У вересні цього року в Україні розпочинається реалізація великого проекту в галузі трансформації журналістської освіти “Розвиток медіанавичок” (Development of Media Skills), який здійснюватиме спільно з Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка консорціум на чолі з корпорацією Бі-Бі-Сі за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зважаючи на актуальність європейських проектів та важливість подальшого розвитку системи журналістської освіти, “Детектор медіа” звернулася з проханням до заступника директора з міжнародного співробітництва Інституту журналістики Тараса Петріва з проханням розповісти про перспективи реалізації цієї амбіційної програми.

- Пане Тарасе, у чому полягає особливість цього проекту, і хто його реалізовуватиме?

- За право реалізовувати цей проект боролися п’ять потужних європейських консорціумів, серед яких − авторитетні медіаорганізації з Великої Британії, Данії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, Франції. Після остаточного розгляду кращих пропозицій у березні цього року оціночний комітет визнав переможцем об’єднання, до якого входять Бі-Бі-Сі (представлений BBC World Service Trust), Дублінський технологічний інститут, Вища школа журналістики в Ліллі, Програма порівняльного медіа права та політики Центру соціально-правових досліджень Оксфордського університету, Університет Марії Склодовської-Кюрі в Любліні та Айрекс Юроп.

Особливістю цього дворічного проекту можна назвати те, що він є комплексним, системним, і реалізовуватиметься не лише на базі Інституту журналістики, але й ще на двох регіональних факультетах журналістики за сприяння великої групи мас-медіа та фахових громадських організацій, а його здійснення впливатиме на динаміку розвитку всієї системи журналістської освіти в країні. Кращі сучасні здобутки світової журналістської педагогіки, які прогнозують запити медіаринків на п’ять-десять років уперед, ми плануємо впровадити в українську практику. Проект передбачає модернізацію навчальних планів і методів викладання згідно з нормами та стандартами ЄС, підвищення кваліфікації викладацького складу, розробку нових підручників та посібників з журналістського фаху на електронних носіях, вдосконалення програм практики з метою залучення найрізноманітнішого досвіду протягом аудиторних занять, обладнання “ньюзрумів”, монтажних та апаратних блоків для відпрацювання студентами технік пошуку, редагування та остаточного випуску матеріалів.

– Хто є безпосереднім ініціатором проекту? На чиї кошти він реалізовуватиметься? Яка участь у ньому Європейської комісії?

- Ще 5 років тому, аналізуючи можливості розвитку української системи журналістської освіти і вивчаючи досвід роботи журналістських шкіл в світі, передовсім, у європейських країнах та США, ми ініціювали низку великих проектів з нашими зарубіжними партнерами. Зокрема, задля того, щоб спільно виробити нові моделі журналістської освіти на базі європейських професійних стандартів. Одним із перших кроків стала реалізація трирічної програми підвищення кваліфікації викладацьких кадрів “Тренінг для тренерів” спільно з шведським інститутом ФОЙО (FOJO) та Кальмарським університетом за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку СІДА (SIDA). Паралельно реалізовували низку менших проектів та готували пропозиції для програм підтримки великих донорів. Маючи вже досвід підготовки проектів в рамках ТЕМПУС, вирішили створити проект, який би ґрунтовно й потужно сприяв розвитку медіаосвіти в Україні. Наші підходи й пріоритети знайшли розуміння і підтримку в представництві Європейської комісії, зокрема, координатора програми ТАСІС (TACIS) Хельги Пендер, і після тривалої спільної роботи в непростих політичних умовах ми вийшли на створення технічного завдання, а вже в грудні минулого року було оголошено тендер для європейських партнерів. Проект передбачає фінансування в рамках 1,7 мільйона євро з бюджету програм Європейського Союзу.

- Яке значення цього проекту в контексті реальних проблем журналістської освіти в Україні?

- Вважаю, що цей проект можна розглядати в ширшому контексті. За словами про євроінтеграційні прагнення нашої держави мають стояти конкретні справи. Упровадження високих стандартів журналістської освіти в Україні, які б відповідали усім вимогам країн Європейського Союзу, і є тими конкретними кроками з нашого боку. Переконаний, що це позитивно впливатиме і на розвиток українського медіапростору. Адже, щоб нашій журналістиці гідно конкурувати й мати високі перспективи, треба рухатися вперед семимильними кроками, відповідаючи на виклики медіаринків ХХІ століття. Хочу наголосити, що робота за проектом також передбачає реальну імплементацію ідей Болонської декларації, а це, зокрема, введення дворівневої системи освітньо-кваліфікаційних ступенів, запровадження системи взаємозаліків результатів навчання, сприяння мобільності студентів, підтримка створення спільних навчальних програм. До речі, одні з перших позитивних відгуків щодо співпраці в реалізації цього проекту ми вже отримали від чільних урядовців, а також наших партнерів з МГО “Інтерньюз-Україна”, від нової команди Першого Національного, сподіваємося, як завжди, на активну участь “Детектор медіа” й інших наших давніх друзів у ЗМІ та НДО.

– Як ви оцінюєте стан освіти журналістів?

– В Україні фахову освіту здобули тільки 40 відсотків журналістів. Чудово, що журналістика – відкрита професія, і будь-хто й без журналістської освіти може працювати в мас-медіа. Я знаю прекрасних журналістів, які зовсім не мають вищої освіти, але все своє життя займаються самоосвітою. У багатьох країнах практикують різні шляхи здобуття журналістського фаху.

Разом із тим провідні медіа корпорації дедалі частіше створюють або підтримують школи журналістики, а також пропонують підвищувати кваліфікацію своїм працівникам. Отже, не в формах річ. В Україні нині від кадрового потенціалу не в останню чергу залежить, як запроваджуватимуться та реалізовуватимуться основні фахові стандарти і основи редакційної політики, як підвищуватиметься рівень якості журналістського продукту.

– Чи реально за допомогою таких програм, як ця, поліпшити освітній рівень працівників мас-медіа?

– Безумовно, реалізація таких проектів сприятиме не тільки підготовці кадрів, але й перепідготовці чи підвищенню кваліфікації, а також системи дистанційного навчання. Окрім іншого, це допомагатиме становленню регіональних шкіл журналістики і розвитку регіональних мас-медіа.

Від «Детектор медіа»: – Хоча Тарас Петрів волів поки що, до остаточного підписання документів, не називати конкретних прізвищ кураторів проекту зі боку різних організацій, які будуть у ньому брати участь, ми, все ж таки, зазначимо, що, вочевидь, від БІ-БІ-СІ це буде відомий український журналіст Андрій Куликов. Власне, попередньо він про це вже розповідав «ТК».

Читайте також:

Андрій Куликов заперечує можливість прийняти пропозицію очолити НТКУ