На запитання: "Коли Президент вирішить долю своєї четвірки в Нацраді (як відомо, один з членів Нацради, Володимир Грановський, вже давно подав заяву про звільнення, а пану Холоду висловив недовіру парламент. – „Детектор медіа”)? Чисподіваєтесь ви утриматись на своїй посаді?" Борис Холод відповів так:"Коли президент вирішить долю своєї четверки - це його питання. А щодо мене особисто, то я працюю на цій посаді легітимно".Борис Холод також зауважив, що вважає головною причиною постійних ротацій складу Нацради недосконалість законодавства. „Законодавство України недосконале, і воно передбачає ротацію і зміну членів Нацради, – сказав він, відповідаючи на запитання учасників чат-конференції. - В інших країнах Європи такого немає. Тому за 2,5 роки цього складу Нацради вже 9 членів пройшли через парламентське "сито". Президент за ці роки змінив лише одного представника в цьому органі. І то через дуже поважну причину - М. Баграєва було - обрано народним депутатом України. А на його місце призначений О. Мартиненко”. Налагодити певну стабільність у роботі цього органу, вважає Борис Холод, може допомогти внесення змін до закону про Нацраду. Проект закону, який вже підготували у Національній раді й передали до парламенту, пропонує встановити обмеження на ротації складу Нацради „на період каденції Верховної Ради і Президента”. „З 2000 року по сьогоднішній день члени Нацради, представлені від ВР, змінювались декілька разів. А один із членів пропрацював 40 днів”. На думку Бориса Холода, „за такої кадрової "чехарди" дуже важко організувати плідну роботу цього органу”. Про те, що у роботі Нацради не все гаразд, Борис Холод підтвердив опосередковано, відповідаючи на запитання, чому Нацрада не реагує на порушення центральними телеканалами законодавства та рішень Нацради стосовно часу трансляції фільмів, що містять сцени насильства, тощо. „Справді, загальнонаціональні канали порушують законодавство відносно часу трансляції кінофільмів зі сценами жахів, насилля, – сказав Борис Холод. - Нацрада обмежила час показу з 22.00 ще у 2000 р. І підписала Меморандум з загальнонаціональними каналами щодо недопущення показу подібних фільмів (у інший час. – „Детектор медіа”). Але коли доходить до конкретного рішення про покарання порушників, на засіданнях Нацради не всі члени підтримують цю пропозицію. Разом з головою Нацради тільки 3 набирається членів Нацради, які голосують за застосування санкцій проти каналів-порушників”.Борис Іванович також поскаржився на недостатність фінансування Нацради. „У 2003 р. закладено 2 млн. 550 тис. грн., – сказав Борис Холод під час чат-конференції. - Для забезпечення повноцінної діяльності додатково необхідно збільшити фінансування на 4215, 1 тис. грн. У тому числі для створення комплексу цілодобового моніторингу загальнонаціональних та мережевих ТРО, забезпечення і облаштування робочих місць працівників та членів Нацради, утримання приміщення, збільшення чисельності штату на 56 одиниць”. На думку голови Нацради, це і є головною причиною прогалин у їхній роботі, на які часом досить емоційно вказували і учасники чат-конференції. Як наприклад, невиконання однієї з основних функцій Нацради – моніторингу програм телеканалів на предет виконання мовниками всіх умов ліцензії та вимог законодавства. Нацрада, як не приховував Б.Холод, послуговується у цих питаннях поки що, за його власними словами, матеріалами „Детектор медіа” і рейтингових центрів”. Але все-таки, вважає, що „Нацраді потрібно мати власний моніторинговий центр, як і у всіх країнах”. Згадавши відомі дані про те, що „сьогодні в нашому інформаційному просторі працює 840 телерадіоорганізацій”, Борис Холод у відповідь на запитання про перспективи розвитку телерадіоінформаційного простору України оцінив останні кількісно: „За останні 2 роки було виставлено на відкриті конкурси близько 150 каналів і радіочастот. Хоча на прорахунки Укрчастотнаглядом до Держкомзв"язку Нацрада подала у 5 разів більше. Якщо попередньою Нацрадою було проліцензовано 78 кабельних мовників, то нинішнім складом Нацради вже проліцензовано більше 200, а на черзі ще біля 350. 