Про це повідомив фейсбук-акаунт президента України Володимира Зеленського: 

Про звільнення також повідомили журналісти УНІАН, які, як ідеться у пресрелізі, фіксують цю мить безпосередньо на місці.

Дмитра Хилюка разом із батьком російські окупанти викрали на початку березня просто на вулиці у селі Козаровичі на Київщині, де проживала родина. Згодом стало відомо, що місцевих чоловіків, у тому числі Дмитра, росіяни утримували в будівлі одного з підприємств у сусідньому селі, змушуючи копати окопи та траншеї на околицях населених пунктів та у прилеглому лісі.

Після звільнення Київщини Силами оборони України з’ясувалося, що батька Дмитра  — літнього чоловіка — окупанти відпустили. А журналіста, разом з іншими в’язнями, вивезли на територію Білорусі, а звідти — в Росію. Відтоді — мінімум новин і відсутність офіційно підтвердженої інформації, де саме перебуває Дмитро та в якому фізичному й ментальному здоровʼї знаходиться.

Як пише Інститут масової інформації, який теж сповістив про обмін з посиланням на близьких Дмитра, Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни).

Дмитро Хилюк перебував, ймовірно, в одній з колоній Владимирської області Росії. Росія прямо не заявляла, що утримувала Дмитра як військовополоненого, але у відповіді на запит його батька посилається на Третю Женевську конвенцію, яка стосується саме поводження з військовополоненими.

Як раніше писав «Детектор медіа», у серпні 2022 року через Міжнародний комітет Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього лист, датований 14 квітня. Лист містив одне речення: «Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре».

У липні 2023-го «Репортери без кордонів» встановили, що Дмитро живий і утримувався в СІЗО №2 у Новозибкові Брянської області Росії, перебуває в одній із в’язниць Владимирської області.

Наприкінці травня 2024-го Дмитро Хилюк передав із полону вітання своїм рідним. Звістку привіз один з українських військових, якого в межах обміну полоненими повернули на підконтрольну Україні територію.

Журналістка й колега Дмитра Наталія Богута розповіла, що в російському полоні окупанти нацьковують на Дмитра Хилюка службових собак, ламають йому ребра та відмовляють у наданні медичної допомоги. 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що він особисто тримає на контролі питання щодо визволення Дмитра Хилюка з російського полону. У червні 2024-го представник омбудсмана повідомив, що Росія досі не надала Україні інформацію про місце перебування Дмитра Хилюка на території РФ. Згодом Дмитро Лубінець повідомив, що Україна все ж має неофіційні дані, де росіяни утримують викраденого журналіста Хилюка.

Улітку 2024 року міжнародна організація «Репортери без кордонів» повідомила, що Дмитро сильно схуд і важить не більш ніж 45 кілограмів.

У червні 2025 року нещодавно звільнений з російського полону український військовий Влад (солдат 36-ї бригади морської піхоти) також розповів, що востаннє бачив журналіста на початку травня 2025 року у виправній колонії №7 у Пакіно Владимирської області. Згідно зі свідченнями Влада, камера Дмитра №8 була розташована в третьому блоці.

Також у рамках обміну звільнили колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка. Це Суспільному підтвердила його племінниця Ганна Коршун-Самчук. Також серед звільнених — мелітопольський журналіст Марк Каліуш і медик Сергій Ковальов з батальйону «Госпітальєри», який рятував життя захисників і цивільних під час облоги на заводі «Азовсталь», повідомили у КШППВ.