Епоха гри в демократію закінчилась відразу з початком виборчих перегонів. Першою жертвою стала редакція опозиційної газети “Молодь Черкащини”. У ніч з неділі на понеділок (з 11 на 12 липня) невідомі відкрили стрільбу по вікнах редакції з малокаліберної гвинтівки. Цій події передували погрози по телефону. Від керівників редакції опозиційного видання вимагали припинити виступи проти лідера міської організації СДПУ(о), секретаря міської ради В.Джаболди. Останній наприкінці червня організував на природі грандіозну гулянку. За даними місцевих незалежних журналістів, на природу були запрошені “народні обранці”, що кількісно складали майже дві третини складу міської ради Черкас.

Місцеві аналітики пов’язують це з черговими намаганнями “об’єднаних” усунути з посади міського голови Черкас Анатолія Волошина. Минулого року це майже вдалось, і лише страх керівництва облдержадміністрації, що на позачергових виборах здобуде перемогу екс-мер міста Володимир Олійник, зупинив процес усунення Волошина від влади. Саме про це неодноразово попереджувала “Молодь Черкащини”. До речі, саме на сторінках газети було опубліковано за два тижні до описуваних подій матеріал про організований В. Джаболди виїзд на природу для “народних обранців”. У редакції вважають постріли погрозою майбутньої розправи.

Цікаво що міліція в ніч з 11 на 12 липня на виклик з’явилась лише через годину. Оперативники походили по редакції, позаглядали в розбиті вікна і, нічого не сказавши, поїхали. Пообіцяли прислати дільничного міліціонера. Та даремно його чекали. А от після від’їзду міліції знову пролунали погрози, а десь опівдні в будинку ЗАГСу, де на другому поверсі знаходиться редакція газети, пролунали нові постріли. Стріляли у вікна кабінету редактора. Лише щаслива випадковість і на цей раз вберегла журналістів від серйозних поранень. Вогонь вівся з балкону будинку напроти. Журналісти твердять, що стріляли з пневматичної рушниці. Викликана міліція цього разу з’явилася лише наступного дня. Та й не дивно, бо постріли лунали з квартири, де проживає нещодавно звільнений з органів підполковник міліції. Тому бандити без поспіху зібрали зброю і спокійно від’їхали від місця злочину.

Журналістське розслідування, проведене на місці, дає змогу висунути ще одну причину нападу на редакцію. Справа в тому , що у червні “Молодь Черкащини” розповіла про свавілля голови однієї з райдержадміністрацій О.Ганжі (призначеного на цю посаду главою обласної організації СДПУ(о), а за сумісництвом — головою Черкаської облдержадміністрації тов. Льошенко).

Газетна публікація стосувалася конфлікту між О.Ганжею та мером Корсуня М.Самойленком. Мер Корсуня Михайло Самойленко ніколи не належав до опозиції. До обрання на посаду працював заступником голови райдержадміністрації. Про нього утвердилась думка як про поміркованого, ретельного і, головне, чесного державного службовця. Михайло Самойленко чесно служив міській громаді, яка йому довірила керівництво містом. Саме в цьому, мабуть, основна причина конфлікту, що виник між ним та головою місцевої райдержадміністрації Олександром Ганжею. Останній теж вірою й правдою служить “об’єднаним” есдекам, які захопили владу в Черкаській області. Тож міському голові Корсуня Михайлові Самойленку та голові райдержадмiнiстрацiї Олександру Ганжі не вдавалось знайти спільної мови. Це стосувалось як розподілу повноважень, так і питань власності, особливо на землю.

Суперечка виникла через те, кому — місту чи району — належить шматок землі близько двох гектарів, що розташований мало не у центрі міста. Він і став приводом до початку бойових дій призначеного Президентом України чиновника проти всенародно обраного корсунського мера та всієї міської громади.

17 червня Олександр Ганжа зателефонував Михайлу Самойленку i запросив до себе у кабінет для бесіди. Пан Михайло розповідає: ”Щойно я зайшов у кабінет Ганжі, між нами одразу почалась дуже неконструктивна розмова. Він заявив “Скільки разів я вам пропонував не пхати свого носа не у ваші справи? Чого ви втручаєтесь у Мартанський ставок (він розташований у межах міста), тобто у те, що вас не повинно обходити?!” На що я йому й кажу, що я втручаюсь лише у ті справи, вирішення яких важливе для моїх корсуньчан. Він мені: „Як не знаєте, що i як треба вирішувати, то у мене чому не спитаєте?” Я йому: „Поважаючий себе міський голова не буде турбувати голову райдержадмiнiстрацiї через усілякі дрібниці”. Він мені: „Михайле Романовичу, ви у школу ходили? Знаєте, що Тарас Бульба сказав?” Я ж йому на це: „Не розумію, про що ви, бо не ви мене породили i не вам мене вбивати. А якщо ви сподівались, що буду вашою шісткою, то я дійсно не виправдав ваших сподівань”. Мабуть, результат бесіди його не вдовольнив, бо він негайно схопив мене за барки i прогарчав (не хочеться повторювати цих слів, але таки доведеться): „Ах ти п...р. Інтелігент заср..., я зараз твою морду розмажу по цій стінці...” У мене не морда, а — обличчя, — не погодився я, i одразу отримав удар по обличчю... Десь із півгодини Ганжа не випускав мене зі свого кабінету, штовхав, махав перед носом кулаками, стільцем...“

