Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com. 

ВИСНОВОК № 203 

щодо матеріалу інтернет-порталу «Цензор.НET» під назвою 

«Зеленський та Таран знищили у 2020 році 3 млн протипіхотних мін. 

Це свідоме роззброєння України в інтересах РФ, - Бутусов» 

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 6 січня 2024 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал щодо спотворення інформації та упередженої редакційної політики.

2. Оскаржена стаття опублікована 18 травня 2023 р. в рубриках «новини», «війна» без зазначення автора. На її початку вміщене фото двох протипіхотних мін. У другому абзаці вміщені гіперпосилання на допис головного редактора видання в соцмережі Фейсбук (теж  від 18 травня 2023 р.) та на головну сторінку медіа. В останньому абзаці новини подане гіперпосилання на матеріал того ж медіа за травень 2020 р. «Україна повідомила ОБСЄ про знищення понад 3 мільйонів протипіхотних мін.».

3.  Матеріал переповідає зміст допису головного редактора «Цензор.НET» у соцмережі Фейсбук Юрія Бутусова  щодо знищення Україною протипіхотних мін (без переказу його ж допису за 2020 рік).

4. Редакція не прокоментувала для Ініціативи доводи скарги на цей матеріал.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють матеріали медіа відповідної категорії

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста» (п. 2);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів» (п. 10).

2. 2. Редакційна політика «Цензора.НЕТ»

«Ми дотримуємось принципів незалежності та об'єктивності в зборі та поширенні інформації» (п. 1);

«Ми визнаємо різноманіття поглядів та ставимо за мету відображення різних думок щодо політичних, економічних чи будь-яких інших питань. Всі сторони мають можливість висловити свої думки чи дати відповідь на сторінках нашого видання» (п. 3);

«Ми публікуємо лише перевірену та достовірну інформацію. Редакція ретельно перевіряє факти та дотримується журналістських стандартів провідних світових ЗМІ» (п. 4).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу 

1. При створенні матеріалів про осіб, пов’язаних із редакцією, важливо не лише вказувати на такий статус об’єкта матеріалу, а й дотримуватися решти професійних стандартів журналістики.

2. В новині вказано, що вона висвітлює позицію головного редактора «Цензора.НЕТ», висловлену ним у соціальній мережі Фейсбук. Тобто вимогу щодо врегулювання конфлікту інтересів виконано. Проте далі «МедіаЧек» зверне увагу на дотримання в матеріалі інших професійних стандартів.

3. Незбалансованість. У розглядуваній новині міститься звинувачення в бік чинного президента Володимира Зеленського й колишнього міністра оборони Андрія Тарана щодо знищення протипіхотних мін, проте не вказано про принаймні спробу редакції отримати їхні коментарі для балансу. Оскільки матеріал є новинним, а не авторською колонкою Юрія Бутусова, то в ньому вимагалося дотримання професійних стандартів й інтереси читачів при його підготовці мали стояти на першому місці порівняно зі свободою самовираження головного редактора. У разі відмови критикованих осіб від коментарів це мало би бути зазначено в новині.

Отже, в матеріалі порушено вимоги п. 10 Кодексу етики українського журналіста та п. 3 Редакційної політики «Цензора.НЕТ».

4. Неповнота інформації. У матеріалі наводяться слова Ю.Бутусова про знищення 3 млн мін саме у 2020 році.  Із бекґраунду новини (гіперпосилання) зрозуміло, що в середині травня 2020 р. Україна прозвітувала про знищення трьох мільйонів мін на виконання Оттавської конвенції. Але нічим не підтверджується, що всі три мільйони мін були знищені саме у 2020 році.  Конвенція була підписана 1997 року,  а Україною ратифікована в 2005-му. У своєму дописі Бутусов згадує про спробу знищення мін на виконання Конвенції ще за президента Порошенка, проте не зрозуміло, про яку кількість мін у той період ідеться й чи входить вона до згаданих трьох мільйонів. 

При цьому в новині вся відповідальність за знищення мін покладається на президента Зеленського й міністра оборони Тарана (на момент звітування України про знищення мін у 2020 р. він займав посаду два місяці). У розглядуваній скарзі подане посилання на матеріал «Радіо Свобода» за 2018 рік, у якому повідомляється, що Україна вже знищила два мільйони протипіхотних мін і залишилося ще три. Журналісти мали б перевірити, у який саме часовий період відбулося знищення мін та не ототожнювати рік звітування зі звітним періодом.

У матеріалі оминають увагою, що знищення протипіхотних мін відбувалося на виконання Україною зобов’язань за міжнародним договором. Про Конвенцію згадано лише в іншій новині, гіперпосилання на яку міститься в бекграунді статті. Чи потрібно Україні виходити з цього міжнародного договору та інші дотичні питання в матеріалі проігноровані. 

Незбалансованість викладу за своєю природою автоматично спричиняє  неповноту подання інформації. 

Тобто має місце порушення першого реч. п. 6 Кодексу етики в частині повноти подання інформації. 

5. Упередженість. Попри неповноту викладу інформації, чи не половина тексту матеріалу є прямою мовою Юрія Бутусова зі звинуваченнями в бік Володимира Зеленського та Андрія Тарана. Як показано вище, в матеріалі відсутні ознаки хоча б спроби збалансувати новину їхніми коментарями й тема матеріалу не розкрита повністю, натомість подається гостра критика згаданих осіб. Не з’ясовано, скільки насправді таких мін було знищено за каденції чинного Президента, а скільки — попередніх. 

Ініціатива «МедіаЧек» оцінює лише конкретний матеріал і не може робити висновки про редакційну політику медіа загалом (до чого апелює автор скарги), проте розглядуваний матеріал треба вважати упередженим до Володимира Зеленського та Андрія Тарана. Тобто було порушено друге реч. п. 9 Кодексу етики.

6. Служіння інтересам засновника/головреда та невідокремлення фактів від коментарів. За своєю суттю розглядуваний матеріал просуває позицію Юрія Бутусова (засновника цього медіа), тоді як альтернативні точки зору ігноруються. Таке подання інформація шкодить поінформованості та інтересам аудиторії і порушує вимоги  п. 2 Кодексу етики. 

«МедіаЧек» регулярно вказує, що подання в новинних матеріалах оцінок журналіста є неприпустимим зловживанням своїм статусом і порушує перше реч. п. 9 Кодексу етики. Те ж саме стосується оцінок у новинах з боку інших представників медіа, зокрема його редактора чи засновника. Оскільки розглядуваний матеріал позначений як новинний, то в ньому наявне порушення відповідної норми Кодексу. 

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що інтернет-видання «Цензор.НET» у матеріалі під назвою «Зеленський та Таран знищили у 2020 році 3 млн протипіхотних мін. Це свідоме роззброєння України в інтересах РФ, - Бутусов» порушило п.п. 2, 9, 10 та перше реч. п. 6 Кодексу етики українського журналіста, а також п. 3 Редакційної політики «Цензора.НЕТ». 

7 серпня 2024 р.