Все ж таки, є сенс всі вітчизняні теленовини дивитися до кінця! Навіть якщо зовні ні про що цікаве там не розповідають, можна, трішки напружившись, здогадатися про те, про що відкритим текстом телеведучі не говорять. Вони або не знають правди, або їм так написали… Але часом незбагненно та несподівано таланить. Як, скажімо, вчора. У вечірньому випуску ТСН на каналі «1+1» артист столичного театру російської драми Давид Бабаєв обізвав чарівного міністра культури країни «стыдливой козой». Це, мабуть, телеапогей цілком та абсолютно недбалої подачі перебігу конфлікту в цьому столичному театрі, яку нервово та перебірливо ведуть чи не всі українські провідні телеканали. Якось всі звикли: культура в кінці випуску, можна як не будь, телеглядач не зверне увагу… Справді, а як можна зрозуміти що насправді відбувається у цьому славетному колективі із теленовин, якщо ті ж самі телеканали із помітною послідовністю, з дня у день займають по черзі то одну, то іншу абсолютно протилежну позицію абсолютно протилежних сторін. То - «гине українська культура», то - «пригноблюють російську культуру». То Резникович майже злочинець, то він же дбайливий господар та фундатор театру, його остання надія. Учора та ж ТСН у тому ж вечірньому випуску чергового разу як нечувану новину ще раз повідомила про кримінальну справу стосовно пана Резниковича, а ПОДРОБНОСТИ на Унтері про те, що їм стало відомо із газети «СЕГОДНЯ», яка, в свою чергу, дізналася в якійсь прокуратурі, що ніякої кримінальної справи з цього приводу немає. Правда, і ТСН «1+1», і ІНТЕРівські ПОДРОБНОСТИ для переконливості дали одне й те ж інтерв’ю шановної Ади Роговцевої, про те, що, мовляв «свято место пусто не бывает» і все буде гаразд й без Резниковича. Проте, ані це інтерв’ю, ні інші розмови щодо цього конфлікту, ні в чому глядача не переконали.

Чому б аби не говорити довго і ні про що, просто взяти та посадити в студію пані Оксану Білозір й пана Михайла Резниковича, вчепити кожному невеличкого мікрофона і нехай викладуть власні позиції? Мабуть, що цього не можна. Тому що у нас на телебаченні, в театрі, на автозаправках, митницях, базарах і т.д. - за всім «велика» політика. А відтак – таємниця. Телеглядач повинен здогадуватися про все (якщо зможе), замість того, щоб чітко зрозуміти із тих же теленовин про що, власне, йдеться.

Тому поволі «соромливою козою», а то й гірше (якщо він чоловічого роду), стає кожен окремо взятий телеглядач. Якщо хоче.

А той, що не хоче, буде з понеділка разом із Катериною Серебрянською, просто й весело робити зарядку на ICTV. Ніякого напруження розуму, думати майже не треба, сором’язливість взагалі геть, роби, як показують…