Які новації чекають український медіа-простір в найближчому майбутньому? У значній мірі відповідь на це питання залежить від роботи новообраної Верховної Ради і в тому числі – від діяльності нового складу Комітету з питань свободи слова та інформації. Певний оптимізм вселяє те, що до парламенту потрапила значна кількість відомих в журналістиці імен, які й раніше декларували своє бажання створити в Україні суспільне мовлення та є активними прихильниками роздержавлення ЗМІ.

Що ж відомо на цей момент? Проект коаліційної угоди між БЮТ, НСНУ та СПУ, попередньо узгоджений сторонами, передбачає створення в Україні суспільного телебачення та радіо. Про це «ТК» повідомив бютівець Андрій Шевченко. Водночас він підкреслив, що це лише проект, і остаточно на цю тему можна буде говорити лише тоді, коли під документом стоятимуть підписи. Втім, А. Шевченко не сумнівається, що багато з пропозицій, напрацьованих як політиками, так і експертами, будуть підтримані більшістю фракцій у Верховній Раді.

Для того, що б з’ясувати, яким може бути персональний склад нового Комітету ВР з питань свободи слова та інформації та якими будуть цілі його роботи, «Детектор медіа» звернулася із низкою запитань до політичних сил – переможців виборів. На жаль,  з’ясувалося, що поки   далеко не всі партії та блоки вже сформували  бачення свого  представництва у профільному Комітеті  і свою політику в сфері медіа. На деякі відповіді ми ще очікуємо і вони будуть оприлюднені одразу по надходженню в «ТК».

Поки що ж  ми публікуємо досить докладні відповіді на наші запитання від  Андрія Шевченка (БЮТ).

 - Які кандидатури вашою політичною силою будуть висунуті для роботи у Комітеті з питань свободи та інформації?

 - Для БЮТ це пріоритетний комітет. Це відчутно і за кількістю охочих працювати у ньому. На сьогодні про бажання працювати у нашому комітеті заявило 9 майбутніх депутатів: Микола Баграєв, Степан Курпіль, Олексій Логвиненко, Олег Ляшко, Сергій Потімков, Микола Томенко, Олена Шустік, Володимир Яворівський і я. Це може бути ефективний сплав «ветеранів» комітету і свіжих практиків. Цей список є неофіційним і попереднім. У депутатів ще є час змінити думку. Точно корекцію внесе створення уряду і розподіл керівних парламентських посад. Наприклад, Микола Томенко, найвірогідніше, обиратиме між роботою в уряді, віце-спікерством або координацією роботи фракції.

 -  Якими можуть бути перші кроки Комітету  та  представників вашої політичної сили   у ньому?

- Цей напрямок був розроблений нами ще під час виборчої кампанії і в офіційній програмі, і у «Хартії свободи слова», що окремо відзначали  «Детектор медіа» та Інститут медіа-права. Зараз це перенесено у «Пріоритети законодавчої діяльності БЮТ» - документ, з яким фракція піде у парламент. До його затвердження можу говорити про свої особисті пріоритети, які, сподіваюся, стануть і позицією фракції:

1) Створення  суспільного телебачення і радіо.
2) Роздержавлення преси.
3) Прозорість медіа-ринку (зокрема, ухвалення змін до законів, які гарантуватимуть право громадськості знати реальних власників мас-медіа).
4) Впорядкування рекламного ринку (зокрема, обмеження реклами тютюну та алкоголю у денному ефірі та на зовнішніх носіях).
5) Захист прав журналістів (редакційні статути та ін.).

Думаю, варто думати і про цілісний «Інформаційний кодекс», який зніме масу двозначностей та різночитань.

 - Якою буде позиція вашої фракції  щодо створення суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ?

- Потрібна цілісна програма роздержавлення мас-медіа, яка охопить всю вертикаль бюджетних медіа – від НТКУ та НРКУ і до районок. Якісно це можна зробити лише у співпраці парламенту, Президента, уряду, місцевої влади, незалежних експертів і самих медійників.

Найважливіша ціль – демонтувати цю ущербну систему таким чином, щоб на її місці з»явилися ефективні, достойні мас-медіа, які працюватимуть на громаду. При цьому життєво важливо вберегти професіоналів, які зараз працюють у цій системі.

Законодавчо ми почнемо з ухвалення закону «Про суспільне мовлення».

- Які основні перешкоди ви бачите на шляху до створення суспільного мовлення в Україні?

- Головна перешкода – неготовність політиків (як у владі, так і в опозиції) відмовитися від ручного контролю за державними чи комунальними медіа. Змінити це можна лише натиском, ініціативою і дуже вдумливою роз‘яснювальною роботою поміж політиками.

Зараз ситуація набагато краща, ніж рік тому, хоча б тому, що у парламенті буде щонайменше одна фракція у 129 багнетів, яка підтримуватиме суспільне мовлення. Вірю, що нарешті зможемо залучити в цю справу усіх.

- Створення суспільного мовлення неможливе без політичної волі з боку Президента та уряду. Як ви оцінюєте перспективи взаємодії Комітету з питань свободи слова з виконавчою владою?  

 - Я уже говорив про це з людьми з Секретаріату Президента і вірю, що будемо працювати разом. Президента я вважаю союзником, хоча – якщо відверто – дуже пасивним. У Секретаріаті є різні люди, серед них є і прихильники, і противники суспільного мовлення. Мені особисто імпонує в цьому позиція Рибачука і Петріва. Програма-максимум у співпраці з Президентом – спільна робота. Програма-мінімум – Президент і його оточення не повинні більше вставляти палки в колеса суспільному мовленню, яке потрібне країні. Для початку, думаю, є сенс нарешті провести хоча б перше засідання робочої групи з питань суспільного мовлення при Президентові, яка на папері була утворена ще у жовтні.

Співпраця з урядом прямо залежить від того, хто цей уряд формуватиме. Важливо також, хто замінить Чижа на посаді голови Держтелерадіо.

У будь-якому разі ініціатива у створенні суспільного мовлення переходить до Верховної Ради.

ДО РЕЧІ:

 Ось яку інформацію отримала «ТК» на цей момент від деяких інших політичних сил, які пройшли до парламенту.  Дякуємо всім, хто відгукнувся  на наші запитання і  сподіваємося на  найскорішу визначеність з означених питань. 

Ігор Колесник, керівник прес-служби НСНУ:

- Можу точно сказати, що в НСНУ з кандидатурами до Комітету з питань свободи слова ще не визначилися. Саме зараз це питання розглядається. Тому ця інформація буде пізніше.

Володимир Оплачко секретар центрального комітету Комуністичної партії України: 

- Мы еще не думали над тем, кто в каком комитете будет. Пока что я этого не знаю, потому не могу вам сказать. Этот вопрос мы буде решать позже.