– Чи можна законодавчо обмежити вплив російського ТБ-продукту на українських каналах?

– Теоретично можна, практично – це стосується більше площини практичної діяльності телекомпаній і їхнього бажання працювати в режимі створення власного телевізійного продукту, а не російського чи іншого іноземного.

– Чи буде "Наша Україна" підтримувати З. Кулика, якщо його кандидатуру дійсно знову запропонують на посаду керівника Першого національного? Чому така мала "лавка гравців" на цій посаді – Кулик, Савенко, Сторожук... Одного з трьох знімають, щоб інший з них через деякий час повернувся на ту ж посаду...

– Мене менше цікавить, хто буде новим президентом НТКУ, мене більше цікавить, щоб він діяв як керівник НАЦІОНАЛЬНОГО телебачення, а не телебачення СДПУ(о) чи Партії регіонів.

Трагедія кадрової політики Леоніда Кучми полягає в тому, що на кожну посаду протягом останніх 10 років пропонується дві чи три прогнозовані особи, і обговорення кандидатури Зиновія Кулика як можливого керівника НТКУ вписується у цей підхід.

Звичайно, я не буду підтримувати цю кандидатуру, хоча би із солідарності з рішенням попереднього складу парламенту України, який, як відомо, висловив недовіру і Савенку як президенту НТКУ, і Кулику як голові Держкомтелерадіо, "як таким, що своїми діями завдали значних збитків національним інтересам і державному бюджету України" (це цитата з Постанови ВР від 13.05.1996 року).

– Повністю підтримую вашу жорстку політику щодо "Столички". Єдине – просимо, не дозволяйте їм тиснути на себе, а притримуйтесь законодавства і доведіть справу до кінця.

– "Столичка" – показовий приклад того, як через медіа хочуть заробляти гроші, але при цьому не думати про суспільство. Я неодноразово говорив Вадиму Рабиновичу, що треба розмежувати секс і політику: якщо ви хочете випускати еротичну газету – зареєструйте її як таку і працюйте у цьому напрямку. Якщо ви хочете мати громадсько-політичне видання – пропагуйте відповідні цілі, задекларовані реєстраційним документом. Я переконаний, що після "Бульвару", "Фактів" і "Столичка" визначиться, що для неї більш важливо у власній інформаційній політиці.

– Результатом парламентських слухань 2002 р. стала поява в інформаційному законодавстві України правових визначень понять "цензура", "оціночні судження". Які, на ваш погляд, ще категорії в галузі інформації слід чітко визначити в законодавчому порядку? Яку роботу проводить очолюваний вами Комітет у цьому напрямку? Чи є, наприклад, законопроекти, де містяться юридичні дефініції понять "редакційна політика", "власник ЗМІ" та інших?

– У Законі "Про телебачення і радіомовлення", який ми готуємо в новій редакції до другого читання, планується визначити термін "власник". Що стосується редакційної політики, то тут є дві точки зору. Один варіант – загальні принципи редакційної політики розписати в новій редакції Закону "Про інформацію", інший – зробити відсилочну норму на обов’язковість врегулювання редакційної політики між засновником ЗМІ і колективом журналістів. Треба дебатувати, що ефективніше в наших умовах.

– Назовите независимое, по вашему мнению, СМИ.

– От "Детектор медіа", наприклад.

– Рекламы на "Детектор медіа" особой нет. Штат – есть. За счет чего живет независимое издание "Детектор медіа"?

– Чи не вважаєте ви доцільним ініціювання Ющенком угоди з Тимошенко та Морозом на засадах "Президент Ющенко=конституційна реформа 2006"?

– Будь-яка угода повинна писатися не під посади, а під певні цінності або програми. Я не розумію публічної дискусії про те, яку посаду буде обіймати Ющенко, Тимошенко, Мороз чи хтось інший після президентської кампанії. Я розумію мову домовленостей про кадрову політику за умов зміни нинішнього політичного режиму, але для мене зміна цього режиму є визначальною, а не те, хто буде обіймати посади після перемоги опозиції після президентської кампанії.

Проте, складається враження, що під час нинішньої президентської виборчої кампанії кількість єдиних кандидатів від влади і від опозиції буде максимальною. Це не найгірший варіант. Це значною мірою характеризує мислення нинішньої політичної еліти, і дай Бог, щоб після президентської виборчої кампанії воно змінилося.

– Дякую за відповідь. Я маю на увазі не договір про посади, а публічно запропоновану і публічно укладену угоду про: а) підтримку трійкою єдиного Ющенка і б) зобов'язання усіх, у т.ч. і Ющенка як майбутнього Президента, підготувати і здійснити спільно розроблену конституційну реформу у 2006 році. Як такий варіант особисто вам? Думається, Морозу не дуже просто було б пояснювати відмову.

– Звичайно, Віктор Ющенко повинен запропонувати зрозумілу логіку політичної реформи, включно зі змінами до Конституції. Так само, як мусила бути підписана угода щонайменше про забезпечення чесних, демократичних виборів у 2004 році.

Тому мій підхід є таким: спочатку документ про засади ведення президентської виборчої кампанії, потім про організацію держвлади після президентської виборчої кампанії, а вже потім – про посади. Але ще раз повторю – контент повідомлень речників Олександра Мороза зводиться до наступного – за будь-яких умов лідер СПУ буде брати участь у президентській виборчій кампанії і, можливо, навіть переможе в ній.

Злі язики плещуть, що з Петром Симоненком ведеться жорстка робота представниками братніх московських політичних сил про те, що справжнім єдиним кандидатом є Олександр Мороз. Не факт, що це правда, але оточення В.Медведчука сьогодні формулює своє інформаційне завдання для медіа таким чином: "мочити" Ющенка, як і завжди, і допомагати Морозу, як нібито він Медведчук.

Я допускаю, що Олександр Мороз не знає про нові цілі інформаційної політики команди Медведчука, але моніторинг ЗМІ чітко свідчить на користь цієї гіпотези.

– Чи маєте стосунок до парламентського каналу "Рада"? Коли ми там побачимо справді цікаве, динамічне наповнення типу ток-шоу, дебатів, і щоб програми не закінчувались о 19.00?

– Безпосереднього стосунку не маю. Але поки що парламентський канал буде здійснювати пряму трансляцію сесії ВР України і думатиме про можливу повноцінну діяльність у телевізійному просторі.

– Як ви оцінюєте висвітлення подій у Мукачевому каналами Пінчука? Як ви гадаєте, Кисельов, коли піарив у своїх запитаннях до Зінченка Кучму, який, нібито, ні при чому, але, в той же час, прекрасно розумів, що буде казати Зінченко, – коли був щирий? Коли піарив Кучму чи коли запрошував саме Зінченка?

– Як ви розумієте, медіа-холдинг Віктора Пінчука, до якого входить і ICTV, сьогодні діє в режимі псевдо-демократичності. Вони запрошують на прямі ефіри представників опозиції або політиків, що в конкретній ситуації підтримують опозицію, але, звісно, готують програми таким чином, щоб ведучий максимально застерігав інтереси Президента. Це дає можливість Віктору Пінчуку думати, що і тесть задоволений, і опозиція тішиться.

– Пане Миколо, скільки грошей вдалося зібрати в результаті тоталізатора в день голосування конституційної реформи? Дякую за відповідь.

– Сума серйозна, щоб ще раз переконатися у повазі до мене народних депутатів різних фракцій. Проблема лише в тому, що я досі не вручив виграші всім трьом народним депутатам – переможцям тоталізатора. Але гроші збережено, і вони будуть вручені народним депутатам Добкіну і Топалову, які майже вгадали результати (288 і 290 відповідно), на жаль, 289 голосів, які де-факто голосували за конституційні зміни, не спрогнозував ніхто. Депутату Джоджику, який передбачив результат 294, гроші вручено.

