За кілька днів до того 5 канал почав показувати рекламу, в якій брати Клички агітували голосувати за Віктора Ющенка. А напередодні майже всі спортивні новини розстріляли інформацією про те, що збірна України присвячує свою перемогу над Туреччиною своєму кандидату на виборах президента Віктору Федоровичу Януковичу, який не лише прем’єр-міністр, але й голова Національного олімпійського комітету. Головний тренер збірної Олег Блохін, який на післяматчевій конференції це озвучив, додав, що він особисто також буде голосувати за Януковича. І “Проспорт”, і “СпортРепортер” (Новий канал) і “ІнтерСпорт” („Інтер”) цим словам Блохіна приділили набагато більше уваги, ніж власне його аналізу матчу. Репліки Блохіна безпосередньо щодо гри, тактики та футболістів видали в ефір хіба що ТРК Україна та “ВікнаСпорт” (СТБ).

Після виступу Блохіна слово взяв Андрій Шевченко. Спочатку його монолог продемонстрували у “ПроСпорті”. Потім стали крутити як рекламу. Шевченко сидить на канапі у дорого і по-європейськи умебльованій кімнаті (до цього інтер’єру радше пасувала б форма від Версаче, а не футболка з логотипом збірної) і читає текст. Його очі рухаються в такт вимовленим фразам. Вони сумні. А голос трохи ображено-непереконливий. “Жізнь в Украінє міняєтся к лучшему. Я віжу ето, прієзжая на родіну”, – каже він щось на кшталт “не читав, але скажу”.

Ще з екранів на підтримку Януковича виступила Лілія Підкопаєва.

Ключове послання всіх спортивних повідомлень на користь Януковича було таким: “Він голова Національного олімпійського комітету. Він зберіг і підняв український олімпійський спорт. Успіхи України на Олімпійських іграх – його заслуга. Спорт для промоції держави у світі важить набагато більше, ніж виступи політиків. Спорт Янукович зробив надуспішним. Підніме й державу”.

Доволі дивною на фоні цієї політичної апологетики видалася інформація, що її озвучили у четвер “Інтер” та ТРК Україна одразу ж після виступу Блохіна на підтримку Януковича. Руслан Свірін (“ІнтерСпорт”) розповів про те, що в історії з “двадцять четвертою олімпійською медаллю збірної України поставлено чергову трикрапку”. Йшлося про жіночу команду з греблі, яка вигребла на бронзу, але у зв’язку з тим, що одна з четвірки вживала заборонені препарати (допінг), була позбавлена медалі. Допінг той, до речі, спортсменці видавав лікар збірної. І вона зовсім з того приводу не крилася, бо й гадки не мала, що вживає заборонені препарати. “Термін подачі апеляції на рішення стосовно позбавлення медалі вийшов”, – повідомив Руслан Свірін. (Тобто двадцять четвертої медалі не буде). Українська сторона, федерація греблі чи щось таке, апеляцію не написала. Натомість дискваліфікувала на пару років лікаря, а спортсменкам вирішила видати грошові премії як за третє місце. Міжнародні органи зі Швейцарії здивувалися: чого не дискваліфікували спортсменку, яка вживала заборонений препарат. Це питання буде розбиратися в комітеті у Лозанні чи десь там через кілька тижнів. Якщо представники України на засідання не приїдуть, то все будуть вирішувати без них. Висловлювання було побудоване таким чином, що стало зрозуміло: “українська сторона” цілком на засідання може не з’явитися, не вперше, а спортсменку, яка стала жертвою лікарів, дискваліфікують. На цьому спортивний випуск закінчився.

Спортивні новини на ТРК Україна після розповіді про перемогу збірної та виступ Блохіна зацікавилися питанням – чого б то брати Клички підтримують Ющенка: “Усе ближче дихання виборів, і спортсмени не можуть бути осторонь від процесу. Дивно було чути заклик братів Кличків голосувати за Ющенка”. За роз’ясненнями журналісти звернулися до керівника спортивного боксерського клубу Єлисеєва. Виявилось: спортклуб “Єлисєєв” не розділяє вибору братів Кличків. Перебуваючи в Америці, вони не можуть підтримувати іншого кандидата. Вони опікуються власним бізнесом, а не добробутом українського народу. Вони давно вже не українці. Президентом буде Янукович. “Іншого президента в країні я просто не бачу”, – заявив керівник спортклубу. Янукович – президент НОК. Ви бачили як добре виступили наші олімпійці? Так отож.

Далі слово передали підопічному боксерського клубу, який проголосив, що переходить з любителів у професіонали, бо за такого керівництва боксерською федерацією, яке є нині, нічого в любительському боксі в Україні не буде. І на Олімпіаді збірна провалилася за явного потурання федераційних посадовців, які не протестували навіть проти упередженого суддівства, і ніби навіть були задоволені поразками українських спортсменів. “За такого керівництва я не можу більше залишатися у федерації та любителях”, – сказав боксер.

І чого це обидві федерації не борються за спортсменів, нічого не роблять, щоб український медальний доробок збільшився, як того потребує стратегія розвитку олімпійського руху на Україні? І де той успіх? Де ті сили, що допоможуть вплинути на бездіяльних? Федерацію боксу очолює, принаймні так свідчили колись спортивні новини, міністр економіки Деркач. А голова Національного олімпійського комітету ясно хто – про те дуже багато було говорено.

Дивно, чого це таким чином ставлять новини у випусках. Навряд чи навмисне.

Ліва рука не знає, що робить права. Ліва півкуля думає, права відчуває.

Чи просто не треба влаштовувати битви пам’яті, а забувати все одразу? Щоб по “табула раса” мозку пробивати нові письмена нової правди.