Олександр Семирядченко: „Ділові факти” були збитковими

22 Червня 2004
1887

Олександр Семирядченко: „Ділові факти” були збитковими

1887
Точку зору щодо змін у проекті, про які на минулому тижні написала „ТК”, викладає заступник головного редактора інформаційної служби ICTV. Минулого тижня "Детектор медіа" опублікувала матеріал "Деловые факты" без комментариев" про зміну команди в проекті "Деловые факты" на ICTV.
Олександр Семирядченко: „Ділові факти” були збитковими
Сьогодні для „Детектор медіа” свою точку зору щодо змін у проекті викладає Олександр Семирядченко, заступник головного редактора інформаційної служби ICTV.

– По-перше, програма "Ділові факти" не змінила формат, хоча про це чомусь йдеться у матеріалі "Детектор медіа". Програма, як і раніше, йтиме 7 хвилин, лишаються незмінними й графічні, концептуальні ідеї, підходи до верстки, тематичний набір. З рештою, навіть новий ведучій схожий на Петра Дем'янчука. Тобто говорити про зміну формату недоречно. Програму, дійсно, буде виробляти EC – коммуникейшен, але з ними було погоджено, що програма збереже своє обличчя. До того ж, всі авторські права на "Ділові факти" і надалі будуть належати каналу ICTV.

– А з чим була пов`язана зміна команди "Ділових фактів"?

– Це рішення було продиктоване виключно економічними міркуваннями. І, до речі, коли Юля Савостіна (екс-ведуча програми „ДФ”. – „Детектор медіа”) говорить про "свою команду", то я хочу зауважити, що у нас немає команди "Ділових фактів". Всі журналісти входять до складу Інформаційної служби каналу. Можна тільки говорити, що спеціально під "Ділові факти" бралися Олена Астахова і Юрко Лашкай. Через те фраза, що "їм зробили пропозицію перейти до Інформаційної служби" некоректна. Вони там і працювали, були в бюджеті і штаті Інформаційної служби.

Розумієте, наш канал і нашим інвестором, і керівництвом розглядається як бізнес. Тому продукт, який виходить на каналі, окрім будь-яких інших функцій, повинен виконувати функцію складової бізнесу. Відповідно, коли виникла ідея ділової програми, то керівництво обговорювало її в тому руслі, що вона повинна, в тому числі, привертати до каналу гроші: через спонсорські пакети, будь-яким іншим виглядом.

Юля Савостіна взяла на себе функцію адміністрування, оскільки це була її ідея. Спочатку, на певному етапі, умова залучення коштів виконувалася. Через деякий час програма стала збитковою. І хоча вона була найрейтинговішою в своєму сегменті, але перестала бути економічно доцільною. Це були голі витрати без жодних прибутків, що для комерційної компанії недопустимо. Ви ж, наприклад, не будете тримати в себе вдома домогосподарку, яка робить вам шкоду. Тому рішення приймалося саме в економічній площині, і воно, дійсно, приймалося оперативно. Від загальної ідеї до прийняття рішення минув місяць.

– Тобто, ви вирішили, що залучити кошти не змогла саме Савостіна, а інші люди зможуть?

– Вона показала, що зробити це не може. З яких міркувань? Запитайте в неї. У мене є з цього приводу свої припущення, але це тільки припущення. Тому, з міркувань бізнесу, це рішення, справді, ідеальне. Вивільняються виробничі потужності, маємо додаткові резерви з власного виробництва, і наші партнери пропонують нам економічно вигідне вирішення нашої ситуації.

Що стосується людей. З самого початку ведення переговорів я наполягав на тому, щоб було знайдено прийнятне рішення. Відповідно, всім людям, які працювали над програмою, було зроблено пропозиції. Але є жорсткі закони бізнесу. Якщо немає проекту – немає людей, які його роблять, немає й відповідних статей витрат. Єдине, що, за нашим проханням, Ес-коммунікейшен зробили пропозицію до співпраці Головіну і Чигірю. Сергій Чигір вже працює в Ес-коммунікейшен на тих умовах, які його, напевно, влаштували. Таку ж пропозицію було зроблено Владу Головіну. Юлі Савостіній та Петру Дем'янчуку я запропонував залишитися в компанії, працюючи репортерами. Петро Дем'янчук на цю пропозицію погодився, і, навіть, на період відпусток, він працює як ведучий. Те саме стосовно Олени Астахової, вона лишилася працювати на програму "Факти", Юрко Лашкай наділений певним колом редакторських повноважень, буде вести внутрішньокорпоративні справи, і точно з ефіру не зникає. Юля Савостіна зараз пішла у відпустку і буде вирішувати, чи влаштовує її пропозиція працювати репортером, чи ні. Більше того, компанія зберігає всі фінансові зобов`язання перед цими людьми.

– Тобто, вони будуть отримувати ту саму зарплатню, як і в проекті "Ділові факти"?

– Точно. Людина не втрачає всіх своїх можливостей. Окрім того, що, наприклад, Петро Дем'янчук зараз не ведучій "Ділових фактів". Але він задіяний у ранкових ефирах. В ситуації, що склалася, компанія ICTV повелася точно порядно. У кого є якісь інші міркування – я готовий це обговорювати.

– А чи можете ви прокоментувати інформацію, що нібито програму було закрито через велику кількість "джинси", за яку платили готівкою?

– "Злоупотребления на среднем уровне"? Знаєте, компанія ICTV намагається вести свій бізнес чисто і, коли люди беруть на себе зобов`язання про залучення спонсорських пакетів, то зрозуміло, що їх не тільки видно в телевізорі, але вони проводяться по відповідних документах.

– Я кажу про "заказухи"...

