23 лютого у Німеччині пройшли позачергові парламентські вибори. Виборчі перегони проходили на тлі посилення впливу політичної партії «Альтернатива для Німеччини», а також в цілому популізму в німецькій політиці. Світлофорна коаліція (соціал-демократи, зелені та ліберали), яка перебувала при владі в Німеччині з кінця 2021 року через суперечності навколо державного бюджету розпалася восени 2024 року. Канцлером Німеччини був лідер соціал-демократів Олаф Шольц.

Перше місце на виборах посів консервативний блок Християнсько-демократичний союз - Християнсько-соціальний союз (28,5%). Друге місце за партією Альтернатива для Німеччини (20,8%), а на третьому місці Соціал-демократична партія Німеччини (16,4%). 

«Детектор медіа» поговорив з українськими медійниками, які висвітлювали виборі у Німеччині, про російський інформаційний вплив в країні, настрої німців та що результати означають для України.

Артем Зябкін, журналіст Суспільне Новини:

День голосування у Німеччині видався напрочуд тихим. На відміну від попереднього тижня, коли по всьому місту відбувалось десятки мітингів та демонстрацій, зокрема антифашистські марші, у день виборів німці ніби включили «задню передачу». В неділю Берлін заснув, а прокинувся тільки після 18:00, ніби лиш для того, щоб глянути кого він «навибирав» за день. Тоді і відновилось політичне життя.

Моє відкриття в Німеччині, що німці дуже емпатичні, зокрема щодо України. Яких би поглядів ця людина не була: лівих чи правиих - Україні співчувають усі. Утім німці бачать закінчення війни по різному. Тут відчувається вплив риторики Трампа, а також класична російська пропаганда і душок такого знайомого «ліш би нє било вайни».

Росіян майже не бачили. Здалось що вони намагались не відсвічувати. 

З російським інформаційним впливом у Німеччині ситуація змішана. По-перше, здалось, що одразу по приїзду до Німеччини моя україномовна Тік Tок стрічка вивчила російську. Але це лише непідтверджене спостереження. В іншому німці самі зізнаються, що російської пропаганди у них забагато. Ті ж німці, які беруть участь у проукраїнських акціях жаліються, що її забагато і вона має значний вплив.

Вибори в Німеччини — перемога з присмаком невизначеності. Якщо Мерц зможе швидко домовитись про коаліцію та новий уряд, а вони, у свою чергу не будуть між собою у чварах — ми побачимо найбільш проукраїнську Німеччину за багато років. Більш того — Німеччину-лідера Європи.

Альтернатива для Німеччини хоч і отримала свої 20%, все ще залишається в опозиції. Самі ж німці кажуть, що переймаються через її популярність, але сподіваються, що на більше праворадикалів не вистачить.

Тетяна Логунова, кореспондентка німецького бюро телеканалу Інтер: 

Це вже шості парламентські вибори, на яких я працювала в Німеччині. Першими, до речі, теж були дочасні, в 2005-му році. Тоді президент розпустив парламент на прохання соціал-демократа Герхарда Шредера, який втрачав підтримку в землях. Він  програв християнським демократам, як і зараз Олаф Шольц.

Що одразу кинулося у вічі – це активність виборців. Черги на дільницях не стояли. Утім, візуально мені здалося, що людей значно більше, ніж в попередні роки. Так і було. Німецька виборча комісія вже заявила про рекордну явку в історії об’єднаної Німеччини. Загалом  день виборів пройшов спокійно. Претенденти на посаду канцлера проголосували ще зранку, кожен в своєму окрузі, без заяв та коментарів. І разом з виборцями чекали даних екзит-полів.

На цих виборах дуже багато говорили про спроби зовнішнього втручання. З боку Росії, на користь ультра-правої «Альтернативи для Німеччини». Передусім, в соцмережах, шляхом поширення фейків та дезінформації. Так, наприклад, в інтернеті активно  курсували відеоролики, в яких, начебто, сортували  бюлетені виборців, що проголосували поштою. Знищували ті, в яких хрестики стояли «за» правих популістів. Це, звісно, був фейк. У німецьких спецслужбах кажуть, що за його створенням стоїть російська група Storm-1516. Якщо росіяни діяли  приховано, то відкрито й агресивно вплинути на вибір німців пробували американці. І теж, на користь правих популістів. Це я про Ілона Маска. Він був топовим агітатором «Альтернативи» -  писав статті, штампував коментарі в соцмережах, виступав на з’їзді партії. Його було аж надто багато і це помітно дратувало німців.

Тема підтримки України була однією із головних у передвиборчій кампанії. Партії чітко окреслили свої позиції. Демократичний табір — ХДС/ХСС, соціал-демократи, зелені та ліберали (Вільна демократична партія) — за. Ультраправі та ультраліві — проти. І виборці звертали на ці позиції увагу.

Наведу такий приклад. У Німеччині перед кожними виборами запускають політичний тестер WAHL-O-MAT. Це така собі анкета на 38 тверджень. З якими можна погодитися або ні.  Після того, як виборець проходить опитування, програма вираховує, яка з партій найбільше відповідає його переконанням. Так от, у цьому році першою в опитуванні була теза про необхідність  подальшої підтримки України. Про Україну, справді, говорили дуже багато. Під час партійних мітингів, на численних ток-шоу, на теледебатах. Особливо, в останній тиждень. Після Мюнхенської безпекової конференції, де Європу шокував виступ Джей Ді Венса, та подальшого шторму заяв Дональда Трампа.

Що означають результати німецьких виборів для України? Подальшу підтримку. Нова німецька урядова коаліція,  вочевидь, буде сформована з демократичних партій. Християнські демократи, есдеки та зелені, якщо їх теж візьмуть до уряду, обіцяють  допомогу. Військову, фінансову та політичну. Можливо, ця підтримка навіть посилиться. По політичному темпераменту Фрідріх Мерц точно більш рішучий, ніж Олаф Шольц. Головне, щоб Мерцу  вдалося сформувати стабільний та дієздатний уряд, який  знайде відповіді на побажання німців. На цих виборах перемогли консерватори, але  друге місце посіли ультраправі. Це  історичний результат для партії, вона подвоїла свій результат у порівнянні з попередніми виборами. Дзвінок дуже тривожний. Імунітет проти правого популізму у німців ще  є.  Але він слабшає. І мені б дуже не хотілося через чотири роки писати про перемогу ультраправих на виборах.

Анастасія Роді, українсько-німецька журналістка та політична аналітикиня:

Голосування проходило в доволі стандартному режимі, без всяких ексцесів. Дільниці закрилися вчасно. Попередні результати були оголошені о 18 годині 23 лютого. І вони не стали якимось незвичайним сюрпризом.

Попередні прогнози говорили про те, що ХДС-ХСС наберуть найбільшу кількість голосів — так власне і сталося. І що майбутнім канцлером Німеччини стане Фрідріх Мерц. Більше було питання про те, скільки голосів втратила партія Олафа Шольца. Соціал-демократи зазнали історичної своєї поразки - чого раніше не було великою мірою очікувано.

Не можна сказати, що ці політичні втрати стали найбільшим сюрпризом. Найбільшою інтригою до ранку 24 лютого залишалося те, чи пройдуть в парламент дві партії - Вільна демократична партія та Союз Сари Вагенкнехт. Обидві партії не змогли подолати 5% бар’єр і таким чином не проходять до наступного Бундестагу. Але і таким самим чином вони уможливили створення великої коаліції, коли партія Фрідріха Мерца і соціал-демократична партія Німеччини скоріше за все утворять уряд.  Прогнози вказують на те, що скоріш за все так воно і буде, бо уряд з трьох партій є доволі хитким і як показує попередній досвід — малоефективним. Через розвал попередньої урядової коаліції, а саме дій Вільно-демократичної партії, були ці вибори. ВДП не пройшла 5% бар’єр нині.

Дуже цікавий є факт, що Союз Сари Вагенкнехт, який є відкрито ліво радикальною партією, яка поширює російські наративи в Німеччині, апелюючи до поновлення дружніх відносин між Німеччиною та РФ, теж не пройшов до Бундестагу. Попри це, треба зазначити, що вони мають достатню підтримку на місцевих виборах. Восени 2024 року ця партія зуміла сформувати в кількох федеральних землях уряди.

Неймовірно великі показники отримала партія Альтернатива для Німеччини, яка зуміла підвищити на 10% свій результат у порівнянні з попередніми виборами до Бундестагу. Це є праворадикальна партія, яка є другою за величиною політичною силою. У них понад 20% підтримки і це надзвичайно тривожний дзвіночок для всього німецького суспільства, а також для Європи в цілому, де триває політична радикалізація.

Частково всі партії використовували наратив про те, що треба підвищити безпеку Німеччини, тобто вони грали на те, що або треба оборонятися або навпаки завершувати війну з Росією якимись компромісами. Остання більше стосувалася риторики право- та ліворадикальних партій. Т.зв. народні партії апелювали до того, що Німеччина має нарешті усвідомити весь рівень небезпеки та захищатися.

Тому такий непрямий фактор України, звісно, мав місце в цій передвиборчій кампанії. Водночас треба зазначити, що більшість тем не стосувалися зовнішньої політики.

Не можна сказати, що в день виборів була дуже велика активність росіян, але вони докладали максимальних зусиль напередодні виборів. Поширення наративів, які слугували інтересам Росії, активність у соціальних мережах право- та ліворадикальних партій. Було чітко зазначено російський слід у діяльності цих партій.

Є дослідження, які вказують на цю активність.

Росія досі намагається надзвичайною мірою впливати на інформаційний простір Німеччини. Не можна сказати, що росіяни зазнали поразки через ці вибори, але вони дійсно мають вплив у Німеччині  — здебільшого це чітко видно в східнонімецьких землях. Саме це позначилося на тому як голосували там виборці. Переважна більшість на землях колишньої НДР віддала перевагу Альтернативі для Німеччини. Це надзвичайно великий успіх, насправді. Так само й підтримки цієї партії з боку Росії. Водночас ми бачили і велику підтримку американського політикуму Альтернативи для Німеччини. Ілон Маск відверто агітував за неї, називаючи її єдино можливою взагалі рятівною рукою для Німеччини.

Про результати виборів у Німеччині для України ще зарано говорити тому що ми не знаємо як буде виглядати урядова коаліція. Що зараз можна сказати - Фрідріх Мерц став наступним канцлером. Він чітко окреслює небезпеку з боку Росії та необхідність подальшої підтримки України всіма можливими силами. Ще під час передвиборчої кампанії він сказав, що німецький уряд робить недостатньо. Можливо варто очікувати, що Мерц буде дійсно наполягати на збільшенні оборонних витрат. Він також весь час зазначав, що Україна має отримати ракети Таурус — наскільки це буде виконано стане зрозуміло найближчим часом. Мерц прагне сформувати уряд до Великодня (20 квітня — ДМ), апелюючи до того, що немає часу. І що Європа дивиться на Німеччину. Мерц буде прагнути повернути не тільки економічне, але й політичне лідерство Німеччини в Європі. 

Наталія Фібріг, власна кореспондентка «ТСН» у Німеччині:

Дуже велика явка 83-84 %. Це багато для Німеччини.

Тобто це означає, що дуже багато людей хотіли голосувати. Однак треба відмітити, що у дуже багатьох людей до кінця не було розуміння, за кого ж їм голосувати. Тобто від людей я чула, що вони бояться, що ультраправі візьмуть дуже багато, але реально не знають, кого підтримувати.

Дуже збило те, що Фрідріх Мерц, лідер християнських демократів  буквально незадовго до виборів голосував за резолюцію по міграції, потім за законопроект разом із ультраправими. І вільні демократи також в цій політичній тусовці були. І це дуже підірвало довіру до нього.

Мерц хотів зібрати голоси ультраправих, але насправді він цього не досяг. Підірвав політичну довіру, що він ніколи не співпрацюватиме з ультраправими. І от прям дуже багато я чула перед виборами, що кого ж тоді назбирати до коаліції. 

Тому, я думаю, і такий успіх лівої партії. Ліва партія просто сенсаційно виросла. Тому так, німці голосували дуже активно, голосували також листами. Водночас стояло гостро питання, а кого обирати. Дуже багато хто відчував, що немає партії, скажімо, або лідера, який представляє їхні інтереси.

Фактор України на цих виборах був насправді невеликий. Ну, тобто, був, але номером третім. Перша тема — це була міграція, друга тема — економіка.

Україна звучала більше тлом, і, що найгірше, Україна була також таким моментом маніпуляцій. Олаф Шольц використовував українське питання суто для передвиборчої боротьби. Коли він поїхав в Україну, негайно організовуючи цей візит, просто швидко перед Фрідріхом Мерцом.

У Києві він оголосив тоді про пакет допомоги, який вже був оголошений, домовлений. Це не було нічого нового. Україна стала питанням виборчої боротьби, але не справжніх переконань політиків.

Це було дуже-дуже показово, на жаль. І стосовно ХДС-ХСС, то у них були заяви хороші стосовно підтримки України, але не дуже стосовно українських біженців. От, що ці люди тут не інтегруються достатньо, не працюють, що це була помилка дати їм одразу соціальну допомогу на рівні з німцями.

І, можливо, треба говорити про якісь скорочення цієї соціальної допомоги. Активності росіян були, як і взагалі російський вплив у Німеччині. Так, він є, і він продовжується в, скажімо, в яких вимірах? В соціальних мережах дуже активно, дуже багато поширювалися фейкових новин в соцмережах.

Створюють сайти медіа, яких просто немає, бо це копія вже існуючих. І робиться такий скріншот, і потім він поширюється у соцмережах із самими дикими якимись історіями, що, наприклад, Аналена Бербок має якогось молодого африканського коханця. Або що зелені хочуть привезти в Німеччину там 2 мільйони кенійців, якісь корупційні історії нібито довкола Роберта Хабека.

Створення фейкових сайтів було дуже спрямовано проти зелених і це дуже підтримували, звичайно, в партії Альтернатива для Німеччини. Також варто відзначити, що проросійські партії повторюють російські наративи.

Альтернатива для Німеччини та Союз Сари Вагенкнехт є такими ретрансляторами російських меседжів. А саме що Україні виграти неможливо війну, що без Росії взагалі важко собі можна уявити безпеку Німеччини та Європи, потрібно з Москвою домовлятися. Трошки повторення історії того, що зараз бачимо в США, що треба бути рівновіддаленим брокером. Альтернатива для Німеччини каже, зрозуміло, що ця війна є несправедлива, що Росія напала на Україну, але ну що ж робити, яке рішення? Потрібно сісти, зі всіма домовлятися.

23 лютого співлідерку Альтернативи Еліс Вайдель на телевізійній дискусії слонів, тобто важливих політичних лідерів, запитали про її думку, що Дональд Трамп поклав провину у цій війні на Україну. І, що дійсно шокує, що вона сказала, ну ясно, що це агресивна війна, але все-таки тут є певна передісторія, чому так склалося. І на цю передісторію  потрібно зважати, тобто вона скасовує провину Росії в цій війні і вважає, що Україна там також несе відповідальність. На це співголова партії Зелених Роберт Хабек відповів, що це не можна лишити просто без коментаря, що вбивства ніколи не можуть бути виправдані нічим, ніякою передісторією.

Тому, так, другий момент російського впливу — це ретрансляція російських меседжів проросійськими партіями. Також треба зважити насправді величезний успіх, я б сказала так, антиукраїнських партій. Тобто альтернатива для Німеччини набрала багато, там під 20 %. Просто реінкарнація лівої партії 8,5 %. Думали, що вона вже просто померла. І якщо брати, наприклад, як голосувала німецька молодь (18-24 роки), то там такі показники. 21 % Альтернатива для Німеччини, 25 % ліві. Тобто німецька молодь розколота на протилежних крайніх позиціях.

І оце от насправді також мене шокувало в цих виборах реально дуже сильно, що так багато серед молодих людей у Німеччині набирають ультраправі і ліві. От, так, результати виборів для України. Як я оцінюю? Я оцінюю це не так оптимістично, як це оцінюють зараз багато коментаторів в Україні, скажімо так.

Тобто те, що прям всі такі задоволені, що переміг Фрідріх Мерц, він переміг не через свою проукраїнську риторику. А він переміг через те, що настільки всі проти світлофорної коаліції (яка була при владі в Німеччині з кінця 2021 року - ДМ), від того, що вони нічого не могли зробити, постійно сварилися, потім взагалі розпалися, не змогли домовитися про бюджетні гроші. От, тому Фрідріх Мерц, він повертає просто Німеччину до консерватизму, обіцяє повернути країні економічне зростання та зменшити податки. От це перше.

Друге, заяви Мерца хороші, але все-таки доволі обережні. Тобто він навіть про Тавруси набагато обережніше висловлювався.

Треба зважати, що в партії Християнсько-демократичний союз теж використовували також фактор України, це дуже добре, вони робили дуже правильні заяви, вони вносили дуже правильні резолюції в парламент. Але це був момент боротьби із світлофорною коаліцією, із соціал-демократами, з Олафом Шольцем. Тобто я не думаю, що зараз обійнявши посаду канцлера, Фрідріх Мерц зможе швидко надати Україні Тауруси.

Також треба зважати, що це буде коаліція, ну, очевидно, із соціал-демократами, без Олафа Шольца. Надія тільки на те, що буде якесь, оновлення цієї партії. Шольц, очевидно, піде, більш важливу роль може грати міністр оборони Борис Пісторіус.

Я не думаю, що нам варто очікувати дуже швидких рішень якихось по підтримці України, ну, таких прям радикальних.

Ольга Танасійчук, спеціальна кореспондентка в Берліні інформаційного агентства Укрінформ:

По-перше, це була найкоротша передвиборча кампанія в сучасній історії Німеччини. Через те, що вибори дострокові і вони реально були дуже швидко оголошені. Було мало часу для того, щоб розігнатися партіям.

І, по-друге, виборчі перегони випали на свята — Новий рік, Різдво. Коли було оголошено дату виборів, навіть були побоювання, що можуть не встигнути вчасно надрукувати бюлетені. Навіть так питання стояло. В цей час було важко працювати і виборчій комісії, і тим, хто організує ці вибори, і збирати волонтерів. 650 тисяч волонтерів були задіяні у виборчих округах.

Тобто ця кампанія була нервова через її короткий термін. На початку вона була менш брудна. Я не можу сказати, що вона була настільки брудна, як в деяких країнах, навіть демократичних. Але були якісь речі, коли переходили на особистості. І раніше це в Німеччині не так часто бувало.

Тобто тут настільки була запекла боротьба, і внутрішня ситуація така, що всі були накручені. Тим більше з економікою не все так добре. І ми бачимо, що в світі відбувається війна в Україні, яка впливає в багатьох сенсах на Німеччину.

Це треті вибори, які я тут висвітлюю. От раніше такого все ж таки не було якось більше. 84% це дуже висока явка. І це говорить про те, що для німців було важливо взяти участь в голосуванні і віддати свій голос. Було кілька дуелей на телебаченні і одна квадриль, вони це називають. Останнє де всі лідери ключових партій. На дуелях, чого б там не було, всі все ж таки посміхалися. І не було такого, як ми бачили під час виборчої кампанії 2024 року в США.

24 лютого проходили прес-конференції партій. В принципі, ніхто не очікував, що ліві пройдуть з таким високим результатом. Це теж показує розчарування людей в класичних демократичних партіях.

А Блок Сари Вагенкнехт не пройшов. Вони вважають, що результати можуть не відповідати дійсності. Я навіть не хочу про це думати, але теоретично можливість того, що будуть призначені переголосування на цих виборах, виключати не можна.

Фактор України був дуже присутній тоді, коли коаліція розвалилась. Я б сказала, аж до початку цього року. Тобто я не можу сказати, що це був основний, але один з основних факторів. І з того, що намагалися сказати партії, коли коаліція розвалилась, то це було насправді не зовсім так.

Були розбіжності щодо того, де знайти, гроші для України, оці 3 мільярди євро.  І це було для нас, з моєї точки зору, не дуже добре, тому що частина населення сприймала це так, що гроші для України можуть бути виділені за рахунок їх пенсій. До речі, це наратив Шольца.

Тобто це використовувалось якимось чином. Але після того, як сталися жахливі теракти, які скоїли шукачі притулку з Сирії і Афганістану, міграційний аспект в суспільних дискусіях вийшов на перше місце. І це те, що зараз хвилює німецьке населення. Бо це правда. Тобто в даній ситуації війна, яка вже на три роки трохи звикла, це не так важливо, ніж іноземці, які живуть у них і вбивають їх.

Але все одно українське питання була присутнє та використовувалось різними партіями.

Ліві і Альтернатива для Німеччини вони такі голубі миру. І в принципі я думаю, що вони певних політичних балів собі на цьому набрали. Що треба зупинити постачання зброї в Україну, поговорити з Путіном і все закінчиться.

Схожа риторика щодо миру була і в соціал-демократів на чолі з Шольцем. Останній, попри все, наполягав на подальшій підтримці України.

Шольц навіть на прес-конференції 24 лютого казав про це. 23 лютого я йому сказала, що Україні треба допомагати, але його погляди наступні. Берлін має зробити все, щоб війна не переросла у війну з НАТО і з Німеччиною. І на цьому тлі Мерцу було більш складно проводити цю свою лінію на посилення військової підтримки, ракети ми тут маємо в лапках. Щоб не виглядати канцлером війни.

Це абсолютно психологічна травма. Травма від двох світових воєн в них закарбувалася так, що воно іноді грає в негативному плані.

Відносно підтримки України з боку Німеччини справа буде залежати від того, хто увійде в коаліцію.

До речі, можете подивитися на сайті, я давала матеріал, і я писала його, відправляла в ніч, ввечері 23 лютого писала. Зрештою я його переписувала. 23 лютого виглядало так, що можлива коаліція з трьох партій.

24 лютого, з урахуванням того, що Блок Сари Вагенкнехт не проходить, стало зрозуміло, що буде велика коаліція. Тобто консерватори (ХДС-ХСС) і соціал-демократи, червона-чорна коаліція. До речі, це спростить коаліційні переговори, тому що ми спостерігали кілька разів, до чого призводять переговори в складі трьох. Усі з партій перебувають на своїх позиціях. Вони не можуть поступитися своїм якимось.

Питання підтримки України мають бути схвалені коаліцією. Німеччина парламентська республіка. Але в парламенті вже голосували невдало за передачу Україні Таурус. Неодноразово, при чому. І все одно це рішення уряду. І сам Мерц на Мюнхенській конференції з безпеки сказав, що це рішення виконавче.

Парламент може бути всіма руками за. Але це буде рішення уряду, який він, сподіваємось, все ж таки очолить.

Добра новина в тому, що і Зелена партія 24 лютого провела свою конференцію. Всі демократичні партії виступають за те, щоби підтримка України була продовжена і навіть посилена.