3. В останній час зріс інтерес місцевих органів влади до місцевого мовлення. Зокрема, проводового, районного, міськрайонного, ФМ-частот. А це загалом до 400 мовників. І, нарешті, супутникове мовлення. Нацрада видала поки що ліцензії 19 телекомпаніям. Причому це не тільки київським, а і регіональним. Тож, підсумовуючи вищеозначене, можна спрогнозувати, що десь на 2005 рік ми вийдемо на рубіж 1100-1200 ліцензованих ТРО різних форм власності та сфер поширення телерадіопрограм”.Дякуючи розвитку мережевих мовників, голова Нацради прогнозує збільшення загальнонаціональних каналів до 5-6. При цьому Борис Холод зауважив, що Нацрада „підтримує в першу чергу місцевого мовника”. Що одразу ж викликало шквал заперечень в учасників чат-конференції: „Чи нормальним є явище, коли у обласному центрі немає жодної місцевої радіостанції? – запитав один з учасників чату. - Це стосується саме нашого міста, Хмельницького – на усіх чотирьох ФМ каналах мовлення ведуть мережеві мовники, а саме: „Ніко”, „Наше радіо”, „Довіра”, „Хіт-ФМ”. Причому суто комерційна „Довіра” ретранслюється державним мовником, а місцевий “Контакт” майже на 100 відсотків ретранслює „Хіт-ФМ”. Чи не є це порушенням умов ліцензування? Чи не з легкої руки вашого представника (Нацради – „Детектор медіа”), який одночасно є президентом “Контакту”, блокується виділення нових ресурсів та здійснюється ретрансляція „Контактом”, який має статус мережі(!), „Хіт-ФМ” та „Нового каналу”? При чому „Новий канал” присутній також самостійно на власній частоті”. І ще одне запитання: „Коли припиниться ретрансляція місцевими мовниками мережевих каналів?” Щодо попереднього питання Борис Холод зауважив, що пропонує „разом з представником Нацради в Хмельницькій області звернутися до Нацради і ми обговоримо це питання окремо”. Також Борис Холод сказав, що „чинним законодавством не забороняється створення паралельних мереж. І прикладом (позитивним – „Детектор медіа”) створення таких мереж є Одеса”.А загалом на підтвердження своїх слів про підтримку місцевих мовників голова Нацради повідомив про створення шести обласних ДЕРЖАВНИХ телемереж у Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Черкаській, Херсонській областях. „Є приклади з розвитку місцевих телемереж інших форм власності, – сказав він. – На жаль, у Київській, Закарпатській, Сумській, Тернопольській, Чернівецькій областях місцева влада приділяє недостатньо уваги з розширення та створення власних державних телемереж”. На підтвердження тези про те, що „Нацрада надає перевагу місцевим телекомпаніям”, він навів дакі дані: „із 8400 годин на добу мовлення по Україні всіма 840 телекомпаніями 6200 – це мовлення місцевих телекомпаній. Лише в 2002 році місцевим ТРО видано 468 ліцензій”.Борис Іванович погодився із думкою учасників чат-конференції щодо „прогресуючого зросійщення” українського телепростору. Однак, стверджує пан Холод, вимога Закону про те, що кожна телерадіоорганізація має видавати в ефір не менше 50% продукції українського виробництва, в основному ТРК виконується. „Але не виконується 9 стаття закону України "Про телебачення і радіомовлення", де йдеться про мовлення державною мовою”, - сказав він. Він нагадав, що „Нацрада прийняла на своєму засіданні рішення щодо ведення програм власного виробництва в телерадіоорганізаціях українськю мовою. Термін для виправлення ситуації - 1 рік”.Члена Нацради паралельно із обговоренням робочих рішень змушені ще й давати свідчення членам слідчої комісії Верховної ради України, що розслідують саме той період діяльності Бориса Холода, за який, як він сказав під час чату, „йому не соромно. З 2000 року я всіх членів Нацради і керівників структурних підрозділів закликаю працювати по совісті і подаю в цьому приклад”. Один із учасників чату поцікавився, чи відповідає дійсності інформація про те, що Борис Холод відмовляється спілкуватися зі слідчими та надавати їм документи для вивчення. Це твердження голова Нацради спростував. „Тимчасова слідча комісія в Нацраді працює, - підтвердив він. - Для неї були створенні належні умови. Вона мала закінчити роботу і відзвітувати до 15 грудня згідно Постанови ВР. Але працює по цей час. Ніяких перешкод її роботі немає. Всі документи надаються. А завчасні звинувачення в тих чи інших порушеннях, які розголошуються в пресі, хай будуть на совісті тих, хто цим займається”.