Глядачі Першого національного асоціюють постать Тімура Мірошниченка переважно з веденням конкурсів «Євробачення». В інтерв'ю ТК Тімур, який нещодавно обійняв посаду керівника групи ведучих редакції розважальних і пізнавальних програм НТКУ, розповів, що в осінньому сезоні спробує себе в новій ролі - журналіста-нишпорки, в проекті під робочою назвою «Стороннім вхід дозволений». Також ведучий розповів про свою роботу на Першому і про те, як йому працювалося з донькою Валіда Арфуша.

«Я дуже боявся, коли дізнався, що буду вести конкурс із Лізою Арфуш...»

- Тімуре, які у вас враження від національного відбору на дитяче «Євробачення»? За кого вболівали?

- Враження прекрасні, як, власне, завжди після дитячого «Євробачення». У нас була цікава ситуація, коли наш оператор Максим, незважаючи на спеку, постійно знімав, знімав. Ми не могли його зупинити. У нас матеріалу зібралося на три щоденники, ми його запитуємо: чому ти досі знімаєш? На що він відповідає: діти надихають.

Не буду коментувати вибір України (переможцем національного відбору стала 15-річня Юлія Гурська з Вінниці. - ТК), у мене, звісно, були свої фаворити, але всі діти дуже сподобалися. Я досі не бачив підсумкової таблиці, хто яке місце посів. Як на мене, вибір трохи неочікуваний. Можливо, в конкурсантки була більша підтримка.

Далеко не треба ходити - згадаємо 2007 рік, коли перемогла Ілона Галицька, а Аліна Гросу посіла друге місце. В той же день, коли у нас був фінал, у Миколаєві, звідки родом Ілона, був день міста. І з площі ведучі оголошували: голосуйте за нашу Ілону. Різниця була у 5 тисяч голосів, тобто просто гарно підготувалися до підтримування Ілони. В цілому, цього року був дуже сильний відбір - чи не найсильніший за складом конкурсантів-фіналістів. Але як воно буде у Мінську?

«Як на мене, вибір трохи неочікуваний»

- Чому не оприлюднювалися результати глядацького голосування?

- Можливо, через низку технічних причин. В «Артеку» не так багато місць, де є інтернет. Перебуваючи там, ми можемо отримати результати голосування тільки через інтернет. Я, щиро кажучи, не знаю і навіть не питав, чому не оприлюднювали, мені просто у «вухо» сказали, що перемогу здобула саме ця конкурсантка. Але якщо ви думаєте, що були якісь фальсифікації, - точно ні. Тому що навіть серед членів журі, з якими я спілкувався, одностайно побутувало правило: такого не буде, щоб натякали на когось. Цікаво, що батьки Юлії Гурської вважали, що переможе інша конкурсантка, навіть називали її ім'я, казали, що в інтернеті дуже багато інформації, що саме вона представлятиме Україну. І до того ж, ви бачили, які емоції були у Юлі після перемоги. Таке неможливо підробити.

- Як вам працювалося з Лізою Арфуш?

- Знаєте, я дуже боявся, коли дізнався, що буду вести конкурс із нею. Я знав, що Лізі лише 10 років і що в неї немає досвіду ведення великих подій. Вона вела поки що єдину подію - «Диво-дитина», яку я, до речі, не бачив. Було досить страшно виходити на сцену з людиною без досвіду, бо в прямому ефірі буває таке, коли навіть доводиться по ходу змінювати сценарій майже на половину. Але весь тиждень, протягом якого ми були в Криму, щовечора сідали з Лізою, читали сценарій, я намагався їй допомогти інтонаційно, показував, як треба відігравати певні моменти.

«Я намагався їй допомогти інтонаційно, показував, як треба відігравати певні моменти»

- Розкажіть, у чому полягає специфіка роботи з дитиною і наскільки це відрізняється від роботи з більш досвідченими ведучими?

- Чим відрізняється? Можливо, тим, що репетирувати треба більше. У мене не було жодного вільного вечора. Я навіть до Ялти не з'їздив, хоча був із машиною і дуже люблю їздити по кримських дорогах. Цього разу не було часу. Оскільки спочатку ми робили щоденники, потім репетирували з Лізою, звільнявся я близько 12-ї ночі, а вставати треба вже о восьмій. Не було вільного часу - мабуть, цим і відрізняється. Але я не жалкую. Мені сподобалося з Лізою працювати, вона дуже жива. Коли ми читали сценарії, її переговорити було майже неможливо. Я задоволений результатом. Можна сказати, що я доклав руку до створення нової ведучої, яка, можливо, стане дуже популярною.

- З ким би вам хотілося працювати співведучим?

- З жінками (усміхається). Жодного разу не працював із Машею Єфросиніною. Можливо, було б корисно попрацювати з нею.

- Чи не набридло вам «Євробачення»?

- Ні. Це вже 14-й конкурс, який я коментую або веду. Якщо рахувати: дитяче - з 2005-го щороку, доросле - з 2007-го, ще два танцювальних «Євробачення», і класичне «Євробачення», в якому Україна один раз брала участь. Не набридло абсолютно, ще й тому, що кожне «Євробачення» відрізняється одне від одного. Хоча б тим, що проводиться в різних містах.

«Це вже 14-й конкурс, який я коментую або веду»

- Відомо, що на Першому каналі планувався проект «Стороннім вхід дозволений» на кшталт «Як це працює» каналу Discovery, ведучим якого ви мали стати, таким чином спробувавши себе дещо в іншій ролі. У лютому відзняли перший пілот. На якому етапі зараз цей проект?

- Не один пілот було відзнято, а три чи чотири програми. Робота над цим проектом почалася реально десь у лютому і, в принципі, за домовленістю зі старим керівництвом, прем'єра мала бути приблизно у квітні. Але в цей час прийшло нове керівництво. Звісно, вони призупинили все, що мало вийти в ефір. Це логічно, бо потрібно було розібратися з тим, що відбувається на каналі. Трохи було лячно, чи вийде ця програма, оскільки багато зусиль було кинуто на зйомки. Ми вже тоді зняли програму в аеропорті «Бориспіль». Ви уявляєте, скільки потрібно було отримати дозволів, щоб знімати в «Борисполі», по всій його території? Це просто нереально. Зйомки були взимку: -10, хуртовина, і тут ми бачимо, що транслювати доведеться у квітні, потім переносили аж до липня. Але випускати у +40 зимову програму щонайменше дивно. За нашою ініціативою домовилися вийти в новому сезоні з новими програмами. Доведеться ці програми, які відзняли взимку, показати трохи пізніше.

- Зараз зніматимуться нові серії?

- Ми знімаємо все літо, в нас уже сім програм точно готові. Оскільки ще остаточно не зрозуміло з назвою, чи це буде «Стороннім вхід дозволений», чи «Що це?», чи якась інша назва, ми кілька тижнів тому перезнімали початкові підводки. Знімали всередині на пивзаводі, тобто не ясно, яка пора року, а от початкові підводки у березні на вулиці знімалися. Тож на перезйомках доводилося накинути светра і в спеку перезнімати ще кілька варіантів назв, я вже й не пам'ятаю їхньої кількості. Ми, звісно, намагаємося відстояти назву свою, з якою починали, - «Стороннім вхід дозволений».

- Чому взагалі вирішили змінити назву?

- Наша творча група робитиме два проекти: «Стороннім...» і другий, для якого ми вигадали назву «Спитай мене, якщо хочеш», хоча розглядається і назва «Чому це?» (його вестиме Юлія Вебер. - ТК). Ці дві програми стоятимуть в одному слоті, виходитимуть у суботу і в неділю. Тобто для розкрутки треба, щоб назви і спрямованість програм були схожі. Так воно і є, але наш проект більше орієнтується на об'єкти, ми показуємо, як там усе відбувається зсередини - те, чого не бачить пересічний глядач. Наприклад, ми знімали програму в торговельно-розважальному центрі. Показували, як працює цей центр уночі, як поводяться прибиральниці, як працює охорона, скільки камер там встановлено тощо. Проводимо навіть такі експерименти: я просто серед коридору розливав воду, відходив і чекав, скільки мине часу, доки прибиральниці помітять. Буквально дві хвилини - бруду вже не було. Це цікаво, ми показуємо те, чого люди не бачать.

«Олексій Семенов мені наполегливо порадив бути одним із ведучих "Нащадків піонерів"»

- Коли стартує програма?

- Першої суботи нового сезону, 28 серпня, можемо чекати виходу «Стороннім вхід дозволений», чи як воно там називатиметься (сміється). А в неділю - вихід другої програми.

З другим проектом ситуація трохи складніша, бо ми спочатку зняли пілот із невідомою ведучою, яку вирішили взяти за моєю ініціативою. Знайшли її в моєму університеті (Національному авіаційному. - ТК), на КВК. Але в процесі зрозуміли, що трошки не те. Вже достеменно відомо, що цю програму вестиме Юлія Вебер. Якщо вийде так, як планується, то має бути цікаво. У програмі даватимуть відповідь на 8-10 запитань, абсолютно різних за змістом. Це можуть бути запитання типу «чому бутерброд завжди падає маслом донизу?» або «чому слон не стрибає?». Трохи начебто дурнуваті речі, але все ж такі, на які можна серйозно відповісти. Плануємо кожен окремий сюжет викладати на сайті програми у вигляді подкастів, що зараз є дуже популярним.

- А в який час виходитимуть програми?

- Це буде денний ефір. Точний час поки що не можу сказати.

- Які ще проекти, де ви будете ведучим, плануються в новому сезоні?

- Ну, по-перше, це «Стороннім вхід дозволений». Також Олексій Семенов мені наполегливо порадив бути одним із ведучих «Нащадків піонерів». Тож ще й цей проект. До того ж ми скоро починаємо відбір на «Євробачення-2011». Кастинги пройдуть 19, 20, 21 серпня. Вони мали бути в «Арені», але я чув краєм вуха, що перенесли місце - це буде «Ольмека пляж» (нічний клуб у Гідропарку. - ТК). Думаю, буде багато охочих, тому що цього року проходитиме, можливо, не наймасштабніший, але точно найвідкритіший відбір. Навіть в «Артеку» вже 10-15 людей записалося до нас на кастинг. Програма виходитиме з початку вересня раз на тиждень, до кінця року вже маємо визначитися з 15-20 фіналістами. Наприкінці лютого буде фінал, де стане відомо, хто ж поїде до Німеччини.

- А за рахунок чого відбір буде найвідкритішим?

- Бо немає жодних обмежень, окрім нижнього вікового цензу (не менше 16 років). Єдине, що на кастинг потрібно приходити з будь-якою піснею, але обов'язково не конкурсною, тому що конкурсні пісні не можна «палити» до 1 жовтня (сміється).

«Тепер я - керівник групи ведучих, навіть зарплата стала на 200 гривень більшою»

- Як ви потрапили на Перший національний? Хто вас туди запросив?

- Як не банально це звучить, з'явився в потрібний час у потрібному місці. Мене помітили на концерті до 70-річчя Національного авіаційного університету. Я був тоді на другому курсі, до того моменту вже виграв в університеті звання найкращого конферансьє, тож вів усі концерти. Той концерт ми вели разом із Ольгою Горбачовою, яка тоді була просто Ольгою Горбачовою :). Режисером концерту був Олександр Косяченко - режисер Першого національного. Він тоді мене запитав, чи хочу я працювати на телебаченні. Які питання - звісно, хочу. Він сказав, що зателефонує. Минув рік, після чого мене запросили до студії. А тоді я був капітаном команди КВК, і в нас був півфінал, тож я попросив перенести ефір. Наступного дзвінка від Косяченка дочекався через рік. Я спробував - вийшло, всім сподобалося. У той тиждень до відпустки пішли всі ведучі-хлопці, і я весь час був у прямому ефірі. Два місяці працював у «Студії 5», потім виникла потреба у коментаторах «Євробачення», мені запропонували спробувати. Це був концерт з нагоди 50-річчя «Євробачення» в Копенгагені. З тих пір я почав коментувати цей конкурс.

«Скажу чесно, що цієї зарплати мені не вистачає навіть на бензин»

- Як вам працюється на Першому? У чому складнощі? І що вас так надихає триматися на цьому каналі вже п'ять років?

- Складнощі полягають у тому, і це ні для кого не секрет, що на Першому мізерні зарплати. Скажу чесно, що цієї зарплати мені не вистачає навіть на бензин. Знаєте, було дуже багато пропозицій від різних каналів...

- Від яких?

- Остання конкретна пропозиція, коли мені дали контракт і ручку і сказали: «Підписуй», була від «Інтера». Але я відмовився. Бути ведучим на якомусь каналі якоїсь конкретної програми, і бути на Першому національному ведучим «Євробачення»... Мабуть, дуже розбалувало мене «Євробачення». Це дуже серйозний аргумент. Не можу я без «Євробачення», як би дивно це не звучало. Воно так затягує. Тим паче цей конкурс зараз на піку популярності.

- Що змінилося у вашій роботі і в роботі команди з приходом нового керівництва?

- Я перейшов до іншої редакції - розважальних і пізнавальних програм. Тепер я - керівник групи ведучих, навіть зарплата стала на 200 гривень більшою. Складніше чи легше? По-різному. Нова влада якраз прийшла зі змінами в «Євробаченні», а хто представляє «Євробачення» на каналі?.. У той момент, коли всі були в паніці, ніхто не розумів, що робити, мені довелося дуже багато працювати. Можливо, це зіграло позитивну роль у наших стосунках із новим керівництвом, яке залишилося задоволене моєю роботою. За квітень-травень цього року в мене роботи було більше, ніж за всю мою історію на Першому.

- Конфліктів із новим керівництвом не виникало?

- Тьху-тьху-тьху, не було.

«Конфлікти з новим керівництвом? Тьху-тьху-тьху, не було»

- Як ви сприймаєте масштабні скорочення на НТКУ?

- Не такі вони й масштабні, як усі кажуть. Можливо, мене хтось потім з'їсть за ці слова, але я вважаю, що це необхідна міра, яку треба зробити. Коли прийшло нове керівництво, ми дивилися списки працівників тієї чи іншої редакції, і я можу сказати, що 40% ніколи не бачив в обличчя. Я реально днями сиджу в телецентрі, працюю й отримую таку ж зарплатню, як і люди, які, можливо, і не знають, де телецентр розташований. Чистку однозначно треба робити. І очевидно, більшу. Я, звісно, розумію, що це негуманно, але треба тверезо оцінювати ситуацію. Хоча я не знаю, як зробити так, щоб оптимізувати штат. Можна сказати, що він реально роздутий, але на деякі проекти людей не вистачає.

- Вам вистачає часу дивитися телебачення, яким каналам і програмам надаєте перевагу?

- Майже не дивлюся. Коли випадає нагода - Discovery чи щось із цього пакету. Канали, які мені подобаються, крім Першого національного, так? (усміхається). Чесно скажу, деякі програми на Першому я переглядаю із задоволенням. Коли робити нема чого, дивлюся всі канали. Проте мене не дуже «вставляє» купа неприкольних серіалів, які показують провідні канали.

- Кого вважаєте своїм учителем на телебаченні?

