24 липня 2024 року з'явилося нове медіа — «Радіо Хартія». Перше в Україні мандрівне радіо, студія якого фізично розташована всередині бусика. Ідея створити радіо на колесах належить Сергію Жадану, поету, солдату й ідеологу 13-ї бригади Нацгвардії України «Хартія». Разом із ним програми ведуть Алла Кошляк і Дмитро Третяк. Звуком опікується Євген Турчинов. Усі четверо зараз служать у 13-й бригаді. А «за кадром» лишається ще велика цивільна команда. Матеріали виходять на сайті та цифрових платформах. 

Про створення пересувного медіа «Детектору медіа» розповіла молодша сержантка Алла Кошляк, один із голосів «Радіо Хартія», військовослужбовиця 13-ї бригади Нацгвардії України «Хартія».

Алла навчалась у Національному університеті харчових технологій і в Інституті журналістики КНУ імені Шевченка. Співпрацювала з «Кунштом», «Бабелем», «UA: Культура», hromadske, «Економічною правдою», 34travel, була локальною продюсеркою і фіксеркою для ABC news, Al Jazeera, France24 та SBS Australia. 

Роман Алли з радіо розпочався ще у 2009 році, коли вона почала вести ефіри на радіо «Ера ФМ», із 2014 до 2016 працювала на «Радіо Аристократи». З серпня 2020 року по січень 2023 року була ведучою на Radio NV. Після повномасштабного вторгення Росії в Україну добровільно пішла у військо.

— Яка саме подія спонукала тебе мобілізуватися? Чи це було зважене, а не імпульсивне рішення?

— Якоїсь однієї окремої події не було. Визначальним було обговорення ідеї про загальний військовий облік для жінок. 

Для себе я ще до повномасштабного вторгнення вирішила, що піду у військкомат у разі вторгнення. І коли Росія напала, я туди прийшла. На мене дивилися здивовано, відправляли додому, посилалися на зайнятість. Але я вперта, тому їм довелося мене поставити на облік. Це було десь у жовтні 2022 року, у Вишгороді. Я пройшла військово-лікарську комісію, здала всі аналізи, кардіограму мені зробили — це був якісний медогляд. Далі був пошук підрозділу, куди б я хотіла піти служити. І вже у січні 2023 року я була у Силах Оборони: спочатку у 47-й бригаді «Маґура» у складі Сухопутних військ ЗСУ, згодом у 13-й бригаді Нацгвардії України «Хартія». 

І ось я начебто тікала від роботи в медіа, а зрештою знов опинилася на радіо.

Алла Кошляк

— Навіщо бригаді радіо?

— Тут важливо одразу зазначити, що «Радіо Хартія» є незалежним медіа, а бригада — це наш головний партнер.

Медійні прояви війську важливі. І щоб рекрутувати людей, і щоб донати збирати, і щоб моральний дух військових і цивільних підтримувати. У «Хартії» я багато різної роботи робила: і журналістів возила на фронт, і соцмережі вела, готувала нагороди, ще чимось займалася. Але в якийсь момент виникла ідея з радіо. А я ж маю досвід роботи на радіо, так тут і опинилася.

Зараз це за юридичною формою товариство з обмеженою відповідальністю, тобто це не чисто бригадне радіо. Там працюють і цивільні, і військові. Це нам дозволяє обійти багато бюрократичних моментів. 

— Вигадав «Радіо Хартія» Сергій Жадан. Як це сталося?

— Він любить радіо як формат, тут ми з ним абсолютно однакові. Він свого часу робив радіо «Тризуб ФМ», вів довгі та цікаві розмови на Radio NV у програмі «Говорить Жадан». І якось ця ідея виникла в розмовах, що ось класно було б зробити такий проєкт, який говорить і з цивільними, і з військовими.

У нашій редакційній політиці прописано, що наша основна мета — зшивати суспільство, яке зараз роз'єднане. Війна сформувала у людей різні досвіди: одні лишилися, а інші поїхали; хтось пішов воювати, хтось працює на перемогу як цивільний, а хтось просто «живе життя». Тобто утворилися глибокі розриви між людьми з різними досвідами. І найкращий спосіб оці розриви зменшити — це говорити та слухати один одного. А де це можна робити краще, ніж на радіо? 

— Як на практиці виглядає пересувне радіо?

— Це бусик, усередині якого обладнана студія, є стіл та місця для гостей або ведучих, мікрофони. Причому одне місце — це крісло з переднього ряду, яке просто розвертається назад — і маєш такий простір. Максимум можуть у нас там чотири людини сісти, хоча більш комфортно утрьох. Може в нас там людина з гітарою сісти та щось зіграти. Ми збираємося багато подорожувати, перш за все прифронтовими громадами, доступними позиціями, для цього маємо автономне живлення, інтернет.

Власне, все це видно у нашому ефірному стримі в головній нашій програмі «Добрі новини з Дикого поля». Не все ще ідеально за якістю, ми будемо це вдосконалювати, «допилювати», щоб кращими були звук і картинка. Але головне, що ми цю нашу піратську шхуну запустили у відкрите плавання. І у нас фантастичні гості.

— Чим наповнений ефір?

— У нас немає, як у класичного радіо, ефірної сітки, мовлення 24/7, усталеного графіку програм. Можливо, це буде в перспективі, але поки що це бус, який мандрує Україною. Ось ми вже були на музичному фестивалі Atlas у Києві, записали багато людей там. А завтра можемо бути на лінії фронту, писати там (звісно, з дотриманням усіх безпекових моментів, щоб не світити позиції). Готуємо репортажі з деокупованих територій Харківщини та прифронтової Донеччини.

Це продакшн на колесах, який виробляє відео й аудіоконтент, у нас є вже чотири цикли відеоподкастів, будуть іще. Ще придумали таку штуку як плейлисти для бійців, які йдуть із флешками на позиції. Я за те, щоб наші військові слухали якісну українську музику, а не російське незрозуміло що. Тобто наша мета ще й у тому, щоб виховувати музичні смаки.

— А вже був якийсь фідбек від військовослужбовців?

— Звісно, та навіть є фото, як наш побратим на полігоні сидить і дивиться нашу першу трансляцію. 

— Тобто це і такий інструмент інформування війська про цінності «Хартії»? Така функція морально-психологічного забезпечення?

— Не лише «Хартії», ми говоримо про військо і до війська загалом. Тут і натхнення, і прикладні речі. Скажімо, програма «Згідно-відповідно» про армійську бюрократію. Там ми ділимося порадами, як написати рапорт, як правильно працювати з волонтерами та не натрапити на шахраїв, якою інформацією треба поділитися зі своїми родичами. А пізніше будуть і лайфхаки для виживання. І ще одна штука — це звичайні новини, тому що сьогодні солдат може дізнатися новини й із сумнівного джерела, це якась може бути російська деза, а ми всіляко виступаємо за інформаційну гігієну. Щоб бійці не з тіктоку щось дізналися, а з «Радіо Хартія».

— Раз ми вже заговорили про формати. У вас немає сітки мовлення, але вже є сталі формати програм.

— Так, є серія програм «Стандарти кухонно-диванної експертизи» з Сергієм Жаданом, альтернатива всім цим шоу з розумними експертами, які обговорюють і політику, і війну. В нас там, приміром, вже були Раміл і Жека з гурту «Курган і Agregat». Це такий трошки стьоб, трошки гумор, але я їх люблю, вони великі молодці та багато для армії роблять. А після них — медіафахівчиня Наталка Зубар і священник Віктор Маринчак, і це вже зовсім іншого тону розмови.

Є моя програма «Фіолетовий дракон». На честь м'якої іграшки, яку я всюди тягаю з собою. Це програма про жінок у армії, у поліції, про медикинь, у ДСНС тощо. Про жінок, які багато на собі тягнуть, які іноді себе такими драконами відчувають, палять ворогів, але й діляться теплом і хочуть його, ми про це детально писали на фейсбуці. 

Є подкаст «Кругова оборона», де ми всі троє по черзі (я, Сергій і Діма) говоримо з волонтерами, з людьми, які так чи так долучаються до оборони країни. Ці розмови об'єднані ідеєю, що ти кожен день прокидаєшся та робиш щось корисне та натхненне. 

Нарешті, є Сергієва програма з «мрійливою» назвою «Сценарій параду на Червоній площі». Це розмови з військовими, як нескладно здогадатися.

— Як це — працювати з Сергієм Жаданом? Він усе ж зірка, чи є особливості у роботі? Якийсь райдер в нього, якийсь складний характер, може?

— Ми постійно про щось жартуємо, з ним дуже легко, навіть неочікувано легко працювати. Всі стресують, і гумор нас рятує, це найкраща зброя. В мене відчуття, що ми на одній хвилі. 

У мене були побоювання, що буде жорстка субординація, бо хтось у команді крутіший, а хтось менш важливий. Але зараз у нас горизонтальна структура, думка кожного важлива. Сергій уважно слухає всі ідеї, в нього немає такого ультимативного: я сказав — і значить так буде. Взагалі немає.

А коли ми були на Atlas і Сергій там стояв і підписував дві години (!) книжки фанатам, фотографувався з ними, то він це робив спокійно, без якогось роздратування. Це теж частина роботи, і він дуже людяно ставиться до своїх шанувальників. Це дуже підкуповує.

Алла Кошляк і Сергій Жадан 

— Ми вже познайомили читачів із тобою, із Сергієм. А хто ще є на радіо?

— У мікрофонів троє: Сергій, я та Діма Третяк, який раніше грав у театрі «Нафта», у гурті Urbanistan, вів «Культурний подкаст» на радіо «Накипіло». І ще є Женя Турчинов, який відповідає за музичну складову радіо, за джингли та плейлисти. Женя — автор музики до частини пісень «Лінії Маннергейма» та «Жадан і Собаки». Є ще виконавча директорка Іванна Скиба-Якубова, продюсер-консультант Роман Заяць, керівник відеопродакшну Денис Фесенко, директорка з комунікацій Лідія Калашникова і технічна команда (щоправда, частина її зараз хто в учебці, хто на позиціях). Ну, а я веду окремі програми та сиджу за пультом, виводжу ці всі фейдери, відповідаю за змістовне наповнення, принаймні за частину ефірів. Але ми всі взаємозамінні, і Сергій теж може посидіти за пультом, якщо треба. Ми всі і ведучі, і випускові редактори.

— Чи ви вже думали, що буде з «Радіо Хартія» після війни, після перемоги?

— Мені теж більше подобається формулювання «після перемоги». Ми про це вже між собою говорили. Після перемоги буде дуже багато роботи.

В країні буде процес відбудови фізичний і процес відновлення у суспільстві. Буде багато горя, конфліктів, зневіри, непорозумінь. Це буде складна робота — пропрацьовувати всі травми. Нам потрібно буде переукласти новий суспільний договір, навчитися говорити один з одним, не мірятися стражданнями, не мірятися, хто з нас більший герой. Хто там воював, а хто у штабі сидів. Я вірю, що медіа мають допомагати суспільству давати собі раду.

І ми маємо розказати історії тих людей, які загинули, отримали поранення на цій війні, втратили своє здоров'я — і тих, хто продовжує тримати стрій, у війську чи в тилу. Це теж має робити медіа — розповідати історії людей, це наша колективна пам'ять.

Титульне фото: Євген Турчинов, Дмитро Третяк, Алла Кошляк та Сергій Жадан, «Радіо Хартія»