Згідно з документом, уточнив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, ДАК виступила з пропозицією приватизувати усі державні поліграфічні підприємства, що здійснюють свою діяльність у формі відкритих акціонерних товариств.

Про це йшлося учора, 14 жовтня, у Верховній Раді під час проведення "круглого столу" на тему: "Проблемні питання збереження у державній власності підприємств поліграфічної галузі, які включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Організатор заходу - Комітет з питань свободи слова та інформації за участю Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації запросив до участі у ньому представників Фонду Державного майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної спілки журналістів, Генеральної прокуратури України, інших державних та громадських організацій.

Народних депутатів непокоїть ситуація, яка склалася в галузі після того, як Державне управління справами отримало право відчужувати державну власність і почало активно готувати підприємства поліграфічної галузі до приватизації. За словами Валентини Семенюк, незаконну приватизацію зараз проводить партія "Регіони України", в яку входить і чинний прем’єр-міністр України Віктор Янукович.

Справа в тому, що ще 20 червня 2004 року вийшла постанова Кабміну, яка затвердила новий склад Спостережної ради Державної акціонерної компанії “Українське поліграфічно-видавниче об'єднання”. Постановою призначено нового голову спостережної Ради – народного депутата України Раїсу Богатирьову. Зараз Раїса Богатирьова очолює фракцію "Регіони України" у парламенті та є довіреною особою кандидата в Президенти Віктора Януковича.

Після цього Державна акціонерна компанія „Українське видавничо-поліграфічне об‘єднання” (ДАК «Укрвидавполіграфія») звернулася до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника із вищезгаданим листом про необхідність приватизації об'єднань поліграфічної галузі.

Учасник круглого столу В.Самсонов, президент міжнародної юридичної фірми "Ваше право", який представляє інтереси звільнених керівників підприємств, повідомив, що ДАК, Держкомітет телерадіомовлення, міністерство економіки та Фонд державного майна отримали вже відповідь на згаданий лист від віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника із вказівкою розглянути питання і внести узгоджені пропозиції, а також із приписом: "пропозиції ДАКу підтримую".

Після згаданих подій розпочалися масові звільнення керівників найкрупніших видавничо-поліграфічних підприємств країни.

Зокрема, зняті з посади керівник ВАТ «Поліграфкнига» Самбульский М.В., голова правління ВАТ «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Никифорук Б.В., голова правління ВАТ «Закарпаття» Ільницький В.І., голова правління ВАТ Тернопільский поліграфічно-видавничий комбінат «Збруч» Куневич Б.М., голова правління ВАТ Харківська книжкова фабрика «Глобус» Єфанов А.В.. Попередження про звільнення з робити отримали голова правління ВАТ Видавництво «Київська правда» и керівник ВАТ Видавництва «Полтава». Прикметно, що ці підприємства - прибуткові.

А звільнення відбувалися із грубим порушенням законодавства, а у прикладі звільнення Б.Куневича, - наголосив Самсонов, – навіть за участю озброєних молодиків. Зараз, за словами юриста, Куневич знаходиться на інтенсивному лікуванні.

Екс-голова правління ВАТ «Закарпаття» Василь Ільницький повідомив "Детектор медіа”, що при його звільненні було абсолютно порушено законодавство. "Це проходило у такій формі, - розповів він. – приїхав один член Спостережної ради "Укрвидавполіграфія", заступник міністра у справах сім'ї та молоді Миленький. Це відбувалося у кабінеті голови ДАК Бабія і за присутності в.о. голови правління ДАКу пана Висоцького. Все звелося до того, що Миленький зачитав уже готовий протокол, що я звільнений у зв’язку, по-перше, із закінченням строку дії контракту, по-друге, за допущення відчуження одиниць автотранспорту з порушенням закону. Я сказав, що це неправда і я відчужував майно у відповідності до статуту підприємства і маю всі дозволи. На це він мені сказав, що розуміє мене, що все це так, може, і є, але тут так написано, я лише читаю те, що тут написано. Мені подякували за роботу, попросили не піднімати шум і сказали, що запропонують посаду заступника голови правління".

Відомо, що днями нове керівництво ВАТ «Закарпаття» (до речі, нове керівництво не має жодного відношення до поліграфічного бізнесу) збирається укласти угоду про співпрацю із приватним підприємством із Угорщини. Для розміщення офісних приміщень "інвестора" вже виділено цілий поверх.

Подібним чином усунули з посади і керівника одного із найуспішніших підприємств Анатолія Єфанова - ВАТ Харківська книжкова фабрика «Глобус». За його свідченнями кореспонденту „Детектор медіа”, йдеться про підготовку грунту для приватизації. "Позицію зайняв приватний бізнес, посадив своїх людей, наскільки мені відомо, це структури з російським капіталом", - сказав він.

Те ж саме відбулося і з екс-головою правління ВАТ «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Б.Никифоруком, який теж зауважив "ТК", що не знаходить пояснення своєму звільненню. Він також твердить, що йому було зачитано протокол загальних зборів про його звільнення нібито через невиконання фінансового плану, який, фактично, каже Борис Никифорук, підприємство виконало.

Ці кадрові зміни учасники круглого столу у ВР - народні депутати - пов'язують із підготовкою до приватизації провідних поліграфічних підприємств країни.

За словами голови Спеціальної парламентської контрольної комісії з питань приватизації В.Семенюк, відбувається заміна керівників поліграфічних підприємств представниками російського бізнесу, а це може призвести до того, що підприємства стратегічної для інформаційної безпеки галузі можуть опинитися під контролем іноземного капіталу.

Валентина Семенюк, зокрема, зауважила, що здійснювати приватизацію підприємств видавничо-поліграфічної галузі майже безперешкодно дозволяють неврегульовані питання майнових відносин у цій галузі.

У відповідності до Указу Президента України "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою" від 16 вересня 1998 року N 1033/98 , на пропозицію КМУ було створено Державну акціонерну компанію "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" (ДАК "Укрвидавполіграфія") "з передачею до їх статутних фондів 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств інформаційної сфери, що не підлягають приватизації".

Раптово ці підприємства стали такими, що можуть бути приватизовані.

Згідно Закону України "Про видавничу справу", ст.6, приватизація книжкових, газетно-журнальних видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження загальнодержавного значення, що мають на своєму балансі приміщення і/або високі

технологічні лінії для випуску високоякісної друкованої продукції та її поширення, може здійснюватися шляхом акціонування в такому порядку: 51 відсоток акцій залишається за державою; 25 відсотків акцій передається акціонованим поліграфічним та

книготорговельним підприємствам; 24 відсотки акцій передається юридичним особам - видавцям, які випускають продукцію на даному поліграфічному підприємстві або

розповсюджують її через дане підприємство оптового книгорозповсюдження, що перетворені в акціонерні товариства відкритого типу або є такими.

Але коли було проведено корпоратизацію державних підприємств, 100% акцій опинилися в руках держави і були віддані в управління ДАК.

"Я вважаю, що трудові колективи позбавили права на акції на те майно, яке вони створювали протягом десятиліть, - говорить В.Ільницький. – 25% акцій має належати колективу. Продаж є нормальним у ринковому суспільстві, алеінвестор, якого зацікавило те чи інше підприємство, мав купити частину акцій, а не просто поставити свого керівника і розпоряджатися власністю".

Валентина Семенюк стверджує, що фактична приватизація вже триває давно. Тобто, через передання під контроль державних підприємств зацікавленим приватним юридичним особам. І фактично йдеться про встановлення, в тому числі, контролю над діючими та прибутковими підприємствами.

"Фіктивна приватизація йде й через фіктивне банкрутство, - говорить Валентина Семенюк. - Приватизують поки що тільки майно, а не основні засоби. Це віддано на совість ДАК, створеної по Указу Президента. Коли цій компанії статутом, затвердженим Кабінетом Міністрів, надано право проводити усі дії, хоч законодавчо це не забезпечено. Тобто функція по управлінню державним майном передана Акціонерній компанії. Виглядає так, що їхнє завдання сьогодні - довести до фіктивного банкрутства і по частинах продати підприємства".

Як зауважив під час круглого столу перший заступник Голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, Комітет "вважає тотальну приватизацію усіх підприємств недоцільною". У той же час, він наполягає на тому, що "фінансово-безнадійні об’єкти потрібно приватизувати", не називаючи конкретні підприємства.

За таким принципом, на думку експертів, під приватизацію (деякі вже, інші - за рік-два) можуть підвести будь-яке підприємство.

Анатолій Мураховський твердить, що ДАК "Укрвидавполіграфія" останні два роки працює у збиток. Якщо у 2001 році ДАК отримало 2,9 млн. грн. прибутку, то у 2003 році – 3,9 млн.грн збитків, а у першому півріччі 2004 року збитки склали 4,3 млн. грн.

Анатолій Мураховський уточнив для "Детектор медіа", що це цифри ДАКу. Такі ж цифрові аргументи були представлені й у вищезгаданому листі на адресу віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника.

У коментарі "ТК" Анатолій Мураховський зауважив, що Держкомтелерадіо наполягало поки що на приватизації лише одного підприємства - видавництва "Лугань".

"Там нароблено стільки боргів по зарплаті, майнові проблеми, його просто не врятувати без серйозних інвестицій, - сказав він. - Таке підприємство, безперечно, треба приватизовувати. Хоча Комітет не підтримує питання тотальної приватизації, там є підприємства стратегічного значення" .

З приводу приватизації видавництва "Лугань" представник Фонду державного майна Олександр Бондар зауважив, що воно було продано за ціну нижче від балансової вартості, однак Фонд не має впливу на ситуацію.

За результатами обговорення учасники круглого столу ініціювали створення Міжвідомчої комісії для з'ясування усіх обставин. "Коли ми сьогодні ставили питання про створення міжвідомчої комісії, то мали на увазі й звернення до КРУ та ГПУ для того, щоб перевірити, хто накопичив борги, чому ці підприємства мають борги, адже має бути правова відповідальність тих, кого призначили на роботу у ДАК, - сказала Валентина Семенюк. - Ми виходимо з того, що є закон, яким заборонено приватизацію видавничої галузі, його треба виконувати, а не робити спочатку незаконні дії, а потім просити парламент їх легітимізувати. Я думаю, що це запитання більше до правоохоронних органів. А Верховна Рада свою контрольну функцію буде виконувати".

За словами Валентини Семенюк, вона поставить це питання на наступній Погоджувальній раді керівників парламентських груп та фракцій.