В останні дні вересня в іспанській Сараґосі відбувся конгрес Всесвітньої новинної асоціації (WAN-IFRA). Це об’єднання видавців з усього світу, яке існує з 1948 року. Україну у WAN-IFRA представляє, зокрема, асоціація «Незалежні регіональні видавці України», до якої входять понад 70 регіональних друкованих видань і близько 40 локальних онлайн-проєктів. Виконавча директорка асоціації Оксана Бровко побувала на конгресі в Сараґосі і, за її словами, від імені України домоглася кількох важливих для нашої країни рішень, зокрема грантової підтримки і прямої технічної допомоги для українських медіа. Як це було і що отримають українські медіа, «Детектор медіа» запитав Оксану Бровко.

— Медійний конгрес WAN-IFRA — це щорічний захід, що об’єднує понад тисячу медійників з усього світу, — розповідає Оксана. — Асоціація, яку я очолюю, багато років є членом WAN-IFRA. Не кожного року вдавалося відвідувати конгрес, але зараз, через війну, це була важлива місія — поїхати і поговорити з колегами, напряму розповісти про ситуацію з нашими медіа, скористатися можливістю почути і бути почутою. Але найважливішим завданням була адвокація серед колег зі всього світу на підтримку незалежних українських медіа. І мені здається, що мені вдалося це зробити. Вже незабаром відкриються нові можливості підтримки не лише для членів нашої асоціації, а й для інших українських незалежних медіа.

— Про що вдалося домовитися з колегами?

— Цьогорічний конгрес відвідало близько 1200 медійників з усього світу. До речі, один із конгресів десять років тому відбувався в Києві. Це велика подія. У мене було дві задачі: перша — плідно попрацювати зі спільним проєктом із Євросоюзом, тому що зараз ЄС запускає медійну програму, зокрема і на підтримку України. Тому важливо було особисто розповісти про потреби наших медіа, а також домовитися про втілення проєктів. І з січня-лютого ми запускаємо потужний навчальний проєкт для медіаменеджерів, адаптований саме під війну: як перебудовувати бізнес-моделі регіональних медіа в умовах війни, як адаптувати монетизаційні моделі під нові реалії. Це буде навчальний проєкт для 15 медіакомпаній, під час якого найкращі європейські медіафахівці разом із локальними експертами допоможуть учасникам побудувати власну модель ефективних змін. А потім ми частково підтримаємо її втілення.

— Як спільнота сприймала спілкування? Чи не було втоми від теми війни?

— Я спілкувалась особисто з керівниками медійних асоціацій і медіакомпаній з Іспанії, Колумбії, Норвегії, США, Японії, Швеції... Усі дуже цікавилися, і я навіть подекуди почувалася рокзіркою від неймовірної уваги з боку колег. Всі не лише цікавилися нашим щоденним воєнним життям, а й захоплювалися хоробрістю та стійкістю наших медійників. Це надихало й підтримувало. Під час своїх двох виступів на Конгресі я вирішила розповідати історії редакторів. Спеціально для цього ми підготували відео з персональними історіями редакторів із Чернігова, Запоріжжя, Херсона, Одеси, Пологів — як вони зустріли війну, як зараз працюють їхні колективи... Мені здається, що це було вдале рішення, бо такі історії чіпляють кожного. Це стало зрозуміло, коли після промови і відео присутні колеги аплодували стоячи, в більшості на очах були сльози. Ці оплески були не стільки моїм словам, скільки Володимиру, журналісту з Чернігова, який просидів у підвалі понад тиждень, а щоб не припиняти роботу, зробив генератор зі старого велосипеда. І для Людмили, редакторки з Пологів, будинок котрої розбомбили і їй із дітьми дивом удалося врятуватися. Ця емоційна підтримка не менш важлива, ніж матеріальна.

— Чи є якісь конкретні домовленості з іноземними партнерами?

— Після виступів мене запросили на аудієнцію до короля Іспанії Філіпа VI. Ми говорили про підтримку України, про нашу боротьбу та впевненість у майбутній перемозі. Be brave like Ukraine — цими словами ми попрощалися, домовившись про спільні проєкти підтримки. Була також ефективна зустріч із прем’єр-міністром, де також проговорили додаткові лінії підтримки саме для медіа. Пообіцяли, що підтримка буде. Як швидко це станеться — складно сказати, але вже зараз ми бачимо, що Іспанія посилює підтримку України. Ці зустрічі надихнули й підтримали.

Домовилися про відкриття грантової лінії у WAN-IFRA для українських медіа. Завдяки цьому фінансуванню ми підтримуємо гострі потреби медіа — переїзд із гарячих точок, купівлю техніки, виготовлення контенту. Завдяки цьому незабаром ми відкриємо прийом заявок на мікрогранти.

Домовилися про стратегічну підтримку. Це цікавий і важливий проєкт для багатьох регіональних медіа. Ми за підтримки WAN-IFRA починаємо працювати над потужним технічним рішенням для регіональних сайтів. Ідея — створити якісний, технічно потужний сайт, який стане безкоштовним рішенням для локальних медіа. Це буде готове технічне рішення для сайтів із можливістю адаптації під конкретні потреби конкретного медіа, яке зможе отримати будь-хто з охочих регіональних незалежних медіа. Ми допоможемо адаптувати цей продукт, перенести всю інформацію, зробити просування, налагодити всі процеси, навчимо колектив, як працювати. Це амбітний стратегічний проєкт тривалістю не один місяць, який дозволить отримати максимально сучасний продукт, яким зможуть користуватися безплатно українські медіа. Чимало локальних сайтів створювалися як додаткові проєкти в медіа, де основним бізнесом була газета. Як правило, інвестиції в локальні онлайн-проєкти були малими, адже невідомо, яка буде монетизація. А тепер це дається взнаки, тому що і рекламу збирати складно, і ефективно аудиторію розвивати не вдається. Більшість видавців мають такі проблеми. А таке технічне рішення дасть можливість перейти на інший рівень роботи.

— Це вже остаточно затверджений проєкт?

— Так, про це вже остаточно відомо. Зараз створюємо робочу групу, що займатиметься технічним завданням. Це міжнародна група фахівців та українських медійників, завдяки чому ми розраховуємо отримати ефективне рішення.

— Чи є якісь результати від висловленої на Конгресі підтримки?

— За тиждень у мене було понад сто зустрічей, важливих і водночас емоційно виснажливих. А результати цих зустрічей уже цілком реальні. Одразу, в перші дні руйнування нашої енергосистеми, коли багато редакцій лишилися без світла, я звернулася по гроші на закупівлю зарядних станцій до кількох колег. І за два дні я вже мала фінансування на 14 зарядних пристроїв, які підтримують не лише ноутбуки журналістів, а й сервери, модеми й навіть газові котли та іншу важливу для роботи й життя техніку. Розмови трансформувалися в ефективну швидку підтримку. Є відчуття, що колеги готові підтримувати нас і йти разом до перемоги.