Тарас Стецьків: „Моя місія – розчистити авгієві стайні НТКУ”

24 Лютого 2005
1256

Тарас Стецьків: „Моя місія – розчистити авгієві стайні НТКУ”

1256
„Тріумвірату не буде. Президент України призначить президента НТКУ, а президент НТКУ – віце і шеф-редактора”.
Тарас Стецьків: „Моя місія – розчистити авгієві стайні НТКУ”

Розмовляла Катерина Кириченко, для „Детектор медіа” „Тріумвірату не буде. Президент України призначить президента НТКУ, а президент НТКУ – віце і шеф-редактора”.

На минулому тижні «ТК» опублікувала телефонне коротке інтерв’ю із ймовірним президентом НТКУ Тарасом Стецьківим. Указу Президента Віктора Ющенка про призначення ще немає, але, судячи з більш розлогої розмови нашого позаштатного кореспондента Катерини Кириченко з паном Тарасом, той уже увесь у справах телебачення.

Щоправда, і він не має відповіді на головне запитання: Суспільне ТБ – це все ж таки реально для України, і не через невідомо яку кількість років, а щоб уже зараз здійснити реальні кроки? Чи знає відповідь на це запитання Президент України? Чи мають на це політичну волю Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Володимир Литвин?

Тарас Стецьків каже, що Закону про Суспільне мовлення у нас немає. Насправді – є, і для прискорення процесу можна було б піти на суттєві правки саме до нього, виходячи з нових політичних та соціальних реалій, а не заходитися з новим законопроектом…

Також виникають питання і до того, що саме політик має намір призначати телевізійних фахівців… Чи буде якось враховуватись думка самих телевізійників, журналістів? Ну і, звичайно – питання щодо прозорості всіх процесів навколо НТКУ та Суспільного мовлення…

Втім, ми пропонуємо нашим читачам і самим сформулювати запити та запитання до пана Стецківа, які виникнуть у них після ознайомлення з цим інтерв’ю – їх ми обов’язково опублікуємо.


Тараса Стецьківа зайвий раз презентувати не варто: він – голос Майдану, його рупор, народний трибун. Як полюбляє жартувати він сам, його професія – революціонер, його місце – барикади. Мабуть, з огляду на це Стецьківу, депутату кількох скликань і члену бюджетного комітету Верховної Ради, який ніколи не мав жодного стосунку до телебачення, запропонували очолити НТКУ. „Це не винагорода, а черговий похід на фронт”, – зізнається Стецьків. Щоправда, як справжній революціонер на ”Партія сказала: „Надо!”, він відповів: „Єсть!”

– Пане Тарасе, були вже на НТКУ? Подейкують, приходили роздивлятися.

– Ні, ще не був.

– А де указ про призначення? І коли він буде оприлюднений?

– Це питання не до мене.

– Ви подавали Президенту якісь пропозиції, про що не раз говорили. Що запропонували?

– Одна з причин мого запрошення на цю посаду – я так розумію – це антикризовий менеджмент. Треба рятувати Євробачення. Тому я би хотів особистого патронату Президента над цим проектом і право персонального доступу до нього з цього питання. Також хотів би з’ясувати, яку глибину реорганізації компанії мені буде дозволено робити. Третє: хочу чітко визначитися з вищим керівництвом держави, що ми хочемо отримати від НТКУ на виході. Чи ми хочемо зробити ефективно працюючу державну компанію? Чи акціонувати її? Чи хочемо зробити на її базі Громадське телебачення? Як мінімум це вимагає проговорення з Президентом.

– Що вам ближче: Громадське ТБ чи держкомпанія?

– Я готовий до найширшої і найглибшої дискусії на цю тему: круглі столи, конференції, парламентські слухання і т.д. Остаточно ще не визначився. Але перспективи однакові: і перетворення НТКУ на державний комерційно успішний проект, і на Громадське ТБ. Це абсолютно вдячні завдання. Але Громадське ТБ можна зробити й на базі УТ-2. Можна скомбінувати. І тут потрібен широкий громадський діалог. Адже Громадського телебачення сьогодні-на-завтра не буде. Правильно? Так. Закон прийнятий? Ні. Тому, поки триватиме обговорення, ми паралельно виведемо НТКУ з коми та стану фінансового колапсу. А ще – підготуємося до Євробачення. Із цього пирога треба розділити мухи і котлети, і три процеси рухати паралельно. Євробачення нам треба пройти – це престиж держави, на цьому ми заробляємо для країни шалені бали.

– І який вигляд має нині підготовка до здобуття „шалених балів”?

– Складний стан. М‘яко кажучи. У силу відомих подій минулого року майже всі терміни підготовки до конкурсу є простроченими. Усі дедлайни минули. Маємо сьогодні дефіцит часу і непочатий край роботи. Шкутильгає й фінансовий бік. При потребі в 116 мільйонів гривень у бюджеті закладено 30, профінансовано – нуль цілих нуль десятих. Жодної угоди не укладено, жодного тендеру не проведено.

– До речі, зараз у Києві пан Бьорн Еріксен, директор ТБ-департаменту EBU. З ким він зустрічався, щось знаєте про це?

– Він тиждень буде в Україні. І йому потрібен живий, легітимний президент НТКУ. Європейська мовна спілка хоче на очі побачити ту людину, з якою вона має укладати угоди на світло, на звук, на фінансування, розумієте? Потім: підготовка залу – раз (це Палац Спорту), прес-центру – два. Він буде на площі перед Палацом. Потім треба протягнути оптико-волоконну лінію, щоб можна було дати сигнал на Європу. Ми ж картинки не покажемо! Також нам потрібно щонайменше 300 телефонних ліній, виділений канал, Інтернет, готелі...

– Ну хоча б готелями не президент же НТКУ має займатися?

– Усі проблеми йдуть у комплексі. Коли все це перераховуєш, стає не по собі – мені зараз у Дніпрі легше скупатися! Але безнадійних ситуацій не буває. Я зараз чим займаюсь? Зустрічаюсь із представниками шоу-бізнесу, які робили проекти крутіші і масштабніші за Євробачення.

– ???

– Приїзд „Scorpions”, наприклад. Вимоги до рок-зірок такого калібру є вищими, аніж для конкурсу Євробачення. Тобто вигадувати велосипеда не треба – кадри є, їх просто треба залучити.

– Бракує лише фінансування і вашого призначення?

– Звичайно, фінансування – пріоритет. Машина, навіть якщо це merсedes, не поїде без бензину і водія.

ОДИНАДЦЯТЬ ПРОПОЗИЦІЙ СТЕЦЬКІВА

– Томенко розповів, що коли запропонував вам цю посаду, ви відповіли, що це „як мінімум одинадцята пропозиція, які нічим не закінчуються”. Було таке?

– Значить так...

– Було чи ні?

– Так. Це правда. Було. Річ у тім, що я не з тих, хто бореться за свої посади чи виклянчує їх. Пропозиції були різноманітні, так.

– Які саме?

– В Адміністрації Президента.

– Яку посаду вам пропонували в секретаріаті?

– Рівень заступників чи перших заступників. Але я для себе вирішив, що рівень нижче першого зама мені б, напевно, не підійшов.

– „Для Атоса это слишком много, а для графа Де ля Фер – слишком мало”?

– Да, да, да, да, да, да (посміхається).

– Тут ключове слово „перший”?

– Зрозумійте: якщо заступник не перший, то тоді об’єм повноважень і підпорядкованих управлінь мали б давати мені можливість самореалізовуватися.

– Ви відмовилися, тому що мова йшла не про першого зама Зінченка?

– Я не відмовлявся. Але пояснив, що я б себе бачив там-то, моє – це аналітика, це внутрішня політика, моє – це стратегічні ініціативи, той самий бюджет, економіка... Оце моє. Тобто я б повісив на себе управлінь п’ять-сім і рулював би ними.

– А про міністерський портфель не мріяли? Скажімо, міністра зв‘язку?

– Були непогані ідеї виокремити зв‘язок в окрему галузь і спробувати себе там. Я і мої однодумці вносили на Кабмін пропозицію створення Міністерства зв‘язку та інформаційних технологій. Це є у всіх країнах, це динамічна галузь і не мати її як самостійного підрозділу, як окремої одиниці – просто неправильно! Але ця пропозиція десь зависла.

– На рівні Тимошенко?

– Десь між першим і шостим поверхом (на сьомому поверсі сидять Рибачук і Тимошенко, на шостому – Томенко, Кінах, на п‘ятому – Безсмертний – Авт.). Ми ж скорочуємося... У зв‘язку з тим, що я ніколи себе не лобіював і спеціально ніде не вистоював, то й пропозиції як виникали, так і зникали. А потім з‘явилася ось ця. Я не стикався з телевізійним виробництвом, але в кожному виробництві є менеджерська складова. І очевидно, що від мене вимагається саме організація і рулювання процесом. Спочатку мені це якось не дуже припало до душі, я не збираюсь пов‘язувати свою кар‘єру з телебаченням. Але, якщо зараз державі потрібно це, чому б ні? Це амбітна висока мета.

„ПРО ВВС ПРОСТО МОВЧУ!”

– Кілька діб тому ви риторично запитували з екранів, мовляв, „і що, це винагорода за революцію?”...

– Ну, а яка б була ваша перша реакція? НТКУ сьогодні перебуває у стані клінічної смерті: компанія збиткова, у неї купа боргів.

– ...зараз ви кажете – „це амбітна, висока мета”? Що змінилося? Чи борги, часом, скоротилися?

– Вивчив досвід аналогічних компаній. Далеко не треба ходити: державна компанія в Росії – РТР (колишнє РТР, зараз телеканал „Росія” – Авт.) має 200 мільйонів доларів прибутку щорічно! Це комерційно успішний, але стовідсотково держаний канал. Виходить, можна? Є досвід успішних державних компаній? І я просто мовчу і не згадую вже про ВВС! Просто мовчу...

– Тобто вас надихнули ці приклади?

– Чому б ні? Просто „пересидіти” на НТКУ мені не треба. Я себе дуже добре почуваю: народний депутат, мене знає вся Україна і півсвіту. Мені є де себе реалізовувати, є багато перспектив, двадцять п‘ять різних пропозицій! Але я згоден поставити НТКУ на ноги і за рік-півтора передати її в нормальному стані професіоналам. Моя місія – розчистити авгієві стайні НТКУ. Мені черговий раз пропонують піти на фронт.

– Фронт – ваша парафія.

– Моє покликання, так.

– А є якийсь deadline щодо оприлюднення указу? Минулого тижня на 5 каналі ви казали: „указ має бути до неделі”. Сьогодні четвер.

– Кожного втраченого дня жаль – це ускладнює підготовку до Євробачення. А дедлайну на керівництво компанією нема – гіршого їй вже не заподієш.

– НТКУ – монстр: дві тисячі штату, які є держслужбовцями, і звільнити їх майже неможливо. Є конкретний план реорганізації?

– Ідеї є. Все робитиметься поступово, виважено і за законом.

– Що буде зі штатом? За словами Савенка, тільки прибиральниць на НТКУ 200!?!

– Скорочення неминуче. Але революційних наскоків на штат не буде і викидати людей на вулицю – як, до речі, це зараз подається – ніхто не збирається. Ми знайдемо механізм, який безболісно врегулює це питання. Є десятки варіантів.

– Назвіть хоч один.

– Є дочірні підприємства, є версія акціонування компанії – ми владнаємо питання. Повторюю: людей ніхто не залишить на вулиці. Але оскільки тема тонка, я не хочу поки розкривати секрети. От я сказав, що ми компанію реорганізуємо, а мені вже кажуть, що я її збираюся ліквідовувати.

„ТРІУМВІРАТУ НЕ БУДЕ!”

– Кого бачите заступниками?

– Пропозицій багато. Парадокс: я ніколи не мав стосунку до телебачення, але продюсерів і журналістів знайомих – купа. Ключове питання – посада виконавчого продюсера.

– Прізвище?

– Є кілька прізвищ, які я зараз не назву... Микола (Томенко – Авт.) уже назвав одне (Ткаченка – Авт.), і що ми зараз маємо? Ми просунулися вперед чи загальмували? Загальмували.

– У вас є запитання до Ткаченка?

– Ви ж самі бачите, як хворобливо суспільство реагує на призначення таких людей. Наприклад, на призначення Креміня. Навіщо наступати на граблі?

– Для вас це настільки важливо?

– Звичайно! Якщо громадськість неоднозначно реагує на прізвище, якщо є заклики до люстрації, як можна це не враховувати?

– Скільки претендентів на виконавчого продюсера зараз?

– Ммм... П‘ять. Щонайменше. Якщо не найдемо узгоджену кандидатуру, зробимо продюсерів по напрямках. А, єдине прізвище, яке можу назвати! Віце-президент з питань проведення Євробачення – Павло Грицак. Він фігурує у договорі Європейської мовної спілки і НТКУ, і він цим питанням займався.

Далі треба думати: якщо ми хочемо реформувати канал, треба ввести посаду віце-президента з питань реформування каналу. Також віце з фінансів – це одне з найболючіших питань. Думаю, віце-президентів буде не більше 4-5. Щодо шеф-редактора: одна з кандидатур – Андрій Шевченко. Але тріумвірату не буде. У пакеті ніхто не йтиме: Президент України призначить президента НТКУ, а президент НТКУ – віце і шеф-редактора.

– Які зараз фінанси обертаються навколо НТКУ?

– Минулого року компанія мала фінансування 52 мільйони гривень. Ще 45 НТКУ заробила на рекламі. І то – це досягнення! У попередні роки вона заробляла не більше 15-20. Тобто за рахунок виборів НТКУ мала хоч якусь копійчину. А реально компанія заробляє як кіт наплакав. Плюс до цього вона у скажених боргах: є недофінансування, борги за трансляцію сигналу. Зараз мені, щоб спробувати змінити картинку в цьому ящику, необхідно завести щонайменше мільйонів 20...

– Доларів?

– Ідеально – доларів. Їх треба знайти за рахунок реклами, а реклама не йде, тому що поганий канал, а канал поганий, тому що немає обладнання, а обладнання немає, тому що нема грошей... Справжнє замкнене коло. Ось це і є моїм ключовим завданням – розірвати це коло. По суті, канал заповнений рекламою на 25%. Бракує якісного продукту, під який би рекламодавець погодився виділити кошти. Натомість є ціла купа кабальних угод з окремими рекламодавцями. Коли, наприклад, у начебто рейтинговій передачі нібито є реклама, а виявляється, що рекламний час не належить УТ-1. Наприклад, є спортивна передача – це полюбляють рекламодавці – а канал УТ-1 має півхвилинки власної реклами, а решту часу – забирає собі компанія, яка спонсорує цю передачу. Тобто прибутки від реклами йдуть в обхід каналу. Ці угоди неодмінно будуть переглянуті.

Я поспілкувався з багатьма людьми, які свого часу хотіли зробити з каналу щось людське, але не витримали долгановщини і пішли. З цією когортою я б працював: толкові, башковиті пацани, які знають, як сказку сделать былью. Я, до речі, за максимальне інтегрування різноманітних тусовок, представників конкуруючих груп.

– Конфлікти не лякають?

– У такій сфері вони неминучі – це ж творчі люди! А не міністерство, яким керуєш, п‘єш каву і палиш, а твої заступники, мов зайчики, перед тобою отак (красномовно складає руки на грудях долонями донизу) стрибають. Але ще раз кажу, навіть якщо не буду призначений – не помру. У мене є принаймні рік роботи у Верховній Раді. Партію треба розбудовувати.

– Хто зараз цим займається, Філенко?

– Ну, партією займаються всі.

– Усі – це ніхто.

– Так. Тут є проблеми. І я вам так скажу – буду я в НТКУ чи ні, політику не покину – нам треба вигравати вибори-2006 року. Тобто НТКУ – це в будь-якому разі для мене тимчасовий проект. Мене попросили, і я не можу відмовити.

– Хто „попросив”, Томенко?

– Ну, Томенко... Президент мене попросив.

– Чому тоді так довго не оприлюднюють указ?

– Це певні хвороби росту і становлення нової влади. Є трохи бардака. Але ж влада зовсім нова, вона працює два тижні, тому є маса технічних моментів. Одночасно треба їхати до Брюсселю, звільняти одних, призначати інших. Я вважаю, що ми про все домовилися. Я свої позиції виклав Президенту і бомбардувати його „ну, коли?” не буду. Треба – викличуть, скажуть: це врахували, це не врахували – працюй. Або ж: „вибач, Тарасе, у нас відмінне від твоїх пропозицій бачення перспектив каналу, і під це потрібен інший виконавець”. Супер! Абсолютно правильно. Тому що під одні задачі треба один виконавець, під інші – інший. Це по-європейськи, це цивілізовано. І коли ми говорили про це, я сказав: „Хлопці, ми дорослі люди, я маю своє бачення, я розумію, що це потрібно”.

– При розподілі крісел та портфелів „Реформи і порядок” не образили?

– Ні. Звичайно, всі завжди хочуть більше, ніж дають. Але я думаю, не образили ні партію, не мене. У мене не було установки, що я маю за свою роль в революції дістати якогось „тузіка”.

– Заяву писатимете про складання повноважень у разі призначення?

– Це питання гостре і потребує дискусії у парламенті. Я – мажоритарщик. За законом, довибори провести вже не можна.

– Є законопроект Ключковського, яким передбачено проведення довиборів по мажоритарках.

– На нього і сподівання. Тому що в нас вилітає більше 20 мажоритарщиків. І це абсурдно, якщо Рада працюватиме рік у неповному складі. Тут можливі правові колізії. Щодо списочників – ситуація однозначна: хай негайно пишуть заяви.

– Три перші укази президента НТКУ?

– Структура, кадри... Можливо, заборонимо алкоголь у буфетах...

– Це буде перший, ви казали на „плюсах”.

– Усі міністри роблять епатажні заяви: Червоненко продає „Майбах”, Луценко ліквідовує ДАІ, Стецьків забороняє спиртне... Прийдемо – подивимось, наскільки воно впливає на виробничий процес. Тоді й вирішімо. На місці.

Розмовляла Катерина Кириченко, для „Детектор медіа”

Фото - photolenta.com.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1256
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду