 загальнонаціональних і 76 регіональних каналів, а в радіомовній сфері - 15 загальнонаціональних і 57 регіональних. 720 компаній, що працюють як провайдери програмної послуги, мають 955 ліцензій Національної ради.

Розвиток та регулювання нових медіа став для Національної ради одним із пріоритетних напрямів на шляху входження України в європейський інформаційний простір.

2012 рік характерний посиленням співпраці Національної ради із міжнародними організаціями, вітчизняними і зарубіжними експертами у питаннях вивчення та імплементації європейських підходів і практик до нових аудіовізуальних ЗМІ на теренах України.

З цією метою конституційний орган у сфері телерадіомовлення ініціював перед Організацією з безпеки і співробітництва в Європі проведення низки заходів. Пропозиція Національної ради знайшла підтримку Координатора проектів ОБСЄ в Україні. У рамках спільної програми в Києві, Львові, Запоріжжі й Одесі було проведено навчальні семінари на тему «Регуляторні підходи до нових конвергентних аудіовізуальних ЗМІ: міжнародний досвід». До участі в цих консультаціях були запрошені представники телерадіоінформаційної сфери, організацій кабельного телебачення, інтернет-провайдерів та ЗМІ з усіх регіонів України.

За підсумками цієї роботи опубліковано працю «Огляд підходів до регулювання нових конвергентних аудіовізуальних засобів масової інформації: міжнародний досвід», в якій автори медіа-юристи Д.Проценко і Д.Тупчієнко запропонували рекомендації, що можуть бути використані під час затвердження нової редакції профільного закону..

Вивчаючи підходи до регулювання новітніх інформаційних систем, запроваджених в інших країнах, Національна рада може обирати найбільш прогресивні й адаптовувати їх до українських реалій. Адже новітні інформаційно-комунікативні технології, побудовані на використанні широкосмугового доступу (такі як IPTV, ОТТ, HВВTV) та інших мультисервісних мереж, набувають в Україні дедалі більшого поширення.

Наприклад, інтерес споживачів до суб'єктів господарювання, які надають програмну послугу абонентам у багатоканальній мережі з використанням технології IPTV, останнім часом невпинно зростає. Станом на 31 грудня 2012 року до Державного реєстру телерадіоорганізацій України внесено 38 компаній, які мають 55 ліцензій на діяльність із використанням технології IPTV.

Національний регулятор оперативно реагував на порушення законодавства України та резонансні проблеми телерадіоінформаційної сфери.

Упродовж 2012 року працівниками Національної ради проведено 389 перевірок телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги, із них 301 планова та 88 позапланових.

За результатами перевірок санкції було застосовано до 78 ліцензіатів, із них 77 ліцензіатам було оголошено попередження, стосовно одного - подано до суду позов про анулювання ліцензії.

Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за результатами перевірок анульовано ліцензії двох компаній (однієї - через нездійснення передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії, іншої - на підставі рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата).

Йдучи назустріч телерадіоорганізаціям щодо можливості позасудового скасування застосованих санкцій, регуляторний орган відповідно до Положення про скасування санкції «оголошення попередження» проводить позапланові перевірки на заяви компаній. За результатами цих перевірок 17-ом ліцензіатам було скасовано попередження.

У звітний період Національна рада здійснювала нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями порядку мовлення під час проведення виборчої кампанії.

Згідно з чинним законодавством Національна рада не належить до суб'єктів виборчого процесу, а засоби масової інформації є незалежними у своїй професійній діяльності. Тому регуляторний орган, керуючись частиною сьомою статті 11 та статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», здійснював нагляд за виконанням телерадіоорганізаціями норм виборчого законодавства, проте не втручався у процес ведення передвиборної агітації в ефірі телерадіокомпаній усіх форм власності.

Врахувавши рекомендації Верховної Ради України (Постанова від 19 лютого 2012 року № 4387-VI «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2012 року»), Національна рада не проводила перевірок ліцензіатів під час виборчих перегонів. Однак на виконання вимог статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», статей 50 і 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» здійснювала моніторинг їхнього мовлення.

Керуючись досвідом попередніх років, з метою оперативного аналізу телерадіомовлення в цей період у Національній раді було створено робочу групу з питань дотримання телерадіоорганізаціями виборчого законодавства, яка відстежувала результати моніторингів, реагувала на звернення суб'єктів виборчого законодавства, повідомляла телерадіокомпанії про виявлені ознаки порушень, надавала письмові відповіді заявникам.