– Як ви розцінюєте практику каналів СТС–"1+1"–"ТЕТ" щодо реклами? Чи повинна, на ваш погляд, держава регулювати випадки, коли за продукт, що вироблений не в Україні, його власники отримують подвійну та потрійну рекламу? Про це нещодавно писала Лігачова на "Телекритиці"?

– Проблема серйозна. Вона дійсно стосується механізму заробляння рекламних грошей російською компанією на українських глядачах. Взагалі, історія з "ТЕТом" ближчим часом стане резонансною, оскільки канал серйозно змінив свою програмну концепцію і сьогодні намагається змусити Нацраду, фактично, без конкурсу виділити низку нових ліцензій, тому продовження історії з цим новим фінансово-політичним холдингом будемо знати ближчим часом.

– Як би ви спрогнозували зміни, що можуть відбутися на УТ-1 у разі приходу на посаду президента НТКУ З.Кулика?

– Зменшиться кількість дискредитаційних матеріалів проти опозиції, збільшиться кількість пропагандистських матеріалів про уряд В.Януковича.

– Як ви розцінюєте заяви Президента щодо антиконституційності рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення?

– Є проблеми і з Президентом, і з Нацрадою.

Проблема Нацради полягає в тому, що за 10 років своєї діяльності вона вперше згадала про мовну проблему, і оскільки, як відомо, мовна політика в Україні – справа тонка, її не можна вирішити одними рекомендаціями Національної ради. Тому характер рішення про те, що з такого-то числа всі телевізійні компанії повинні почати нове українське життя, є наївним і дискусійним.

Проблема Президента полягає в тому, що, за Конституцією, він не має права визначати конституційність чи неконституційність конкретних рішень Нацради в тому числі. Він озвучив застереження правлячої політичної еліти, яку він представляє. І це треба мати на увазі саме з цієї точки зору.

Моя позиція така: мовна проблема є важлива, але її не можна вирішувати одним документом та ще й напередодні президентської виборчої кампанії. Повинна бути система просвітницької фінансово-економічної державної політики у цій сфері. І це все важливо робити не в період політичних конфліктів в Україні, а в період, коли влада має високу громадську легітимність і довіру.

– Як ви думаєте, яким чином буде юридично оформлено медіа-холдинг Пінчука?

– Телевізійно, як я розумію, це три канали – Новий, СТБ, ICTV, загальний стратегічний менеджемент яких насьогодні здійснює Олександр Ткаченко. Частково в цю систему координат інкорпоровані "Факти", і відповідно здійснюється рекламна політика стосовно всіх вищезгаданих медіа.

Наскільки я розумію, сьогодні найголовнішою проблемою цього холдингу є прицілювання СТБ. Досі ніхто із стратегів В.Пінчука не визначив, яка телевізійна місія цього каналу. Він уже точно не канал об’єктивних новин, але ще й не сімейний канал. Можливо, він стане спортивним каналом або буде знайдена якась інша форма збереження колись доволі впливового телепроекту.

– А кто бы мог, интересно, поднять такую целину, как НТКУ? Вы говорите о кадровой политике Кучмы. А что, у той же "НУ" были бы кандидатуры получше? Или вы бы стали министром информации, который бы подбирал под себя кадры и раздавал бы те же самые темники СМИ?..

– Я ніколи не буду міністром інформації чи головою Держтелерадіо, оскільки я не розумію призначення цих структур. Стосовно "темників", які я можу писати, подивіться новини "5 каналу", де працюють мої друзі. Якщо ви знайдете психологію чи тональність "темників" хоча би протягом одного інформаційного дня, тоді вважайте, що я "темникар".

– У вас сейчас перемирие с менеджерами телеканалов Пинчука. Вы надеетесь, что они не будут мочить Ющенко? Да будут, куда денутся, если Медведчук и Ющ не сядут за стол переговоров и первый таки начнет работать на Янека. Тогда они всех построят...

