Справа „ВОЛІ” знову ставить під сумнів репутацію Нацради?

13 Серпня 2004
0
1056

Справа „ВОЛІ” знову ставить під сумнів репутацію Нацради?

0
1056
"Коли несподівано почалася пробуксовка з видачею ліцензії „Волі-Кабель”, я наголошував, що безліцензійне мовлення може обернутися великими санкціями з боку режимних органів", - зауважив заступник Голови Нацради Віталій Шевченко, коментуючи заяви Сергія Бойка під час чату в "Телекритиці".
Справа „ВОЛІ” знову ставить під сумнів репутацію Нацради?
"Коли несподівано почалася пробуксовка з видачею ліцензії „Волі-Кабель”, я наголошував, що безліцензійне мовлення може обернутися великими санкціями з боку режимних органів", - зауважив заступник Голови Нацради Віталій Шевченко, коментуючи заяви Сергія Бойка під час чату в "Телекритиці".

Учора під час чат-конференції в "Телекритиці" президент групи компаній „ВОЛЯ” Сергій Бойко підтвердив слова адвоката компанії Віктора Петруненка про те, що обвинувачення керівників компанії у безліцензійній діяльності стосується того періоду, коли Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення якраз ухвалила рішення про видачу ліцензії компанії "Воля-Кабель", однак фактично бланк ліцензії не видала. Голова Нацради Борис Холод в жовтні 2003 року мотивував невидачу ліцензії компанії тим, що „ВОЛЯ” не уклала угоди з телерадіоорганізаціями, сигнал яких вона збиралася транслювати у мережах. Про це Борис Холод говорив на засіданні Антимонопольного комітету України, де слухалося питання „ВОЛІ”. Це відбувалося на фоні іншого скандалу: „ВОЛЯ” викинула із загальнодоступного пакету три нерейтингові канали: Гравіс, 7 канал та так званий ТВ-Табачук. Попри те, що Нацрада зобов’язала кабельних операторів транслювати у загальнодоступному пакеті усі канали, що мають ліцензію на ефірне мовлення.

Зараз зі слів Сергія Бойка стало відомо, що в основі нинішньої кримінальної справи було звернення якоїсь телекомпанії до прокуратури. Нагадаємо, що "Телекритиці" в прокуратурі міста не було надано інформації про цю кримінальну справу.

З огляду на надану Сергієм Бойком інформацію, виходить, що Національна рада - конституційний регуляторний орган - мимоволі чи свідомо стала учасником компанії проти „ВОЛІ”?

За коментарем "Детектор медіа" звернулася до заступника Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка.

- Віталію Федоровичу, Сергій Бойко заявив, що в основу першої кримінальної справи лягло обвинувачення „ВОЛІ” в безліцензійній діяльності з моменту рішення Нацради про видачу ліцензії до моменту фактичної видачі бланку ліцензії, чи це так?


- До того, як про це заявив Сергій Бойко, "Детектор медіа" про це писала в останньому анонсі щодо цього суду.

Так воно, фактично, і є . Я пригадую, рік тому, коли несподівано почалася пробуксовка з видачею ліцензії „ВОЛІ”, я весь час на цьому наголошував.

То було абсолютно незаконно. Адже було рішення Нацради і компанія проплатила ліцензійний збір. Є, врешті, пряма норма закону, згідно якої протягом 10 днів після проведення розрахунків за ліцензію Нацрада зобов’язана була видати бланк ліцензії.

Я весь час наголошував, що ми можемо поставити себе у незручне становище, позаяк безліцензійне мовлення може обернутися великими санкціями з боку режимних органів, які не дуже то вникають в усі нюанси нашої роботи і в наші примхи. Так і сталося.

- Сергій Бойко сказав, що до прокуратури із заявою зверталася якась телекомпанія, інтереси якої представляє, очевидно, як можна зрозуміти з його слів, один із членів Нацради. Він натякнув на статті в "ТК", з чого можна припускати, що йдеться про Віктора Лешика та ТК "Гравіс"? Адже „ВОЛЯ” „викинула” "Гравіс" із соціального пакету, Віктор Лешик був співвласником "Гравісу" і, очевидно, залишився зацікавленою особою...

- У принципі, припускати можна все. Але стверджувати я не можу і не хотів би.

- Чому Нацрада не наполягає на тому, що „ВОЛЯ” діяла законно? Чи, на вашу думку, вона діяла незаконно у цей період?