Недосконалість чинного законодавства про вибори не давала можливості Національній раді більшою мірою здійснювати наглядові функції. Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені посадові особи Національної ради та її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Однак це право не може бути реалізовано Національною радою з огляду на те, що законодавчо не визначено чіткої процедури оформлення порушень порядку ведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації.

Правова колізія потребує законодавчого врегулювання через внесення змін як до Кодексу України про адміністративні правопорушення, так і до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та виборчого законодавства.

Інноваційним заходом регуляторного органу в цей період стало запрошення міжнародних спостерігачів на засідання робочої групи, під час яких вони могли безпосередньо вивчати методи роботи регуляторного органу, ставити запитання, знайомитися з матеріалами моніторингів, змістом запитів і скарг та відповідей на них.

Під час здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства робоча група брала до уваги матеріали медіа-моніторингу Комітету «Рівність можливостей».

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» регуляторний орган підготував Звіт про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час виборчої кампанії народних депутатів України 2012 року, який було обговорено й затверджено на засіданні 5 грудня.

Звіт оприлюднено на офіційному сайті регулятора та передано до Центральної виборчої комісії. За його результатами Національна рада на засіданні 11 грудня 2012 року призначила позапланові перевірки компаній, у діяльності яких були виявлені ознаки порушень виборчого законодавства. Загалом відбулися перевірки 26 регіональних і місцевих та 18 загальнонаціональних телерадіоорганізацій.

Національний регулятор і далі відпрацьовував механізми юридичного унормування регуляторних актів.

Національна рада затвердила розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.

Регуляторний орган вшосте здійснив спробу доповнити й доопрацювати законодавчу базу щодо санкції «стягнення штрафу» - одного зі способів впливу, що може застосовуватися регуляторним органом до ліцензіатів за порушення норм чинного законодавства та умов ліцензій.

Упродовж багатьох років цю санкцію неможливо було застосовувати, оскільки Уряд не приймав відповідного розпорядження, як це передбачено частиною десятою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

2012 року за результатами проведеної роботи відповідний нормативний акт Національної ради з дотриманням усіх процедурних вимог підготовлено та передано до Кабінету Міністрів України на затвердження.

Документ пройшов процедуру громадського обговорення, яке тривало понад три місяці - від липня до жовтня 2012 року. З цією метою за ініціативи Національної ради було проведено низку нарад і круглих столів із залученням представників індустрії та громадських організацій. Пропозиції щодо розмірів штрафів надійшли від Асоціації правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційної палати України, Асоціації «Західно-українська гільдія операторів кабельного телебачення», ВГО «Незалежна асоціація телерадіомовників», Спілки кабельного телебачення України, Громадської ради при Державному комітеті телебачення і радіомовлення України, Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Вони були максимально враховані.

Також розміри штрафів погоджено Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Однак, на жаль, у 2012 році і шоста спроба не вийшла вдалою. Відтак процес унормування штрафної функції залишається недоопрацьованим.

Національна рада спільно з представниками телерадіоорганізацій, громадськими організаціями та правоохоронними органами провела низку заходів для боротьби з телевізійним піратством і безліцензійною діяльністю суб'єктів господарювання в галузі телерадіомовлення. Упродовж звітного року на адресу Національної ради надходили звернення щодо фактів безліцензійної діяльності інтернет-провайдерів, які використовували можливості своїх телекомунікаційних мереж для перегляду телевізійних програм, не маючи ані угод з правовласниками, ані відповідної ліцензії провайдера програмної послуги. За результатами опрацювання наданих галузевими об'єднаннями матеріалів Національна рада надіслала до правоохоронних органів перелік суб'єктів господарювання, які нехтують законодавчими нормами щодо ведення господарської діяльності та сплати відповідних зборів (обов'язкових платежів). Робота в цьому напрямі триватиме й надалі.

Пріоритетним напрямом роботи на нинішній період національний регулятор визначив створення і впровадження системи захисту дітей від негативної інформації, що може поширюватися електронними ЗМІ.

Дієві програми захисту дітей є в усіх цивілізованих країнах. Європейські держави у цих питаннях керуються Директивою з питань аудіовізуальних медіа-послуг, яка чітко вимагає застосування відповідного регулювання з метою захисту дітей і юнацтва як при наданні традиційних телевізійних послуг, так і послуг на замовлення.

Деталізовані й ефективні системи маркування аудіовізуальної продукції розроблено і запроваджено передусім для допомоги батькам, котрі дбають про моральне й психічне здоров'я своїх дітей.

Україна, яка задекларувала своє прагнення до вступу у Європейський Союз, ініціювала впровадження національного підходу. 8 лютого 2012 року Національна рада ухвалила рішення про створення Міжвідомчої робочої групи з розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, що може шкодити їхньому здоров'ю і розвитку. До складу робочої групи входять члени Національної ради та інші працівники регуляторного органу, експерти різних профільних галузей, зокрема психології, а також представники громадських і державних структур, телевізійної індустрії і телекомпаній.

Мета українського регулятора, а відтак і Міжвідомчої робочої групи - створити ефективну систему контролю за якістю та відповідністю дитячого аудіовізуального продукту й запровадити чітке законодавче регулювання у цій сфері.

Ініціатива Національної ради знайшла підтримку Ради Європи та численних вітчизняних громадських і державних інституцій. Зокрема, створення такого проекту підтримали Уповноважений Президента України з прав дитини та Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України.

Експертну допомогу в роботі Міжвідомчій групі надали європейські медіа-фахівці Ради Європи, ОБСЄ, МГО «Інтерньюз-Україна», USAID/Україна, регуляторні органи Нідерландів, Туреччини й інших європейських країн.

Упродовж 2012 року в рамках Міжвідомчої робочої групи за підтримки проекту Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України проведено соціологічне дослідження уявлень батьків і дітей про ризики перегляду телевізійних програм та фільмів. Основний висновок наукових узагальнень - українське суспільство підтримує створення відповідної системи захисту дітей і молоді.

Вчені у своїй праці класифікували ризики телевізійного контенту, що дало змогу виокремити такі шкідливі групи, як секс, насильство (у тому числі кримінал), наркотики, брутальна мова, жахи (у тому числі страждання від природних катаклізмів), дискримінація. За їх висновками, оптимальна кількість позначок у системі не має перевищувати 7 знаків. Визначено шість окремих графічних позначок, які найкраще розпізнаються батьками відповідно до виокремлених груп ризиків.

На замовлення робочої групи студенти й викладачі Київського національного університету технологій та дизайну на основі наукових висновків розробили варіанти графічних позначок негативного контенту та вікових груп.

Дослідження науковців і стратегічні завдання цього проекту упродовж року неодноразово обговорювалися на засіданнях Міжвідомчої робочої групи, а також під час круглих столів із залученням широких кіл громадськості та ЗМІ.

Робочій групі, яка працює над новою редакцією Закону України «Про телебачення і радіомовлення», подано пропозиції щодо законодавчого врегулювання цього питання.

Пілотний проект національної системи «розумних символів» має бути реалізований у 2013 році на одному із державних телевізійних каналів.

На виконання Указу Президента України «Про стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові завдання щодо її реалізації» Національною радою підготовлено пропозиції до проекту державної цільової програми, одним із напрямів якої є захист дітей від негативного контенту, що може поширюватися засобами масової інформації.

Стратегічним завданням телерадіоінформаційної галузі на сучасному етапі є створення сприятливого клімату для розвитку вітчизняного дитячого мовлення.

Останнім часом завдяки наполегливій роботі Національної ради в цьому напрямі вдалося досягти перших позитивних зрушень. У звітному році намітилася тенденція до збільшення кількості вітчизняних телеканалів супутникового дитячого мовлення. Якщо станом на 1 червня 2011 року ліцензію на дитяче супутникове мовлення в Україні мала лише одна компанія, то нині їх уже п'ять. Також в українському наземному ефірному мовленні з'явився дитячий канал та сімейний канал.

У звітному році Національна рада продовжувала роботу з розробки Положення про регулювання дитячого мовлення в Україні. Необхідність створення такого регуляторного документа не викликає застережень ні серед громадськості, ні в колах індустрії. Хоча досягти консенсусу в цих питаннях поки що не вдалося. Запропонований Національною радою проект Положення пройшов процедуру громадського обговорення, але отримав суттєві зауваження. Після ґрунтовного аналізу всіх пропозицій та публічного обговорення за участі громадських організацій, галузевих об'єднань, наукових та освітніх установ, індустрії Національна рада повторно опрацює проект Положення про регулювання дитячого мовлення та з дотриманням відповідних процедур ухвалить регуляторний акт. Цей документ не лише визначить критерії підготовки дитячих програм і передач в Україні, а й зобов'яже телерадіоорганізації прискіпливіше ставитися до добору аудіовізуальної продукції для дитячої аудиторії.

Також Національна рада упродовж багатьох років бере активну участь в організації та проведенні Міжнародного дитячого, молодіжного фестивалюname="page27"> аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела», основне завдання якого - стимулювання творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей і молоді, популяризація їхньої творчості та виховання юні в дусі патріотизму й любові до своєї Батьківщини. 2012 року ХХІ фестиваль відбувся у Вінниці на базі Вінницького національного аграрного університету. У його фінальних заходах взяли участь 227 конкурсантів та їх наставників майже з усіх областей України й Автономної Республіки Крим.

Третій рік поспіль регуляторний орган підтримує також проведення Міжнародного дитячого телевізійного фестивалю «Дитятко», заснованого Харківською обласною радою у 2009 році.

Конституційний орган докладає зусиль щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності та забезпечення потреб людей з вадами зору і слуху в доступі до інформації.

Регуляторний орган 2012 року розробив проект програми оптимізації доступу до інформації у сфері телерадіомовлення для людей зі стійкими сенсорними порушеннями на 2013-2015 роки. Її метою є підтримка громадянського суспільства в забезпеченні рівних прав і можливостей для надання доступу до послуг телерадіомовлення інвалідам та вирішення відповідних проблем осіб із особливими потребами в контексті доступу до інформації.

Проект цієї програми підтримала Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. Його у визначеному порядку передано до Кабінету Міністрів України.

За дорученням Президента України Кабінет Міністрів України має затвердити відповідну цільову програму на 2014 рік.

2012 рік у діяльності регуляторного органу характерний розширенням діалогу з громадськими організаціями, що діють у телерадіоінформаційній галузі.

Так, спільна робота з питань формування програм у кабельних мережах, розрахунку розмірів штрафів, боротьби з безліцензійною діяльністю та боротьби з піратством, регулювання нових медіа, розвитку дитячого мовлення в Україні та створення системи захисту дітей від негативного впливу медіа проводилася з такими громадськими організаціями, як «Незалежна асоціація телерадіомовників», «Телекомунікаційна палата України», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України, Асоціація «Укртелемережа», Всеукраїнська асоціація дитячого та юнацького телебачення, Інтелектуальний клуб «Діалог».

При Національній раді діє консультативно-дорадчий орган - Громадська рада, яка покликана ініціювати та координувати заходи для проведення консультацій з громадськістю та забезпечувати врахуванняname="page31"> суспільної думки під час підготовки і реалізації рішень Національної ради. До неї входять представники неурядових організацій, журналісти, діячі культури та мистецтв.

Завдяки ініціативам Громадської ради упродовж 2012 року Національна рада проводила круглі столи та зустрічі, на яких також обговорювалися актуальні та проблемні питання телерадіоінформаційної сфери.

Для фахових консультацій з найактуальніших питань галузі створено Колегію експертів, до якої входять відомі фахівці медіа-сфери, діячі культури і мистецтв, науковці.

Національна рада постійно поглиблює співпрацю з авторитетними міжнародними організаціями.

Упродовж 2012 року Національна рада розвивала традиційні напрями спільної роботи з такими впливовими міжнародними організаціями, як Рада Європи, ОБСЄ, Європейська платформа регуляторних органів, Форум регуляторних органів із питань телерадіомовлення країн Причорноморського регіону тощо.

Завдяки конструктивній та відповідальній діяльності Національної ради в питаннях міжнародного співробітництва основні проекти європейських структур у сфері медіа пролонговані на наступні два роки.

Наприкінці 2012 року розпочалася процедура призначення постійного члена Керівного комітету Ради Європи з питань засобів масової інформації і нових комунікаційних послуг (CDMSI), на цю посаду від України рекомендовано одного із членів Національної ради.

Національний регулятор ініціював перегляд засадничих принципів Національної телевізійної премії «Телетріумф».

Одним із стратегічних завдань Національної ради є заохочення вітчизняних мовників до збільшення в ефірі кількості власних програм і передач та національного аудіовізуального продукту.

Для відзначення найбільших досягнень у галузі телемистецтва 12 років тому започатковано Національну телевізійну премію «Телетріумф», яка щороку відзначає найбільші здобутки галузі. Її співзасновниками є Національна рада та Індустріальний телевізійний комітет.

2012 року регуляторний орган ініціював перегляд засадничих принципів премії. З цією метою наприкінці року за участі представників телевізійних каналів і громадських організацій відбулася робоча зустріч для обговорення підходів до організації премії «Телетріумф» з урахуванням нових реалій. На наступних зустрічах у 2013 році триватиме подальша робота із формування спільних принципів і визначення ролі «Телетріумфу», поглиблення філософії премії як суто національної.

Володимир Манжосов, Оксана Головатенко, Лариса Мудрак, Євген Баранов, Ірина Опілат, Микола Фартушний