«ТК» продовжує знайомити читачів з попередніми планами переможців парламентських виборів по створенню суспільного мовлення в Україні та щодо перспектив вітчизняного медіа простору загалом. Вчора ми опублікували думки з цього приводу четвертого номера в списку БЮТ Андрія Шевченка. Виявилося, також, що КПУ та НСНУ на сьогоднішній день не готові оприлюднити свої плани щодо ЗМІ. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання «Детектор медіа» представника Соціалістичної партії України. Сподіваємось також, що найближчим часом баченням перспектив розвитку українського інформаційного простору з читачами «ТК» поділиться і Партія Регіонів.

Нагадаємо запитання «ТК»:

1. Які кандидатури вашою політичною силою будуть висунуті для роботи у Комітеті з питань свободи та інформації?
2. Якими можуть бути перші кроки Комітету  та  представників вашої політичної сили   у ньому?
3. Якою буде позиція вашої фракції  щодо створення суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ?
4. Які основні перешкоди ви бачите на шляху до створення суспільного мовлення в Україні?
5. Створення суспільного мовлення неможливе без політичної волі з боку Президента та уряду. Як ви оцінюєте перспективи взаємодії Комітету з питань свободи слова з виконавчою владою? 

Відповідає народний депутат України Леонід Мордовець, закріплений Постановою Політвиконкому Соціалістичної партії України за Комітетом з питань свободи слова та інформації

- Домовленості про створення Коаліції демократичних сил передбачають, що Комітет з питань свободи слова має очолити представник опозиції. Від Партії Регіонів це може бути Ганна Герман, колишній прес-секретар Віктора Януковича. Від комуністів міг би очолити Сергій Петрович Гмиря, але, наскільки мені відомо, він не пройшов до парламенту. Не виключаю, що якщо Соцпартії та БЮТ таки доведеться працювати в опозиції, комітет може очолити Микола Томенко.

Діяльність Комітету має бути спрямована на законодавче забезпечення та реалізацію права на свободу слова у державі, вироблення правових засад функціонування преси, телерадіомовлення тощо. В першу чергу слід приділити увагу особливостям діяльності та статусу регіональних телерадіокомпаній.

Ймовірно, у новообраному парламенті склад Комітету істотно оновиться, а тому слід приділити увагу тим законопроектам, які вже подавалися на розгляд парламенту депутатами минулого скликання, але так і не були остаточно ухвалені.

Надзвичайно важливою є проблема створення суспільного мовлення, але ми маємо розуміти, що не можна створювати суспільне мовлення, ліквідовуючи державні теле- та радіокомпанії.

Виходячи з тих повноважень, які є у Президента України та прем’єр-міністра України (з огляду на вступ у дію положень конституційної реформи) прогнозую певні кадрові перестановки у Національній Раді з питань телебачення та радіомовлення та Державному комітеті з питань телебачення та радіомовлення, але сподіваюся на конструктивну співпрацю цих органів влади з відповідним парламентським комітетом.