– В компанії точно немає духу маккартизму, ми не шукаємо відьом. Я не виключаю того, що таке явище є в журналістському середовищі в Україні. Просто не хочу коментувати ці факти. Але ми намагаємося боротися з цим, прискіпливо дивлячись на те, що відбувається в ефірі, жорстким контролем над кожною фразою, кожним синхроном. Я не виключаю, що могла бути якась спокуса, але у мене немає фактів того, що хтось із людей, які працювали на "Ділові факти", зловживали своїм становищем. А обговорювати якісь здогадки...

– Тобто програму не було закрито через велику кількість "джинси"?

– Ні. Просто кожен продукт має свою ціну. В нашій ситуації був такий собі бульйон із курячих шкаралупок: гроші вкладалися без адекватного повернення. Ця ситуація для бізнес-компанії неприпустима. З цих же мотивів було свого часу закрито проекти "На самом деле", "Телевізійний центр моди". Мене дуже здивувала фраза "после нас хоть потоп".. Я не знаю, хто був її автором. Я вчора провів маленьке опитування..

– І ніхто не зізнався?

– Так. Ніхто. А стосовно того, що останнім часом компанію покинули репортери Шевченко, Чечеринда... Це був їхній вибір. Але Артем Шевченко став найкращім репортером країни саме на ICTV, а не деінде.

– Але ж він чомусь від вас пішов...

– Він пішов відповідно до своїх прагнень. Я його не відраджував, але сказав, що вважаю його рішення невмотивованим. Він мені відповів, що працювати на ICTV більше не хоче. Те саме стосувалося і Єгора Чичеринди. Я не хотів би коментувати те, що вони роблять на "плюсах" і що робили тут. Я про людей говорю тільки дуже добре. Стосовно Андрія Макаренка... Він прийшов до нас з радіо, не маючи телевізійного досвіду. Він набрався досвіду, і йому зробили вигіднішу пропозицію на "Інтері". Андрій Макаренко вів на ICTV ранковий проект. З ряду причин йому було вказано на недосконалість цього проекту. Андрій вирішив, що не варто розвивати цю справу на ICTV і пішов працювати на "Інтер". Нема страху! Те ж саме стосовно Лариса Мартюшевої і багатьох людей, які не маючи телевізійного досвіду, отримували його тут , а зараз працюють в інших компаніях.

– Виходить, що ICTV – це така собі "кузня кадрів"?

– Ні, це не так. Але ніхто нікого не тримає. Праця рабів була не вигідна саме через те, що вони були рабами.

Ситуація в медіа-просторі в 2000 і в 2004 дуже відмінна. Ринок рекламний зріс, з`явилося більше можливостей, пов`язаних саме з грошима. Комусь треба купувати квартиру, комусь сплачувати за навчання. Телеканали "Інтер" і "1+1" заробляють грошей більше, ніж ICTV. Тому вони можуть запропонувати кращі фінансові умови. Але не факт, що в організації виробництва на каналах-конкурентах настільки все краще, ніж на ICTV.

Кожен робить свій вибір. Але це не означає, що на нашому каналі все так погано, від нас біжать люди. В нас є стабільний кістяк, який працює з 2000 року. І це точно висококласні професіонали. Я можу їх назвати. Це Михайло Малий, Андрій Гетьман, Тетяна Горковенко і Віктор Сорока, Олена Фроляк і всі інші. А коли говорять про кар`єрний зріст, то мені хочеться процитувати відомого українського сатирика: "Заримовав сопілку –гілку і вже кричить: "Прийміть у спілку!". Олена Фроляк вже вісім років працює ведучою, і вона удосконалює себе саме в цьому амплуа. А в нас дуже часто репортери, зробивши три сюжети в новини, кричать: "Давайте мені власний проект!" А я кажу: "Вдосконалюйте себе, робіть свої тексти якісними, робіть так, щоб вам довіряли".

Кондрат`єву на НТВ вже далеко за 50. Це висококласний оглядач і йому, вибачте, "не в падло" приїхати в парламент і зробити сюжет. У нас же невмотивовані амбіції часто перемагають. Але ж в нас є люди, які одержали кар`єрний зріст. Це і Руслана Москаленко, і Світлана Козирєва, Оленка Скобало і багато інших. І їхній кар`єрний зріст зв`язаний з їх інтелектуальним розвитком. А якщо людина відчуває себе невпевнено через власні професійні вади, то це її проблеми, а не проблеми компанії.

P.S. від „Детектор медіа”: Ми вдячні Олександру Семирядченко за інтерв’ю, ми зрозуміли точку зору менеджменту телеканалу ICTV. В нас виникає тільки одне запитання. По-перше, пан Олександр повідомляє, що програма „Ділові факти” є складовою частиною інформаційної служби каналу (про приналежність її до новин, власне, свідчить і сама назва програми, з акцентуванням на слові „факти”, а також відповідності цієї назви прайм-таймовим „Фактам” ). По-друге, пан Олександр повідомляє – цитуємо – що „коли виникла ідея ділової програми, то керівництво обговорювало її в тому руслі, що вона повинна, в тому числі, привертати до каналу гроші: через спонсорські пакети, будь-яким іншим виглядом”. Але як ці дві заяви співвідносяться не тільки з загальносвітовою практикою заборони в новинах, в тому числі ділових, спонсорства? А й зі статею 32 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, в якій більш ніж вичерпно записано: „Забороняється спонсорство щодо випусків новин”. Втім, як відомо, це запитання можна задати – і вустами Нацради з питань ТБ та РМ в тому числі – керівникам не тільки ICTV, а й більшості інших вітчизняних телеканалів. „Джинси” в нашому телеефірі вистачає і в прайм-таймі.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1887
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду