Мені пощастило — Микита Василенко ніколи в мене не викладав. Але я весь час бачив його, поки прогулював пари: так сталося, що в той час я моніторив для «Детектора медіа» токшоу Медведчука, завсідником яких він був.

Відео проросійських каналів давно видалені. Але ось пряма цитата Василенка від вересня 2020 року на каналі NewsOne: «Надо быть совершенным не патриотом Украины, чтобы не поддержать Лукашенко. Потому что теперь, если, не дай Бог, с ним что-то случится, именно белорусские женщины пойдут проститутками в дома Польши, заменяя трудолюбивых украинок».

Далі Василенко ще сподівався, що «бацька наведе порядок» і називав білоруських протестувальників «біснуватими».

Просто цікавий факт — у цій же програмі з Василенком було четверо нардепів «ОПЗЖ»/Партії регіонів, а на її початку Микола Азаров називав АТО «каральною операцією проти населення Донбасу». Це типова компанія, у якій Василенко проводив час на телебаченні.

У лютому цього року студенти Інституту журналістики вкотре (!) намагалися звільнити свого скандального викладача за печерний сексизм. І було би звісно добре, аби у 2024 році в одному з кращих вишів європейської України не працювали люди, які думають так: «Жінки можуть чогось досягнути у чотири способи: чоловік, коханець, батько, брат». І ще можна додати про расизм і «почорнілий Хрещатик» у Києві.

Але, на мою думку, найдивніше, що за десять років війни з Інституту журналістики, по якому нещодавно прилетів «шахед», не вигнали людину з відверто проросійськими поглядами. Яка ще й була в політраді «Союзу Лівих Сил», однієї з партій, заборонених за проросійськість.

Ось, наприклад, Василенко у листопаді 2019-го переймається про українську мову: «Що будуть робити старшокласники, коли дізнаються, що їм доведеться з першого, по-моєму, жовтня наступного року переходити на українську мову? Або першокласники? І так дальше і тому подібне. Це дуже багато людей, це дуже багато молоді. Ми знаємо, що таке молодь, хто така молодь в Україні під час Майдану».

Це було сказано в ефірі каналів Медведчука. Які Василенко називав «опозиційними» та захищав. Гарний викладач журналістики, еге ж?

За три місяці до широкомасштабного вторгнення Василенко натякав, що Україна може хотіти спровокувати Росію на війну: «Байден не знает, что Зеленский не очень смел, мягко говоря. Он не знает, что против этих провокаций выступает окружение Зеленского. Он считает, что Зеленский вполне может спровоцировать Россию на войнушку [...] Цель звонка — предупредить Зеленского, строго приказать ему оставить всякие провокативные действия».

А щодо самого перебігу потенційної війни з Росією, то Василенко займався дефетизмом: «Это 40 тысяч. Силой мы их никогда не поборем. Нету у нас для этого, кроме слов, ничего для этого нету». Ось тут він 19 лютого 2022 року стверджує, що Україна не зможе збити жоден російський літак. Ще більше маразму Василенка зібрав у окремій публікації «Бабель».

Але, попри все, Василенко не просто залишається викладачем. Він продовжує відвідувати ефіри колишніх ведучих Медведчука на заборонених в Україні майданчиках, власників яких судять за держзраду, і яких американська розвідка підозрює в роботі на ФСБ.

Там Василенко стверджує, що демографічні проблеми України розв’яжуть іноземні війська: «Представляете, как это сразу решит демографическую проблему на Украине? Минимум сорок тысяч мужиков, с деньгами, голодных до женщин. Не прошедших испытания фронтом, а воспитанные на хороших европейских харчах. И сотни тысяч голодных украинок, которые не успели уехать по тем или иным причинам, мужья которых убиты на войне, или покалечены».

Інститут журналістики мусить негайно звільнити цю людину. А поки ІЖ цього не робить, керівництву КНУ імені Тараса Шевченка слід регулярно про це нагадувати. Василенко в КНУ нічим не кращий, ніж Бойко у Верховній Раді. Весь Інститут мають повне право оцінювати за ним.

Коли Василенка, нарешті, звільнять, його спадщиною лишаться не сотні газет, про які, на жаль, викладач любить розповідати, і які ніхто не читав. А десятки історій студентів, як у них викладав цей сексист і поширювач проросійської дичини.