Отож, „пімпочка” – логотип в ефірі телеканалу – таки змінилася... Це помітно явно. Як правило, нове керівництво того або іншого українського (за місцем видачі ліцензії на право мовлення) телевізійного каналу пов'язує принципові зміни в ефір саме з пімпочкотворенням – це такий ритуал. Ще одним ритуалом є обов'язкова поява керівних клерків у телевізійному кадрі – в той або інший спосіб. Для прикладу: для запрошення до роботи найдорожчих українських акторів, режисерів, операторів немає коштів – читає вірші сам ... Долганов, Богуцький, Савенко, Ткаченко... тощо.

Уся міжпрограмна телевізійна піна має бути красивою, змістовною, сучасною, але найголовніше для будь якого ТБ-каналу – це програмне наповнення. За українськими законами, нагадаю, не менше ніж 50% вітчизняного ТБ-продукту. І от якраз із цим в українських комерційних мовників багаторічні проблеми. Проблеми серйозні. Проблеми системні. Не допомагають навіть легендарні рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (від 28.05.2001) про призначення Рембо та Термінатора українцями (на 5,15% або 30%).

Нагадаю імпортовані потенції попередніх серій: інформаційне мовлення ІCTV в особі Дмітрія Кісєльова, рестарт, він же – руйнація „ТЕТу”, на якому тепер – 24 години... нудьги. І от станом на середину грудня 2004 року наш глядач має змогу спостерігати за процесом розчинення в ефірному просторі міражу ще одного номінально українського телевізійного каналу – СТБ. Не буду перераховувати (очевидно що ліцензійні) ТБ-програми, які давно промайнули в ефірі сусідньої країни і тепер мають ощасливити своєю появою залишки глядачів СТБ. Але навіть ці придбані для заповнення українського ефіру програми потопають серед суцільного кінопоказу.

Втім, для українських інтелігентів розташувалася в „супервигідний” „рейтинговий” час лауреат численних „Телетріумфів”, знана українська телепрограма „Імпреза". Час цей десь з третьої до четвертої. Ні – не від п’ятнадцятої до шістнадцятої години, а саме серед ночі.

Через таке „рослинне життя”, коли я вдома – СТБ вимкнено. Тепер...