Домінуючим відчуттям людей, які в цей сонячний ранок збирались на майданчику перед прощальним залом на Байковому кладовищі, була розгубленість. «Як таке можливо? У це нереально повірити!» — замість вітання говорили одне одному ті, хто прийшли попрощатися із засновником і очільником Інтерфаксу-Україна Олександром Мартиненком.
«Я спіймала себе на тому, що намагаюсь відшукати серед натовпу Сашу. Ну, не може ж його не бути там, де зібрались усі наші! І лише згодом до мене дійшло, що, власне, тому ми й пришли сюди, що його не стало. Але ж як це важко усвідомити!», — поділилась відчуттями з «Детектором медіа» журналістка Ольга Мусафірова.  

Журналістка Ольга Мусафірова

Про те, що українську журналістику неможливо уявити без Мартина, як називали Сашу його друзі і колеги, говорили у той день майже усі. І це не дивно, з огляду на те, скільки років Мартиненко присвятив журналістиці, а головне — яке місце в ній займав.    

Він прийшов у медійну сферу ще у 1990 році, коли йому було тридцять. До цього працював на харківському заводі «Комунар», молодшим науковим співробітником кафедри планування народного господарства рідного Харківського університету, редагував першу в країні «жовту» газету «Таксі». Потім у його житті була газета «Орієнтир ДіП», за нею — агенція «Харків-новини». Паралельно з цим Мартиненко організував у Харкові рокклуб, де виступали неформатні на той час музиканти. 

Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв

Керівник медіагрупи StarLight Media Олександр Богуцький і віцеспікерка ВРУ Олена Кондратюк

Про його рок-н-рольне минуле згадав на церемонії прощання Микита Потураєв, голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики: «Я думаю, що він зараз, дивлячись на нас, як завжди, іронічно посміхається. Тому що завжди ставився серйозно до того, що робив, але ніколи не ставився серйозно до самого себе. Він був рок-н-рольщик».

Мабуть, це допомагало Олександру Мартиненку залишитися самим собою серед усіх життєвих, професійних і політичних штормів, що траплялись у його житті. Ну, і звісно, цьому сприяла його вроджена інтелігентність, врівноваженість і фірмове почуття гумору. За словами тих, хто добре знав Мартиненка, він був вільною, світлою і мудрою людиною.  

Т.в.о. міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв

У 1992 році Олександр заснував і очолив «Інтерфакс-Україна», який став одним із великих інформаційних агентств. Потім у його долі стався крутий віраж — і він потрапив до владних коридорів. У червні 1998 року Мартиненка призначили заступником голови Адміністрації президента, а з листопада того ж року до жовтня 2001-го він був прессекретарем тодішнього президента України Леоніда Кучми. У жовтні 2003 року Мартин повернувся до свого дітища — «Інтерфакс-Україна», з яким уже ніколи не розставався.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, який багато років знав Мартиненка і співпрацював із ним, згадував про нього на церемонії прощання як про людину енциклопедичних знань, блискучого експерта і надійного друга.

Ігор Бураковський (в центрі) і Юлія Мостова

«Всі, хто читав Сашини матеріали, у тому числі в “Дзеркалі тижня”, знають, наскільки він був глибокою людиною. Мартиненко, дійсно, спростовує тезу про те, що незамінних не буває. Він належить до числа тих, без кого ця земля багато чого втрачає, коли вони йдуть у засвіти. Тих, хто складає золотий фонд нашої нації», — сказав Бураковський. 

Рідні Олександра Мартиненка — син Андрій із дружиною і брат Валерій

А головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова згадала, як на початку 1990-х разом із Мартиненком працювала в пулі МЗС України, висвітлюючи події, які визначили шлях України до незалежності.

«Саш, чуєш? Я хочу тобі подякувати за той піт, який був на твоєму і на моєму чолі, коли ми молодими кіньми закладали засади незалежної української журналістики. Коли ми з тобою могли бути в десяти місцях подій одночасно. Я вдячна тобі за твою мудрість, за твій спокій, за твою відповідальність, за твою людську і професійну якість», — звернулась Мостова до свого друга.

Головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова

Ексміністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко

Багато людей, зазначила вона, вважали Олександра Мартиненка дуже м’якою людиною, однак це неправда: «Так, Саш, ти не був створений для наступу. Але у захисті ти був просто геніальний. У захисті своїх цінностей, своєї мудрості, своїх людей — інтерфаксівців, яких ти дуже любив і дуже по-людськи до них ставився. Навколо тебе завжди був хаос, починаючи з твого столу. Але ти вмів з цього хаосу видобувати найголовніші змісти, найголовніші правила. І не порушувати їх».

Мостова подякувала Мартиненку за довіру, за його тонку іронію і за статті, які він писав для «Дзеркала тижня» під псевдонімом Олександр Макаров, і завершила свою промову закликом: «Саш, зараз ти здобув свій головний ексклюзив — бо там, де ти зараз, ти знаєш, чим і коли закінчиться та біда, в якій зараз знаходиться наша Україна. Я знаю тебе — ти не залишишся байдужим. І прошу тебе — в царстві небесному, у яке ти потрапиш, як би ти до цього не ставився, закрий Харків, закрий Київ, допоможи нам усім, чим зможеш». 

Ексміністр оборони Анатолій Гриценко

Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе

Народний депутат Сергій Рахманін

Про місто, у якому народився і виріс Мартиненко і у якому сьогодні живуть його син Андрій та старший брат Валерій, часто згадували під час прощання. За словами журналістки Ольги Мусафірової, про смерть Саші вона дізналась, коли була у відрядженні саме в Харкові. «І мені здалось тоді, що ти прийняв на себе один з ракетних ударів, якими зараз намагаються вбити твоє рідне місто, — розповіла Ольга. — Закрий Харків, будь ласка, Саша! Нехай для тебе це буде редакційним завданням». 

Засновниця «Української правди» Олена Притула, шефредакторка «Детектора медіа» Наталя Лигачова, голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа

Народна депутатка Юлія Тимошенко

На прощання з Мартиненком прийшли не лише ті, хто розпочинав із ним свій журналістський шлях, а й чимало представників нового покоління українських медійників, які сьогодні працюють в агентстві Інтерфакс-Україна. Простота і глибина — саме ці ключові якості, за словами представників молодого покоління інтерфаксівців, відрізняли їхнього шефа. До прокуреного кабінету очільника інформаційного агентства, куди часто приходили «звіряти годинники» міністри, бізнесмени і народні депутати, спокійно міг зайти й будь-хто з журналістів-початківців — з невідкладним питанням чи за порадою. «Ті принципи, стандарти, цінності, які він заклав у наш розум і серця, проростають і живуть, а отже неодмінно дадуть плоди. Ми обов’язково це збережемо», — запевнили молоді колеги Мартиненка.     

Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа, фотограф Єфрем Лукацький

«Дуже сподіваюся, що команда Інтерфаксу-Україна продовжить справу, започатковану Олександром, зберігаючи ту систему цінностей і той рівень якості, завдяки яким ми звикли довіряти цьому медіа», — сказав пізніше «Детектору медіа» телеведучий Микола Вересень. Це, на його думку, буде найкращим способом зберегти пам’ять про Олександра Мартиненка. 

Телеведучий Микола Вересень

Віцеспікерка ВРУ Олена Кондратюк і шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова

Журналіст і медіаменеджер Олексій Мустафін

Прессекретар п'ятого президента Петра Порошенка Святослав Цеголко

А Микита Потураєв згадав, як Мартин віджартовувався, коли йому говорили про написання мемуарів. «Ну, то значить, це треба зробити тим, хто залишається. Написати про нього, про те, що він робив, яким він був. Який був час, що він творив. Бо зараз ми прощаємось не просто з нашим другом і колегою. Ми прощаємось з одним з тих людей, які творили сучасну Україну — з усіма її перемогами і поразками, недоліками і звершеннями. Саша точно любив нашу землю, нашу країну. Саша любив український народ і був його невід’ємною частиною. Давайте подякуємо йому сьогодні за це і давайте будемо берегти і розвивати все те, що зробив Мартиненко», — закликав народний депутат.

• Читайте також: 

  • R.I.P. Медійники згадують Олександра Мартиненка
  • Саша незрівнянний. Мостова, Вересень, Лигачова, Зоря та Харченко — про Олександра Мартиненка
  • «Він залишався працювати тут задля країни, аби доносити людям правду», — політики відреагували на смерть Олександра Мартиненка

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»