Останнім часом можна спостерігати сплеск соціальної реклами – як якісної, так і не дуже. Окрім біґбордів, поширення суспільно корисних ідей і гасел на телебаченні, радіо та в друкованій пресі, запроваджуються й більш інтерактивні методи. Дедалі частіше задля підняття соціальної проблеми влаштовують концерти або навіть тури, розраховуючи на те, що музичний супровід зробить проблему зрозумілішою для молоді. Чи підтверджується на практиці ефективність цих методів? Аби з'ясувати це, «Детектор медіа» відправилась на соціальний захід, влаштований низкою доброчинних організацій у рамках туру MTV EXIT.

Субота, 2 вересня. О пів на сьому. Паркова алея, 2, Зелений театр... Дощ. Спускаюся вниз брудною неасфальтованою доріжкою. Підбори грузнуть у багнюці, і в мені починають вирувати суто жіночі емоції. Сподіваюсь, воно того варте… Захід, організований фундацією MTV Europe, Шведським агентством з міжнародного розвитку та співробітництва, представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні та USAID/Україна, проходить у рамках туру МTV EХІТ. Мета заходу викликає повагу: він організований для підтримки боротьби з експлуатацією та торгівлею людьми.

Нарешті дістаюся місця. Початок чудовий: вхід заступає велика юрба юних фанатів музичних команд, що беруть участь у заході. Поруч наглядає за порядком міліція. Доклавши шалених фізичних та ораторських зусиль, пробиваюсь до входу. Ввічливий охоронець щиро зізнається: папірець із  прізвищами акредитованих  журналістів  він загубив, тож тепер нікого не може впустити. Тут міг би настати кінець цьому репортажу, але я, не бажаючи долати грузьку дорогу до метро вхолосту, вдаюся до певних журналістських хитрощів.

І ось я всередині. Аудиторія тут, утім, така сама, як і надворі. Судячи з убрання присутніх, вони сподіваються на дискотеку. Представник організаторів гостинно зустрічає мене, вручає програмку заходу і, запропонувавши «проходити в зал і влаштовуватися зручніше», зникає. Більше нікого з організаторів я так і не побачила протягом вечора. Натомість починаю шукати очима згаданий «зал». Сцену бачу, трибуну бачу… Можливо, це і є «зал»? Проходжу, займаю місце. Звісно ж, даху у Зеленому театрі немає. Добре, що захопила з собою парасолю.

Ще близько години на сцені триває саунд-чек. Тим часом у партері, немов гриби, з'являються нові й нові парасольки. Концерт розпочався з годинним запізненням.

Першими виступає група «С.К.А.Й.». Протягом виступу музикантів, що мокнуть під дощем півгодини, завзято підтримують згуртовані під сценою фанати. Тернопільських рокерів змінює співачка Гайтана, після якої виступає інтернаціональний гурт «Esthetic Education». Під кінець їхнього виступу  парасольок у «залі» майже не лишається.

Ведучий вечора -  відомий український актор і телеведучий Остап Ступка, який весь час намагається підігріти атмосферу, не забуваючи, до того ж, нагадувати присутнім про головну ідею заходу. Утім, публіці, яка невпинно перекрикує ведучого, вочевидь, немає діла ні до чого, крім пісень улюблених виконавців.

Після концерту перестріваю вокаліста гурту «С.К.А.Й.» Олега Собчука. Незважаючи на те, що Олег наскрізь промок від дощу, він радо погоджується відповісти на кілька запитань.

− Олеже, на твою думку, наскільки дієвими є такі заходи?

− Скажу так: це краще, ніж нічого. Ці фестивалі мають на меті донести певну інформацію. Ми, як музиканти, тільки оголошуємо цю інформацію. Далі вона повинна підкріплюватись діями влади. За допомогою таких заходів можна щось сказати людям. МТV підключене до цього, бо воно має якусь поважну позицію, авторитет в очах молоді. Організатори думають, що підлітки скоріше почують таку інформацію з уст улюблених виконавців.

− Наскільки люди, що приходять на такі концерти, розуміють їх головну ідею? Чи вони просто приходять послухати музику?

− Не знаю, спитай у них.

− Вас часто запрошують для участі в подібних заходах?

− Досить часто. Соціальна тема мені близька – я за освітою соціальний педагог. Ми безкоштовно виступали в Інституті журналістики, і тут виступаємо безкоштовно. Було вже два таких концерти, і ми не проти продовжити.

Поставила я кілька запитань і організаторові вечора – Маркові Марковичу.

− Скажіть будь-ласка, за якими критеріями обиралося місце для проведення заходу?

− Насправді цей концерт мав відбутися на Майдані. Дозвіл для цього вже був отриманий. Але чомусь в останній момент мер міста скасував всі можливі дозволи. І в зв'язку з цим за два тижні до проведення ми почали пошук нового приміщення. Ми дуже хотіли зробити це на Майдані, щоб інформація про торгівлю людьми дійшла до якомога більшої кількості людей, але мер міста вирішив цьому завадити...

− Інше питання – чому не були враховані можливі зміни в погодних умовах? Адже концерт проходить під дощем.

− Взагалі, ця подія планувалася в стилі оупен-ейр.

− Тобто, принциповою є відсутність даху?

− Не принциповою. Головна мета – це донесення меседжу до молодих людей.

−Якщо захід відбувався для поширення інформації в маси, чому тоді вхід не був вільним?

− Вхід був вільним. Просто з 7 години він був перенесений на 8 через саунд-чек гурту STEREO MC’s.

Не дочекавшись кінця заходу, вертаюсь додому, так і не почувши виступ гурту STEREO MC’s та не оцінивши якість саунду, який так довго та ретельно перевірявся .

Мета цього концерту й справді висока. Але про механізми її реалізації в народі кажуть: «Краще ніяк, аніж абияк». Якщо цей соціальний захід організовувався для галочки – мети досягнуто. Але, якщо йдеться про результативність, то звичайна соціальна реклама  - у пресі, зовнішня -  здається, й набагато більш дієва, і не завдає жодного дискомфорту.  І справа, як ви розумієте, не тільки  в тому, що погода підвела…