Підготували Наталя Данькова, Ніна Краснова, "Детектор медіа" Вчора у програмі „Подвійний доказ” („1+1”) ведучий Анатолій Борсюк запитав у гостя, політолога Михайла Погребинського, чи погоджується він зі словами російського політтехнолога Глєба Павловського, що „революції вчасно не дали у пику”?.. Цю фразу було наведено з інтерв`ю пана Павловського „Независимой газете”. Запитання Анатолія Борсюка чомусь викликало обурення у радника Медведчука: мовляв, "це хамство - виривати слова з контексту". На що Анатолій Борсюк не менш емоційно назвав хамством використання - донедавна - центральних телеканалів для пропагування єдиної точки зору. Цікаво, що пан Погребинський - який, згідно з різними джерелами та, наприклад, дослідженням "Української правди", мав безпосередній стосунок до "темників" - з цією тезою в ефірі погодився!

Наводимо розшифровку цього діалогу:

Погребинський: Я считаю, что это хамство – вырывать из контекста какой-то вопрос из интервью, готовить почву для того, чтобы представить Павловского персоной нон-грата…

Борсюк: Это заголовок статьи…

Погребинський: Так мало что заголовок, это такие же мастера писать заголовки, как вы – показывать стопроцентную поддержку революции.

Борсюк: Так же, как мы показывали несколько месяцев стопроцентную поддержку другой революции…

Погребинський: Правильно, точно так же это… Поэтому я на это отвечать не буду…

Борсюк: Почему это считается хамством, а то, что происходило на центральных телеканалах, – считается благом, а не хамством?!

Погребинський: Это тоже было хамством.

Борсюк: Так ты признай это.

Погребинський: Я признаю, да. Это было хамство.

„Детектор медіа” звернулася до Анатолія Борсюка, ведучого програми „Подвійний доказ”, та Михайла Погребинського з проханням прокоментувати цю ситуацію:

Анатолій Борсюк, телеведучий:

„Я после эфира не обсуждал с Погребинским то, что произошло. Поэтому я не могу точно сказать, что именно вызвало его раздражение: сам вопрос или, может быть, то, что он его не услышал и не понял. С моей стороны-то вообще не было никакого хамства. Однако было видно, что чувствовал Михаил себя некомфортно, он впервые очутился в такой роли. Он же все эти годы занимал другое место в политической иерархии Украины. А сейчас он невольно откатывается в оппозицию, если он, конечно, там захочет находиться. Кроме того, ему не очень хотелось оправдываться не за свои грехи. Мы не адресовали претензии конкретно к нему, у нас были вопросы к власти в целом. А ему, конечно, не хотелось отвечать ни за эту власть, ни за власть московскую. У меня, к сожалению, тоже произошел некоторый срыв, и я об этом сожалею. Это не задача ведущего – вступать в полемику с гостем, для этого в студии был господин Грынив, который мог бы, если бы захотел и посчитал нужным, защитить телеканалы. Но я не сдержался, и если это кого-то огорчило, я приношу свои извинения. Просто меня очень давно не обвиняли в хамстве. Так что, если кто хочет меня раздразнить, обвиняйте меня в хамстве, тупости, грубости”.

Михайло Погребинський, політолог:

– Михайле Борисовичу, скажіть, будь ласка, що вас так обурило під час передачі „Подвійний доказ” у запитанні Борсюка щодо цитати Павловського?

– Я вважаю некоректним виривати з контексту цитату і намагатися таким чином позиціонувати експерта, якого варто самого спитати, що він мав на увазі, адже сам зміст цієї цитати, який винесений у заголовок газети Березовського, великого друга команди революції, по своїй суті є провокаційним, тому що треба читати текст, і з цього робити висновки. Це і є основним, що мене обурило.

– А про що, на вашу думку, насправді йшлося у тексті?

– Ви знаєте, зараз я не хочу вдаватися до того, про що йшлося в тексті. Я відверто вам скажу, що я його не читав. „Независимую газету” я, в принципі, не читаю, і цього тексту не бачив, а бачив лише на „Українській правді” фрагменти цього матеріалу. Я знаю позицію Павловського без цих текстів, але сам зміст цитати брутальний і має насамперед символічний характер. Звичайно, не йдеться про те, що хтось мав комусь дати у пику. Наскільки можна зрозуміти, мова йшла про те, що влада має, якщо вона влада, захищати конституційний порядок у державі, і робити це всіма засобами, які дозволені законом, якщо владу примушують саме так поводитися, коли є загроза антиконституційних дій. Так що, якщо б це була серйозна розмова, якщо б Борсюк був у ролі журналіста, а не пропагандиста революції, тоді б він відповідно сформулював це запитання. Наприклад: „Чи вважаєте ви, що влада мала використати всі законні засоби для захисту конституційного порядку в державі, включно з силовими, якщо іншим чином це не можна було зробити?”. І це було б коректне формулювання. Насправді воно було сформульовано так, як це було вигідно пропагандистам – Анатолію Борсюку, Березовському, власнику „Независимой газеты”, і всім, хто працює на його гроші чи з його підтримки.

– У передачі ви погодились з твердженням Борсюка, що використання центральних телеканалів для пропагування єдиної точки зору є хамством. Чи ви це сказали в запалі, чи справді так вважаєте?

– Я не тільки зараз так вважаю, я так вважав завжди. І говорив про це ще до виборів, і моя позиція, наскільки я пам’ятаю, була надрукована в інтернет-виданні "Главред". Я завжди так вважав, що це абсолютно безглуздо і контрпродуктивно. А щодо відповіді Борсюка, то в програмі не показали частину моєї відповіді, я не несу за це відповідальності... А за те, що зараз відбувається на каналі „1+1”, я вже не кажу про 5 канал та „Детектор медіа”, оскільки вони і були проектами, що готували усе те, що відбувається сьогодні... А „1+1” дуже професійний канал, і от сьогодні професійний канал демонструє на своїх новинах, що революцію на Майдані підтримує абсолютна більшість людей, на сто чи дев’яносто відсотків. Насправді це є брехня. Така сама брехня, як і та, що раніше давалася по команді згори. Бо насправді, за нашими дослідженнями, 44% опитаних засуджують Майдан, хоча 49% – підтримують.

– Ви вважаєте, що „Детектор медіа” і 5 канал – це не професійні ЗМІ?

– Ні, це професійні пропагандистські ЗМІ. Це не нейтральні, це заангажовані, пропагандистські ЗМІ, які працюють для досягнення певної мети замовників або просто позицій своїх редакторів. От Наталка (Наталія Лигачова - ТК) має свою позицію, що влада злочинна, а революція чудова, і таку позицію вона мала два роки тому, вона працювала на те, щоб злочинна влада пішла, а чудові революціонери опинилися при владі. От так і побудована уся робота у цих ЗМІ.

– А на вашу думку, тоді які ЗМІ є справді об'єктивними та інформаційними?

– Зараз видається, що більш-менш професійно з цієї точки зору працює тільки „Інтер”.

– А „Інтер” повністю відображає об’єктивну дійсність?

– Ну повністю! У нас же немає таких професійних ЗМІ, як Бі-Бі-Сі... Звідки? Але „Інтер” тримається більш-менш професійної етики при демонстрації того, що зараз відбувається у країні. Більш-менш. Наскільки це можливо при нашому рівні професіоналізму телебачення.

Підготували Наталя Данькова, Ніна Краснова, "Детектор медіа"

Читайте також:

Фабрика темників

Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського

Российский политтехнолог Януковича сожалеет, что ему не позволили "дать в морду" украинской революции