Зустріч київських та донецьких журналістів виявила між ними велику прірву, яку треба подолати

14 Грудня 2004
807

Зустріч київських та донецьких журналістів виявила між ними велику прірву, яку треба подолати

807
Основна причина журналістського конфлікту - у небажанні журналістів вислухати чиюсь іншу точку зору, у небажанні зрозуміти інших. Як вже повідомляла „Детектор медіа”, 8 грудня в Донецьку відбувся „круглий стіл” за участю київських та донецьких журналістів. Представники різних ЗМІ обговорювали ситуацію в вітчизняних медіа в контексті політичних подій в Україні.
Зустріч київських та донецьких журналістів виявила між ними велику прірву, яку треба подолати
На думку Анатолія Борсюка, ведучого програми “Подвійний доказ” на „1+1”, ця зустріч показала, що між донецькими і київськими журналістами існують значні непорозуміння: „Враження у мене дуже важкі, тому що виявилось, що прірва у розумінні багатьох речей щодо того, що відбувається у країні між тими, хто працює у Києв, і тими, що працюють у Донецьку, виявилася глибше, ніж я передбачав чи сподівався. Вони страшенно на нас ображені, і одразу висловлюють занепокоення тим, що ми неправильно показуємо події, що відбуваються на сході України, що ми зомбовані тут, у Києві, що канал „1+1”, який я представляв, став помаранчевим, і що ми показуємо людей, які приїздять зі сходу України як людей третього гатунку – недорозвинених, п’яних, що ми ніби навмисне вибираємо такі обличчя, що ми даємо викривлену інформацію щодо того, що відбувається на Сході”.

На думку Євгена Глібовицького, незалежного журналіста, під час зустрічі перед учасниками „круглого столу” постали певні проблеми. По-перше, багатьом донецьким журналістам було важко зрозуміти, що таке темники, оскільки вони ці темники ніколи не отримували. А по-друге, той стан центрального телебачення, який був до виборів, віддзеркалював їхні особисті вподобання, і відповідно це не викликало в них внутрішнього протесту щодо ситуації в медіа. „Коли ми говоримо про цензуру, її подолання, їм дуже важко зрозуміти, про що йде мова, бо телебачення для них було комфортним, а зараз стало оранжевим. Це викликає певні застороги і в мене, тому що деякі телеканали намагаються надати стороні Ющенка більше ефірного часу, ніби як компенсацію за ту цензуру, що була до того”, – зазначив Глібовицький.

Основну причину цього журналістського конфлікту учасники „круглого столу” вбачають у небажання журналістів вислухати чиюсь іншу точку зору, небажання зрозуміти інших. „Це те саме, що робили і ми, на превеликий жаль, останні роки і тим самим поглибили цей розкол у журналістському товаристві. Ми абсолютно не спілкуємось, усе обговорюємо у власному середовищі. Мені здається, що це основна причина того, що ми не розуміємо один одного. Але ми маємо це долати, якщо хочемо, щоб Україна була єдиною, а ЗМІ відігравали консолідуючу ролль у суспільстві, а не роль тих, що роз’єднують Україну”, – впевнений Анатолій Борсюк. На його думку, все, що зараз відбувається в Україні, цей розподіл багато в чому був зроблений ЗМІ. „Величезна провина лежить на медіа. Поки ми не порозуміємося між собою, поки ми не знайдемо дієвого механізму опиратися тиску фінансових еліт, до того часу ми не будемо вільними – ані помаранчеві, ані біло-голубі”. Але натомість він переконаний, що після перемоги, яку здобули багато журналістів у Києві, дуже важко буде повернути до тієї системи взаємовідносин між журналістським середовищем і владою, яка існувала до останнього часу. „Якщо прийде нова влада і нас спробують повернути від однієї цензури до іншої, то, я думаю, що в нас вистачить почуття власної гідності і того смаку свободи, який ми відчули, для того, щоб опиратися тому тиску, що був і, можливо, повториться у майбутньому”.

Тому зараз київські та донецькі журналісти прагнуть до вироблення загальних професійних стандартів, щоб вийти за рамки взаємозвинувачень та непорозумінь.

„Вже зараз зрозуміло, що основи редакційної політики ми розроблятимемо ширшим колом і робитимемо їх такими, щоб їх мали змогу брати за основу різні медіа у різних регіонах. І це буде новим кроком у відносинах медіа з будь-ким у нашій країні.

Ядром консолідації буде профспілка. А склад нашої поїздки показує, що зараз фантастичний час, тому що є багато людей, які готові інвестувати свій час, свій професіоналізм у цю справу”
, – зауважив Євген Глібовицький.

Журналісти висловили побажання щодо продовження зустрічей з донецькими колегами. Адже варто запроваджувати програми взаємного знайомства один із одним, влаштовувати симінари, „круглі столи”, щоб працівники наших медіа відчули журналістську єдність.

Ця зустріч стала початковою акцією тривалого процесу. „Ми прагнули зробити ці зустрічі регулярними на різних рівнях. Треба, щоб вони їздили до нас, ми їздили до них, і більше довіряли один одному, бо зараз є величезна недовіра між журналістами, які представляють різні регіони, – повідомив Борсюк. – Ми – не вороги і нікого не збираємося повчати, ми маємо об’єднатися, щоб працювати за європейськими стандартами”.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
студентка Інституту журналістики, для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
807
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду