Керівник медіахолдингу ТРК «Люкс» називає себе скептиком щодо цифрового ефірного телебачення. Тим не менш, його канал «24» брав і братиме участь у цифровому конкурсі. Через те, що це гарантує місце в універсальній програмній послузі, зізнається Роман Андрейко. Утім, телеканал опановує й інші способи доставки сигналу, приміром, інтернет, який нині пан Андрейко вважає одним із головних конкурентів інформаційного каналу. Яким чином ця конкуренція позначилася на контенті «24», які нові технології застосовує канал, якими є плани холдингу в радійному й інтернет-бізнесі (мережі «Люкс ФМ» і «Радіо 24» та сім різнопланових сайтів) Роман Андрейко розповів в інтерв'ю «Детектор медіа».

Телеканал «24»

- Пане Романе, що змінюється в осінньому телесезоні на каналі «24»?

- Ми змінюємо форму подачі контенту: «24» виглядатиме видовищнішим. До такого рішення ми дійшли після того, як зрозуміли, що одним із наших головних конкурентів (крім новинних каналів або тих, які орієнтуються на аудиторію дорослих чоловіків, які є ядром нашої цільової) стає інтернет. А ми можемо дати те, чого інтернет поки що не може запропонувати - ми можемо бути набагато видовищнішими.

- Що ви маєте на увазі під видовищністю?

- Це картинка, яка не просто ілюструє. Можна ж по-різному подати інформацію про якусь подію. Наприклад, проілюструвати відеорядом з архіву, або дуже оперативним відео, або прямим включенням. Якщо немає відеокартинки, можна проілюструвати інфографікою чи картою, на якій схематично зобразити і протитрувати, що відбувалося. А можна це подати за допомогою найсучасніших картографічних сервісів від Google і «Яндекс», коли прямо з космосу потрапляєш у місце і показуєш, де це відбувалося. Ми схиляємося більше до останнього варіанту, який надає видовищності.

- Які інструменти для цього використовуєте?

- Картографічні сервіси Google і «Яндекс». Також у нас багато картинок буде виконано в стилі псевдо-3D. Ці картинки будуть об'ємними, міститимуть графічні елементи, текст.

Інтернет стає реальним конкурентом для телебачення, бо наша цільова аудиторія дружить з інтернетом, вона його має на робочому місці і вдома, а тепер ще й на мобільних телефонах, смартфонах. Проста подача новин уже стала нецікавою. Ми все одно будемо програвати інтернету в оперативності.

- Але телеканал може бути ґрунтовнішим.

- Так. Тому ми якраз беремо тим, що можемо розказати про все ґрунтовніше, подати це, як я вже казав, видовищніше. І, зрештою, глядачу не треба шукати по різних сайтах всілякі цікавинки - у нас усе в одному. Тож і гасло нашого телеканалу - «Все включено». Буквально все, що потрібно для цільової аудиторії: і новини, і пізнавальна інформація з різних галузей, у тому числі з економіки, спорту, технологій, про автомобілі і багато що інше.

Слоган, на нашу думку, правильно передає те, що ми пропонуємо своїм глядачам. Для багатьох із них слова all inclusive, «все включено» означають ще й рівень сервісу і наповненість.

- Які нові рубрики запустив «24»?

- Оскільки ми конкуруємо з інтернетом, то ми почали з ним співпрацювати - беремо все найцікавіше, що відбувається в інтернеті, в ефір. Наприклад, у нас з'явилася рубрика про найцікавіші ролики з YouTube. Спеціальний редактор вивчає цей сервіс і вибирає епізоди для ефіру (схожа програма, «Хіти інтернету» - про кумедні та популярні відео з інтернету виходить на каналі «Мега». - ТК). Також запустили рубрику «Тренди в інтернеті». У ній розповідаємо про найбільш запитувані слова, фрази, події, які впродовж тижня шукають у Google, «Яндексі».

З літа в нас виходить проект «5 зірок». Це рейтинг п'яти найвизначніших речей або людей: топ-моделей, топ-спортсменів, топ-автомобілів, найдорожчих мобільних телефонів, найдорожчих будинків тощо.

Крім цього, з середини вересня ми запустили окремі рубрики про найцікавіші цитати й факти з інтернету, а також огляд соціальних мереж: цікаві статуси, прикольні фотографії тощо.

Я думаю, це має позитивно відбитися на нашій аудиторії, зокрема людей віком 30-45 років, які нині є активними користувачами інтернету і входять у ядро нашої цільової аудиторії.

Окрім рубрик з інтернету, ми запустили проект «Ефект свідка». Це часом курйозне, часом шокуюче відео про різні інциденти - на дорозі, з літаками, на кораблях, про стихію і природні катаклізми. Це не кров, не м'ясо, ми не смакуємо подробиць. Але часто трапляються на перший погляд шокуючі події, які потім цікаво переглянути і зрозуміти, наскільки гротескно або смішно виглядають ситуації, в які потрапляли люди.

- Коли ви використовуєте цитати й інформацію із соціальних мереж, чи враховуєте етичний аспект? Тому що в «Детектор медіа», яка також використовує як джерело соціальні мережі, були випадки образ і скарг людей, які заявляють, що їхній профайл - це їхній приватний простір.

- Це вже було предметом розгляду не в Україні, а на Заході. Все, що людина опублікувала на «стіні», вона опублікувала у відкритих джерелах. Якщо ви щось написали на плакаті й вивісили у будинку - це вже не є приватна інформація. Це означає, що ви хочете, щоби максимальна кількість людей із цим могла ознайомитися.

Нещодавно Дональд Туск заявляв: «Я раджу всім схрестити пальці за Європу». То це було всюди: в інтернеті, в соціальних мережах, в офіційних повідомленнях. Цитата, як для політика такого рівня, виглядає цікавою, ми її не могли не помітити.

- Тобто вас цікавлять насамперед публічні люди?

- Так. І їхні слова мають пояснюватися контекстом.

- Наприклад, нещодавно була суперечка з нецензурною лексикою у Facebook між Борисом Колесніковим і Олександром Чаленком, яку вони потім видалили. Таке вас цікавить?

- Ні, ми нецензурщини не будемо подавати. Все в рамках пристойності - так, щоб із дітьми можна було дивитися.

- Звідки ви берете відео для своїх програм, наприклад, для «Ефекту свідка»?

- Насамперед з інтернету. Але незабаром ми будемо закликати глядачів знімати події на свої телефони, смартфони і завантажувати це відео до нас на сайт. Якщо відео буде згодом використано в ефірі, ми будемо платити гонорар - 500 гривень за кожен епізод використання.

- А глядачів попередили, що отримавши гонорар, вони не зможуть це відео потім ніде використати?

- Ми пропонуємо стандартний договір, за яким викуповуємо майнові права. Але користувачі не передають нам права одразу, коли лише завантажують відео на сайт, - у цей момент вони отримують шанс, що їхнє відео буде використано. Одночасно вони погоджуються (клікаючи на галочку), що якщо його буде використано, воно належатиме нам.

«24» став першим із українських телеканалів, хто підписав офіційний контракт із YouTube. Ми тепер можемо контролювати ще й свої авторські права. Будь-яке відео, яке стало нашим (наприклад, якщо глядач завантажив його до нас на сайт і отримав гонорар), буде вилучено з інших профайлів, ніхто більше його на YouTube публікувати не зможе.

Перед публікацією відео на сайті ми зробимо попередній редакційний перегляд. Як мінімум для того, щоб запобігати порушенню законодавства (поширенню, наприклад, дитячої порнографії). Після цього відео стає доступним для перегляду всіма користувачами сайту. І тільки окремі ролики буде використано під час підготовки новин.

Я сподіваюся, що це пожвавить інтерес до каналу. А крім того, часто люди стають свідками цікавих інформаційних приводів, про які ми зможемо розказати більшій кількості людей.

- Виходить, що для вас якість відео стає другорядною?

- Так виходить, що ми готові чимось пожертвувати. Ми кажемо глядачам, що не обов'язково, щоб це було HD з правильним світлом, суперкадрування. Для нас важливо, щоб це було інформативно, цікаво для цільової аудиторії. Тоді ми готові поставити відео і в не дуже гарній якості.

- Така тісна співпраця із сервісами інтернету і глядачами здешевлює телевізійне виробництво.

- Я би так не сказав. Це боротьба не за здешевлення виробництва, а за видовищність. Приміром, CNN знімав відео з голівок ракет, які летіли на землю і вибухали, і якість там, повірте, була не дуже хороша. Але це було вперше в історії телебачення. Це відео жахливої якості багато разів дивилися мільйони глядачів, і всі були страшенно вражені.

- Чи будуть зміни в новинному мовленні?

- Ми нині міркуємо над запуском місцевих студійних новин у регіонах, де в нас є ефірне мовлення - в основному на заході України. А з літа вже запустили на «24» спецпроект своєрідних соціальних журналістських розслідувань на актуальну тему. В ньому немає ведучого, а лише журналіст у стендапі. Це сюжети-історії тривалістю 7-8 хвилин, які розповідають, наприклад, про неповнолітніх бездомних матерів, про людей, які вклали гроші в проекти типу «Еліта-центру» і тепер не знають, що з цим робити. Це тижневик, який повторюється кілька разів на тиждень. Ми його плануємо розвивати.

- Яким чином нині структуровано ваше мовлення?

- У нас щодоби виходить 48 півгодинних блоків. У принципі, за своєю структурою вони ідентичні. Починається кожен блок о рівній годині або тридцятій хвилині з випуску новин. Потім іде рубрика економіки, спорт, пізнавальні програми, прогноз погоди. У кожному блоці новий підбір пізнавальних програм. Найважливіші новини повторюються, частина - постійно оновлюється, а потім іде в архів.

- У вас автоматична система наповнення ефіру, як на News One?

- Ні, в нас редактор вирішує, який сюжет коли буде виходити. Я вважаю, що довіряти комп'ютеру обирати, які сюжети мають виходити в ефір, було би не зовсім правильно.

- Як часто оновлюється випуск новин?

- Сюжет виходить в ефір у середньому 4-6, деколи 8 разів. Пізніше на його місце стає або доповнений новою інформацією, або зовсім інший сюжет. Щодня ми виробляємо близько 2,5-3 годин власного нового контенту.

- З ким із продакшнів співпрацюєте?

- Ми практично все робимо самі. Відео купуємо в Associated Press або в SNTV, іноді в інших джерел. Співпрацюємо з ESGroup - спільно готуємо економічний огляд. Нещодавно продовжили контракт до кінця року. Далі - побачимо. Поки що нас влаштовує якість контенту, який вони пропонують, та умови, на яких ми працюємо. Більше ні з ким із українських продакшнів не працюємо.

Цифрове телебачення й нові технології

- Нещодавно група «Україна» вкотре відклала запуск свого каналу «Новини»: він стартує точно не цього року. Як ви думаєте, чому вони не йдуть у цю нішу?

- Вони запускають класні футбольні телеканали, в них це добре виходить. Напевно, в стратегії вносяться якісь зміни, корекції. Я завжди кажу, що тільки тупі та вперті не міняють своїх рішень. А отже, вони не тупі і не вперті, бо зважують «за» і «проти», приймають рішення про переноси або про переорієнтацію в пріоритетах. Це абсолютно нормальний процес.

- Кого ви на даний момент бачите конкурентами «24»?

- З конкурентами особливо нічого не помінялося. Всі, хто орієнтується на цільову аудиторію дорослих чоловіків 35-50 років або 30-60 років. Це люди, які люблять дивитися новини, цікавляться політикою, суспільним життям, їм важливо бути в курсі всіх подій. Якщо простежити, куди йдуть глядачі, переглянувши новини в нас на каналі, або звідки приходять, - це здебільшого ICTV і канал «Футбол».

- Зараз «2+2» заявляє про свої амбіції в ніші чоловічих каналів. У них буде акцент на спорті й еротиці.

- Отже, вони будуть конкурентами і нам, і QTV, і «Футболу». Поява будь-якого телеканалу будь-якого спрямування - це все одно новий конкурент на ринку, він відбирає декілька глядачів, і це зменшує комусь рейтинг.

- Зі стартом цифрового ефірного телебачення з'явиться 28-29 загальнонаціональних каналів (якщо припускати, що за результатами регіонального конкурсу з кількох компаній-новачків постане 29-й загальнонаціональний канал). Як, на вашу думку, зміниться споживання телебачення після переходу на цифру? Як це вплине на вас?

- Я завжди був послідовним скептиком щодо цифрового ефірного мовлення. Через чотири роки широкосмугові технології інтернету, IPTV дозволять зробити телебачення іншим. Крім того, тотальне проникнення кабельних мереж, плюс нові супутникові платформи і радикально зростаюча кількість абонентів супутникового телебачення зведуть кількість потенційних глядачів цифрового ефірного телебачення до нищівно малих процентів. Я оцінюю їхню частку в 10-12%. А це така частка ринку, яка не може коштувати стільки, скільки коштують тарифи «Зеонбуду». Має бути якась адекватна оцінка досяжності аудиторії.

Тому більше впливатиме на характер споживання і нашого каналу, і інших телеканалів не ера цифрового ефірного телебачення, а ера нових технологій доставки контенту. Вже сьогодні, використовуючи SmartTV, ви вдома можете дивитися 3D-фільми онлайн, вам не треба їх закачувати.

- Чи не здається вам, що ці нові технології все-таки для нашої країни не така близька перспектива, не 2015 рік? У нас рівень життя нижчий, ніж у Західній Європі. Не можуть собі люди дозволити купувати ці пристрої.

- Не здається! Я наведу приклад. У 1994-1997 роках, коли я приїжджав на Захід і бачив людей, які йдуть по вулиці, тримають у руках маленький телефончик і розмовляють із кимось, - це виглядало фантастично. Через два роки я йшов по вулиці, тримав у руках маленький телефончик і розмовляв із тими, з ким мені було потрібно. Тепер кількість мобільних телефонів у країні значно перевищує кількість населення, тому що люди мають по 2-3 номери й активно їх використовують.

Наступне - це інтернет. Я добре пам'ятаю часи, коли я запускав Netskape, швидкість була 2-4 Кбіт на секунду. Тепер удома маю швидкість 24 Мбіт, в офісі, напевно, 100 Мбіт. Це так само сталося за якісь кілька років.

Технології стають доступними для кожного по ціні. Покажіть мені людину, яка не може користуватися мобільним телефоном, бо це задорого.

Крім того в інтернеті Україна вже давно не пасе задніх. За рейтингом якості (швидкості інтернету) ми посідаємо восьме місце у світі (за рейтингом, складеним Pando Networks)! Досяжність інтернету сягає вже сьогодні 13-15 млн користувачів і зростає на 25-30% за рік.

- Якщо ви скептик щодо ефірної цифри, чому ви тоді все-таки пішли на конкурс на місця в мультиплексі у семи обласних центрах?

- Це міста, де ми реально мовимо в ефірі, і міста, де я розумію, що робота в мультиплексі на сьогодні гарантує місце в універсальній програмній послузі. Але це питання так само може бути з часом переглянуто, тому воно насправді нічого не гарантує.

- Як ви взагалі оцінюєте підсумок цього конкурсу?

- З одного боку, конкурс мав дивні результати. З іншого боку, мене в цій країні вже дуже багато речей не дивують.

- Які ваші подальші дії? Що ви будете робити? Позиватиметеся, подаватиметеся на повторний конкурс, який обіцяють оголосити?

- Ні, до позиватися точно не буду. Раз Нацрада так вирішила, тож так і має бути.

- А на повторний конкурс підете?