– Невідомо, чи напівправда краще від брехні. Тому я особисто не отримую фантастичного задоволення від того, що канали Пінчука займають не таку, як каже один мій знайомий політик, "подоночну" інформаційну політику, як канали СДПУ(о), але вони продовжують бути далекими від стандартів свободи слова.

– "Мовна" рекомендація Холода – провокація чи дурість?

– Я думаю, що члени Нацради хотіли як краще, а вийшло як завжди.

– Куда вы уедете, если Януковича выберут Президентом? Уже карту мира рассматривали, прикидывали, куда лучше?

– У мене є два варіанти: попроситися послом або в Туркменію, або в Білорусію. Там навіть аби я хотів щось правдиве сказати про Україну та, відповідно, Туркменію або Білорусь, мені це не дадуть зробити. Тому якщо так станеться, мені доведеться самому виїжджати в ці країни і чекати приходу демократії в Україні.

– Малинкович вважає В.Ющенка "лузером" на майбутніх президентських виборах, оскільки останній зовсім нічого не робить, щоб привабити південно-східний електорат. Що ви думаєте з цього приводу?

– Володимир Малинкович – непоганий чоловік, але він так часто міняє свою точку зору, що я не встигаю за його думанням.

Віктор Ющенко, звичайно, міг би бути більш активним на Сході України, якби його туди хоча би один раз фізично пустили. Оскільки стиль поведінки команди Януковича-Ахметова чисто конкретний, то сподіватися на демократичну дискусію, скажімо, на Донеччині, було би смішно.

Що стосується Півдня – не все так погано у Ющенка у цьому регіоні. Ідеологеми про нього як націоналіста і американського агента не спрацьовують у цьому регіоні. Тому я не поділяю трагічної оцінки втрати Ющенком Півдня та Сходу України.

– Хто саме розробляв концепцію газети "Без цензури"? Адже навіть для партійної газети, яка не має обов’язково бути об’єктивною, – ну дуже слабенько. Кричать та виють – а серйозного аналізу подій немає.

– Про головного редактора і журналістів, які працюють у "Без цензури", ви можете прочитати в цій газеті. Наскільки я розумію, саме вони є авторами такої концепції газети. Вона мені теж не дуже подобається. Але за результатами соціологічних опитувань ця нова газета вже потрапляє в десятку друкованих ЗМІ, яким український народ довіряє. Очевидно, відсутність повної інформації про те, що робить Віктор Ющенко, компенсувала "Без цензури".

– Що вам відомо про спільний бізнес Карпіїв і сина Холода? І що це за ідея – про об’єднання "Онікса" і структур Євтухова? (Про це Холод «мимохідь» спеціально зауважив для журналістів.)

– Наскільки я розумію те, що відбувається в ФМ-радіопросторі, то ближчим часом відбудуться серйозні структурні зміни в цій сфері. Як пишуть експерти, сім’я Бориса Холода шукає механізму впливу на цей ринок, але насьогодні там домінують два медіа-холдинги, які персоніфіковано як холдинг Бориса Ложкіна і К° ("Шансон" – "Взрослое радио" та ін.), та холдинг В.Пінчука і К° ("Русское радио" та ін.). Усі решта, виходячи з рейтингових показників і враховуючи нашу велику повагу до них, серйозно відстали. Саме тому перерозподіл третього ешелону ФМ-радіостанцій відбувається саме між цими групами "вищого дивізіону". Недаремно після того, як "Довіра" виконала свою історичну місію, викинувши "Свободу", вона перестала існувати як суб’єкт інформаційного радіопростору. І тепер замість них мовить таке собі "Авторадио".

Я не кажу зараз про першу лігу, тобто "другий ешелон" ФМ-діапазону, там теж є цікаві проекти, в цілому прибуткові, але вони все ж таки серйозно відстають від радіопроектів вищезгаданих медіа-груп.

– Чи є вибір на користь Віктора Януковича як єдиного кандидата від "більшості" остаточним? Чи є якісь інші кандидатури, які можуть стати єдиними кандидатами від провладних сил?

– Я вже казав про багатьох єдиних кандидатів від влади. Суттєво ситуацію буде змінено після завершення історії з конституційними змінами. Я допускаю появу інших єдиних кандидатів від влади, наприклад, Л.Кучми, якщо повноваження Президента України будуть суттєво зменшені. Хоча реалістичний прогноз зводиться до того, що буде кілька кандидатів від пропрезидентських політичних сил.

– Як би ви поставилися до введення російської мови другою державною не по всій Україні, а, скажімо, у декількох областях – Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, наприклад? Чи можливо таке, за вашими оцінками?

– Спочатку треба реалізувати конституційний принцип права на державну мову – українську – та вільний розвиток російської. Саме в цій формулі можна шукати компроміс регіональних особливостей мовної політики в Україні. До речі, результати загальнонаціонального перепису дають підстави бути досить коректними в оцінці мовної ситуації в кожній області. Але ще раз скажу: реалістичні проекти щодо мови в Україні можна здійснювати, коли завершиться етап політичної (тобто виборчої) війни.

– Чи може Олександр Мороз грати роль кандидата від провладних сил?

– Думаю, що ні. Але ще раз скажу – команда Віктора Медведчука переконує всіх, що вона може забезпечити проходження Олександра Мороза в другий тур президентських виборів.

– Наскільки щирим у даній ситуації є Зінченко, адже він також належав до СДПУ(о). Яким чином вплине на політичний розклад сил у Парламенті створення так званої "третьої сили" Олександром Зінченком та Володимиром Литвином?

– Зусилля Олександра Зінченка і його прихильників треба оцінювати як суттєві, оскільки в нинішньому парламенті вже де-факто не існує парламентської більшості. Мотивація і плани поведінки депутатської групи "Центр" та інших політиків, що мислять категоріями "третьої сили", прогнозувати не так просто. Очевидно, що для них 2006 рік є більш важливим, аніж 2004-ий. Тому їхня сьогоднішня політична діяльність може суттєво коригуватися.

– Чи здатна опозиція відповідати на виклики влади, і коли ми нарешті побачимо успіхи, а не поразки?

– А ганебний провал конституційної реформи, в перемозі якої були впевнені більшовики на чолі з Л.Кучмою, – це що, не перемога?

– Як ви вважаєте, чи буде звільнено найближчим часом Віктора Медведчука з посади глави АП? Адже Кучма, здається, нервується з приводу міжнародної ізоляції, а тут йому СДПУ(о) підсунуло таке в Мукачевому?

– Як кажуть експерти, Віктор Медведчук в останню хвилину відмовиться від реєстрації кандидатом у народні депутати на довибори в Одесі, оскільки з’явився набагато більш зручний округ на Полтавщині, де і бізнес СДПУ(о) розвинутий, і український народ слухняніший. Тому ймовірність появи В.Медведчука кандидатом у народні депутати на Полтавщині є дуже великою. Отож після того, як він стане народним депутатом, він точно не буде главою Адміністрації Президента. Мені здається, що така версія звільнення через отримання статусу народного депутата є найбільш ймовірною.

– Литвин сказав, що ВР повернеться до розгляду питання про конституційну реформу. Наскільки правовими є такі заяви?

– Володимир Литвин на зустрічі з регіональними ЗМІ 18 хвилин зачитував тексти законодавчих актів, які забороняють протягом року голосувати одні й ті ж самі зміни до Конституції. Щоправда, більшість каналів не показали цей фундаментальний юридичний аналіз Голови ВР. Проте я вважаю його коректним і думаю, що вимога Президента голосувати, поки не буде проголосовано, вже не буде виконана.

– Що там з хатинкою Медведчука? Чи новою базою "Динамо"?

– Будівництво завершено, але дійсно залишається серйозна проблема з оплатою тим людям, які там працювали цілодобово. Я відчуваю на собі моральну відповідальність забезпечити їх гідною заробітною платою, оскільки був в епіцентрі цього, не побоюся сказати, визначного будівельного проекту часів незалежної України.

– Дайте прогноз: Бориса Охолода "підуть" у червні чи ні?

– За законом Президент зобов’язаний це зробити, хоча він може перепризначити Б.Холода членом Нацради вдруге. Наскільки я розумію, АП поки що не має стратегії щодо долі Нацради як органу під час президентської виборчої кампанії, а отже і щодо конкретних перспектив Б.Холода як нинішнього голови цієї структури.

– Комітету так і не вдалося відновити мовлення радіо "Рокс", чому?

– Радіо "Рокс" протягом останнього місяці в ефірі. Без зайвої скромності скажу – і завдяки моїм зусиллям. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб радіо "Рокс" працювало як постійний інформаційний проект, а не лише радіо, що транслює засідання Верховної Ради. Сподіваюся, що ближчим часом ви відчуєте зміни інформаційної політики на радіо "Рокс".

– Як ви ставитеся до того, що 28 народних обранців ходять до парламенту зі зброєю?

– Мене більше непокоять десятки озброєних охоронців народних депутатів, які тиняються по Верховній Раді. Як ви знаєте, я звернувся до Голови ВР із пропозицією визначити правила поведінки для відвідувачів і так званих помічників-консультантів, які, як я зрозумів, до законодавчої роботи не мають жодного стосунку. Тому озброєні народні депутати, які, до речі, здають зброю (так каже Володимир Литвин), коли входять до сесійної зали, є меншим злом, аніж їхні охоронці, інтелектуальний рівень яких загальновідомий.

– Хто відповідатиме за інформаційний блок у випадку перемоги Ющенка на виборах (держком і т.д.) і – важливіше – з якими основними підходами?

– Я точно не буду відповідати за цей напрямок роботи, але так само я точно переконаний, що нинішньої маразматичної інформаційної політики з 5-хвилинками ненависті за часів Ющенка не буде.

– Литвин сказав, що ви найчастіше мелькаєте на ТБ. Чого у вашій діяльності більше – політиканства чи роботи на власний імідж?

– Я хотів би не мелькати на телебаченні, а хоча би один раз бути у прямому ефірі з моїми опонентами від нинішньої влади. Тоді можна буде оцінити, хто із нас що зробив і що хоче зробити для країни.

– Хто може очолити Нацраду після Холода?

– Я надіюсь на ухвалення нової редакції Закону "Про Національну раду", згідно якої повноваження члена Нацради і голови Нацради не мають принципових розбіжностей, тому мене не цікавить, хто буде наступним головою Нацради. Мене цікавить, яким буде статус Національної ради і чи зможе вона бути самостійним інститутом.

– Скільки ви заробили на дозволі реклами алкоголю та тютюну на ТБ? Недаремно ж ви торгувалися з ТРО так довго: "дозволити-не дозволити"?

– Дивлячись, як рахувати. Ви знаєте, що за поняттями нинішньої політичної еліти традиційний відкат коливається від 10% до 20%. Порахуйте, наскільки зросли рекламні бюджети усіх телевізійних каналів, рекламних агентств, які працюють на ринку зовнішньої реклами, друкованих ЗМІ, які працюють з алкогольною та тютюновою рекламою, і, в принципі, ви можете обрахувати цю цифру.

Коли обрахуєте, поінформуйте мене, скільки я міг би отримати грошей, якби належав до тусовки нинішньої політичної еліти. Але по-людськи краще не кажіть, щоб не псувати мені настрій.

– За яких обставин програми-розслідування про кримінальне минуле Януковича можуть з'явитися і в яких українських ЗМІ? Яким чином це може вплинути на громадську думку про цього кандидата в президенти? Як ви ставитеся до того, що 28 народних обранців ходить до парламенту зі зброєю?

– Як ви знаєте, є дві категорії судимостей Віктора Януковича. Одна категорія, оприлюднена кандидатом на посаду прем’єр-міністра В.Януковича, стосується його перебування в колонії для неповнолітніх та в тюрмі за вироком про нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Друга – не оприлюднена, – про яку пишуть деякі ЗМІ, стосується звинувачень за іншими статтями.

Саме тому я звернувся до міністра внутрішніх справ та генерального прокурора, щоб до початку виборчої кампанії громадяни України дізналися правду про "тюремну історію" життя Віктора Януковича. Я її не знаю, тому не можу оцінювати. Л.Кучма, наприклад, її добре знає, і йому від цього смішно.

– Учора Міноборони приховало, що вже на ранок було двоє загиблих українських миротворців. Внаслідок – усі ЗМІ тривалий час давали недостовірну інфу. Має за це хтось відповідати?

– Іракська історія України є доволі показовою з точки зору свободи слова в нашій країні. Якби я був медіа-експертом, я би проаналізував ситуацію щодо висвітлення цієї теми, починаючи з "історичного" засідання Верховної Ради, коли міністр оборони Євген Марчук, який, до речі, не служив в армії, переконував народних депутатів і громадян України, що наш контингент не братиме участі в бойових діях і базуватиметься в сусідському Іраку Кувейті.

Після цього завдання статус українських миротворців радикально змінився. Звичайно, за це хтось мусив би нести відповідальність. Я ініціював звіт міністра оборони у ВР про ситуацію в Іраку, а також є автором постанови про звернення до Президента щодо відкликання українського миротворчого контингенту з Іраку. На жаль, об’єктивної інформації щодо перебування українців в Іраку з медіа ми не отримуємо.

– Чому парламент ще досі не розглянув зміни до Цивільного кодексу України?

– Спочатку Комітет Василя Онопенка ухвалив рішення протягом року не розглядати зміни до нового Цивільного кодексу. Потім, після того, як я переконав, що це потрібно робити вже зараз, політична конфронтація в парламенті не дає можливості фізично розглянути це питання і проголосувати. Співдоповідач із цього питання – Віктор Мусіяка – буде підтримувати мій законопроект про необхідні зміни неадекватних медійних статей Цивільного кодексу.

– Так званий закон "про цензуру", що покликаний був обмежити позови до ЗМІ, не працює. Ніхто не сплачує 10-відсоткове держмито при подачі позову до ЗМІ про стягнення немайнової шкоди. Тим більше, ніхто з чиновників не несе відповідальності за величезні суми позову, а газети натомість через брак коштів для сплати держмита залазять у борги, щоб подати апеляцію на рішення у цих справах. Очевидно, що такий підхід не спрацював. Чи не так? Чи не вважаєте ви, що необхідно було загалом встановити фіксовану суму позовів до ЗМІ, головним зробивши обов'язковість спростування неправдивої інформації?

– Повністю не погоджуюся у справі з держмитом. Існує буквально кілька винятків, коли позивачами до медіа ставали такі монстри, як, наприклад, ТНК. У цьому випадку, звичайно, боротися складно. Але в абсолютній більшості інших випадків чиновники забули про фантастичні суми позовів і судяться з регіональними ЗМІ в межах розумного.

Щоправда, існує проблема місцевих судів. Ми маємо кілька випадків, коли державне мито не відповідає сумі позову. Тут необхідно працювати з ВСУ, що ми й робимо, а не ганьбити закон, який не виконується.

Шановні друзі, я провів з вами незабутні 129 хвилин віртуального спілкування. Здивований малою кількістю критичних запитань. І великою кількістю мудрих зауважень і пропозицій. Надіюсь, що 3 травня, у Всесвітній день свободи преси, ми разом відзначимо майбутнє, вільне від "темників" і незалежне від інформаційної політики влади, життя ЗМІ і журналістів. Нехай щастить!