Найжвавіше обговорення учасників чат-конференції викликали конфлікти навколо ТРК „Київ” – ТРК „ТЕТ” та каналу „1+1” – ТК „Аїті”. „Як відомо, ТРК "Аїті" претендувала на право мовлення на 4 години, посилаючись на ліцензію, видану в 1999 р. попереднім складом Нацради, - нагадав пан Холод. - Однак одержавши цей документ, "Аїті" впродовж року не спромоглася вийти в ефір”. За словами голови Нацради, „ суд відхилив звинувачення ТРК "Аїті" щодо неправочинності одержання студією "1+1" ліцензії у 1996 р. та у подальшому додатків до неї. Рішенням Нацради від 13 листопада 2002 р. №978 „Студії "1+1" у зв’язку зі зміною деяких статутних даних було переоформлено ліцензію. Це не якийсь винятковий акт, а передбачений законодавством порядок приведення у відповідність до нових обставин ліцензійних документів будь-якої ТРО. Мушу сказати, що за останні 2 роки таку процедуру пройшли понад 150 ТРО. До того ж, термін дії ліцензії "1+1" не змінився. І обсяг мовлення залишився незмінним”.А ось щодо ТРК „Київ”, то невидачу ліцензії цьому мовнику Борис Холод пояснив нібито допущеною судом помилкою: „Нацрада розглядала це питання декілька разів. Останнє рішення - про визначення переможця на цьому каналі ТРК "ТЕТ". До цього було рішення суду. Але була зроблена помилка в прийнятті судового рішення. І ця помилка потім спричинила подальший хід. Помилка була в тому, що зазначено було в рішенні суду "видача ліцензії", а Нацрада визначає переможця конкурсу, а потім вже - видачу ліцензії. На 30-му каналі „ТЕТ” отримав 12 годин мовлення. Рішення суду Нацрадою було виконано. І виписана також ліцензія ТРК "Київ". Але ТРК "Київ" відмовився від неї”. Хоча, за словами Бориса Холода, „питання по "ТРК "Київ", 30-му каналу, 42-му каналу в Києві Нацрада буде розглядати на одному із засідань комплексно”.На уточнюючи запитання учасників чат-конференції щодо конфлікту між „ТЕТ” та ТРК „Київ” відповіді Борис Холод не давав, як і на питання про те, чому Шевченківська прокуратура закрила порушену кримінальну справу за фактом невиконання Нацрадою рішення суду. Борис Холод не відповів і на запитання про його стосунки з СДПУ (о), сказавши, що він підпорядкований тільки Президенту та ВР.Борису Холоду, голові єдиного конституційного органу, що займається ліцензуванням телерадіоорганізацій, не відомо про зміну власників „Нового каналу”, про що зацікавлена громадськість говорила весь останній місяць. „Національна Рада цією інформацією не володіє. Згідно законодавства, якщо відбувається зміна засновників, то необхідно звернутись до Нацради для переоформлення документів”, – сказав він. Крім того, Борис Холод зауважив, що серед запропонованих Нацрадою поправок до закону є й „чітке визначення в законі власника ТРО, а не засновника”. Також Нацрада пропонує створити державний реєстр ТРО та єдиний банк даних щодо наглядових та контрольних функцій Нацради.Учасників чату цікавила й думка Бориса Холода про діяльність „ТВ-Табачук” (Телестудія „Служба інформації”. – „Детектор медіа”). Як відомо, ця телекомпанія отримала право мовлення замість ТРК „Ютар”. „Нацрада, видаючи ліцензію тій чи іншій телекомпанії на 7-10 років, ставить питання про перевірку тієї чи іншої телекомпанії, про дотримання нею умов ліцензії, – відповів Б.Холод. - Якщо пан Табачук на своєму телеканалі їх буде порушувати, то Нацрада буде приймати відповідні рішення”. Хоча загалом Борис Холод вважає, що „в Україні телеканалів як успішних телепроектів ще немає. Але ми маємо зробити, щоб вони були. На це досить впливає рекламний ринок”.Можливо, цьому сприятиме й запроваджена Нацрадою ще 1993 року Премія "Телетріумф" - єдина національна державна премія України у сфері телебачення і радіомовлення. Як повідомив Борис Холод, до цього часу Нацрада проводила вручення "Телетріумфу" весною. Зараз внесені пропозиції, щоб проводити премію два рази - весною і восени "Телетріумф-регіони".Зазначимо, що чат-конференція Бориса Холода була дуже напруженою. Критичні зауваження учасників до поважного чиновника свідчили про принаймні велику зацікавленість частини суспільства проблемами нашого телепростору. Ну а чи завжди високі поважні особи готові відповідати на суспільний запит на належному рівні – то вже інше питання, яке стосується не одного Бориса Холода.

Повний виклад чат-конференції читайте тут

Підготувала Оксана Лисенко, „Детектор медіа”