- Свіжоспечений проект “Нового каналу” матиме життєствердну назву -- “Життя прекрасне”, - каже Іванна Найда. - Мені здається, що будь-якому каналу не завадить мати ток-шоу, в центрі уваги якого – різноманітні загальнолюдські теми: сім’я, стосунки на роботі, ставлення до життя. Виходитиме програма у нас замість НТВ-ешного “Принципу доміно”.

Та в жодній мірі програма не буде абсолютною копією цього російського ток-шоу, хоча очевидно, що формат подібних програм вже усталений. Однак ми ставимо перед собою головне завдання: випускати власне український продукт зі своїми героями, їхніми долями, вітчизняними реаліями.

Натхненники програми вибрали своїм гаслом слова: налаштуйся на позитив. Про це говорить і назва. Чомусь українці звикли сприймати життя негативно. У нас навіть є така приказка: біда сама не ходить. Ми не маємо приказки, коли вдача і щастя доповнювали б одне одного. Ми постійно акцентуємося на негативі. Це вже перетворюється в якусь національну рису. Тому нам хочеться піднімати людям настрій, показувати, що безвихідних ситуацій не буває і завжди від нас самих залежить можливість змінити життя на краще.



-- А чи можна сказати, що ця пропозиція – це намагання керівництва Нового каналу вас працевлаштувати після того, як ви покинули новинний ефір?



- Так, з новин я пішла, і про моє повернення в ефір в якості новинної ведучої мова не йтиме. Може, це не зовсім скромно, але я вважаю, що на “Новому каналі” Іванна Найда - не остання людина. Це питання насправді треба переадресувати Олександру Ткаченку, бо саме в нього виникла ідея запросити мене на роль ведучої ток-шоу. Він зустрів мене в коридорі і сказав, що “Новий” найближчим часом робитиме розважальну програму, ток-шоу, а також запитав, чи не хочу я стати його обличчям.

Я одразу погодилася, бо, скажу правду, рамки новин стали для мене тісними і ідею подібної програми виношувала ще за часів роботи в “Репортері”. Однак, я йшла із новин не конкретно на шоу. Півроку я працювала у публіцистичному проекті “Спецрепортер”.

Розважальна програма - дуже цікава і дуже складна робота для ведучого. Вона вимагає і великої емоційності, і гумору, і здатності реагувати та імпровізувати у складних, незвичних умовах. Саме від ведучого залежить, наскільки програма буде цікавою. Створити напругу, емоційну атмосферу під час ток-шоу, утримати інтерес глядачів – найвищий пілотаж у професії. Досвід роботи в новинах, звичайно, знадобиться, але розважальна програма вимагатиме від мене набагато більшого, ніж моя діяльність у якості інформаційника. Чесно кажучи, у ролі ведучої ток-шоу я викладаюся так, як ніколи цього не вимагали від мене новини.

-- Якою ви бачите свою аудиторію?



-- Я знаю, що існує стереотип: 9-10 ранку – час, коли телевізор дивляться домогосподарки. Але в той же час ні для кого не таємниця, що у багатьох офісах є телевізор і він майже завжди ввімкнений. Крім того, багато людей, які сидять удома, можуть бути соціальноактивними. Ми готуємо, наприклад, програму про те, чи модно сьогодні читати. Це може бути цікаво не тільки домогосподиням. Швидше, студентам, учням. Або ж, якщо серед запрошених учасників буде група “Віагра”, то молодим цікаво буде дізнатися, як дівчата досягали успіху.

Одним словом, я впевнена, що така програма більш, ніж просто затребувана. Часто кажуть: глядач любить кров, насилля і тому подібне, а телебачення, у свою чергу, вимушене працювати для свого глядача. Я б не стала так однобоко ставити питання, так примітивно оцінювати нашу аудиторію. Я впевнена: потреба в нормальній розмові про речі, які непокоять кожного із нас, є. Без епатажу, без перебільшень аж до збочень. А говорити просто і цікаво. Збиратиму думки тих, хто вже працював у такому жанрі, щоб, опираючись на їхній досвід, видати справді професійно зроблений продукт.

-- Вас будуть порівнювати із іншими ведучими подібних ток-шоу, даючи вам характеристику...



-- Я цього зовсім не боюся, більше того, готова до будь-яких порівнянь. Про ток-шоу взагалі говоритимуть в контексті розмов про “Большую стирку” і “Принцип домино” та ще масу інших як російських, так і українських програм. Винаходити велосипед – насправді прекрасне заняття, але, чесно кажучи, безперспективне. Ми ж, у свою чергу, і не збираємося видавати цю ідею за новинку вітчизняного ефіру.

Виняткове в цьому тільки те, що ми будемо говорити в нашій країні про наше з вами життя своєю мовою. А така програма просто необхідна для українського телебачення. Крім того, усі вищеназвані програми – це теж не винахід. Просто є випробувана форма, потреба. Далі -- все залежить від того, чим наповнювати посудину. А це залежить вже від мене, як ведучої, та моєї команди.

-- А чи не є виробництво подібної програми спробою розвінчати твердження про повний програш вітчизняного ТВ російському?



- Це справді так. Але це все одно, що говорити про програшність українських новин перед російськими, українських фігуристів чи вчених перед російськими. Реально ми програємо лише фінансово. Однак, така ситуація зовсім не свідчить про те, що навіть не треба робити спроб переломити ситуацію.

Мені особисто дуже хотілося б зробити хороший продукт, який би із цікавістю дивився український глядач. Якщо програма піде та витримає рейтинги – це буде для нас першим справжнім успіхом. Адже ми маємо серйозного, розкрученого, максимально інтелігентного конкурента – “Принцип доміно”. Ми цілком реально також усвідомлюємо існування стереотипу: російське завжди краще. Тобто сідають перед екраном телевізора вже із певним настроєм, ставленням до того, що має переглядатися.

Крім того, російські програми подібного типу виграють тим, що у них є можливість запрошувати масу цікавих людей, історії яких можуть привабити глядачів. Імена цих особистостей були у всіх на вустах ще з радянських часів – глядачеві, скажімо, цікаво знати, що сталося із ними двадцять років потому. Нам, українцям, важче знайти таку кількість масштабних особистостей. Їхні обличчя не так розкручені. Тому навіть в плані підбору героїв програми ми не можемо конкурувати на рівних з росіянами. Такий підхід – сліпої кальки - просто не розумний. А от якщо за певний період наша передача зможе вирівнятися в рейтингу -- мова йтиме про повну заміну “Принципу доміно” в ефірі “Нового каналу”.

-- Ви не різко змінювали амплуа. Чи означає це, що збираєтесь повернутися в новини, а цю пропозицію розцінюєте як тимчасову можливість працювати на каналі?



- Я не збиралася покидати новини, більше того, колись думала, що це справа, якою займатимусь усе своє життя. Але зараз маю абсолютно нову роботу, яка дає мені неймовірно цікаві можливості. Я насправді дуже вдячна силам, які мене оберігають, і я маю змогу у складних умовах займатися тим, що не викликає в мене ніяких внутрішніх протестів. В новій ролі я почуваю себе комфортно: маю справу, яку люблю, займаюсь телебаченням. Ця робота є для мене -- справжній драйв.

Я новинна ведуча, і багато хто саме так звик мене сприймати, тому поява в такому амплуа викличе певне несприйняття. Підсвідомо почнуть порівнювати із моїми конкурентами з інших каналів, а також мою нинішню роботу із попередньою діяльністю. Упевнена: хтось вважатиме цей крок програшним з мого боку. Але для мене сам крок до зміни амплуа – це сьогодні вже перемога.