Протягом дев’яти місяців фахівці Незалежної медіа-профспілки України та юристи Інституту медіа права працювали над розробкою типової колективної угоди для телерадіокомпаній. «У результаті в нас вийшла ідеальна типова колективна угода», – зазначив один із розробників, адвокат Адвокатської компанії «Наталія Субота і партнери» Андрій Нечипоренко, під час прес-конференції 28 травня 2008 року в інформагенції «РБК-Україна». Цей документ створено з нуля, хоча під час роботи розробники ознайомилися з великою кількістю колективних угод.

 

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко пояснив, чому вони вирішили взяти участь у розробці колективного договору. «Останнім часом на багатьох телеканалах складалися різні конфліктні ситуації, пов’язані зі звільненням працівників, невиплатами заробітної плати тощо. Час від часу ці питання виникали через те, що вони не врегульовані подібними договорами, або врегульовані таким чином, що інтереси журналістів утискалися. Сторона працедавця сильніше захищена, оскільки в неї є юридичний відділ, який знає, що стоїть за кожним словом. А сторона працівників дещо слабша, оскільки вони не завжди розуміють, що стоїть за юридичними формулюваннями», – зазначив Тарас Шевченко.

 

Підписання колективної угоди відбувається за домовленістю сторін. Є певні норми, що прописані в законах і мають бути в колективній угоді. Але відображено їх у різних угодах по-різному. Від того, як сформульовано ці положення, залежатиме подальша праця журналіста в ТРК. «Цей договір не зможе на 100 відсотків захистити права журналістів. Захищати права журналістів у першу чергу повинні вони самі. Цей документ – лише додаткове знаряддя, яке може стати в нагоді тим, хто захоче мати активну позицію під час підписання колективного договору. Я вважаю, що співпраця медіа-профспілки, Інституту медіа права та адвокатської компанії “Наталія Субота і партнери” дала добрий результат», – сказав директор Інститут медіа права.

 

Голова Київської незалежної медіа-профспілки Михайлина Скорик нагадала присутнім, як наявність колективної угоди на телеканалі «Інтер» допомогла відстояти права працівників, котрих звільняли.

 

Ідеальність типової колективної угоди, за словами Андрія Нечипоренка, полягає в тому, що в ній максимально виписано права працівників. «Цей документ можна сміливо брати за основу. Він дасть можливість нормально працювати й отримувати задоволення від своєї праці. Враховуючи державний класифікатор професій, ми дали чітке визначення поняттю “журналіст”. Тепер у нас є чіткий перелік посад, які можуть вважатися журналістськими. Ми прописали в обов’язок роботодавця надавати працівникам під розписку всі накази і внутрішні документи, аби вони були максимально поінформовані про всі зміни, які стосуються умов праці, трудового режиму на підприємстві тощо. Ми намагалися лояльніше прописати норми припинення трудових відносин із ТРК. Наприклад, ми запропонували, щоби тих працівників, які мають значний досвід, попереджали про звільнення за більш тривалий термін – не два, а три місяці».

 

Також розробники пропонують працівникам скористатися своїми правами і вимагати вихідну допомогу в ширшому переліку випадків, аніж це передбачено чинним законодавством. Також, згідно з колективною угодою, роботодавець повинен надавати певну кількість часу, протягом якого журналіст, якого звільняють, мав би можливість знайти собі іншу роботу. Крім того, угода містить низку положень стосовно умов праці, заохочень, стимулювання, відшкодувань для працівників, які не є корінними мешканцями того населеного пункту, де розташована ТРК. Наприклад, можна буде вимагати певної компенсації за оренду квартири.

 

Юристи пообіцяли допомогти в реалізації положень цієї колективної угоди. За словами Михайлини Скорик, цією угодою можуть скористатися й друковані ЗМІ та інформаційні агентства, хоча телевізійна угода складніша за газетну. «Зараз інтерес до колективних переговорів зріс. Розпочато процеси у кількох редакціях: в “Газеті 24”, “Радіо Свобода”, журналі “Власть денег”. Мріє переукласти колективну угоду Національна телекомпанія України», – повідомила Михайлина Скорик.

 

Голова Незалежної медіа-профспілки Роман Скрипін зауважив, що таку угоду варто було мати ще 10 років тому. «Це один із засадничих документів, які дозволяють згодом забезпечити стабільну роботу ЗМІ, оскільки за законом укладання колективного договору є обов’язковим. Ми дали вудку, а не рибу, а тепер справа ТРО скористатися цим ідеальним типовим колективним договором».

 

На думку учасників прес-конференції, українське законодавство досить соціальне, позаяк створене ще в радянські часи. Але щоби ним скористатися, потрібно, аби журналісти працювали й отримувати свою заробітну плату легально.