- Багато кого, кожен привносив щось своє. Починаючи з Олександра Косяченка, продовжуючи тією ж Оленою Загороднюк, Віталієм Докаленком та іншими. Завжди прислухаюся до думки не тільки професіоналів, а й просто глядачів. Після великих ефірів проводжу багато часу в інтернеті, читаючи статті, коментарі до них, хоча, може, коментарі і не варто було б. Але завжди дослухаюся до раціональних зауважень. Навіть коли ми робили «Конкуренти Альоші», я на «Детектор медіа» прочитав один коментар і - не знаю, чи побачила це людина, чи взагалі дивилася, після того, як написала на ТК - я виправив дещо, не буду казати що. Завдяки читачеві «Детектор медіа» я змінив манеру ведення програми.

«Завжди дослухаюся до раціональних зауважень»

- Де і ким бачите себе в майбутньому?

- На телебаченні точно. Хочу трохи розширити горизонти і вже починаю це робити. Навіть у наших програмах, про які ми говорили, відбувається якась мінімальна продюсерська та режисерська діяльність. Однозначно хочу брати участь у творенні телебачення.

Ми з моїми друзями, з якими ми разом грали в КВК, разом вчилися, зібрали колектив (у нас навіть є зареєстрована торгова марка «Творче об'єднання "Гвоздь"»), придумуємо багато ідей, які потроху розписуємо, створюємо концепції форматів. За цей період, коли ми почали вигадувати якісь формати, вже проектів зо п'ять аналогічних вийшло на інших каналах, зокрема на «1+1» та Новому. Але ж ми не можемо їм нічого закинути, бо ідеї в нас незареєстровані. Однак це свідчить про те, що треба реалізовувати свої ідеї, не відкладаючи на полицю. У нас дуже оптимістичний погляд на майбутнє. Думаю, що є всі шанси стати великим форматним агентством, як Endemol. За кількістю ідей ми можемо допомогти Endemol та іншим розвиватися.

- У 2008 році ви вступили до університету ім. Карпенка-Карого на спеціальність «режисер телебачення». Досі навчаєтеся?

- Ні. Я довів собі, що можу. Склав іспити, вступив. Але вже після перших зборів нашої групи поїхав у довге відрядження і відклав навчання «на потім». Найцікавіше те, що я не ходжу до університету вже два роки, там лежать мої документи, але досі ніхто не зателефонував.

- Тімуре, чи вважаєте, що виконали певну життєву програму-мінімум?

- Є життя, яке потрібно прожити гідно, «чтобы не было мучительно больно». В університеті ставив собі за мету потрапити до кінця навчання на телебачення або радіо. Прийшов на телебачення, подумав: «Євробачення-телебачення - римується». Пізніше потрапив на «Євробачення». Я все намагаюся робити якнайкраще. Не люблю завдання-мінімум, максимум. Не люблю бути обмеженим. Навіть коли мова про робочі моменти. Я зроблю по-своєму, і хтось скаже, що це погано. А комусь сподобається. Якщо я чогось хочу, я зроблю все, щоб це отримати. Не люблю депресивні стани. Коли з'являється у житті чорна смуга - нахабно їй усміхаюся, і вона білішає. Я усміхаюся, тому що «меня прёт от жизни».

«Меня прёт от жизни» 

- У вашій анкеті на сайті Першого вказано, що «все, що робить по життю нормальний чоловік, він робить заради жінки». Це стосується якоїсь конкретної жінки чи є життєвою мудрістю? :)

- Ну, якщо чоловік щось робить заради чоловіка, то це... (сміється). Тому згадана вами фраза - принцип, якого дотримуюся по життю. Ну, і заради конкретної жінки так само. Є в мене краща половинка, не буду приховувати.

Довідка ТК:

Тімур Мірошниченко народився 9 березня 1986 року, закінчив Національний авіаційний університет за спеціальністю «психологія». З 2005 року працює на Першому національному телеканалі. Був ведучим проектів «Студія 5», «Конкуренти Альоші», а також є постійним коментатором дитячого та дорослого «Євробачення».

Фото Павла Старостенка