- Напевно, знову на ті міста, де ми ведемо мовлення, подамося. Через універсальну програмну послугу.

- Але кабельники вже підняли питання, що це розчавить їхній бізнес.

- Вони це питання підняли і, скоріше за все, вони його дотиснуть.

- Чому, на вашу думку, UBR відмовився від частот?

- Тому що це реально дорого. Ви подивіться на тарифи «Зеонбуду». Коли з'явиться хоч якийсь парк приймачів, які зможуть приймати цей сигнал, а платити треба вже зараз. Це так, ніби ви хочете відкрити офіс, приходите, вам пропонують договір оренди, але офісу ще нема, а є лише котлован. А платити треба вже із завтрашнього дня. Вам підійде?

- Але ще до подачі заяв на конкурс мовники змушені були підписувати ці «договори оренди».

- Може, вони подумали потім і вирішили, що краще знайти якийсь інший офіс.

- Чому ви вважаєте, що тарифи зависокі? Наприклад, група «Інтер» вважає, що ціни адекватні цінам Концерну РРТ (про це представники «Інтера» говорили в коментарі «Коммерсанту»).

- На конкурентному ринку, якби було 3-4-5 і більше гравців, ціна би встановилася автоматично. Можливо, була б маркетингова війна, цінова війна, хтось би визначив мінімальну рентабельність, щоб вижити конкурентів. І тоді б ринок стабілізувався. А якщо є монополіст, треба розібратися, як встановлюються тарифи. Є вартість обладнання, є амортизація цього обладнання, є операційні витрати на експлуатацію мережі, є норма рентабельності. Додали, поділили - намалювався тариф. То нічого спільного зазначені тарифи з тими, які вони намалювали, не мають.

- Якою б мала бути ціна? У вісім разів меншою, бо на одному каналі зв'язку замість однієї програми (телеканалу) - вісім?

- Грубо кажучи, ціна має бути у 5-10 разів нижчою від тієї, яка намалювалася. Тому що ми знаємо, скільки коштує кіловат-година електроенергії на сьогоднішній день, ми приблизно знаємо, скільки коштує обладнання, ми знаємо, скільки коштує фахівець, який буде обслуговувати це обладнання.

- Ви одними з перших зробили мобільний додаток для користувачів айфонів, айпадів, швидко набрали певну кількість передплатників, але вона перестала зростати. Як ви думаєте, чому призупинилася динаміка? І скільки нині у вас передплатників?

- Загалом кількість передплатників фізично обмежена кількістю власників айфонів. Тому що їх, за різними оцінками, в Україні 150-180 тисяч. Навіть якщо всі 100% установлять, то це все одно не є надзвичайною цифрою.

Якщо додати айпади, смартфони на основі Android (а ми стали одним із призерів конкурсу, який проводила компанія HTC на розробку програмного забезпечення для Android), плюс наші програми для звичайних телефонів (Nokia, Sony-Ericsson), то ми на сьогоднішній день є одним із лідерів ринку по мобільних аплікаціях загалом. Щодня ми маємо близько 30 нових встановлень додатків для айпадів та айфонів. За останні два роки додаток 24 TV для айфонів та айпадів завантажили 95 тисяч унікальних користувачів, Java - 30 тисяч. А в кінці червня ми запустили мобільні аплікації сайту «Футбол 24». Її вже встановили на айфон 6800 користувачів, Java - 8000. Сумарно якщо все додати, буде 140 тисяч.

Тепер ми розробляємо оновлене програмне забезпечення для айфонів і айпадів, воно буде набагато зручнішим, швидше завантажуватися. Тож я думаю, кількість користувачів суттєво зросте.

Є ще один перспективний напрямок, яким ми рухаємося, - це video-on-demand, так зване SmartTV, яке, до речі, має багато різних можливостей: і робота зі звичайними браузерами або сервісами YouTube, Twitter, Facebook, і можливість переглядати відеоконтент за запитом. Для цього розробляється спеціальна аплікація, і власник такого телевізора зможе користуватися дуже зручним сервісом. Він зможе, наприклад, переглянути добірку новин за сьогоднішній день або знайти потрібний сюжет в архіві за ключовими словами, за датою або іншими параметрами. Наразі ми розробляємо цю програму.

- Коли ви її надасте користувачам?

- Дуже скоро.

- Чи плануєте розробку мобільних додатків для Zaxid.net?

- Ні.

- Чому?

- Zaxid.net - це майданчик для дискусій, це цікаві публікації аналітиків, науковців-істориків або авторитетних людей, opinion makers. Часто вони дуже контраверсійні, збирають 100 і більше коментарів за один день. Доходить, можна сказати, до бійки через провокативність теми. Провокація може полягати в тому, що ми руйнуємо якийсь стереотип, даємо новий погляд на історичні події або на сучасні - в розрізі історії. Крім того, це якісна оперативна стрічка новин. Я не думаю, що для того, щоб отримати додаткову велику аудиторію, нині вже час запускати мобільну аплікацію. Але кілька місяців тому ми переробили сайт Zaxid.net, оновили дизайн.

- Скільки загалом у вашому холдингу сайтів?

- Сім: інформаційно-аналітичний Zaxid.net, інформаційний 24tv.ua, музично-розважальний портал lux.fm, футбольний football24.ua, для молодих мам mum.ua, універсальний фінансовий порадник mybank.ua та lviv24.com - сайт телевізійних і різних інших новин Львова.

- Ви нещодавно віддали ексклюзивні права на продаж реклами на своїх сайтах рекламній агенції «Так і так Advertising». З якою метою це зроблено?

- Модель, за якою працює телевізійний рекламний ринок, так само буде колись запроваджено в інтернеті. Є спеціалізовані агенції, які вміють добре планувати, вміють клієнту запропонувати не два-три сайти з одного холдингу, а два-три десятки сайтів, які будуть правильно комунікувати бренд або повідомлення від рекламодавця. Такими спеціалізованими агенціями і будуть інтернет-сейлз-хаузи. Налагоджувати з ними співпрацю все одно потрібно. Ми вирішили з цього сезону починати це робити. У них справді є ексклюзивні права, але вони не заперечують, щоб ми працювали з деякими клієнтами, з якими в нас уже історично склалися стосунки. Будемо спільно заповнювати сайт рекламними повідомленнями, брендуванням і т. д.

- Наприклад, «Бучач», яким забрендовано Zaxid.net, вони привели?

- «Бучач» ми привели. Поки є вільний інвентар, було би просто нерозумно сидіти як собака на сіні й казати: сам не гам і комусь не дам. Треба продавати.

- Які у вас із ними умови? Розподіл 50 на 50?

- Ні, він гнучкий. Подібним чином ми на каналі «24», не заважаючи один одному, а навпаки, допомагаючи один одному, з «Відео інтернешнл» продаємо рекламу.

- Чи плануєте продовжувати угоду з «Відео інтернешнл»?

- Наразі не знаю, до кінця року ще багато часу. Поки що з ними дуже комфортно працювати, є розуміння, є бачення стратегії.

Радіо

- Які у вас плани по радіо «Люкс» і «Радіо 24»?

- Ми вже добудували «Люкс» до загальнонаціональної мережі, мовлення ведеться у 28 обласних центрах і великих містах, таких як Кривий Ріг. Тепер поліпшуємо контент. Наразі робимо невеличке перепозиціонування, тюнінг - дещо змінюємо в програмуванні, враховуючи зміну нашої аудиторії. Річ у тім, що в нас чоловічої аудиторії стало трохи більше, ніж було (було співвідношення жінок до чоловіків 58 на 42, стало 51 на 49 - оптимальний мікс). Рейтинги нас влаштовують: фактично за аудиторією 18-40 ми ділимо друге і третє місце з «Русским радио».

Ми залишаємося радіо хорошого настрою. Плануються зміни в ранковому і вечірньому шоу, будуть нові імена.

- Ви запрошуєте діджеїв з інших радіостанцій?

- Ні, ми нові імена будемо самі відкривати. Поки що їх не розголошуємо.

- Яке ядро цільової аудиторії у «Люкс ФМ»?

- Люди віком 23-32 роки, там ми фокусуємося. Загалом найкраще ми почуваємося в аудиторії 18-37. Там у нас традиційно найкращий рейтинг. І по Києву ми лідируємо в цій аудиторії.

- Як ви оцінюєте старт «Радіо 24»? Раніше ви не були впевнені у тому, щоб розширювати мережу на інші міста, крім Західної України. Чи є такі плани тепер?

- Є такі плани, хочемо виходити на всю Україну.

Старт на заході України був вище очікувань. Дуже затребуваним виявився і формат, і сама станція як проект. Новини кожні 15 хвилин і відсутність «балаболів» в ефірі, які говорять аби говорити, не напружують. Кожне повідомлення в ефірі - це якась цікава інформація: або випуск новин о рівній годині, або тематичні новини через кожні 15 хвилин, і дайджест найголовніших подій о тридцятій хвилині. Це музика для дорослих чоловіків. Таким чином, ми розвели «Радіо 24» з «Люксом», щоб не було «канібалізму» всередині нашого медійного холдингу.

- Яким чином будете розвивати мережу «Радіо 24»?

- Таким самим, як і для «Люкса»: десь купуємо, десь виграємо на конкурсі.

- Для конкурсів ще частоти лишилися?

- Починаючи з 1995 року завжди казали, що більше частот немає. Так було останні 15 років, так буде наступні 10 років.

- Ваша компанія замовила через Нацраду в УДЦР прорахунок частот?

- Спеціально для нас ніхто частот не рахує і ніколи не рахував.

- Роки два тому ви презентували власний рекламний софт Openmarket для розміщення реклами на радіо. Наскільки затребуваним він виявився?

- На жаль, на ринку так ніхто й не наважився цю технологію взяти собі на озброєння. Тільки ми її й використовуємо. Дуже шкода, тому що реально це був би прорив для ринку. Це дозволило би зробити радіоринок прозорим і затягнути туди більше грошей. Адже будь-який рекламний вихід у будь-якому місті моніториться, позначається факт, коли вийшло невчасно або не вийшло взагалі, передбачена система звітів. Всі холдинги подивилися і сказали: супер, але нам не треба. І мучаться, відправляють медіаплани й ролики електронною поштою. Ніхто з радіомереж достеменно не знає, що відбувається в містах мовлення, хто яку рекламу там розмістив, можливо, навіть із порушенням законодавства. Тому що немає менеджменту рекламного контенту. А я дослівно знаю про кожну рекламну секунду в усіх містах.

- Чи приєднувалися ви до ініціативи УМХ і ТАВРа, які домовилися про єдину політику знижок і фіксований рівень інфляції? Чи взагалі ця політика спрацювала на ринку?

- Ініціатива була, а продовження не було. Причина банальна - вони два найбільших гравця, найбільші конкуренти на ринку. Їм найбільше б хотілося одне одного з'їсти, а не домовитися про щось. Нікого вони більше до ініціативи не запрошували.

А загалом я думаю, що і в одних, і в других є плани стати монополістом на ринку, взяти процентів 45-50, і тоді можна вже ні з ким не домовлятися, а самому диктувати, що буде відбуватися на ринку. В цьому плані, я думаю, в ТАВРа більше шансів, якщо вони справді купили «Дачу» і куплять ще одну мережу.

- Скільки рекламних грошей, за вашим прогнозом, збере цього року радіоринок?

- Я оцінюю загальнонаціональні рекламні кампанії у $50 млн. Але є ще регіональний ринок. Він дуже нестабільний, чутливий до всіх змін, які відбуваються в країні, економіці. Боюся називати цифру, але вона, звісно, менша за загальнонаціональну.

- Яким буде приріст у 2012 році, на вашу думку?

- Давайте ми переживемо осінь, подивимося, яким буде курс долара, і тоді спрогнозуємо.

Фото Павла Довганя