- Нацрада – це колегіальний орган, воля якого може бути засвідчена п'ятьма голосами і обов’язково процедурно це має бути проведено через засідання і ніяк інакше. Тільки так Нацрада може формулювати свою думку, позицію чи рішення.

Але ж ви розумієте, що якщо торік це питання стояло і не набуло критичної маси для вироблення рішення на забезпечення норми закону, то, очевидно, мало що змінилося в цьому плані протягом року, щоб потрібна кількість голосів на нараді з'явилася зараз.

У нас багато було в минулому казусів, коли хтось від імені Нацради виступав з листами, які не мали нормативної сили, але сформульовані були так, ніби це думка, чи рішення, чи позиція Національної ради. І ми цю практику засуджували. Так що з огляду на ці обставини і моменти, я думаю, що ми у такий спосіб робити не могли зараз.

- Свідками у суді по справі „ВОЛІ” будуть працівники Нацради Лазаренко і Новицький. Чи мають право вони представляти позицію всієї Національної ради? Очевидно, Нацрада мусить узгоджувати позиції?

- Ми можемо узгоджувати... І це звичайна процедура, яка окремого проговорювання не вимагає. З'ясування стосунків через суд - це звичайна практика, не поодинокий випадок. Зазвичай іде керівник юридичного відділу, або інша особа, якій це доручено. Доручення робить Голова Національної ради. Це загальне правило у випадку, коли хтось оскаржує рішення Національної ради й йдеться про звичайний варіант, коли треба відстоювати позицію Національної ради, і вона ясна. А от якщо ми стикаємося із ситуацією, коли позиції Національної ради немає, тут є питання. У нас були такі випадки, коли ми просто виносили питання на засідання Національної ради і вимагали або сформулювати позицію, або наділити когось правами звертатися в суд і уособлювати Національну раду.

Що стосується цієї ситуації, то люди йдуть в суд за залишковим принципом, тому що Нацрада зараз у відпустці і вони, як службовці високого рангу, є на службі і представляють ті спектри апарату, які дотичні до проблеми. І я так думаю, що вони, очевидно, мають доручення Голови представляти Нацраду у суді. Я думаю, що суд мав би зрештою перевірити їхні повноваження. Бо вони не представляють юридичний відділ, який для того і є, щоб обслуговувати різні позови і судові претензії. У нас у юридичній службі навіть є відділ судових проваджень. А це службовці інших підрозділів...

Я думаю, що вони мають певні доручення. Якщо вони їх не мають, то суд мусив би звернути на це увагу.

- Віталію Федоровичу, яка ваша особиста позиція в цьому питанні: законно чи незаконно діяла „ВОЛЯ”, транслюючи програми без фактичної ліцензії Нацради?

- Я з цього приводу можу лише сказати, що оглядаючи всі претензії до „ВОЛІ”, весь клубок претензій: як це робилося, ким це робилося, в який спосіб це робилося - я можу лише назвати це величезною дурістю і підтвердженням того, на що перетворилася у нашій державі судова система за останні роки. Коли політика держави будується за принципом: роблю те, що хочу.

Тобто, практично, цей факт використали проти компанії незаконно?

- Все це є просто судилище. Для мене немає жодного сумніву, що проблема тут не у тому, що компанія щось порушила. Очевидно, що вона багато чого порушувала, як і безліч інших мовників, які чинять набагато грубіші порушення, наприклад, мають ліцензії, жодного разу не бувши в ефірі, ці ліцензії треба було б зовсім ліквідувати, але цього чогось не відбувається. Щодо переслідування „ВОЛІ” - не це основна причина.

Причина в тому, що ця компанія комусь лягла поперед дороги.

- Сам Бойко це і називає бізнесовим тероризмом.

- Очевидно, він має право так говорити.

- Проблема в тому тільки, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення стала учасником цього процесу.

- Фактично, так, на чому свого часу і наголошувалося. Ми дивимося на це як на притиснення мовника, бо розглядаємо „ВОЛЮ” як суб’єкт інформаційної діяльності. Я лише уявляю собі, яких колосальних збитків це завдає компанії, і ці збитки, по суті, непоправні. В обов’язках Нацради - захищати інтереси будь-якого суб’єкта інформаційного ринку, так само, як і захищати інтереси телерадіоглядачів.
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
1056
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду