Протягом грудня 2025 року російські обстріли по українській енергетичній інфраструктурі стали особливо активними. Одним із найбільш уразливих регіонів стала Одещина, де ситуація була визнана надзвичайною державного рівня.

Постійні блекаути, перебої з водою і теплом, зупинка електротранспорту й обстріли знову поставили всі сфери життєдіяльності, зокрема і медіа, в умови виживання. Попри це редакції продовжують працювати, випускати новини й тримати зв’язок з аудиторією — з офісів, кав’ярень, пунктів незламності або просто з телефонів. «Детектор медіа» поспілкувався з журналістами декількох одеських видань про те, як вони переживають черговий блекаут, на що вистачає ресурсів, чого бракує найбільше і чому моральне виснаження сьогодні стає не меншою проблемою, ніж відсутність світла.

Головний редактор інтернет-видання «Інтент» Валерій Болган розповідає, що наразі в офісі редакції світло є, однак у половини команди вдома його немає. За його словами, журналісти періодично приїжджають в офіс, щоб підзарядитися. «Слава Богу, в нас є генератор. І поки що вода, сподіваємося, що якось упораємося», — каже він.

Водночас ситуація в регіоні, за словами Болгана, залишається дуже складною, особливо на півдні області. Він каже, що днями знову сильно вдарили по Рені, й там світла фактично вже місяць нормально немає.

Головний редактор «Інтента» говорить, що якоїсь особливої допомоги редакція поки що не отримала. За його словами, команда навіть заповнила заявку на таку допомогу, щоб зробити редакцію більш енергонезалежною, адже в медіа з’явилися нові люди, які раніше не мали такої можливості.

Йдеться, зокрема, про ноутбуки, які можуть довго тримати заряд, або батареї, які можна використовувати для підзарядки. Валерій Болган пояснює, що щодня їздити в офіс складно, адже транспорт працює погано, а електричний транспорт в Одесі майже не функціонує. «Відповідно, все це сильно ускладнює переміщення. І якщо в людини немає машини, то вона частково прив’язана зараз до дому», — додає він.

CEO та засновниця медіа «Море людей» Вероніка Полякова говорить, що редакції пощастило з офісом. За її словами, вже понад рік команда безплатно працює в просторі «Моє Місто» — краудфандинговій платформі для соціальних проєктів. Там є генератор, постійне світло і тепла вода, тому, як каже Полякова, для роботи все необхідне є.

Водночас ситуація зі світлом у місті залишається проблемною. Вдома, за словами Вероніки Полякової, світла немає, а в деяких співробітників востаннє воно було шість днів тому.

Говорячи про фінансову ситуацію, засновниця «Моря людей» пояснює, що вона критична, особливо в частині виплат зарплат. Протягом минулого місяця медіа завершило всі грантові проєкти. Крім того, нещодавню заявку до NED на підтримку на 2026 рік було відхилено — лист із відповіддю редакція отримала тиждень тому.

Наразі медіа працює завдяки коштам, зібраним через краудфандинг, однак цього вистачить лише для покриття операційних витрат протягом наступних двох місяців.

Водночас редакцію підтримала НСЖУ — «Море людей» отримало 53 тисячі грн на перезапуск телеграм-каналу. Втім, як уточнює Полякова, ці кошти призначені саме для покриття зарплати людини, яка його веде.

Ситуацію в регіоні вона описує як важку і морально виснажливу. «Не спимо через постійні тривоги, атаки шахедами, КАБами та балістикою наче нескінченні вже кілька тижнів», — підсумовує вона.

Попри емоційне виснаження, команда продовжує знімати мемні відео для соцмереж і підіймати людям настрій.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от МОРЕ ЛЮДЕЙ (@moreliudei)

Редакторка Informer.od.ua Марія Шевчук розповідає, що працювати зараз украй складно. На момент розмови  в неї світла не було вже п’ять діб. Це дуже впливає не лише на побут, особливо з огляду на те, що будинок з електроплитами, а й на роботу. За таких умов не витримує навіть оптоволокно.