Саме про це й розповіла читачам “Молодь Черкащини”. А ще висвітила сесію Корсунської міської ради та звернення її депутатів до Леоніда Кучми, де говорилось:

«Шановний пане Президенте! Ми, депутати Корсунь-Шевченкiвської міської ради, звертаємось до Вас з приводу взаємовідносин, що склалися між райдержадмiнiстрацiєю i міською радою м. Корсуня-Шевченківського в особі голови райдержадмiнiстрацi Ганжi О.М. та міського голови Самойленка М.Р. Принципова непоступливість міського голови Самойленка М.Р., який відстоює інтереси територіальної громади міста та його законні вимоги до голови райдержадмiнiстрацi Ганжi ОМ. не порушувати законодавства та не обмежувати повноваження органів місцевого самоврядування наштовхнулись на зухвалу поведінку голови райдержадмiнiстрацi. Так, 17 червня 2004 року під час обідньої перерви голова райдержадмiнiстрацi Ганжа О.М., викликавши до себе в кабінет Самойленка М.Р., використовуючи свою значну фізичну перевагу, вдарив його по обличчю, супроводжуючи свої дії добірною нецензурною лайкою, приниженням честі i гідності людини, погрозами розправи над Самойленком М.Р. та членами його родини.

Такі дії голови райдержадмiнiстрацi Ганж iО.М. не тільки дискредитують i принижують державну владу в очах не лише місцевої громадськості, а й далеко за її межами, особливо в рік президентських виборів.

Ми, депутати Корсунь-Шевченкiвської міської ради, заявляємо клопотання про звільнення Ганжi О.М. з посади голови Корсунь-Шевченкiвської райдержадмiнiстрацi.

Депутати Корсунь-Шевченківської міської ради

Звернення затверджене рішенням міської ради 20/1 від 22.06.2004 року»

Це також могло стати причиною для відкритого залякування журналістів. Цьому може бути підтвердженням ще й те, що 20 липня губернатор області Вадим Льошенко провів спеціальну прес-конференцію, лейтмотивом якої стала заява: ”Проведене службове розслідування не встановило факту рукоприкладства з боку Ганжі”. Цікаво, чим же він тоді бив мера Корсуня? Ногами, чи що? Не дивно, що відразу після прес-конференції, за повідомленням С.Вінярського — прес-секретаря обласного штабу “Нашої України” – було здійснено спробу припинити друк “Молоді Черкащини”. Вінярський стверджує, що на директора Звенигородської типографії здійснюється тиск з боку керівництва райдержадміністрації. Остання вимагає припиняти друк газети, якщо в ній вміщена інформація про Віктора Ющенка. “А навіть якщо її віддрукують, то в експедицію не віддавати, поки газету не прочитають в райдержадміністрації”.

Про те, що такі погрози – не пуста тріскотня чиновника, свідчить доля Тальнівської газети “Поле честі”, яка відважилась видати репортаж про події на Співочому полі 4 липня. А в тій же Звенигородській типографії припинено друк незалежної обласної газети “Вільнодумець”. Як стверджує Степан Вінярський, “...усі ці вказівки надходять з комітету інформації Черкаської облдержадміністрації, який очолює Микола Костецький”. (За уточненими даними, Микола Костецький – начальник управління Держкомітету інформації в Черкаській області. Та це справи не міняє. – В.Г.).

У той же час було здійснено напад на заступника редактора “Вечірніх Черкас”. Займався Леонід Туменко останнім часом не журналістикою, а був директором друкарні МП ”Видавництво “Республіка”. І хоч він одночасно й обіймав посаду заступника редактора “Вечірніх Черкас”, та, як нам пояснили, до творчої роботи стосунку не мав. Газета “Антена“ твердить, що той займався журналістським розслідуванням необ’єктивного вручення медалей випускникам шкіл. Таким чином, прослідкується системне залякування черкаських журналістів напередодні виборчих змагань.