Ситуацію в регіоні Шевчук описує як складну й нерівномірну. Є люди, яким світло за ці дні не вимикають, і ті, у кого його немає по п’ять днів або навіть до тижня. Вона пояснює, що це пов’язано з пошкодженнями: там, де мережі не пошкоджені, електроенергію подають, а там, де є проблеми, заживити будинки не можуть.

Шевчук каже, що журналісти ходять у пункти незламності, кав’ярні й працюють звідти. «Добре, що всі входять у наше становище, ніхто нікого не виганяє», — додає вона, додаючи, що малий бізнес у цій ситуації дуже підтримує.

Можна працювати на Медіабазі, однак дістатися туди з технікою непросто. «Можна брати таксі, але не з усіх районів міста це зручно», — пояснює Шевчук. Водночас вона додає, що знає колег, які живуть ближче, і їх Медіабаза справді дуже виручає.

Якщо ж працюєш віддалено і маєш ще й побутові обов’язки, каже журналістка, то часто простіше сісти в найближчій кав’ярні або піти в пункт незламності. Вона говорить, що інколи думає про необхідність більш потужного EcoFlow, щоб заживити техніку. Шевчук додає, що три роки тому на тій же Медіабазі їм видали потужний павербанк, з якого можна заряджати гаджети й ноутбук та не ходити щодня шукати розетки.

Разом із тим, каже вона, навіть із таким обладнанням виникають обмеження. «Думаєш, можна було б EcoFlow ще потужніший, наче є програми підтримки, але потім думаєш — ну, окей, цього EcoFlow на добу вистачить. А зарядити його можна не всюди», — пояснює редакторка.

У результаті доводиться просто пристосовуватися до обставин: працювати як виходить, готувати у знайомих або шукати інші способи полегшити побут. Вона говорить, що питання побуту — це відповідальність кожного і кожної, адже у всіх різні обставини й різні ситуації.

Також редакторка розповідає, як упродовж останніх днів публікувала оперативні новини. Коли потрібно було швидко подати інформацію, а вмикати ноутбук заради однієї новини не хочеться, бо треба берегти заряд, вона просто ставила новини з телефону. Це був єдиний спосіб оперативно щось опублікувати, і якщо взагалі вдавалося вчасно побачити новину.

Обсяг новин, пояснює Марія, не змінився, однак редакція фіксує падіння трафіку. На її думку, корисною могла б бути разова матеріальна допомога для всіх медійників, які опинилися в таких умовах. Вона пояснює, що щодня працювати з кав’ярень для багатьох може бути відчутним ударом по бюджету, особливо якщо вдома електроплити, є малі діти й немає можливості самостійно готувати їжу, а альтернативи часто є небезпечними.

Генеральний директор інформагентства «Центр медіа» Геннадій Чабанов розповідає, що повний блекаут у редакції вже минув. За його словами, загалом близько п’яти днів там не було ані світла, ані води.

Водночас у різних районах Одеси й області ситуація була і залишається різною. За словами Чабанова, в Арцизі, наприклад, блекаут, імовірно, триває досі, і в Пересипському районі Одеси й нині є будинки, які ще не заживили, а у Рені нещодавно з вийшли з блекауту. Водночас у самій редакції світла не було близько п’яти днів, воду дали приблизно через два дні, а тепла немає досі.

Саме в цей час редакція готувала тисячний номер газети «Одеське життя». Як розповідає Геннадій Чабанов, його робили фактично в умовах повного блекауту, і лише коли номер здавали, у друкарні якраз з’явилося світло. Але і під час підготовки матеріалів і випуску верстки було чимало труднощів.

Чабанов говорить, що редакція загалом була підготовлена до таких умов. Генератор у редакції є вже близько 15 років. Також є запасна лінія, до якої під’єднують електромережу у разі форс-мажорів. А після 2022 року редакція купила EcoFlow.

«Зараз десь близько 6—8 годин редакція може працювати автономно на EcoFlow», — каже він. Якщо ж, як у випадку нещодавнього блекауту, світла немає кілька діб, редакція використовує генератор, який живить і саму редакцію, і підзаряджає EcoFlow, щоб їх можна було використовувати далі.

Проте, за його словами, нинішньої потужності обладнання вже не завжди вистачає. Деякі батареї з 2022 року вже не тримають довго заряд. Він говорить, що суттєво полегшило б роботу, якби редакція могла отримати ще хоча б одну батарею на 2 кВт, однак поки доводиться виходити з ситуації тими ресурсами, які є.

Чабанов додає, що ще з 2022 року редакція під’єднала оптоволокно. Якщо його заживити разом із серверами — зокрема через EcoFlow, — то, за його словами, робочий процес можна організувати.

Редакція вже звернулася до Асоціації незалежних регіональних видавців, аби отримати додаткові батареї для EcoFlow.

Геннадій Чабанов пояснює, що частина команди працює з Одеси, частина — в регіоні. Наприклад, у їхньої журналістки в Рені після прильоту світла не було щонайменше два тижні. Тому журналісти мають потребу в невеликих зарядних станціях для мобільної роботи — індивідуальних, потужністю 250—500 Вт. 

Крім того, редакція відчуває нестачу ноутбуків із батареями, з якими можна мобільно працювати — наприклад, у кав’ярні або в пункті незламності.

За словами Чабанова, це особливо актуально для тих, хто не може приїхати в редакцію — через віддалені райони області або через складну логістику в самій Одесі. Він розповідає, що електротранспорт у місті досі не працює, а після заживлення критичної інфраструктури — водоканалів, тепломереж та інших об’єктів — будинки під’єднують частково, але транспорт так і не відновився повноцінно. 

У цих умовах, каже Геннадій Чабанов, багато працівників хотіли б працювати з дому, але не мають такої можливості та змушені їхати в редакцію, втрачаючи час. У редакції хоч і створили умови для роботи, але там холодно.

За його словами, редакція постійно намагається оновлювати комп’ютери для журналістів, редакторів і менеджерів, однак визнає, що можливостей для цього не завжди вистачає.

Головна редакторка медіа «Антикорупційний вимір» Олена Кравченко  розповідає, що медіа працювало під час блекауту майже в звичному режимі.  Редакція поки не може дозволити собі офіс, усі журналісти завжди працювали віддалено.

Коли всі працюють з дому, каже вона, ситуація в кожного різна — в когось вона трохи краща, і саме ці люди можуть брати на себе найважливішу частину роботи.

Завдяки донорській підтримці редакція заздалегідь придбала EcoFlow для журналістів — але поки що не для всіх.

Це був перший великий блекаут, який редакція переживала, вже маючи EcoFlow, і цей досвід дав змогу зробити певні висновки. Тепер, каже вона, команда планує звертатися по допомогу, щоб отримати або придбати інверторний генератор. Як з’ясувалося під час блекауту, зарядити EcoFlow можна не в кожному пункті незламності — не всюди генератори тягнуть їхнє перезарядження. Та попри ці труднощі редакція пережила блекаут і продовжує працювати так само як і раніше.

За словами Кравченко, допомога редакції зараз дуже потрібна. Насамперед ідеться не лише про інверторний генератор, а й про гроші. Наразі редакція не має підтвердженого фінансування з нового року, й існує перспектива, що з 1 січня команда працюватиме на волонтерських засадах.

На думку Олени Кравченко, відімкнення світла — не найбільша проблема. Значно сильніше виснажують постійні обстріли, які не дають людям нормально відпочити, видихнути й прийти до тями, щоб працювати. Також надзвичайно виснажує відсутність води, яка в деяких будинках зникає разом зі світлом. Хтось отримує воду раніше, хтось залишається без неї до кінця блекауту.

«Оця невиспаність, неможливість відпочити, перезарядитися, необхідність розв’язувати побутові проблеми — все це дуже сильно виснажує. Але ми тримаємося», — підсумовує Кравченко.